ХВОРОБА ТА ЗВІЛЬНЕННЯ
ЗА СТАТТЕЮ 38 КЗпП —
коли розривати трудові відносини,
якщо працівник захворів
Лист Міністерства соціальної політики України від 27.04.12 р. № 70/06/186-12
«Щодо звільнення за власним бажанням»
У листі, що коментується, Мінсоцполітики розповіло про те, коли потрібно звільнити працівника за власним бажанням, якщо він після написання заяви на звільнення захворів.
Звільнення працівника за власним бажанням відбувається на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Згідно з цією нормою працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. Водночас частиною третьою ст. 40 КЗпП передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, крім звільнення згідно з п. 5 ст. 40 (хвороба понад 4 місяці).
У листі, що коментується, Мінсоцполітики звернуло увагу на таке: обмеження на звільнення працівника , який перебуває на лікарняному, стосується лише звільнення з ініціативи роботодавця. Із цього Мінсоцполітики робить висновок, що чинним законодавством не заборонене звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності за власним бажанням (ст. 38 КЗпП).
Причому, незважаючи на звільнення, працівник має право на оплату листка непрацездатності (див. таблицю нижче).
| Вид виплати | Що зазначило Мінсоцполітики в листі, який коментується |
| Оплата перших 5 днів за рахунок коштів роботодавця | Оплата здійснюється в порядку, передбаченому КМУ. Коментар редакції. На сьогодні виплату регламентує Порядок № 439(1). Із Порядку № 439 випливає, що на таку оплату мають право застраховані особи, котрі такий статус після звільнення втрачають (застрахована особа — це найманий працівник). Водночас для оплати перших 5 днів у Порядку № 439 немає застереження «незалежно від звільнення застрахованої особи», як це передбачено для допомоги ч. 2 ст. 35 Закону № 2240(2). А це означає, що роботодавець може не оплачувати ті дні в межах перших 5 днів хвороби, які припадають на дату після звільнення, тобто за дні, коли працівник вже не є застрахованою особою |
| Виплата допомоги з 6 дня хвороби за рахунок коштів ФТВП | 1. Право на матеріальне забезпечення з тимчасової непрацездатності виникає з настанням непрацездатності в період роботи, уключаючи і день звільнення (абзац другий ч. 1 ст. 4 Закону № 2240). 2. Допомога з 6-го дня виплачується ФТВП застрахованим особам за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період хвороби (ч. 2 ст. 35 Закону № 2240). Коментар редакції. Якщо, крім одного листка непрацездатності, працівник принесе ще декілька, які будуть продовженням першого, то допомогу буде виплачено за рахунок коштів ФТВП за всіма лікарняними, що є продовженням першого |
| (1) Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затверджений постановою КМУ від 06.05.01 р. № 439. Легітимність його дії після 01.01.11 р. підтверджує Мінсоцполітики в листі від 19.01.12 р. № 26/18/99-12 // «БТ», 2012, № 12, с. 17. (2) Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.01 р. № 2240-III. | |
Висновок: якщо працівник захворів у двотижневий строк після написання заяви на звільнення (в інший зазначений працівником строк — у випадках, названих у частині першій ст. 38 КЗпП), у день, коли закінчується двотижневий строк (у раніше запланований день звільнення), роботодавець звільняє працівника (видає наказ, здійснює запис у трудовій книжці, виплачує належні суми (на картрахунок або депонує), крім лікарняних), але після надання працівником листка непрацездатності здійснює йому виплати за дні хвороби: за рахунок роботодавця — перші 5 днів, що припадають на дні до дати звільнення; за рахунок коштів ФТВП — усі дні хвороби починаючи з 6-го дня.
