ЗБИТКИ, ОТРИМАНІ
ДО 2011 РОКУ,
ЗМЕНШУЮТЬ
оподатковуваний прибуток
другого кварталу 2011 року
— законна позиція ВАдСУ
Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 13.09.12 р. № 2019/12/13-12
«Щодо питань, пов’язаних із застосуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України»
У листі, що коментується, ВАдСУ виклав свою позицію щодо питання відображення в Податковій декларації з податку на прибуток (далі — декларація) за II квартал 2011 р. збитків, що утворилися станом на 01.01.11 р.
1. Право на збитки, що утворилися станом на 01.01.11 р., є. Як і слід було чекати, ВАдСУ «заднім числом» підтвердив легітимність зменшення оподатковуваного прибутку II кварталу 2011 р. на суму зазначених збитків (див. «Збитки, що утворилися станом на 01.01.11 р., можуть бути враховані в декларації за II квартал 2011 р.»).
| Збитки, що утворилися станом на 01.01.11 р., можуть бути враховані Витяг із листа від 13.09.12 р. № 2019/12/13-12 «Отже, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включення від’ємного значення об’єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від’ємного значення об’єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від’ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, та тих, що виникли протягом 2010 року, та не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів. Ураховуючи викладене, не може бути підставою для визначення контролюючим органом платнику податку податкових зобов’язань із податку на прибуток саме собою включення до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від’ємного значення, зазначених у попередньому абзаці». |
Після внесення змін Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення деяких податкових норм» від 24.05.12 р. № 4834-VI до п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України з цим уже ніхто (уключаючи податківців)*не сперечається. Водночас жоден офіційний орган (у тому числі
ВАдСУ) так і не роз’яснив, що робити тим підприємствам, які свого часу програли «збиткові» справи в суді, адже судова практика раніше була вкрай неоднозначною, чим, власне кажучи, і викликано появу листа, які коментується. Ми вважаємо, що й платники, що «програли», можуть на законних підставах відкоригувати показники декларацій за II квартал 2011 р. і подальші періоди, але краще щодо цього питання заручитися індивідуальною податковою консультацією.
* Див. ком. «Як відображаються збитки, отримані до 01.01.11 р.: думка ДПСУ» // «БТ», 2012, № 31, с. 4.
2. Для збереження збитків необхідно підтвердити факт реальності здійснення операцій . Ми раніше вже попереджали, що підтвердити право на збитки платникам буде непросто. Пов’язано це з широко використовуваним податківцями підходом щодо «викошування» збитків на підставі принципу «зловживання правом», яке має місце в тих випадках, коли певний правочин здійснюється з метою отримання однієї тільки податкової вигоди.
І наприклад, у листі ДПСУ від 21.12.11 р. № 4691/5/15-1216* було викладено позицію податківців щодо того, що збитки в більшості випадків реалізуються шляхом зловживання підприємствами права на включення затрат поточної господарської діяльності до витрат. Судячи з листа, це зловживання полягає в збільшенні непрямих витрат, зокрема, за рахунок проведення таких операцій:
— оплати різних послуг (консалтингових, маркетингових, юридичних тощо), вартість яких є значною і не відповідає за ціною кон’юнктурі ринку;
— збуту виготовлених товарів (робіт, послуг) через комісіонерів, коли сума комісійної винагороди дорівнює або майже дорівнює доходам, отриманим від господарської операції в цілому.
* Див. ком. «Збитки 2010 року: ДПСУ та Мінфін «співають одну пісню» // «БТ», 2012, № 14, с. 9.
На підставі зловживання правом судові інстанції відмовляють підприємствам в оскарженні рішень податківців про донарахування податкових платежів уже не перший рік (див., наприклад, Інформаційний лист ВАдСУ від 01.11.11 р. № 1936/11/13-11, листи ВАдСУ від 02.06.11 р. № 742/11/13-11, від 29.09.08 р. № 1638/100/13-08). Тепер же таких «негативних» рішень, видно, збільшиться, оскільки на цей момент ВАдСУ звернув увагу в листі, що коментується. Зокрема, ВАдСУ наказав досліджувати реальність здійснених збитковими підприємствами операцій (див. «Суди мають досліджувати обставини формування збитків»).
| Суди мають досліджувати обставини формування збитків Витяг із листа, що коментується від 13.09.12 р. № 2019/12/13-12 «При вирішенні спорів, пов’язаних із застосуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, судам у відповідних випадках варто досліджувати обставини формування сум від’ємного значення, задекларованого платниками податків. При цьому необхідно дати оцінку обґрунтованим належними доказами доказам податкового органу, які заперечують достовірність даних податкового обліку щодо формування від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток. Зокрема, може заперечуватися реальний характер господарських операцій платника податків, наслідком яких стало утворення збитків, також можуть бути наведені доводи щодо неправомірного застосування платником податків окремих норм, які регулюють справляння податку на прибуток, наприклад, щодо відображення у складі валових витрат курсових різниць тощо. На деяких обставинах, що можуть вказувати на відсутність реального характеру господарських операцій, за результатами яких сформовано дані податкового обліку, наголошено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11. У разі встановлення обставин, що свідчать про відсутність реального характеру операцій платників податків, які спричинили виникнення від’ємного значення об’єкта оподаткування, відповідні суми повинні бути виключені зі складу витрат, що враховувалися в розрахунку об’єкта оподаткування з податку на прибуток. Отже, під час розгляду справи щодо правомірності формування суми від’ємного значення з податку на прибуток судом може бути встановлено порушення платником податку інших правил оподаткування цим податком, не пов’язаних із застосуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. У такому разі правомірність визначених контролюючим органом податкових зобов’язань із податку на прибуток має оцінюватися з урахуванням фактично вчинених платником податку порушень». |
Дещо обнадіює тільки те, що ВАдСУ наказав досліджувати не тільки ті докази, що були проаналізовані податковим органом під час проведення перевірки, а й інші докази, надані як платником податків, так і податковим органом. Причому причини неподання або відсутності відповідних доказів під час проведення перевірки мають оцінюватися судами з урахуванням усіх обставин справи.
У результаті «збитковикам» для відстоювання права на збереження збитків залишається запасатися пакетом документів, що підтверджують факт реальності здійснених операцій. До таких документів можна віднести й «позитивні» акти перевірок за минулі роки, у яких податківцями не було виявлено факту здійснення «нереальних» операцій. Загалом, протистояння збиткам продовжується.
