ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ІНОЗЕМЦІВ
та поширення норм Закону № 877 на перевірки:
роз’яснює Держцентр зайнятості
Лист Інспекції з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Державного центру зайнятості від 16.08.12 р. № ДЦ-09-4005/0/6-12
«Щодо виконання законодавства про зайнятість підприємствами, установами та організаціями і порядку оформлення дозволу на працевлаштування іноземця»
У листі, що коментується, інспекція Держцентру зайнятості розповіла про особливості працевлаштування іноземців та про поширення норм Закону № 877* на перевірки служби зайнятості.
Робота іноземців. На відміну від прийняття на роботу громадян України, використання праці іноземців та осіб без громадянства потребує отримання роботодавцем від служби зайнятості відповідного дозволу. Для цього роботодавець звертається до служби зайнятості, керуючись Порядком № 322.
Інспекція Держцентру в листі, що коментується, порушила такі питання, пов’язані з працевлаштуванням іноземців:
1. Нагадала перелік документів, що подаються роботодавцем для отримання дозволу (названі в п. 5 Порядку № 322).
2. Дозвіл на використання праці іноземця (особи без громадянства) оформляється та видається для роботи на певній посаді чи робочому місці, тобто конкретному роботодавцю для працевлаштування іноземця на конкретному робочому місці або посаді.
Серед підстав анулювання дозволу на використання праці іноземця в п. 16 Порядку № 322 названо також установлення факту використання праці іноземця на інших умовах, ніж зазначені в дозволі на використання праці іноземця, або іншим роботодавцем.
На цій підставі інспекція Держцентру робить висновок, що чинними нормативно-правовими актами України встановлено обмеження щодо використання праці іноземців, які тимчасово перебувають в Україні, на декількох робочих місцях (посадах) або двома та більше роботодавцями, у зв’язку з чим служба зайнятості не може видати більше одного дозволу на використання праці іноземця в період дії виданого дозволу. Цей висновок інспекції свідчить про те, що одночасно працювати в декількох роботодавців іноземець (особа без громадянства) не зможе. Однак такий висновок, на наш погляд, суперечить Закону про зайнятість і Порядку № 322, оскільки в цих документах немає норм про те, що на іноземця служба зайнятості може видати дозвіл тільки одному роботодавцю.
3. Дозвіл на працевлаштування в Україні не потрібний іноземним громадянам, які постійно проживають в Україні (мають посвідку на постійне проживання в Україні).
4. Іноземні громадяни, які здобули вищу освіту в Україні та не мають посвідки на постійне проживання в Україні, мають право працювати в Україні за умови отримання роботодавцем дозволу. Отже, отримання диплома в Україні автоматично не дає права іноземцю працювати без отримання дозволу.
5. Для накладення штрафних санкцій за використання праці іноземців без отримання дозволу не застосовується строк давності (п. 4 ст. 38 Закону № 1533).
Нагадаємо про відповідальність за використання праці іноземців (осіб без громадянства) на умовах трудового договору без дозволу: штраф за кожну таку особу в розмірі 20 мінзарплат (ч. 4 ст. 8 Закону про зайнятість).
Закон № 877 не застосовується при перевірках служби зайнятості. У складі державної служби зайнятості створено інспекцію, що здійснює контроль за виконанням роботодавцями законодавства про зайнятість. У своїй роботі вона керується Положенням про інспекцію з контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженим постановою КМУ
від 24.06.91 р. № 47.
Із листа, що коментується, можна зробити висновок: на думку його авторів, Закон № 877 не поширюється на перевірки, які проводяться інспекцією Держцентру зайнятості. Наведено такі аргументи:
— правовідносини, що виникають між роботодавцем і найманим працівником, регулюються законодавством України у сфері праці та зайнятості, у тому числі Кодексом законів про працю України і Законом про зайнятість, та не підпадають під регулювання нормативно-правових актів України, що регламентують питання здійснення господарської діяльності;
— дія Закону № 877 поширюється тільки на відносини, пов’язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ст. 2);
— інспекція Держцентру зайнятості не здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері ведення роботодавцями господарської діяльності. Контрольні заходи цієї інспекції стосуються виключно питань додержання роботодавцями вимог законодавства у сфері зайнятості населення, установлених Законом про зайнятість.
Нагадаємо: раніше проти застосування Закону № 877 при перевірках соцфондів висловлювалося Мінсоцполітики (листи від 13.04.12 р. № 103/18/99-12 // «БТ», 2012, № 26, с. 11 і від 27.01.12 р. № 339/0/10-12/18 // «БТ», 2012, № 23, с. 9).
* Використані документи : Закон № 877 — Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.07 р. № 877-V; Закон про зайнятість — Закон України «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803-XII; Закон № 1533 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III; Порядок № 322 — Порядок видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затверджений постановою КМУ від 08.04.09 р. № 322.
