ЗАПОВНЮЄМО
ПОДАТКОВУ НАКЛАДНУ
Здавалося б, форма податкової накладної та порядок її заповнення діють доволі давно, тож проблеми заповнення податкових накладних мали поступово вичерпатися. Проте запитання до редакції з приводу заповнення податкової накладної продовжують надходити. Тому в сьогоднішній Шпаргалці бухгалтера систематизуємо нюанси та загальну інформацію про порядок заповнення податкової накладної.
Загальні вимоги до ПН
Недавно ми наочно розглядали механізм формування податкового кредиту і розповіли, як це правильно зробити на підставі ПН, яка є основним документом, що дає право на віднесення сплачених сум ПДВ до складу ПК (Тема тижня «Податковий кредит» // «БТ», 2012, № 21, с. 38). Сьогодні стисло нагадаємо загальні правила оформлення ПН.
Форма ПН, затверджена наказом МФУ від 01.11.11 р. № 1379, заповнюється відповідно до Порядку № 1379. Про останні зміни, що відбулися у формі ПН, ми писали у статті «Нова форма податкової накладної — що змінилося в порядку заповнення» // «БТ», 2011, № 51, с. 21, а про майбутні (нові реквізити — номер і дату митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, увезеного на митну територію України) ми згадували в Темі тижня «Податковий кодекс: чергова порція «поліпшень» // «БТ», 2012, № 35, с. 33. Нагадаємо, що ДПСУ в листі від 21.08.12 р. № 1272/0/71-12/15-3117 «дозволила» не вказувати новий реквізит ПН до внесення змін до її форми (див. с. 30).
Загальні правила оформлення та виписування ПН
1. Формат значення не має — книжковий чи альбомний (докладніше див. Пошту тижня «Формат податкової накладної: книжковий чи альбомний?» // «БТ», 2012, № 7, с. 48).
2. Мова заповнення ПН — тільки українська (п. 2 Порядку № 1379), але з метою збереження ідентифікації товару допускається вказувати назву торговельної марки, назву товару й у вигляді абревіатури номенклатуру товару без перекладу на державну мову (див. лист ДПСУ від 16.02.12 р. № 4809/7/15-3417-26 і коментар до нього «Мова заповнення податкової накладної лише українська, але є винятки» // «БТ», 2012, № 17-18, с. 8).
3. Реквізити заголовної частини ПН вирівнюються по правому краю поля (п. 2 Порядку № 1379). Але в Консультації № 127 (запитання 7) зазначається, що недотримання цього правила не є підставою для виключення ПН зі складу ПК.
4. На сьогодні є два способи оформлення ПН (п. 2 Порядку № 1379):
а) на паперових носіях:
— або роздруковану форму заповнити розбірливим почерком ручкою з чорнилом (пастою) синього або чорного кольору без підчищень та виправлень тексту і цифрових даних;
— або заповнити ПН в електронному вигляді та роздрукувати. При цьому друкована ПН може бути як з комірками, так і без них;
б) в електронній формі* з додержанням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації ПН в ЄРПН. У такому разі складання ПН у паперовому вигляді не є обов’язковим.
5. ПН складається у двох примірниках (оригінал і копія) в день виникнення ПЗ продавця (п. 201.4 ПКУ, п. 6 Порядку № 1379). Оригінал видається покупцю, а копія залишається у продавця (виняток — ПН, котру виписують при отриманні послуг від нерезидента, місце постачання яких — митна територія України, складається в одному примірнику згідно з п. 208.2 ПКУ). День виникнення ПЗ визначається відповідно до ст. 187 ПКУ (у загальному випадку — за правилом «першої події»).
6. Для операцій, оподатковуваних або звільнених від оподаткування, складаються окремі ПН, тобто при одночасному постачанні одному покупцю як оподатковуваних товарів/послуг, так і звільнених від оподаткування, продавець складає окремі ПН. Інакше кажучи, не допускається заповнення в одній ПН одночасно графи 11 та граф 8, 9 і 10 (п. 9 Порядку № 1379).
7. При постачанні необ’єктних товарів/послуг ПН не виписується, але інформація про такі постачання має відображатися в Реєстрі. Це пов’язане з тим, що облік операцій з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом обкладення ПДВ відповідно до вимог ст. 196 розд. V ПКУ, ведеться на підставі документів бухгалтерського обліку (п. 8.4 Порядку № 1002)**.
8. При постачанні товарів/послуг, до якого одночасно застосовується як основна, так і нульова ставка, виписується одна ПН, в якій заповнюються відповідні графи.
* Передбачено після внесення змін до ПКУ Законом № 4834 (див. Тему тижня «Податковий кодекс: аналізуємо зміни» // «БТ», 2012, № 29, с. 22).
** У листі ДПАУ від 13.03.10 р. № 5119/7/16-1617 податківці не заперечували проти відображення необ’єктних операцій (якщо це переважаючий вид діяльності, що має безперервний характер) в Реєстрі загальним підсумком за звітний податковий період виходячи з даних бухгалтерського обліку.
Порядок заповнення ПН
Таблиця 1. Порядок заповнення ПН
| Назва поля/графи | Порядок заповнення | ||
| 1 | 2 | ||
| Шапка ПН | |||
| «Оригінал» | «Видається покупцю» | Оригінал ПН видається покупцю на його вимогу, і в цьому полі оригіналу потрібно поставити відмітку «Х». ПН, що виписується платником податків — одержувачем послуг від нерезидента, складається в одному примірнику (п. 208.2 ПКУ, п. 6 Порядку № 1379). Хоча в абзаці другому п. 6 Порядку № 1379 передбачено можливість складання ПН в одному примірнику одержувачем товарів, але на практиці скористатися цією нормою не вийде, тому що в покупця товарів виникають ПЗ тільки при імпорті. А при ввезенні товарів ПДВ нараховується на підставі ВМД (без складання ПН) | |
| «Включено до ЄРПН» | З 01.07.12 р. змінена редакція п. 201.10 ПКУ дозволяє видавати покупцю ПН до моменту реєстрації в ЄРПН. І відмітка в цьому полі ПН свідчить про обов’язок продавця зареєструвати таку ПН в ЄРПН протягом 15 днів, наступних за днем її складання, а не про факт реєстрації. Реєстрація здійснюється відповідно до Порядку № 1246 (докладніше див. Тему тижня «Єдиний реєстр податкових накладних» // «БТ», 2011, № 49, с. 31) | ||
| «Залишається у продавця (тип причини)» | Усі примірники ПН, окремі особливості заповнення яких викладено в пп. 8.1 — 8.4 п. 8 Порядку № 1379, залишаються у продавця, котрий їх виписав. І тоді в цій графі необхідно поставити відмітку «Х» і вказати тип причини (від «01» до «14»): 01 — Виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною; 02 — Постачання неплатнику податку; 03 — Натуральна виплата в рахунок оплати праці фізичним особам; 04 — Постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 — Ліквідація основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 — Переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 — Експортні постачання; 08 — Постачання для операцій, які не є об’єктом обкладання ПДВ; 09 — Постачання для операцій, які звільнені від обкладання ПДВ; 10 — Визнання умовного постачання товарних залишків та/або необоротних активів, що перебувають в обліку платника податків на день анулювання його реєстрації як платника ПДВ, щодо яких був нарахований ПК у минулих або поточному податкових періодах при анулюванні реєстрації платника ПДВ; 11 — Виписана за щоденними підсумками операцій; 12 — Виписана на вартість безоплатно поставлених товарів/послуг, обчислену виходячи з рівня звичайних цін; 13 — Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності; 14 — Виписана покупцем (одержувачем) послуг від нерезидента | ||
| «Копія (залишається у продавця)» | Проставляється відмітка «Х» на другому примірнику ПН, що залишається у продавця | ||
| «Дата виписки податкової накладної» | Заповнюється цифрами в такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки не проставляються (п. 3 Порядку № 1379). Отже, дата виписки 14 червня 2012 року матиме такий вигляд: «14062012» | ||
| «Порядковий номер» | Загальний випадок. Порядковий номер ПН присвоюється відповідно до її номера в Реєстрі та не містить літер або інших символів (п. 3 Порядку № 1379, п. 9.1 Порядку № 1002). Наприклад, якщо ПН унесено до Реєстру за номером «12», то й до цієї графи теж потрібно записати «12». При цьому нумерувати записи в Реєстрі можна зручним для вас способом: або з першого номера кожного звітного податкового періоду (щомісяця, щокварталу) або наростаючим підсумком з початку року (див. ЄБПЗ, розд. 130.23; консультацію «Нумерація податкових накладних у Реєстрі» // «БТ», 2011, № 13, с. 62). Якщо номер складається менш ніж із 7 цифр, то решту порожніх комірок залишаємо порожніми. Усі реквізити шапки ПН вирівнюються по правому краю поля (п. 2 Порядку № 1379), тобто номер ПН буде «притиснуто» до знаку дробу, що розділяє комірки самого номера та комірки для зазначення номера філії | ||
| При виписуванні ПН філіями. У разі складання ПН філією (структурним підрозділом), якій делеговано право виписування ПН, порядковий номер указується з урахуванням присвоєного числового номера та визначається числовим значенням через дріб. У чисельнику проставляється порядковий номер, а у знаменнику — числовий номер філії або структурного підрозділу (п. 3 Порядку № 1379). Для зазначення номера філії призначено чотири останні комірки після дробу. Якщо номер філії — не чотиризначне число, то порожні комірки заповнювати нулями, літерами чи іншими символами не потрібно (див. ЄБПЗ, розд. 130.21). Якщо ПН виписується самим платником ПДВ, а не його філією, комірки залишаємо порожніми. Судячи з усього, філії небажано присвоювати номер, в якому більше 4 цифр. На думку податківців, зареєстрований платник податку має при делегуванні філіям права виписування ПН присвоїти їм окремий числовий номер, що містить не більше чотирьох знаків | |||
| Спецрежим. Платники ПДВ складають окремі ПН за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування, і вказують у порядковому номері ПН у першій комірці після знака дробу перед номером філії або структурного підрозділу код відповідної діяльності згідно з п. 3 Порядку № 1379: 2 — сільгосппідприємства, що застосовують спецрежим у сфері сільського та лісового господарства і рибальства відповідно до ст. 209 розділу V ПКУ; 3 — сільгосппідприємства всіх форм власності, що відповідають критеріям, визначеним ст. 209 розд. V ПКУ, але не обрали спецрежим у сфері сільського, лісового господарства та рибальства і реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах; 4 — переробні підприємства всіх форм власності, які згідно з п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м’ясо і м’ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, куплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м’ясо-кісткове борошно), спрямовують суми ПДВ частково до спеціального фонду державного бюджету, а частково на спецрахунок. Якщо ви — не спецрежимне підприємство, то першу комірку після дробу в порядковому номері залишаєте порожньою | |||
| Примітка. Зверніть увагу: якщо раніше номер філії містив меншу кількість знаків, то порожні комірки податківці радили заповнювати нулями (див. лист ДПАУ від 11.01.11 р. № 547/7/16-1117// «БТ», 2011, № 3, с. 46). На сьогодні їх думка змінилася — порожні комірки радять залишати порожніми. Формат номера ПН, складеної «звичайним» платником: Формат номера ПН, складеної філією, якій присвоєно порядковий номер «23»: Формат номера ПН, складеної філією платника ПДВ — переробного підприємства, якій присвоєно порядковий номер «23»: | |||
| «Особа (платник податку) — продавець» | Загальний випадок. У цьому полі вказуємо повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, або П. І. Б. фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, — продавця товарів/послуг (п.п. «в» п. 201.1 ПКУ; див. лист ДПАУ від 18.07.11 р. № 12901/6/16-1115 і ком. «Заповнення податкових накладних: чергова порція роз’яснень ДПАУ» // «БТ», 2011, № 40, с. 7). Майте на увазі: назва юридичної особи, написана великими літерами, тотожна найменуванню юридичної особи, написаному великими та малими літерами, якщо ці літери повністю збігаються (див. лист Держпідприємництва від 31.08.05 р. № 7507) | ||
| Виписування філією. Філія, що має право виписування ПН, при заповненні цього поля разом із назвою головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, указує і свою назву (п. 1 Порядку № 1379, ЄБПЗ, розд. 130.21) | |||
| Виписування ФОП. У цьому полі ФОП — платник ПДВ зазначає повністю свої П. І. Б. Не заборонено вказувати додаткові скорочення на кшталт «ФОП» або «СПД-ФО» | |||
| Послуги, отримані від нерезидента. При заповненні ПН на послуги, отримані від нерезидента, у цьому полі вказується найменування постачальника таких послуг — нерезидента (див. ЄБПЗ, розд. 130.21) | |||
| Період заміни свідоцтва. У цей період до початку дії нового свідоцтва використовують реквізити старого (п. 4.3 Положення № 1394). Із цим погоджуються й податкові органи (див. ЄБПЗ, розд. 130.21). Якщо змінюється найменування юридичної особи і такі зміни не пов’язані з її реорганізацією шляхом злиття, приєднання, поділу чи перетворення або пов’язані з перетворенням юридичної особи у випадку, визначеному п.п. 3.15.1 розд. III Положення № 1394, а також у разі зміни П. І. Б. фізичної особи — підприємця, при використанні реквізитів старого свідоцтва такий платник ПДВ указує одночасно нове та попереднє найменування (П. І. Б.) | |||
| «Особа (платник податку) — покупець» | Загальний випадок. Наводимо повну або скорочену назву покупця товарів/послуг, зареєстрованого як платник ПДВ (назву юридичної особи, зазначену у статутних документах, або П. І. Б. фізичної особи). Див. заповнення реквізиту «Особа (платник податку) — продавець» | ||
| Виписування неплатнику ПДВ. При постачанні товарів/послуг неплатнику ПДВ, зокрема кінцевому споживачу, у цій графі вказуємо «Неплатник податку» (см. ЄБПЗ, розд. 130.21) | |||
| Випадки, не пов’язані з постачанням (п. 8.3 Порядку № 1379). У таких випадках, як: | |||
| Послуги, отримані від нерезидента. У цьому полі одержувач послуг зазначає своє найменування | |||
| «(індивідуальний податковий номер продавця)» | Загальний випадок. Проставляється ІПН продавця. Якщо кількість знаків менша — номер вирівнюють по правому краю (незайняті комірки залишаємо порожніми) | ||
| Отримання послуг від нерезидента. При отриманні послуг від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України, одержувач сам собі виписує ПН і в цій графі ставить умовний ІПН «300000000000». А якщо такі послуги не призначено для використання в господарській діяльності або придбані з метою їх використання для постачання послуг за межами митної території України чи послуг, місце постачання яких визначається відповідно до п. 186.3 ПКУ, зазначаємо умовний ІПН «200000000000» | |||
| «(індивідуальний податковий номер покупця)» | Загальний випадок. Проставляється ІПН покупця, зазначений у свідоцтві платника ПДВ. Див. заповнення реквізиту «(індивідуальний податковий номер продавця)» | ||
| Постачання неплатнику ПДВ. У цьому полі проставляється нуль (п. 8.1 Порядку № 1379) | |||
| Випадки, не пов’язані з постачанням (п. 8.3 Порядку № 1379). У цьому полі ставимо нуль у таких випадках, як: | |||
| Послуги, отримані від нерезидента. У цьому полі одержувач послуг указує свій ІПН | |||
| «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» | Загальний випадок. Податкова адреса вказується з урахуванням вимог ст. 45 ПКУ і ст. 29 та 93 ЦКУ (п. 4 Порядку № 1379). На думку податківців, не обов’язково зазначати адресу в міжнародному форматі, головне — щоб адреса, зазначена у ПН, відповідала тій, що міститься в реєстраційних документах. Отже, юридична особа вказує відомості про своє місцезнаходження, дані про яке наявні у ЄДР. При цьому порядок написання адреси (населений пункт, вулиця або навпаки) або скорочення значення не має (див. лист ДПАУ від 18.07.11 р. № 12901/6/16-1115 і ком. до нього «Заповнення податкових накладних: чергова порція роз’яснень ДПАУ» // «БТ», 2011, № 40, с. 7). Запис адреси у зворотному порядку — не привід для зняття ПК (див. лист ДПАУ від 08.07.11 р. № 18517/7/16-1517-05). Також можна застосовувати загальноприйняті скорочення: «вул.», «буд.», «м.» тощо. На нашу думку, відсутність поштового індексу не робить ПН недійсною, але краще його завжди вказувати. Адже він, наприклад, зазначається в реєстраційній заяві платника ПДВ. Зверніть увагу: для підприємства юридична та фактична адреса повинні збігатися, інакше існує ризик анулювання ПДВ-реєстрації (п.п. «ж» п. 184.1 ПКУ). | ||
| Отримання послуг від нерезидента. У цій графі зазначаємо дані про місцезнаходження продавця-нерезидента (див. ЄБПЗ, розд. 130.21) | |||
| Примітка. Відповідно до вимог ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі ДПС. Платник податків — фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Податковою адресою юридичної особи (її відокремленого підрозділу) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про яке наявні у ЄДР. | |||
| Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦКУ місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання (ч. 6 ст. 29 ЦКУ). Відповідно до ст. 93 ЦКУ місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності або розташування офісу, з якого провадиться щоденне управління діяльністю такої юридичної особи (переважно перебуває керівництво) і здійснення управління та обліку. | |||
| «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» | Загальний випадок. Зазначаємо податкову адресу покупця — платника ПДВ. Див. заповнення графи «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» | ||
| Випадки, не пов’язані з постачанням (п. 8.3 Порядку № 1379). У таких випадках, як: | |||
| Постачання неплатнику ПДВ. У такому разі податківці радять залишати це поле незаповненим (див. ЄБПЗ, розд. 130.21) | |||
| «Номер телефону» | У цих двох однойменних полях указуються номери телефонів покупця та продавця відповідно. Який формат написання телефону використовувати — вибір за вами (лист ДПАУ від 18.07.11 р. № 12901/6/16-1115 і ком. до нього «Заповнення податкових накладних: чергова порція роз’яснень ДПАУ» // «БТ», 2011, № 40, с. 7). Цей реквізит не є обов’язковим (не міститься в п. 201.1 ПКУ), тому не має значення, в якому форматі ви напишете номер телефону | ||
| «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця)» | Загальний випадок. Зазначається номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ — продавця. Якщо номер складається менш ніж із 10 цифр, то його потрібно вирівняти по правому краю | ||
| Отримання послуг від нерезидента. У цьому полі проставляємо нуль (п. 8.2 Порядку № 1379) | |||
| «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» | Загальний випадок. Указується номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ — покупця. Якщо номер складається менш ніж із 10 цифр, то його потрібно вирівняти по правому краю | ||
| Постачання неплатнику ПДВ. У цьому полі проставляється нуль (п. 8.1 Порядку № 1379) | |||
| Послуги, отримані від нерезидента. У цьому полі одержувач послуг зазначає номер свого свідоцтва платника ПДВ | |||
| «Вид цивільно-правового договору» | Загальний випадок. Указується вид цивільно-правового договору відповідно до виду договірних зобов’язань, визначених ЦКУ, наприклад: Звернемо увагу: навіть якщо ви не укладаєте договір із контрагентом письмово (у формі договору), усе одно потрібно заповнити це поле, тому що це — обов’язковий реквізит ПН (п.п. «и» п. 201.1 ПКУ). Дата укладення договору проставляється відповідно до вимог п. 3 Порядку № 1379 — цифрами в такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті не зазначаються (п. 4 Порядку № 1379) | ||
| Якщо номера договору немає. Якщо договір складено, але в ньому не зазначено його номер, то в полі «№» ставимо прокреслення (див. ЄБПЗ, розд. 130.21) | |||
| Якщо немає договору. Договірні відносини можуть оформлятися у вигляді листування, рахунка, рахунка-фактури тощо. Крім того, договір може бути укладено в усній формі. У таких випадках у цьому полі вказується вид договірних зобов’язань за ЦКУ. У полі, призначеному для дати, наводиться дата документа, яким було оформлено договірні відносини, або дата виконання усної домовленості. Якщо має місце отримання авансу в рахунок постачання товарів/послуг за усною домовленістю, то в полі, призначеному для внесення дати договору, потрібно поставити дату отримання коштів. У полі, призначеному для зазначення номера договору, ставиться номер документа, яким оформлено договірні відносини (наприклад, номер рахунка) або прокреслення (за усним договором) | |||
| «Форма проведених розрахунків» | Це необов’язковий реквізит ПН. І варіанти, які можна вказати в цьому полі, містяться в самій ПН: «бартер», «готівка», «оплата з поточного рахунка», «чек». Крім того, наявність слова «тощо» свідчить про те, що тут може бути зазначено й інші форми розрахунків | ||
| Таблична частина ПН | |||
| «Розділ I» | У цьому розділі вказуються дані про товари, що поставляються: їх кількість, вартість і порядок обкладення ПДВ | ||
| «Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання (оплати2))» (гр. 2) | Зазначається дата виникнення ПЗ. У загальному випадку ця дата визначається за першою подією (або дата постачання, або дата отримання оплати). Якщо ПЗ визначається за касовим методом (ч. 2 п. 187.1 і п. 187.10 ПКУ), то в цій графі проставляється лише дата оплати. У п. 12.1 Порядку № 1379 немає вказівок щодо формату написання дати у гр. 2 ПН. Тому, на наш погляд, тут можна вказувати дату як у загальноприйнятому форматі (з крапками), так і суцільним текстом (без розділових знаків, як дату складання ПН). Хоча логічніше всі дати в ПН зазначати в одному форматі (другий варіант) | ||
| «Номенклатура товарів/послуг продавця» (гр. 3) | Загальний випадок. Сама ПН заповнюється українською мовою, отже, і цю графу за можливості потрібно заповнити українською. Але в разі неможливості перекладу з іноземної мови торговельної марки чи найменування товару державною мовою та з метою збереження ідентифікації такого товару в цій графі допускається вказувати назву торговельної марки, назву товару і у вигляді абревіатури без перекладу її державною мовою (див. запитання 8 Консультації № 127). Див. ком. «Мова заповнення податкової накладної лише українська, але є винятки» // «БТ», 2012, № 17, с. 8 (у ньому наведено приклад заповнення). При цьому слід ураховувати назви та класифікацію товарів згідно з УКТ ЗЕД. Наприклад, при постачанні друкованої продукції назвою товару буде «Книжка», «Брошура» чи «Журнал», а не назва друкованого твору чи ім’я його автора | ||
| ПН, виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною. У цій графі вказується: «перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № _______» (наводиться порядковий номер ПН, виписаної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості). Це передбачено п. 12.2 Порядку № 1379 | |||
| ПН, виписана на суму перевищення звичайної ціни, збільшеної на суму процентів, нарахованих або таких, які має бути нараховано на суму номіналу процентного векселя, над фактичною ціною. У цій графі, крім фрази «перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № _______», також зазначається: «сума процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу процентного векселя» | |||
| ПН, виписана на вартість безоплатно поставлених товарів/послуг. У цьому випадку вартість визначається виходячи з рівня звичайних цін, і в цій графі зазначається: «звичайна ціна за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № _______» (указується порядковий номер ПН, виписаної на суму безоплатного постачання цих товарів/послуг, що дорівнює 0) | |||
| Якщо не вистачає рядків. У такому разі у бланку ПН можна додати необхідну кількість рядків для зазначення номенклатури товарів/послуг (п. 12.2 Порядку № 1379; див. ЄБПЗ, розд. 130.21). Якщо внаслідок значної кількості рядків розділу I ПН оформлено на кількох сторінках, то уповноважена особа підписує та скріплює печтакою останню сторінку такої ПН (див. ЄБПЗ, розд. 130.21) | |||
| «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» (гр. 4) | Загальний випадок. Ця графа заповнюється при постачанні підакцизних товарів і товарів, увезених на митну територію України, на всіх етапах постачання таких товарів/послуг. У ній проставляється десятизначний код товару згідно з УКТ ЗЕД (п. 12.3 Порядку № 1379), що вказується суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо). Додатково див. статтю «Код УКТ ЗЕД у податковій накладній, або Історії з життя платників ПДВ» // «БТ», 2012, № 3, с. 10 | ||
| Якщо у ВМД зазначено код, що містить менше 10 знаків. У такому разі в ПН цей код записуємо без додавання нулів чи інших знаків з вирівнюванням по правому краю поля (див. лист ДПСУ від 29.12.11 р. № 10768/7/15-3117) | |||
| Якщо код змінився. У ситуації, коли код УКТ ЗЕД змінився після ввезення товарів, податківці наполягають на відображенні «старого» коду (див. лист ДПСУ від 15.02.12 р. № 4621/7/15-3417-20 і ком. «Код УКТ ЗЕД у податковій накладній: ДПСУ пропонує переносити код із ВМД, навіть якщо він змінився» // «БТ», 2012, № 20, с. 10). На наш погляд, правильніше вказувати код УКТ ЗЕД товару, що поставляється (тобто код, що відповідає цьому товару на момент постачання) | |||
| «Одиниця виміру товару» (гр. 5) | Одиниця виміру товарів/послуг — грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо (п. 12.4 Порядку № 1379) | ||
| «Кількість (об’єм, обсяг)» (гр. 6) | Кількість (об’єм) поставки товарів/послуг (п. 12.5 Порядку № 1379). У разі якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються тільки у вартісному виразі, у гр. 6 указується: «послуга», «проценти» тощо | ||
| Примітка. Якщо вам надходить часткова оплата за одиницю неподільного товару (наприклад, холодильник), то в цій графі, на наш погляд, потрібно вказати дробове значення частини товару, сумірне з передоплатою, що надійшла. Наприклад, якщо надійшло 25 % оплати, то в цій графі вказуємо «0,25». | |||
| «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ» (гр. 7) | Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ (п. 12.6 Порядку № 1379). При виписуванні ПН на суму перевищення звичайної ціни над договірною в цій графі потрібно записати суму перевищення звичайної ціни над договірною | ||
| «Обсяги постачання | «основна ставка» (гр. 8) | База оподаткування товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ за основною ставкою — 20 % (з 01.01.14 р. — 17 %) (п. 12.7 Порядку № 1379) | |
| «нульова ставка» | «(постачання на митній території України)» (гр. 9) | База оподаткування при здійсненні операцій на митній території України з постачання товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ за нульовою ставкою згідно з пп. 195.1.2 і 195.1.3 ПКУ (п. 12.8 Порядку № 1379) | |
| «(експорт)» (гр. 10) | База оподаткування при здійсненні експортних операцій, що підлягають обкладенню ПДВ за нульовою ставкою, — п.п. 195.1.1 ПКУ (п. 12.9 Порядку № 1379) | ||
| «звільнення від ПДВ3» | База оподаткування товарів/послуг, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 і підрозд. 2 розд. XX ПКУ (п. 12.10 Порядку № 1379) | ||
| «Усього по розділу I» | У цьому рядку підсумовуються дані щодо кожної з граф 8, 9, 10 та 11 (стосовно всієї номенклатури товарів, що поставляються) | ||
| «Загальна сума коштів, що підлягає сплаті» (гр. 12) | У цій графі вказується загальний обсяг поставки (база оподаткування без ПДВ) щодо всієї номенклатури товарів, які поставляються (п. 12.11 Порядку № 1379). Сума показників гр. 8, 9, 10 і 11 ряд. «Усього по розділу I» | ||
| «Розділ II» | У цьому розділі наводяться дані про зворотну тару (заповнюється лише гр. 12) | ||
| «Зворотна (заставна) тара» | Вартість зворотної (заставної) тари визначається в договорі (контракті) як зворотна (заставна) і не включається до бази оподаткування, а вказується у гр. 12 як частина загальної суми коштів, що підлягають сплаті (п. 13 Порядку № 1379) | ||
| «Розділ III» | У цьому розділі наводяться дані про нараховану суму ПДВ | ||
| «Податок на додану вартість» | У гр. 8 цього розділу записуємо суму ПДВ, яку визначають множенням підсумку по гр. 8 (ряд. «Усього по розділу I») на основну ставку (до 01.01.14 р. — 20 %) | ||
| При постачанні товарів/послуг, оподаткування яких передбачено ст. 195 ПКУ за нульовою ставкою, у гр. 9 і 10 цього розділу проставляємо нуль (п. 11 Порядку № 1379) | |||
| У разі постачання товарів/послуг, звільнення від оподаткування яких передбачено ст. 197 і підрозд. 2 розд. XX ПКУ, у гр. 11 цього розділу проставляється позначка «Без ПДВ» з обов’язковим посиланням на відповідний пункт та/або підпункт, статтю, підрозділ, розділ ПКУ (п. 10 Порядку № 1379). Дані про такі норми вписуються у спеціальному рядку у виносці «3» до назви гр. 11 (у самому кінці форми ПН) | |||
| Графа 12 цього розділу заповнюється так: | |||
| «Розділ IV» | У цьому розділі наводиться загальна вартість товарів/послуг, що поставляються (з ПДВ) | ||
| «Загальна сума з ПДВ» | Показник гр. 8 розраховується як сума показників підсумкового рядка розд. I і розд. III цієї графи. До гр. 9 — 11 переносяться дані відповідних граф підсумкового рядка розд. I. Загальна сума коштів, яку потрібно сплатити покупцю з урахуванням ПДВ, зазначається у гр. 12 цього розділу. Показник гр. 12 розраховується як сума показників розд. I, II і III цієї графи | ||
| М. П. | Загальний випадок. На всіх примірниках ПН проставляється печатка продавця — платника ПДВ (п. 16 Порядку № 1379). Зазвичай використовують основну печатку — призначену для платіжних документів, але може бути виготовлено окрему печатку з написом «Для податкових накладних» (див. лист ДПАУ від 18.07.11 р. № 12901/6/16-1115 та ком. «Заповнення податкових накладних: чергова порція роз’яснень ДПАУ» // «БТ», 2011, № 40, с. 7). Печатки «Канцелярія», «Для документів», «Для довідок» та інші, що мають спеціальне призначення, на ПН проставляти не можна (лист ДПАУ від 26.05.11 р. № 14839/7/16-1517). Покупець не ставить відбиток своєї печатки ні на оригіналі ПН, що залишається в нього, ні на копії | ||
| ПН виписано філією (структурним підрозділом). Скріплюється печаткою платника податків — продавця, яка, крім реквізитів такого платника податків, може містити найменування філії (структурного підрозділу)
| |||
| «(підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну)» | Усі примірники ПН підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг. Факсиміле проставляти не можна, тому що ні ПКУ, ні Порядком № 1379 цієї можливості не передбачено. Покупець не підписує ні оригінал ПН, що залишається в нього, ні копію ПН, призначену для продавця | ||
| «3(відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи Податкового кодексу України, якими передбачено звільнення від оподаткування)» | У цьому полі вказуються відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи та розділи ПКУ, якими передбачено звільнення від оподаткування. Наприклад, при постачанні продуктів дитячого харчування в цьому полі слід зазначити: «пункт 197.1.1 підпункту 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України» | ||
Особливі випадки
Підсумкова ПН за день . Згідно з п. 8.4 Порядку № 1379 ПН виписується за щоденними підсумками операцій (якщо таку ПН не було виписано на ці операції) у випадку:
— здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачу (який не є платником податку);
— виписування транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, що виставляються платнику податків за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, форму яких установлено міжнародними стандартами;
— надання платнику податків касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номера постачальника).
Усі примірники такої ПН залишаються в особи, котра їх виписала, тому реєструвати в ЄРПН такі ПН не потрібно.
Таблиця 2. Нюанси заповнення підсумкової ПН
| Назва поля/графи | Нюанси заповнення |
| Поле «Залишається у продавця | Це поле знаходиться у верхній лівій частині ПН, у ньому потрібно поставити відмітку «Х» і вказати тип причини — «11». Це означатиме, що ПН виписано за щоденними підсумками операцій |
| Поле «Індивідуальний податковий номер покупця» | Тут проставляємо «0» (п.п. 8.1 Порядку № 1379; ЄБПЗ, розд. 130.21) |
| Поле «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» | Тут теж проставляємо «0» (п.п. 8.1 Порядку № 1379; ЄБПЗ, розд. 130.21) |
| Поле «Вид цивільно-правового договору» | Тут, як і у звичайній ПН, потрібно вказати вид цивільно-правового договору згідно з ЦКУ (наприклад, «договір купівлі-продажу», «договір на виконання робіт»). У полі, призначеному для дати «від», наводимо дату виконання усної домовленості, у поле «№» — прокреслення. Такий механізм заповнення цього поля було озвучено податківцями, зокрема у «ВПСУ», 2012, № 12, с. 9 |
| «Номенклатура товарів/послуг продавця» (гр. 3) | При постачанні кінцевому споживачу в цій графі записуємо: «Товари в асортименті» (див. ЄБПЗ, розд. 130.21), також їх можна згрупувати за номенклатурними групами за кодами УКТ ЗЕД |
| «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» (гр. 4) | Сюди заносять відомості в розрізі номенклатури поставлених товарів (див. ЄБПЗ, розд. 130.21). Якщо ви замість ПН видавали покупцю касові чеки, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номера постачальника), то ви можете згрупувати в ПН товари за групами, що відповідають певному коду за УКТ ЗЕД |
| «Одиниця виміру товару» (гр. 5) | У цій графі вказують «грн.» (див. ЄБПЗ, розд. 130.21) |
| «Кількість (об’єм, обсяг)» (гр. 6) | Тут проставляємо «1» (див. ЄБПЗ, розд. 130.21) |
| «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ» (гр. 7) | У цій графі вказується сумарна вартість постачання всіх проданих товарів/послуг без урахування ПДВ, щодо яких ПН не виписувалася |
| Інші графи | Залежно від порядку оподаткування у графі 8, 9 або 10 зазначається сумарна база оподаткування товарів/послуг, у гр. 12 указується загальна сума коштів |
Зведена ПН . У разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв’язках із покупцем, покупцю може бути виписано зведену ПН виходячи з визначеної в договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п’ять днів, один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної ПН обов’язково додається реєстр товарно-транспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг (п. 15 Порядку № 1379).
Таблиця 3. Нюанси заповнення зведеної ПН
| Назва поля/графи | Нюанси заповнення |
| Поле «Дата виписки» | У цьому полі вказується дата фактичного складання (дата оплати згідно з договором чи останній день місяця) |
| «Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання (оплати2))» (гр. 2) | Тут зазначають дату виникнення ПЗ, але податківці пропонують наводити дату складання ПН (див. ЄБПЗ, розд. 130.21). На наш погляд, тут потрібно записувати дату відвантаження товарів (надання послуг), тобто реальну дату виникнення ПЗ |
| «Номенклатура товарів/послуг» (гр. 3) | Потрібно вказати повну номенклатуру поставлених товарів/послуг (див. лист ДПАУ від 18.03.11 р. № 111/4/16-1510) |
Якщо продавець отримав від покупця більшу суму коштів, ніж вартість поставлених ним товарів, то продавець має виписати зведену ПН загальною сумою, що відповідає фактичній сумі поставлених покупцеві товарів/послуг, а надлишок коштів повернути покупцю. При цьому, якщо надлишок коштів залишається у продавця в рахунок оплати за інше постачання товарів, то на такий аванс продавцем нараховуються ПЗ та виписується ПН (див. ЄБПЗ, розд. 130.10).
Зведену ПН, як і звичайну ПН, потрібно за необхідності зареєструвати в ЄРПН (наприклад, якщо сума ПДВ у ній перевищує 10 тис. грн. чи мало місце постачання імпортного (або підакцизного) товару). При цьому 15-денний строк відлічується з дня, наступного за днем складання ПН, а не з моменту кожного з постачань.
Частина товару, що поставляється, не має відокремленої вартості. Згідно з п. 14 Порядку № 1397 ПН виписується на кожну повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товару/послуги не має окремої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів указується в додатку до ПН (додаток 1) та в повній вартості враховується в ПН і загальних ПЗ (додаток 1 виписується у двох примірниках, з яких оригінал видається покупцю, а копія залишається у продавця). Отже, ПН заповнюємо на повну вартість неподільного товару, але додатково складаємо додаток 1 до ПН, в якому наводимо номенклатуру поставлених частин.
У шапці додатка 1 наводяться номер ПН, до якої його складено (у такому самому форматі, як і в ПН), а також дата складання цього додатка. Дата складання першого додатка збігатиметься з датою складання ПН.
Таблиця 4. Заповнення додатка 1 до ПН
| Назва поля/графи | Нюанси заповнення | |
| «№ з/п» (гр. 1) | Указується номер запису. На наш погляд, можливі два варіанти нумерації: | |
| «Номер договору, найменування/прізвище, ім’я, по батькові — для фізичної особи — підприємця продавця» (гр. 2) | Зазначаються номер договору, дані про який указується в шапці ПН, а також назва постачальника (так само, як у полі «Особа (платник податку) —продавець» ПН) | |
| «Номенклатура товарів/послуг продавця» | Наводяться в окремих рядках найменування товарів, що мають відокремлену вартість (комплектів), і складових частин, які не мають відокремленої вартості | |
| Приклад. Поставляється комплект меблів вартістю 1200 грн., що складається зі стола і 4 стільців, які поставляються в різний час. При цьому стіл і стільці не мають відокремленої вартості (окремо не продаються). У гр. 3 додатка 1 до ПН буде заповнено три рядки: | ||
| «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» (гр. 4) | При постачанні підакцизних та імпортних товарів (комплектів) у цій графі вказуємо код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД. При цьому, на нашу думку, коди складових частин, зазначати не обов’язково | |
| «Належить постачанню» | «один. виміру» (гр. 5) | Тут зазначаються дані про товари (комплекти), що поставляються, які мають відокремлену вартість і відображаються в ПН (див. консультацію з ЄБПЗ, Дані гр. 5 відповідають даним гр. 5 ПН. Дані гр. 6 відповідають даним гр. 7 ПН. Дані гр. 7 відповідають даним гр. 6 ПН. Дані гр. 8 відповідають даним гр. 8 — 11 ПН |
| «ціна один. товару/послуги без урахув. ПДВ» (гр. 6) | ||
| «кількість, об’єм, обсяг»(гр. 7) | ||
| «загальна сума коштів без ПДВ» (гр. 8) | ||
| «Перелік частки товару/послуги, що не містить відокремленої вартості частково поставлених товарів/послуг» | «один. виміру» (гр. 9) | Указуються одиниця виміру та кількість складових частин, що не мають відокремленої вартості, які поставляються (їх найменування наводяться у гр. 3) |
| «кількість, об’єм, обсяг» (гр. 10) | ||
| «Залишок частки товару/послуги, що не містить відокремленої вартості, яку слід | «один. виміру» (гр. 11) | Проставляються одиниця виміру та кількість складових частин, що не мають відокремленої вартості, які поставлятимуться пізніше (їх найменування вказуються у гр. 3). При остаточному постачанні складових частин комплекту гр. 11 — 12 не заповнюються |
| «кількість, об’єм, обсяг» (гр. 12) | ||
При отриманні попередньої оплати за товари/послуги, що поставлятимуться у вигляді складових частин, які не мають відокремленої вартості, додаток 1 до ПН не заповнюється, а виписується лише ПН на суму отриманої передоплати, яка і враховується в ПЗ. При цьому в гр. 6 ПН наводиться кількість товару/послуги, пропорційна сумі отриманої передоплати (дробове число). Така кількість розраховується як відношення суми отриманої передоплати до загальної вартості товару/послуги (див. ЄБПЗ, розд. 130.21).
У разі якщо після отримання попередньої оплати за такі товари/послуги відбувається постачання складових частин, що не мають відокремленої вартості, то виписується ПН на різницю між повною вартістю товарів/послуг та отриманою передоплатою. При цьому гр. 5 — 8 додатка 1 до такої ПН теж заповнюються на різницю між повною вартістю товарів/послуг та отриманою передоплатою, а гр. 9 — 10 і 11 — 12 заповнюються у звичайному порядку на підставі переліку (номенклатури) складових частин, що поставляються.
Помилки в ПН
У Порядку № 1379 не передбачено механізму виправлення помилок, допущених при складанні ПН. Однак від таких помилок ніхто не застрахований. Щоб виправити ці помилки, можна діяти таким чином:
1. Можна замінити помилкову ПН на ПН, складену правильно. При цьому в податковому обліку і продавця, і покупця відображається лише правильно складена ПН. У такому випадку має бути обопільна згода продавця та покупця для такої заміни ПН.
2. Якщо допущену помилку можна трактувати як зміну номенклатури поставлених товарів/послуг, їх кількості або вартості, то до первісної ПН можна скласти Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою додатка 2 до ПН відповідно до вимог ст. 192 ПКУ. Як це зробити, ми писали у статті «Коригування ПДВ: Коли? Як? Чому?» // «БТ», 2012, № 37, с. 25.
3. Можна нічого не виправляти. При цьому продавець зобов’язаний відобразити в податковому обліку реальні ПЗ, а покупець має право сформувати ПК виходячи з реально сплаченої (нарахованої) суми ПДВ на підставі скарги на постачальника (додаток Д8 до декларації з ПДВ).
Слід попередити, що така скарга формально є підставою для податкової перевірки продавця. Однак згідно з п.п. 78.1.9 ПКУ для проведення такої перевірки податківці зобов’язані спочатку надіслати продавцю письмовий запит. І лише в тому випадку, якщо не отримають пояснення і документальні підтвердження протягом 10 робочих днів від дня вручення такого запиту, вони зможуть провести перевірку.
Якщо ж продавець у своїх поясненнях зазначить, що він помилився при складанні ПН, однак ПЗ на її підставі були нараховані та сплачені до бюджету, і підтвердить це копіями документів (ПН, Реєстр, декларація з ПДВ тощо), то, на наш погляд, підстав для проведення такої перевірки в податківців не буде. Однак не виключено, що за таке порушення посадових осіб продавця буде притягнено до адмінвідповідальності за порушення порядку ведення податкового обліку (ст. 1631 КУпАП). Тому до цього способу потрібно вдаватися лише у крайніх випадках, коли немає можливості застосувати перші два способи виправлення помилки в ПН.
| Державна податкова адміністрація України Про доповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної Лист від 21.08.12 р. № 1272/0/71-12/15-3117
Державна податкова служба України у зв’язку із внесенням змін до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) відповідно до Закону України від 5 липня 2012 року № 5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв’язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» (далі — Закон № 5083-VI) повідомляє таке. Законом № 5083-VI частину другу пункту 201.1 статті 201 Кодексу доповнено новим підпунктом «ї» та визначено, що у податковій накладній в окремих рядках зазначаються додаткові обов’язкові реквізити «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України». Разом з цим пунктом 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 5083-VI доручено Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом № 5083-VI забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону. Зокрема, форму податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071, буде доповнено відповідними графами для зазначення номера та дати митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України. Таким чином, реквізити «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України» підлягають зазначенню у податковій накладній з моменту набрання чинності змін до форми податкової накладної про її доповнення відповідними графами для відображення таких реквізитів.
Голова О. КЛИМЕНКО |
Використані документи і скорочення
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.
Закон № 4834 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.12 р. № 4834-VI.
Порядок № 1379 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 01.11.11 р. № 1379.
Положення № 1394 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом МФУ від 07.11.11 р. № 1394.
Порядок № 1246 — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246.
Порядок № 1002 — Порядок ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1002.
Консультація № 127 — Узагальнююча податкова консультація з окремих питань відображення в податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затверджена наказом ДПСУ від 16.02.12 р. № 127 (див. «БТ», 2012, № 9, с. 11).
ПН — податкова накладна.
Реєстр — Реєстр виданих та отриманих податкових накладних.
ПЗ — податкове зобов’язання.
ПДВ — податок на додану вартість.
ПК — податковий кредит.
ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.
ІПН — індивідуальний податковий номер.
П. І. Б. — прізвище, ім’я та по батькові.
ФОП — фізична особа — підприємець.
ДПС — Державна податкова служба.
ЄДР — Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.
ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті ДПСУ: http://www.sts.gov.ua
