Питання аліментів
| Запитання | Відповідь |
| 1 | 2 |
| Як і на підставі чого встановлюються аліменти на дітей? | Аліменти можуть сплачуватися: 1) з ініціативи одного з батьків; 2) за договором між батьками, укладеним у письмовій формі та посвідченим нотаріально; 3) у примусовому порядку за рішенням суду |
| Примітка. Мається на увазі договір про сплату аліментів, який можуть укласти між собою батьки. У ньому визначаються розмір і строки виплати аліментів (ч. 1 ст. 189 СКУ). Такий договір укладається в письмовій формі та нотаріально посвідчується. Якщо один з батьків не виконає свого обов’язку за договором, то аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса (ч. 2 ст. 189 СКУ, п. 16 постанови № 3). | |
| Який мінімальний розмір аліментів? | У загальному випадку мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СКУ). Про це також згадується в листі Мін’юсту від 21.09.10 р. № 25-32/219. Утримання аліментів здійснюється після утримання із зарплати всіх податків та зборів (п. 13 Переліку № 146). Максимальний розмір аліментів не встановлено |
| Примітка. Наведемо інформацію про розмір прожиткового мінімуму і в дужках розрахованого на його основі мінімального розміру аліментів у 2012 році: Зверніть увагу: чинним законодавством передбачено обмеження розміру утримань із зарплати (ст. 128 КЗпП, ст. 26 Закону про оплату праці) — при кожній виплаті зарплати загальний розмір утримань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством, — 50 %. За працівником у будь-якому разі має бути збережено 50 % заробітку. Ці обмеження не діють при відбутті виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір утримань із зарплати не може перевищувати 70 %. | |
| Як визначається розмір аліментів? | Розмір аліментів установлюється: 1) здебільшого в частці від заробітку (доходу) батька/матері дитини (ст. 183 СКУ); 2) або (як правило, якщо дохід нерегулярний, мінливий) — у твердій грошовій сумі (ст. 184 СКУ) |
| Чи утримуються аліменти із зарплати за сумісництвом? | Так. Згідно з п. 1 Переліку № 146 утримання аліментів із працівників здійснюється з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за сумісництвом. І в цій нормі міститься перелік доходів, що враховуються при визначенні величини аліментів |
| Чи утримуються аліменти з компенсації за невикористану відпустку? | У п. 12 Переліку № 146 наведено види доходів, з яких аліменти не утримуються. Так, у п.п. 2 цієї норми зазначено компенсацію за невикористану відпустку, крім випадків, коли працівник при звільненні отримує компенсацію за відпустку, не використану протягом декількох років. У зв’язку з цим Мін’юст у листі від 28.12.06 р. № 19-48-671 доходить висновку: якщо працівник не використав відпустку за один рік та отримав за неї компенсацію при звільненні, то з цієї суми аліменти не утримуються. У разі отримання при звільненні компенсації за відпустку за два та більше років утримання аліментів здійснюється в загальному порядку |
| Чи звільняється від сплати аліментів один з батьків, якщо він не має регулярного доходу? | Ні. Якщо платник аліментів не має постійного доходу або частина доходу отримується в натуральному вигляді та за інших істотних обставин, суд за заявою платника (чи одержувача) може встановити розмір аліментів у фіксованій сумі (ч. 1 ст. 184 СКУ). Передбачено, що ця сума має індексуватися. Але як це реалізується на практиці — незрозуміло, тому що в Законі про індексацію нічого не йдеться про індексацію аліментів. І податківці в консультації у «ВПСУ», 2012, № 22, с. 40 зазначають, що індексації аліментів чинним законодавством не передбачено |
| Примітка. Зверніть увагу: якщо фіксована величина аліментів, установлена судом, виявилася менше мінімально допустимого розміру аліментів (30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку), то ч. 3 ст. 184 СКУ передбачено призначення дитині державної допомоги в розмірі різниці між установленим судом розміром аліментів і 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. | |
| Яку функцію виконує роботодавець, якщо на його працівника покладено обов’язок зі сплати аліментів? | Для роботодавця підставою для утримання аліментів є: Утримувати аліменти, наприклад, на підставі рішення суду, наданого дружиною працівника, з якою після розлучення проживає дитина, роботодавець не має права |
| Примітка. У заяві, як правило, міститься така інформація: П. І. Б. працівника — платника аліментів, П. І. Б. одержувача аліментів, ідентифікаційний номер одержувача аліментів, місце проживання одержувача аліментів, розмір аліментів, дані про дитину, на яку виплачуються аліменти (П. І. Б. і дата народження), строк, протягом якого роботодавець повинен буде відраховувати аліменти. | |
| У які строки роботодавець зобов’язаний виплачувати аліменти? | На підставі заяви від працівника або листа виконавчої служби роботодавець має відраховувати аліменти не пізніше 3-денного строку від дня, установленого для виплати заробітної плати (ч. 2 ст. 187 СКУ; п.п. 7.5.9 Інструкції № 74/5) |
| Чи може роботодавець примусово утримувати аліменти із зарплати працівника, якщо останній не подавав заяву? | Ні, роботодавець щодо свого працівника не має права вживати жодних заходів з приводу стягнення аліментів. Цим займаються державні виконавці. Державний виконавець може видати роботодавцю розпорядження про стягнення аліментів за формою додатка 32 до Інструкції № 74/5. Разом з цим розпорядженням зазвичай надають постанову та інші виконавчі документи. Отримавши ці документи, роботодавець віддає державному виконавцю заповнений корінець розпорядження, цим підтверджуючи отримання. І лише на підставі цих документів, отриманих від державного виконавця, роботодавець може здійснити утримання із зарплати аліментів (ч. 3 ст. 68 Закону № 606). За кожною постановою про стягнення роботодавець кожні 6 місяців та після закінчення строку відповідних виплат або в разі звільнення працівника подає окремий Звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою (п. 7.8 Інструкції № 512/5). Форму цього Звіту наведено в додатку 1 до Інструкції № 512/5. Роботодавець також не має права самостійно змінювати порядок стягнення аліментів та їх суму |
| Примітки. 1. Зверніть увагу: виконавчі документи потрібно зареєструвати у спеціальному Журналі обліку виконавчих документів, виданих судом (форму цього Журналу наведено в додатку 48 до Інструкції № 68). Після закінчення строку, передбаченого для стягнення аліментів, за відсутності заборгованості зі сплати аліментів роботодавець має повернути постанову державного виконавця про стягнення аліментів з позначкою про перерахування в повному обсязі стягувачу утриманих сум аліментів. Якщо утримані суми аліментів стягувачу не перераховано, державний виконавець письмово повідомляє стягувача про розмір заборгованості, роз’яснює йому права, установлені ч. 1 ст. 87 Закону № 606, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 8 ст. 74 Закону № 606). 2. Якщо працівник має заборгованість з виплати аліментів, тобто має невиконані зобов’язання, покладені на нього судовим рішенням, це є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України (див. лист Мін’юсту від 06.06.08 р. № 25-32/507). | |
| Чи потрібно роботодавцю відображати у ф. № 1ДФ аліменти, що виплачуються одному із подружжя своїх працівників? | Так. Аліменти, що надсилаються одержувачу, незалежно від того, сплачуються вони добровільно чи за рішенням суду, мають відображатися у ф. № 1ДФ з ознакою доходу «140» (див. також ЄБПЗ, розд. 160.26). Тому підприємству необхідно дізнатися реєстраційний номер облікової картки платника податку — одержувача аліментів, щоб заповнити графу 2 ф. № 1ДФ. При цьому, якщо платник аліментів — резидент України, то в одержувача сума аліментів ПДФО не обкладається (п.п. 165.1.14 ПКУ). Якщо аліменти отримано від нерезидента, то на їх суму незалежно від суми пільга з ПДФО не поширюється, якщо інше не встановлено міжнародним договором. ЄВС з аліментів не справляється, тому що ці виплати не включаються до ФОП |
| Як роботодавцю в бухобліку відобразити утримання та виплату аліментів? | У бухобліку утримання та виплата аліментів відображаються так: Дт 661 — Кт 685 — утримано аліменти із зарплати працівника; Дт 685 — Кт 301 (311) — виплачено аліменти |
| Якщо платник та одержувач аліментів живуть у різних містах, хто має оплатити доставку грошових коштів? | Доставка аліментів їх одержувачу через відділення зв’язку здійснюється за рахунок платника аліментів (п. 14 Переліку № 146). Тарифи на поштові перекази, як правило, установлюються у відсотках від суми переказу (їх розмір можна дізнатися на офіційному сайті «Укрпошти»: http://www.ukrposhta.com). Мабуть, якщо для переказу аліментів користуються послугами банків, то оплачувати такі послуги повинен саме платник аліментів |
| Що має робити роботодавець у разі, якщо відправлені поштовим переказом аліменти повернено у зв’язку з відсутністю адресата за вказаною адресою? | У такому разі роботодавцю слід письмово звернутися до державного виконавця з проханням уточнити адресу одержувача і зазначити реквізити рахунка в банку, на який потрібно перераховувати аліменти, до уточнення цих даних. Відповідно до ст. 441 Закону № 606 грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби. Отже, у ситуації, що виникла, суми повернених аліментів перераховуються або за уточненою правильною адресою одержувача, або на депозитний рахунок виконавчої служби, яка надалі самостійно провадить розрахунки з одержувачем аліментів |
| Які санкції застосовні до роботодавця, якщо він порушить порядок виплати аліментів, установлений судом? | Частиною 1 ст. 90 Закону № 606 передбачено таке: за порушення вимог цього Закону, невиконання вимог держвиконавця, ненадання або надання недостовірних відомостей про доходи, майновий стан платника аліментів та за інші порушення винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Виявивши такі порушення, державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення. Після цього формується справа про адмінправопорушення, яку розглядає суд. За підсумками розгляду справи судом на винних осіб може бути накладено штраф у розмірі від 340 до 1190 грн. за ст. 18813 КУпАП. Крім того, можлива кримінальна відповідальність за наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення або в інший спосіб порушує вимоги Закону № 606. Тоді державний виконавець складає акт про порушення та звертається до правоохоронних органів з поданням про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону. У результаті винну особу може бути притягнуто до відповідальності у вигляді або штрафу у розмірі від 8500 до 17000 грн., або позбавлення волі строком на три роки (ч. 1 ст. 382 ККУ) |
| Використані документи і скорочення: ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI. СКУ — Сімейний кодекс України від 10.01.02 р. № 2947-III. КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X. ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.01 р. № 2341-III. КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР. Закон № 606 — Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. № 606-XIV. Закон про індексацію — Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII. Постанова № 3 — постанова Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства і стягнення аліментів» від 15.05.06 р. № 3. Інструкція № 74/5 — Інструкція про вчинення виконавчих дій, затверджена наказом Мін’юсту від 15.12.99 р. № 74/5. Інструкція № 512/5 — Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Мін’юсту від 02.04.12 р. № 512/5. Перелік № 146 — Перелік видів доходів, що враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджений постановою КМУ від 26.02.93 р. № 146. Інструкція № 68 — Інструкція з діловодства в місцевому загальному суді, затверджена наказом Державної судової адміністрації від 27.06.06 р. № 68. Ф. № 1ДФ — Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ), форму та порядок заповнення затверджено наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1020. ФОП — фонд оплати праці. ЄВС — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. ПДФО — податок на доходи фізичних осіб. «ВПСУ» — журнал «Вісник податкової служби України». ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті ДПСУ: http://sts.gov.ua/ebpz/ | |
Яна ІНДЮХОВА
