Магазин безмитної торгівлі: нюанси обліку та оподаткування

МАГАЗИН БЕЗМИТНОЇ ТОРГІВЛІ:

нюанси обліку та оподаткування

У «БТ», 2012, № 38, с. 21 ми розглянули загальне поняття такого специфічного торговельного закладу, як магазин безмитної торгівлі, та основні вимоги до організації його роботи. Сьогодні докладніше зупинимося на нюансах обліку та оподаткування «безмитних» товарів у власників МБТ та їх постачальників.

Галина Проценко, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»

Постачання товарів до МБТ

Облік у власника МБТ. Товари, що постачаються до МБТ, мають бути обов’язково оформлені у відповідному митному режимі — режимі «безмитної торгівлі» (далі — режим «МБТ»), передбаченому Положенням № 450 та Порядком № 651*. Постачання товарів до МБТ поза митним контролем суворо заборонено. Згідно з п. 2.1 Порядку № 287 розміщення товарів до режиму «МБТ» здійснюється митним органом, у зоні діяльності якого знаходиться такий магазин, на підставі документів, що подаються до митного органу власником МБТ для здійснення контролю та митного оформлення товарів.

* З 1 жовтня 2012 року набув чинності Порядок № 651, яким було скасовано дію Інструкції № 307. З цієї дати порядок оформлення МД регулюється Порядком № 651.

Отже, декларування товарів у режимі «МБТ» здійснює власник МБТ. При цьому в разі заповнення МД залежно від того, звідки надходять товари до МБТ, потрібно враховувати згідно з Порядком № 651 деякі нюанси (див. таблицю).

Нюанси заповнення граф МД у разі
декларування товарів у режимі «МБТ»

Відзначимо, що Порядок № 651 не передбачає особливості заповнення графи 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» МД. Раніше Інструкцією № 307 було передбачено, що в разі декларування товарів, що ввозяться на митну територію України, указуються дані про власника МБТ. Вважаємо, що заповнення цієї графи залишиться без змін, адже тут потрібно зазначати відомості про резидента, який уклав договір на постачання, тобто власника МБТ.

До товарів, що знаходяться та реалізуються в МБТ, застосовується умовне звільнення від справляння мита та податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання.

Згідно зі ст. 141 МКУ, пп. 206.11.1 та 213.3.3 ПКУ іноземні товари поміщаються в митний режим безмитної торгівлі з умовним звільненням від обкладення митними платежами, ПДВ та акцизним податком.

Поміщення українських товарів у митний режим безмитної торгівлі для цілей оподаткування вважається експортом цих товарів (ст. 141 МКУ, п.п. 206.11.2 ПКУ).

Ще раз повторимо, що на товари, які надходять до МБТ, власник МБТ оформляє декларацію, тобто поміщує ці товари в режимі «МБТ». Порядок обкладення цих операцій ПДВ урегульовано п. 206.11 ПКУ, згідно з яким:

— до операцій із ввезення товарів з-за меж митної території України до МБТ застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, установлених гл. 22 МКУ (п.п. 206.11.1 ПКУ);

— операції з вивезення товарів із митної території України до МБТ обкладаються ПДВ відповідно до п.п. 195.1.1 ПКУ . У свою чергу, п.п. «в» п.п. 195.1.1 ПКУ передбачено, що за ставкою 0 % обкладаються операції з вивезення товарів за межі України в митному режимі безмитної торгівлі.

Облік в українських постачальників товарів. Перш за все визначимо, що з позиції Закону про ЗЕД операція з постачання товару до МБТ не є експортом таких товарів. Так, згідно зі ст. 1 Закону про ЗЕД під експортом (експортом товарів) розуміється продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням чи без вивезення цих товарів через митний кордон України, уключаючи реекспорт товарів. У випадку, що розглядається нами, здійснюється продаж товарів резиденту України на митному кордоні України, тобто таке постачання не є експортом. Відповідно, контроль за своєчасністю проведення розрахунків у сфері ЗЕД за такими постачаннями не здійснюється.

Однак із позиції оподаткування така операція прирівнюється до експорту. Вище ми вже відзначили, що в МКУ прямо прописано: поміщення українських товарів у митний режим безмитної торгівлі для цілей оподаткування вважається експортом цих товарів.

Згідно з п.п. 206.11.2 ПКУ операції з вивезення товарів з митної території України до магазину безмитної торгівлі обкладаються ПДВ відповідно до п.п. 195.1.1 ПКУ, який, у свою чергу, наказує застосовувати до таких операцій ставку 0 %.

Отже, український постачальник має право застосувати до операції з постачання товарів до МБТ ставку ПДВ у розмірі 0 % за наявності в нього належним чином оформленої МД, отриманої від власника МБТ. Дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при експорті — дата оформлення МД. На дату виникнення податкових зобов’язань із ПДВ український постачальник виписує податкову накладну (ПН)*.

*Див. статтю «Нова форма податкової накладної — що змінилося в порядку заповнення» // «БТ», 2011, № 51, с. 21.

Оскільки з позиції оподаткування таке постачання прирівнюється до експорту, на наш погляд, у ПН у цьому випадку слід заповнювати гр. 10 «експорт». Крім того, у п. 12.9 Порядку № 1379 передбачено, що в гр. 10 вказується база оподаткування в разі здійснення експортних операцій, що підлягають обкладенню ПДВ за нульовою ставкою, згідно з п.п. 195.1.1 ПКУ. Тобто в разі заповнення ПН усі митні режими, зазначені в цьому підпункті, зокрема й режим «МБТ», формально прирівнюються до експорту. Хоча при цьому ставити тип «07» (експортні операції) у верхній лівій частині оригінала ПН не потрібно. Пояснюється це тим, що це постачання, як правило, здійснюється резиденту України, який зареєстрований платником ПДВ, тому таку ПН потрібно видати покупцю й у ній необхідно вказати дані про такого покупця (власника МБТ). Отже, власник МБТ — платник ПДВ має відобразити дані за такою отриманою ПН у розділі ІІ Реєстру отриманих та виданих податкових накладних у гр. 11 і 12.

Крім того, згідно з п.п. 213.3.8 ПКУ від сплати акцизного податку звільняються операції з реалізації безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі. Підставою для звільнення від сплати акцизного податку продукції, призначеної для реалізації МБТ, є належним чином оформлена МД, що оформляється під час відвантаження продукції від такого виробника. Докладніше про це див. підрозділ «Нюанси постачання алкогольних напоїв та тютюнових виробів» цієї статті на с. 27).

Продаж товарів власником МБТ

Згідно з Правилами продажу № 1089:

1. Продаж товарів магазином може здійснюватися виключно фізособам, які виїжджають за митний кордон України, за умови надання ними документів, що засвідчують особу, з відміткою про проходження митного контролю чи належного їм проїзного документа на транспортний засіб, що виїжджає за межі України.

2. Факт продажу товару підтверджується касовим чи товарним чеком із послідовною нумерацією, у якому вказується номер рейса чи реквізити документа, що засвідчують особу, код товару та його вартість. Оригінал чека видається пасажиру, який придбав товар, а копія зберігається в МБТ не менше трьох років.

3. Товари, що реалізовуються МБТ, повинні мати відповідне маркування, що уможливлює їх ідентифікацію (вид та метод маркування затверджується керівником митного органу, у зоні діяльності якого працює магазин). Маркування здійснюється на складі МБТ у триденний строк із моменту прибуття товарів та їх відповідного митного оформлення.

4. У МБТ має бути розміщено на видному місці рекламні листи, які містять інформацію про те, що:

— продаж товарів здійснюється тільки за умови надання громадянами документів, що засвідчують особу, з відмітками митниці;

— заборонено продаж алкогольних напоїв пасажирам віком до 21 року та тютюнових виробів — віком до 18 років;

— касові чеки мають обов’язково зберігатися разом із проїзним документом до виїзду за межі митного кордону України.

5. Усі надходження товарів зі складу в торговельний зал МБТ реєструються за формою, погодженою з митним органом (п. 15 Правил продажу № 1089).

У частині обкладення ПДВ потрібно враховувати, що згідно з п.п. «г» п.п. 195.1.2 ПКУ за нульовою ставкою ПДВ обкладаються операції з постачання товарів магазинами безмитної торгівлі. При цьому право на нульову ставку поширюється на операції постачання МБТ товарів виключно фізичним особам, які виїжджають за межі митного кордону України, чи фізичним особам, які переміщаються транспортними засобами, що належать резидентам та знаходяться за межами митного кордону України. Порядок контролю за дотриманням норм цього підпункту встановлюється КМУ.

Під час продажу товарів неплатникам ПДВ власник МБТ виписує підсумкову ПН із зазначенням типу ПН «11» (виписана за щоденними підсумками операцій) із заповненням гр. 9 (обсяг постачання, оподатковуваного за ставкою 0 % на митній території України). Річ у тім, що саме в цій графі логічно вказувати всі операції, що обкладаються за нульовою ставкою (окрім експорту), зокрема, згідно з п.п. 195.1.2 ПКУ.

Однією з підстав для завершення митного режиму «МБТ» було декларування реалізованих товарів (п. 3.2 Порядку № 287). Відзначимо, що останніми змінами*, унесеними до Правил продажу № 1089, було виключено його п. 20, що передбачав обов’язок із щомісячного декларування товарів, реалізованих у магазині, шляхом заповнення митної декларації. У зв’язку зі скасуванням цієї норми ми розуміємо, що тепер щомісячно подавати МД не потрібно. Також у Порядку № 651, що прийшов на зміну Інструкції № 307, нічого не сказано про МД, що складаються МБТ, щодо реалізованих товарів, і наказом №1011, що набув чинності 01.10.2012, скасовано тип декларації ЕК00.

*Зміни внесено постановою КМУ від 21.05.12 р. № 445, яка набула чинності з 01.06.12 р.

Водночас вимогу щодо декларування реалізованих товарів МБТ закладено як у Порядку № 287, ще раз підкреслимо, чинному на сьогодні, так і безпосередньо в п.п. 1 ч. 1 ст. 422 МКУ.

Мабуть, ми маємо справу просто з недосконалістю нашого законодавства, і в найближчому майбутньому всі нормативні документи буде приведено до спільного знаменника. Ми все-таки передбачаємо, що декларувати реалізовані товари вже немає необхідності.

Власник МБТ згідно з п. 4 ст. 422 МКУ зобов’язаний вести облік товарів, що надходять до МБТ та реалізуються ним, і щоквартально подавати до митного органу, у зоні діяльності якого знаходиться магазин, звіт про рух товарів у магазині за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Як бачимо, МКУ наказує, що форму цього звіту має бути затверджено Мінфіном і подавати його потрібно за підсумками звітного кварталу. Однак на сьогодні діє форма Звіту про рух товарів у магазині безмитної торговлі, затверджена ДМСУ (наказом № 512). Причому в наказі № 512 зазначено, що цей звіт потрібно подавати щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Швидше за все, до затвердження Мінфіном нової форми звіту МБТ потрібно звітувати за наявною формою і, як і раніше, за підсумками кожного звітного місяця.

Продаж товарів на борту повітряних та водних суден за договором з МБТ

МБТ може укласти договір як одноразовий, так і довгостроковий, на реалізацію товарів магазину на повітряних суднах (без переходу права власності на товар), які здійснюють міжнародні рейси. Раніше ці питання регулювалися ст. 143 МКУ та Порядком № 414. Оскільки норми Порядку № 414 втратили чинність із 31.08.12 р., а новий документ замість нього не прийнято, зараз слід керуватися ст. 143 МКУ (див. «Правила продажу товарів МБТ пасажирам повітряних та водних транспортних засобів»).

Звернемо увагу на дозвіл, уведений МКУ: якщо міжнародні рейси здійснюються повітряним транспортом через нетривалі проміжки часу, товари після закінчення чергового міжнародного рейсу можуть залишатися на такому повітряному судні під забезпеченням власника МБТ до наступного рейсу. Раніше нереалізовані під час рейсу товари підлягали поверненню до МБТ.

Облік постачання з МБТ на повітряний транспортний засіб товарів здійснюється окремо від обліку товарів, що реалізовуються в МБТ.

Згідно з ч. 1 ст. 143 МКУ умови договору постачання товарів на транспортні засоби не мають передбачати перехід права власності на такі товари. Однак, ураховуючи загальні правила обкладення ПДВ посередницьких договорів, зокрема договорів комісії, установлені в п. 189.4 ПКУ, при передачі товарів експлуататору транспортного засобу до МБТ виникають податкові зобов’язання з ПДВ, але до такої операції застосовується нульова ставка згідно з п.п. «г» п.п. 195.1.2 ПКУ. У разі подальшої реалізації таких товарів на борту повітряного або водного судна в експлуататора такого судна теж мають виникати податкові зобов’язання з ПДВ і теж за нульовою ставкою (продаються товари МБТ).

Податківці в листі ДПСУ від 21.11.11 р. № 6760/7/15-3417-01, розглядаючи порядок обкладення ПДВ послуг з обслуговування повітряних судів, що виконують міжнародні рейси*, через комісіонера, погодилися з тим, що і комітент, і комісіонер застосовують нульову ставку ПДВ. Проте слід попередити, що в цьому листі податківці наполягали на обкладенні комісійної винагороди за ставкою 20 %. Тому є небезпека, що аналогічні висновки податківці можуть зробити й щодо комісійної винагороди за продаж товарів, що належать МБТ, через посередників.

*Обкладаються ПДВ за нульовою ставкою згідно з п.п. «в» п.п. 195.1.3 ПКУ.

На нашу думку, у ситуації, що розглядається нами, комісійна винагорода не обкладатиметься ПДВ, оскільки послуга комісіонера надається в момент реалізації товарів пасажирам — на борту судна (після проходження митного контролю при виїзді або до проходження митного контролю при в’їзді). Відповідно згідно з п.п. «в» п.п. 186.2.1 ПКУ місце постачання таких послуг знаходиться поза митною територією України, а значить, така операція (послуга комісіонера) не є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. «б» п. 185.1 ПКУ).

Отже, при передачі товарів на повітряне або водне судно МБТ має скласти ПН (операція обкладається ПДВ за нульовою ставкою), а експлуататор таких транспортних засобів виписує підсумкову ПН на реалізовані товари. На залишок нереалізованих товарів, що повертаються в МБТ, необхідно скласти розрахунок коригування, про порядок його заповнення ми докладно розповідали в статті «Коригування ПДВ: Коли? Як? Чому?» // «БТ», 2012, № 37, с. 25.

Нюанси постачання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до МБТ

Акцизний податок та ПДВ . Звільняються від сплати акцизного податку операції з:

1) ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, якщо при цьому згідно із законодавством України не сплачується ПДВ у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: транзиту, митного складу, знищення чи руйнування, відмови на користь держави, магазину безмитної торгівлі, тимчасового ввезення, переробки на митній території України (п.п. 213.3.3 ПКУ). Отже, при отриманні товарів від нерезидента власник МБТ не сплачує акцизний податок при імпорті. У разі порушення умов митних режимів, що передбачають повне чи часткове звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов’язана обчислити та сплатити суму податкового зобов’язання. Якщо в наведених випадках митним законодавством України передбачається вимога щодо здійснення заходів гарантування, така вимога встановлюється й для цілей акцизного податку. Акцизний податок справляється, якщо надалі щодо таких товарів (продукції) виникають зобов’язання зі сплати ПДВ;

2) реалізації безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів МБТ. Підставою для звільнення від сплати акцизного податку продукції, що призначена для реалізації МБТ, є належним чином оформлена МД, яка оформляється під час відвантаження продукції від такого виробника (п.п. 213.3.8 ПКУ).

Як бачимо, при постачанні вітчизняними виробниками продукції МБТ оформлення МД здійснюється вже в момент відвантаження такої продукції виробником. Тут ідеться про оформлення заводом-виробником МД у режимі внутрішнього транзиту з використанням гарантії доставки товару до МБТ**. Правила заповнення внутрішнього транзиту регулюються Порядком № 651 та Порядком № 206.

У графі 2 «Відправник/експортер» вказується відправник згідно з товаротранспортними документами, у нашому випадку — завод-виробник.

У графі 8 «Одержувач» вказується одержувач згідно з транспортними документами — магазин безмитної торгівлі.

У графі 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» вказуються відомості про особу, яка надає фінансову гарантію. Якщо фінансова гарантія не надається, то графа не заповнюється.

У графі 29 «Митний орган виїзду/в’їзду» МД при митному оформленні в митному режимі транзиту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що відвантажуються українським постачальником до МБТ, вказується найменування та 9-значний код митного органу, у якому починається переміщення таких підакцизних товарів.

Згідно з Порядком № 206 у графі 53 «Митниця в країні призначення» МД вказується найменування та 9-значний код митного органу, у якому закінчується транзитне переміщення товарів, тобто митний орган, у зоні діяльності якого знаходиться МБТ.

Не менш важливою при заповненні внутрішнього транзиту є графа 51 «Митниця країни транзиту», яка ділиться на три колонки: у першій колонці вказується дата, до якої необхідно доставити товари, у другій колонці (при використанні фінансової гарантії) вказується загальна сума фінансової гарантії, у третій колонці зазначається номер гарантійного документа (зазвичай — це номер платіжного доручення, за яким було перераховано фінансову гарантію).

Сума фінансової гарантії дорівнює сумі всіх обов’язкових платежів, що сплачуються згідно із законодавством при ввезенні цих товарів на митну територію України для вільного використання. Хотілося б відзначити, що в ч. 5 ст. 307 МКУ передбачено: фінансова гарантія як забезпечення сплати митних платежів не надається, якщо сума митних платежів, що підлягають сплаті, не перевищує суми, еквівалентної 1000 євро.

Якщо всі зобов’язання з переміщення товарів було виконано в повному обсязі, то грошове забезпечення повертається. Причому підтвердженням виконання своїх зобов’язань є декларація на весь обсяг товару, оформлена МБТ у відповідному режимі. У разі порушення умов поміщення товарів у митному режимі «МБТ», суми акцизного податку, що підлягають сплаті, визначаються виходячи з об’єкта оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діяли на момент подання МД при поміщенні підакцизних товарів у режим транзиту (п. 218.3 ПКУ). Причому донарахована сума акцизного податку в такому разі сплачується разом із пенею. Відповідно в українського виробника виникають також і зобов’язання зі сплати ПДВ у частині товарів, що повністю не надійшли до МБТ.

І ще один нюанс. Згідно з п. 226.10 ПКУ та п. 20 Положення № 1251 не підлягають маркуванню (акцизні марки не наклеюються):

— алкогольні напої та тютюнові вироби, що постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів і власниками МБТ. При цьому переміщення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що направляються виробниками до МБТ, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки;

— алкогольні напої та тютюнові вироби, що ввозяться до України та поміщуються в митному режимі «МБТ».

Ліцензування. Відвантаження алкогольних та тютюнових виробів, призначених для реалізації в МБТ, здійснюється тільки тими суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на право експорту таких виробів, з оформленням МД (ч. 10 ст. 15 Закону № 481). Як правило, МБТ надається копія ліцензії, засвідчена виробником, разом із товаром, що поставляється.

Самому МБТ необхідно мати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами на загальних підставах.

Ціноутворення. Мінімальні оптово-відпускні ціни при постачаннях алкогольних напоїв для реалізації в МБТ не застосовуються (ч. 10 ст. 15 Закону № 481).

Сплата хмелезбору. Порядок сплати цього збору врегульовано Законом № 587.

Платниками хмелезбору незалежно від форм власності та підпорядкування є суб’єкти господарювання, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво (ст. 1 Закону № 587). Виробники алкогольних напоїв та пива є платниками збору тільки за умови реалізації ними цієї продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам. У разі постачання такої продукції суб’єктам оптової та роздрібної торгівлі вони не є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

Збір сплачується в розмірі 1,5 % від виручки, отриманої на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі з операцій, що не передбачають оплати в грошовій формі.

Оскільки МБТ є роздрібним торговельним підприємством, що діє відповідно до законодавства України, він є платником хмелезбору на загальних підставах. Жодних пільг щодо МБТ Закон № 587 не містить.

Зміна митного режиму «МБТ»

Згідно з п. 3.1 Порядку № 287 товари, що поміщуються в режим «МБТ», знаходяться під митним контролем із моменту поміщення їх у режим «МБТ» до моменту закінчення цього режиму. При цьому режим «МБТ» завершується:

— при зміні митного режиму;

— після декларування реалізованих товарів у МБТ;

— у разі повного знищення товарів у результаті аварії чи дії непереборної сили, що підтверджується відповідними документами.

Згідно з ч. 4 ст. 146 МКУ митний режим безмитної торгівлі припиняється митним органом й у випадку:

— конфіскації товарів;

— повної втрати товарів унаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили в порядку, установленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

При зміні митного режиму «МБТ» на інший митний режим (імпорт, експорт, митний склад, знищення тощо), по-перше, оформляється відповідна МД, а по-друге, до таких товарів має бути застосовано всі тарифні та нетарифні методи регулювання, що відповідають обраному режиму, установлені законодавством України.

У частині оподаткування відзначимо деякі нюанси зміни митного режиму «МБТ» на іншій. Згідно з абз. «г» п.п. 195.1.2 ПКУ в разі подальшого вивезення товарів із МБТ за межі митного кордону України ПДВ не справляється (в тому числі за нульовою ставкою).

У разі ввезення товарів із МБТ на територію України для вільного обігу, до таких товарів застосовується повне оподаткування, передбачене як для операцій із ввезення товарів на митну територію України.

У разі втрати товарів, що знаходяться під митним контролем у режимі «МБТ», нецільового використання цих товарів або в разі невиконання в строки, установлені МКУ, заходів щодо завершення таких митних режимів особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов’язана сплатити суму податкового зобов’язання з ПДВ, на яку було надано звільнення чи умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до ст. 129 ПКУ, розраховану з дня надання звільнення чи умовного звільнення від оподаткування (п. 206.16 ПКУ).

Аналогічні негативні наслідки (сплата суми зобов’язання, на яку було надано звільнення, та пені) у разі втрати товарів настають і з акцизного податку згідно з п. 218.3 ПКУ.

Відповідальність за перерахування ПДВ та акцизного податку до бюджету несе власник МБТ.

Наостанок сподіваємося, що власники МБТ, хоча й цих суб’єктів і не так багато, та їх контрагенти комплексно зможуть ознайомитися з тими змінами, що сталися останнім часом у цій сфері, і з тим, що залишилося в їх роботі без змін. Бажаємо всім успішної роботи!

Документи і скорочення статті

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

МКУ — Митний кодекс України від 13.03.12 р. № 4495-VI (в основній частині набув чинності з 01.06.12 р.).

Закон № 481 — Закон України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

Закон № 587 — Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства» від 09.04.99 р. № 587-XIV.

Порядок № 287 — Порядок застосування митного режиму магазину безмитної торгівлі, затверджений наказом ДМСУ від 07.04.11 р. № 287.

Правила продажу № 1089 — Правила продажу товарів магазинами безмитної торгівлі, затверджені постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1089.

Порядок № 414 — Порядок здійснення митного контролю за реалізацією товарів магазинами безмитної торгівлі фізичним особам на повітряних транспортних засобах, які виконують міжнародні рейси, затверджений наказом № 414 від 22.04.08 р. (втратив чинність із 31.08.12 р.).

Порядок № 1379 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 01.11.11 р. № 1379.

Наказ № 512 — наказ ДМСУ «Про затвердження форми звіту про рух товарів у магазині безмитної торгівлі» від 31.07.03 р. № 512.

Наказ № 1011 — наказ МФУ «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» від 20.09.12 р. № 1011.

Положення № 450 — Положення про митні декларації, затверджене постановою КМУ від 21.05.12 р. № 450.

Інструкція № 307 — Інструкція щодо порядку заповнення вантажної митної декларації, затверджена наказом ДМСУ від 09.07.97 р. № 307 (втратила чинність з 01.10.12 р.).

Порядок № 651 — Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» від 30.05.12 р. № 651 (набув чинності з 01.10.12 р.).

Положення № 1251 — Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затверджене постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1251.

Порядок № 206 — Порядок заповнення внутрішнього транзитного документа для його використання при здійсненні контролю за доставкою товарів, що переміщаються між митницями в межах митної території України, затверджений наказом ДМСУ від 12.04.2000 р. № 206.

МБТ — магазин безмитної торгівлі

ПН — податкова накладна.

МД — митна декларація