КОРИГУВАННЯ ПДВ:
Коли? Як? Чому?
Повернення товару чи попередньої оплати, перегляд вартості чи кількості поставлених товарів у господарській діяльності платника ПДВ зустрічаються досить часто. Усі ці обставини є підставою для коригування сум ПДВ.
У цій статті ми розповімо, в яких випадках потрібно коригувати податкові зобов’язання продавця та податковий кредит покупця. Розглянемо процедуру коригування та документальне оформлення, а також поговоримо про відображення таких коригувань у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних і декларації з ПДВ.
Микола ШПАКОВИЧ, заступник головного редактора, n.shpakovich@id.factor.ua
Базові правила
Порядок коригування ПЗ та ПК установлено у ст. 192 ПКУ.
За загальним правилом, наведеним у п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми ПЗ та ПК постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Отже, коригування суми ПДВ можливе:
1) якщо було поставлено товари/послуги, а потім такі товари/послуги повністю або частково повертаються продавцю або переглядається їх вартість;
2) якщо було отримано попередню оплату (аванс) за товари/послуги, а потім такий аванс або його частина повертається покупцю.
Порядок та умови для проведення коригування ПДВ наведено у табл. 1 на с. 26.
Таблиця 1. Порядок коригування ПЗ та ПК
| Постачальник | Покупець | ||
| порядок коригування | необхідні умови | порядок коригування | необхідні умови |
| I. Зменшується сума компенсації або повертається аванс | |||
| 1. Зменшує суму ПЗ за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений перерахунок. 2. Надсилає отримувачу РК | 1. Постачальник є платником ПДВ на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений перерахунок(1) (п. 192.2 ПКУ). 2. Якщо покупець не був платником ПДВ на дату постачання, то коригування дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості(2) (п. 192.2 ПКУ). 3. Податківці наполягають ще й на підтвердженні факту отримання РК покупцем — наявності підпису отримувача на РК. Однак, на наш погляд, ця вимога незаконна(3) | Зменшує суму ПК за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений перерахунок | 1. Покупець зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування (на дату складання РК). 2. Він збільшив ПК у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг — скористався правом на ПК (п.п. «б» п.п. 192.1.1 ПКУ) |
| II. Збільшується сума компенсації | |||
| 1. Збільшує суму ПЗ за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений перерахунок. 2. Надсилає отримувачу РК | Постачальник є платником ПДВ на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений перерахунок (п. 192.2 ПКУ) | Збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду | 1. Отримувач зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення перерахунку (п.п. 192.1.2 ПКУ). 2. Отримав РК від постачальника(4) |
| (1) Зверніть увагу, що тут ідеться не про дату коригування, а про кінець звітного періоду, в якому відбулося повернення товару/авансу. Наприклад, якщо повернення товару відбулося 5 травня, а 28 травня анульовано ПДВ-реєстрацію постачальника, то останнім днем звітного періоду буде саме 28 травня (п. 184.6 ПКУ), тому сторони можуть відкоригувати ПЗ та ПК за такою операцією. (2) Ця умова повинна виконуватись також при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або неякісних товарів відповідно до закону або договору. (3) Див. розділ «Документальне оформлення». (4) Якщо продавець не надав РК або порушив порядок його складання чи реєстрації у ЄРПН, покупець має право сформувати ПК на підставі скарги на такого продавця (додаток Д8 до декларації з ПДВ). З цим погоджуються й податківці (див. розділ «Запитання — відповіді з ЄБПЗ» на с. 30). | |||
Документальне оформлення
Хто складає РК. Факт коригування оформляється за допомогою РК (додаток 2 до ПН). Правила його заповнення регламентовано пп. 18 — 26 Порядку № 1379.
Згідно з п. 22 Порядку № 1379 РК складається продавцем:
— особою, яка є платником ПДВ;
— філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки ПН;
— особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність;
— особою — управителем майна.
Крім того, у п. 22 Порядку № 1379 передбачена можливість складання РК покупцем — отримувачем послуги, наданої йому нерезидентом, місце постачання якої розташоване на митній території України. Нагадаємо, що згідно з п. 208.2 ПКУ саме такий покупець сам собі виписує ПН.
Коли складається РК. Ні в ПКУ, ні в Порядку № 1379 чітко не вказано, в який момент має складатись РК.
Ураховуючи те, що згідно з п. 18 Порядку № 1379 порядок складання, реєстрації, зберігання РК аналогічний порядку, передбаченому для ПН, можна стверджувати, що РК, так само як і ПН, має складатись за датою виникнення (зміни) податкових зобов’язань продавця (п. 201.4 ПКУ), тобто за правилом першої події.
Приклад 1. Якщо підставою для коригування ПДВ є повернення товару, то РК має бути складено за першою з подій:
— датою фактичного повернення товарів;
— датою повернення оплати за такі товари.
При цьому сам по собі факт досягнення домовленості про повернення товарів (підписання відповідного договору чи іншого документа) не може бути підставою для коригування ПДВ.
Приклад 2. Якщо підставою для коригування ПДВ є зміна суми компенсації за поставлені товари (перегляд ціни чи їх кількості), то РК має бути складено за датою підписання документа, яким узгоджено нову ціну чи уточнено кількість таких товарів.
Порядок заповнення РК. Номер РК присвоюється відповідно до його номера в Реєстрі (формат номера такий як і для ПН)*. При цьому в шапці РК вказується дата та номер ПН, до якої він складений, а також дата та номер договору, на підставі якого здійснено коригування (якщо договір у письмовій формі не складався, то, на наш погляд, тут можна вказати дані іншого документа, який є підставою для коригування суми ПДВ).
* Див. статтю «Нова форма податкової накладної — що змінилось у Порядку заповнення» // «БТ», 2011, № 51, с. 21.
Якщо РК складається до ПН, яка підлягала реєстрації у ЄРПН, такий РК теж має бути зареєстровано у ЄРПН.
Нагадаємо, що з 01.07.12 р. змінена Законом України від 24.05.12 р. № 4834-VI редакція абз. 2 п. 201.10 ПКУ вже не вимагає надавати покупцю ПН лише після реєстрації її в ЄРПН. Відповідно, з 01.07.12 р. і РК, який підлягає реєстрації у ЄРПН, може надаватись (направлятись) покупцю до такої реєстрації.
РК має бути зареєстровано у ЄРПН у випадку, коли він складається на суму ПДВ, яка перевищує 10 тис. грн., або ж загальна сума ПДВ у вартості постачання за ПН та РК перевищить такий розмір. При цьому РК реєструється у ЄРПН лише після реєстрації ПН, до якої він був складений (якщо вона не була зареєстрована раніше).
Приклад 3. Вартість поставлених товарів склала 59400 грн., у тому числі ПДВ 9900 грн. ПН, складена на таку операцію, не підлягає реєстрації у ЄРПН, бо сума ПДВ менша ніж 10 тис. грн.
Якщо вартість таких товарів було переглянуто (збільшено) і виписано РК на суму 660 грн., у тому числі ПДВ 110 грн., то загальна сума ПДВ за такою операцією складе 10010 грн. (9900 + 110).
Отже, після виписування такого РК постачальник повинен зареєструвати у ЄРПН спочатку ПН, а потім РК на суму коригування.
Крім того, не слід забувати про інші підстави для реєстрації РК у ЄРПН:
— постачання підакцизних товарів;
— постачання товарів, які було ввезено на митну територію України. Якщо РК складається на постачання таких товарів, то його потрібно зареєструвати у ЄРПН незалежно від суми ПДВ, яка в ньому вказана.
Також варто звернути увагу на те, що з 01.07.12 р. платникам ПДВ надано можливість складати ПН в електронному вигляді (якщо з цим погоджується покупець). Оскільки РК — це додаток до ПН, який складається за тими ж правилами, що і ПН, то, на наш погляд, РК теж може складатись в електронній формі. При цьому складання РК в електронній формі є підставою для реєстрації його у ЄРПН (незалежно від суми ПДВ та номенклатури товарів).
Порядок заповнення табличної частини РК наведено у табл. 2.
Таблиця 2. Порядок заповнення РК
| Графа РК |
| Порядок заповнення | |
| назва | № | ||
| 1 | 2 | 3 | |
| «Дата коригування» | 1 | Датою коригування буде дата здійснення першої з подій, яка стала причиною для коригування ПЗ: | |
| «Причина коригування» | 2 | Указується причина коригування, наприклад: | |
| «Номенклатура товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується» | 3 | Наводиться номенклатура товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується. Повну номенклатуру, яка була вказана у ПН, тут наводити не потрібно (вказуються лише ті позиції, щодо яких відбувається коригування) | |
| «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» | 4 | Якщо здійснюється коригування сум ПДВ за операціями з постачання підакцизних товарів чи товарів, увезених на митну територію України, у гр. 4 вказується код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД(1). Якщо коригування здійснюється щодо вітчизняних не підакцизних товарів чи послуг, то у цій графі ставиться прокреслення | |
| «Одиниця виміру» | 5 | Указується одиниця виміру товарів/послуг — грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо | |
| «Коригування кількості» | «зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)» | 6 | Зазначається зміна кількісних показників постачання («дельта»)(2) |
| «ціна постачання товарів/послуг» | 7 | Указується фактична ціна (без ПДВ), за якою раніше було здійснено постачання(3) | |
| «Коригування вартості» | «зміна ціни (-) (+)» | 8 | Указується сума різниці між ціною домовленості (без ПДВ) та фактичною ціною (без ПДВ), за якою здійснено постачання(3) |
| «кількість постачання товарів/послуг» | 9 | Указується кількість, об’єм, обсяг товарів/послуг щодо яких змінюється ціна | |
| «Підлягають коригуванню обсяги без урахування ПДВ, що» | «оподатковуються за основною | 10 | Указується обсяг коригування база оподаткування (вартість без ПДВ) щодо товарів/послуг, які обкладаються ПДВ за основною ставкою(3). Показник цієї графи (щодо оподатковуваних товарів/послуг) розраховується за формулою: гр. 6 х гр. 7 + гр. 8 х гр. 9 У рядку «Усього» цієї графи вказується загальна сума, на яку коригується база оподаткування, а у рядку «Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту» вказується сума ПДВ, нарахована на загальну суму коригування бази оподаткування |
| «оподатковуються за нульовою | 11 | Указується обсяг коригування бази оподаткування (вартість без ПДВ) щодо товарів/послуг, які обкладаються ПДВ за основною 0 %(3). Показник цієї графи (щодо товарів/послуг, які обкладаються ПДВ за нульовою ставкою) розраховується за формулою: гр. 6 х гр. 7 + гр. 8 х гр. 9 | |
| «звільнені від ПДВ (-) (+)» | 12 | Указується обсяг коригування бази оподаткування (вартість без ПДВ) щодо товарів/послуг, які звільнені від обкладення ПДВ(3). Показник цієї графи (щодо звільнених товарів/послуг) розраховується за формулою: гр. 6 х гр. 7 + гр. 8 х гр. 9 | |
| (1) Див. статтю «Код УКТ ЗЕД у податковій накладній, або Історії із життя платників ПДВ» // «БТ», 2012, № 3, с. 10. (2) Показник цієї графи може бути як додатнім, так і від’ємним (зазначається зі знаком «мінус»). (3) Показник цієї графи заповнюється у вартісному виразі відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку (у гривнях з копійками). | |||
Відправка покупцю. Як ми вже згадували вище, у п. 192.1 ПКУ передбачено, що постачальник, який склав РК, зобов’язаний направити такий РК покупцю. Згідно з п. 19 Порядку № 1379 покупцю надається оригінал РК (з відповідною позначкою у шапці РК), а копія залишається у продавця.
Варто звернути увагу, що у формі РК після підпису особи, яка склала РК, міститься розписка покупця про те, що він отримав РК і зобов’язується включити суми коригування до Реєстру та ПЗ/ПК (до декларації з ПДВ). Однак ні ПКУ, ні Порядок № 1379 не зобов’язує продавця обов’язково отримувати таку розписку покупця.
Безумовно, якщо РК вручається представнику покупця, то варто попросити, щоб він поставив підпис у копії РК, яка залишається у продавця. Однак, якщо РК направлено поштою, то чекати поки покупець отримає такий РК, підпише його і направить підписану копію назад продавцю, для того щоб відкоригувати ПЗ, на наш погляд, немає жодних підстав. Хоча слід попередити, що у консультації з ЄБПЗ (розд. 130.10) податківці наполягають, що у випадку коли покупець відмовляється підписувати РК та відкоригувати ПК, продавець не має права зменшити ПЗ.
Такі вимоги податківців, на наш погляд, абсолютно безпідставні, бо, як ми вже сказали, ПКУ вимагає лише направити РК покупцю, і жодним чином не пов’язує обов’язок продавця відкоригувати ПЗ з обов’язком покупця відкоригувати ПК. Просто такі обов’язки виникають одночасно.
Справа у тому, що по суті підставою для коригування є господарська операція (повернення товару/авансу чи перегляд суми компенсації за поставлені товари/послуги), а РК — це лише один із документів, який має складатись для цілей податкового обліку. Тому у ситуації, коли покупець відмовляється отримати РК, продавцю достатньо направити такий РК поштою на податкову адресу покупця. Якщо останній не відкоригує суми ПК, то за нього це можуть зробити податківці при перевірці.
Так само у ситуації, коли продавець порушує порядок надання покупцю РК, останній згідно з п. 201.10 ПКУ* має право відкоригувати ПК на підставі скарги на такого продавця. З цим погоджуються і податківці у розд. 130.10 ЄБПЗ.
* В абз. одинадцятому п. 201.10 ПКУ згадується лише ПН, однак РК є додатком до ПН і відповідно до п. 18 Порядку № 1379 порядок складання, реєстрації, зберігання РК аналогічний порядку, передбаченому для ПН. Тому порядок формування ПК без РК теж має бути аналогічним.
Крім того, одночасне (в одному звітному періоді) коригування ПЗ продавця і ПК покупця, на якому часто наполягають податківці, не завжди можливе, бо покупцю для того щоб збільшити суму ПК потрібно обов’язково отримати РК. Якщо такий покупець своєчасно не отримає РК і при цьому не скористається своїм правом на формування ПК на підставі скарги на продавця, то він не зможе відобразити таку операцію одночасно з продавцем.
А от у випадку, коли у результаті коригування сума ПДВ зменшується, ми б радили покупцю не чекати поки він отримає РК, а зменшити ПК на підставі наявних бухгалтерських документів, складених при перегляді кількості чи вартості отриманих товарів, або ж при поверненні товарів чи попередньої оплати. На цьому наполягають і податківці (див. роз’яснення у розділі 130.10 ЄБПЗ).
Відображення РК у податковому обліку
Реєстр. Як передбачено у п. 22 Порядку № 1379, РК складається продавцем — платником ПДВ, який зобов’язаний включити коригування ПДВ до зміни ПЗ та одночасно відобразити їх у Реєстрі з від’ємним чи позитивним значенням.
Так само у п. 20 Порядку № 1379 передбачено, що на підставі РК отримувач товарів/послуг здійснює коригування ПК (за умови дотримання положень законодавчих актів щодо віднесення сум ПДВ до ПК) з обов’язковим відображенням зазначених коригувань у Реєстрі (з від’ємним чи позитивним значенням).
У пп. 9.8 та 11.8 Порядку № 1002 теж передбачено, що у разі здійснення записів у Реєстрі на підставі РК такі записи здійснюються з відповідним знаком (+ чи -).
Зауважимо, що від’ємні вартісні показники коригування у гр. 7 — 12 розд. I або гр. 8 — 16 розд. II Реєстру потрібно відображати зі знаком «-». А от перед додатними показниками коригування у Реєстрі, який ведеться в електронному вигляді, не прийнято «домальовувати» знак «+». Тому у Реєстрі, який ведеться в електронному вигляді, не потрібно перед додатними показниками ставити знак «+». До речі, податківці у програмному забезпеченні «OPZ», яке розміщене на офіційному сайті ДПСУ (http://sts.gov.ua), теж передбачили, що додатні показники відображаються без знака «+», хоча у своїх роз’ясненнях вони завжди дослівно цитують згадані вище норми Порядку № 1379 та Порядку № 1002.
Щодо особливостей відображення РК у Реєстрі, слід звернути увагу лише на заповнення гр. 4 розд. I та гр. 5 розд. II Реєстру, у яких потрібно поставити позначку «РК» (якщо результати такого коригування відображаються у декларації), або ж «РКУ» (якщо результати коригування відображаються в уточнюючому розрахунку). Щодо решти, порядок відображення РК у Реєстрі аналогічний відображенню ПН.
Декларація з ПДВ. Дані РК відображаються продавцем та покупцем у Реєстрах (з від’ємним чи позитивним значенням) та переносяться до декларацій з ПДВ.
Продавець відображає такі дані у ряд. 8, 8.1 та 8.1.1, а покупець у ряд. 16, 16.1, 16.1.1, 16.1.2 та 16.1.3 декларації з ПДВ. При заповненні цих рядків разом з декларацією обов’язково подається додаток Д1. Порядок заповнення декларації з ПДВ ми детально розглядали у статті « Нова звітність з ПДВ: пригадуємо «старі» правила заповнення» // «БТ», 2012, № 6, с. 32.
Нагадаємо деякі подробиці щодо відображення коригувань у декларації з ПДВ.
1. Розпочати слід із додатка Д1.
У таблиці 1 додатка Д1 відображаються дані РК, складених платником у звітному періоді:
— у гр. 2 — 7 указуються дані про покупця, ПН і РК;
— у гр. 8 «Підстава для коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість» слід перенести дані про причину коригування із гр. 2 РК;
— у гр. 9 переносяться підсумкові дані (ряд. «Усього») гр. 10 — 12 РК;
— у гр. 10 переноситься сума ПДВ, указана у підсумковому рядку «Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту» гр. 10 РК.
У таблиці 2 додатка Д1 у аналогічному порядку відображаються дані РК, отриманих платником від постачальників, щодо коригувань ПДВ за операціями, які було включено до ПК (відображені у ряд. 10 декларації з ПДВ).
У таблиці 3 додатка Д1 відображаються дані РК, отриманих платником від постачальників, щодо коригувань за операціями, суми ПДВ за якими розподілялись між оподатковуваними та звільненими чи необ’єктними операціями (відображені у ряд. 15 декларації з ПДВ).
Як роз’яснюють податківці у ЄБПЗ (розділ 130.10), у випадку коли покупець повернув отримані товари чи отримав сплачену раніше попередню оплату, але не отримав РК, він усе одно має відкоригувати (зменшити) ПК незалежно від факту отримання РК. Відповідно, він повинен розшифрувати таку інформацію у додатку Д1. При цьому гр. 6 та 7 таблиць 2 або 3 додатка Д1 не заповнюються.
2. У ряд. 8.1 декларації з ПДВ продавець відображає обсяги коригування за операціями, які обкладались ПДВ. До цього рядка переносяться підсумкові дані гр. 9 та 10 таблиці 1 додатка Д1. Якщо у таблиці 1 додатка Д1 були відображені коригування як щодо оподатковуваних, так і щодо звільнених операцій, то потрібно вибрати лише оподатковувані операції.
У ряд. 8.1.1 переносяться підсумкові дані гр. 9 таблиці 1 додатка Д1 щодо операцій, які не обкладались ПДВ.
У ряд. 8 відображається загальний результат коригування обсягів постачання та податкових зобов’язань з ПДВ за звітний період. За формулою, наведеною у назві цього рядка, можна визначити лише показник колонки Б. У програмному забезпеченні податківців «OPZ» алгоритми заповнення колонки А налаштовано так: показник ряд. 8.1.1 не входить до показника ряд. 8.1, однак включається до показника ряд. 8. Тому значення колонки А ряд. 8 слід визначати за формулою: ряд. 8.1 + ряд. 8.1.1 + ряд. 8.2.
Значення ряд. 8 може бути як додатним (податкові зобов’язання збільшуються), так і від’ємним (податкові зобов’язання зменшуються).
3. Покупець відображає коригування податкового кредиту залежно від того, до якого рядка декларації з ПДВ було включено ПН:
— у ряд. 16.1 відображаються дані РК щодо операцій, ПН за якими були відображені у ряд. 10.1 декларації з ПДВ;
— у ряд. 16.1.1 вказуються коригування обсягів придбання за операціями, за якими податковий кредит не формувався (були відображені у ряд. 10.2, 11.1, 11.2, 12.3, 13.1, 13.2, 13.3, 14.1 та 14.2 декларації з ПДВ);
— у ряд. 16.1.2 відображається коригування обсягів придбання та податкового кредиту за операціями, які відображені у ряд. 15.1 декларації з ПДВ;
— у ряд. 16.1.3 відображається коригування обсягів придбання за операціями, які відображені у ряд. 15.2 декларації з ПДВ.
Загальний результат коригування обсягів придбання та податкового кредиту за звітний період відображається у підсумковому ряд. 16. За формулою, наведеною у назві цього рядка, можна визначити лише показник колонки Б. У програмному забезпеченні податківців «OPZ» алгоритми заповнення колонки А налаштовано так: показник ряд. 16.1.1 не входить до показника ряд. 16.1, однак включається до показника ряд. 16, крім того, до ряд. 16 включається показник ряд. 16.1.3, який не згадується у формулі. Тому значення колонки А ряд. 16 слід визначати за формулою: ряд. 16.1 + 16.1.1 + 16.1.2 + 16.1.3 + 16.2 + 16.4.
Значення цього рядка може бути як додатним (податковий кредит збільшується), так і від’ємним (податковий кредит зменшується).
Запитання — відповіді з ЄБПЗ
| Запитання | Відповідь податківців та зауваження редакції |
| 1 | 2 |
| I. КОРИГУВАННЯ У ПОСТАЧАЛЬНИКА | |
| 1.1. Протягом якого терміну платник ПДВ має можливість провести коригування ПЗ та ПК? | У разі, якщо зміна суми компенсації вартості товарів/послуг чи повернення товарів відбувається після сплину 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов’язання з ПДВ, платник — продавець таких товарів/послуг не може відкоригувати ПЗ з ПДВ, визначені 1095 і більше днів тому. Ми не можемо погодитись з таким висновком податківців. Термін давності, встановлений у ст. 102 ПКУ, застосовується лише у випадках, передбачених ПКУ. Жодних часових обмежень щодо можливості коригування ПДВ у ПКУ не встановлено, а РК не є заявою на повернення переплати чи відшкодування ПДВ. Тому ПЗ/ПК можна коригувати й після 1095 днів, головне, щоб виконувались умови, передбачені у ст. 192 ПКУ |
| 1.2. Як заповнюється графа «Дата оплати» у РК, якщо оплата за товари, роботи, послуги не здійснювалась? | Відповідно до встановленої форми РК, графа «Дата оплати» заповнюється в тому випадку, коли на момент коригування ПЗ/ПК товари/послуги були оплачені (незалежно від того, якою подією була оплата), в іншому випадку цей реквізит не заповнюється, і клітинки залишаються пустими |
| 1.3. Чи необхідно платнику ПДВ виписувати РК у разі зміни номенклатури товарів? | Оскільки у разі зміни номенклатури постачання товарів фактично відбувається повернення одних товарів та отримання інших, то продавець в обов’язковому порядку повинен виписати РК на товари, кількість (вартість) яких зменшується, та виписати іншу ПН на товари, які постачаються на їх заміну |
| 1.4. Як заповнити РК у разі одночасної зміни кількості товару/послуги та його/її вартості? | Якщо дата зміни ціни співпадає із датою зміни кількості товарів, які повертаються постачальнику або додатково ним відвантажуються, то відповідні записи здійснюються в одному РК, а якщо ці події припадають на різні дати, то має бути виписано два РК |
| 1.5. Чи необхідно постачальнику виписувати РК, якщо повернення товарів/послуг покупцем (коштів покупцю) здійснено у тому самому звітному періоді? | У разі зміни ПЗ продавця у зв’язку з поверненням ним покупцю коштів за товари/послуги або повернення товарів/послуг покупцем РК виписується в день повернення незалежно від того, здійснювалася така операція у тому самому звітному періоді, в якому відбулося постачання товарів (отримання коштів) та було виписано ПН, чи в іншому періоді |
| 1.6. Чи виникає ПЗ, якщо покупець повернув частину товару, а кошти, отримані за товар, залишаються у продавця та будуть зараховані в рахунок оплати за іншою поставкою товарів? | У разі якщо на дату повернення товарів сума оплати за них зараховується в рахунок оплати іншого товару, тобто ці кошти набувають статусу передоплати за інший товар, то постачальник на цю дату повинен виписати окрему ПН на інші товари та відповідно нарахувати ПЗ. Згодні, але слід додати, що на повернуті товари продавець має скласти РК |
| 1.7. Чи має право продавець зменшити ПЗ, якщо покупець відмовляється підписувати РК та відкоригувати свій ПК? | Якщо покупець відмовляється підписувати РК та відкоригувати свій ПК, то законодавчі підстави для коригування ПЗ у постачальника відсутні. Ми не можемо погодитись з таким висновком податківців. У ПКУ немає прямих норм, які б ставили право продавця відкоригувати ПЗ у залежність від факту коригування ПК покупцем. Якщо на порушення вимог п.п. 192.1.1 ПКУ покупець відмовляється зменшити ПК, то це можуть зробити податківці при перевірці такого покупця і застосувати до нього відповідні штрафні санкції |
| 1.8. Чи має право постачальник — платник податку зменшити ПЗ при поверненні йому товарів/послуг, особою, яка на дату їх придбання не була платником ПДВ? | Постачальник — платник ПДВ при поверненні йому товарів/послуг особою, яка на дату їх придбання не була платником цього податку, має право зменшити раніше сформовані ПЗ за умови повернення йому у власність раніше поставлених ним товарів та надання отримувачу — неплатнику ПДВ повної грошової компенсації їх вартості |
| 1.9. Як заповнюється РК у разі повернення постачальником попередньої оплати покупцю, який на дату перерахування коштів не був платником ПДВ, а на момент повернення йому коштів вже зареєстрований платником ПДВ, та чи повинен постачальник надавати РК такому покупцю для підпису? | На момент повернення коштів покупцю, який на дату їх оплати не був зареєстрований платником ПДВ, незалежно від того, є покупець на дату повернення коштів зареєстрованим платником ПДВ чи ні, законодавчих підстав для коригування ПЗ у постачальника немає. Ми не можемо погодитись з таким висновком податківців. Ситуація, що розглядається, на наш погляд, підпадає під умови коригування ПЗ, викладені у абз. 2 п. 192.2 ПКУ. Єдина відмінність полягає у тому, що товар ще не було відвантажено покупцю, тому немає необхідності його повертати (умова про обов’язкове повернення товару у власність постачальника виконана автоматично, бо постачальник ще не передав товар покупцю). Отже, продавець має право зменшити ПЗ, але обидва екземпляри РК залишаються у нього, так само як і ПН, до якої він складений (бо отримувач не був платником ПДВ). Покупець, якому повернуто кошти, не зобов’язаний коригувати ПК, бо не збільшував ПК, коли сплатив аванс |
| 1.10. Чи виписується РК до ПН, виписаної за щоденним підсумком операцій з поставки товарів за готівку кінцевому споживачеві (неплатнику ПДВ), у разі повернення покупцю (кінцевому споживачу) коштів при поверненні ним товару? | При поверненні покупцем (кінцевим споживачем) товарів повернута такому покупцю вартість товару з урахуванням ПДВ ураховується у щоденних підсумках, загальні суми яких фіксуються у показниках РРО (касових звітах), ПН, виписаних на підставі таких звітів, і у Реєстрах. Тому до ПН, виписаної за щоденним підсумком операцій з постачання товарів/послуг, РК не виписується. Згодні, але слід зауважити, що такий підхід не спрацьовує у випадку, коли виручка за день менша ніж сума, яка повертається покупцю. У такому випадку доведеться або повертати кошти декілька днів, або внести кошти в касу і скласти ПН із від’ємними показниками бази оподаткування та ПДВ за такий день, або ж скласти РК до ПН, виписаної за той день, коли товар було продано |
| II. КОРИГУВАННЯ У ПОКУПЦЯ | |
| 2.1. Чи може покупець — платник ПДВ самостійно зменшити ПК у разі відмови з боку постачальника товарів/послуг надати РК при поверненні постачальнику товарів/послуг або поверненні покупцю попередньої оплати? | Такий покупець — платник ПДВ має здійснити коригування сум сформованого за такими товарами/послугами ПК за результатами податкового періоду, протягом якого відбулось повернення ним товарів або повернення йому від постачальника сум попередньої оплати товарів/послуг, оскільки придбання товарів/послуг фактично не відбулось. Таке коригування здійснюється незалежно від факту отримання РК |
| 2.2. Як здійснюється коригування ПЗ постачальника та ПК покупця у разі зміни суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг при порушенні постачальником порядку заповнення РК? | Оскільки РК є додатком до ПН, то при порушенні постачальником порядку його заповнення покупець у разі подання заяви із скаргою на такого постачальника товарів/послуг, форма якої визначена у додатку Д8 до податкової декларації з ПДВ, з доданням відповідних документів, має право здійснити коригування ПК |
| 2.3. Чи зобов’язаний покупець — неплатник ПДВ підписувати РК, якщо на дату виписки ПН такий покупець був платником ПДВ? | При здійсненні перерахунку у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг суми ПЗ та ПК постачальника та отримувача повинні бути відкориговані одночасно. Тобто, законодавчих підстав для коригування ПЗ у постачальника немає. Ми не можемо погодитись з таким висновком податківців. У ПКУ немає прямих норм, які б ставили право продавця відкоригувати ПЗ у залежність від факту коригування ПК покупцем. А обмеження, встановлені у п. 192.2 ПКУ (див. табл. 1 на с. 26), не стосуються ситуації, що розглядається. Крім того це несправедливо, бо при анулюванні ПДВ-реєстрації покупець визнає умовне постачання залишків товарів (нараховує ПЗ) і таким чином компенсує сформований раніше ПК ще до повернення товарів продавцю |
| 2.4. Чи необхідно платнику ПДВ — покупцю коригувати ПК при поверненні продавцю товарів, з моменту придбання яких минуло більше 1095 днів? | Коригувати ПК покупцю не потрібно, але при поверненні таким покупцем товарів, з дати придбання яких минуло більше 1095 днів, йому необхідно визнати їх постачання та нарахувати ПЗ виходячи із звичайної ціни таких товарів. Таке постачання відображається у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбулось повернення товарів продавцю. Ми не можемо погодитись з таким висновком податківців. Див. зауваження до запитання 1.1. |
| 2.5. Чи необхідно покупцю — платнику ПДВ коригувати ПК при поверненні продавцем суми попередньої оплати (авансу), з моменту перерахування якої минуло більше 1095 днів? | У разі якщо зміна суми компенсації вартості товарів/послуг шляхом повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг відбувається після сплину 1095 днів з періоду, в якому були визначені ПЗ з ПДВ, то платник податку — постачальник не може відкоригувати ПЗ. При цьому, якщо покупцем — платником ПДВ при перерахуванні коштів/попередньої оплати за товари/послуги (авансу) було сформовано ПК, а товари/послуги від постачальника так і не отримано, то зазначені товари/послуги не можуть бути використані платником податку у межах його господарської діяльності, а тому такий покупець — платник ПДВ, незалежно від того, повернуто йому кошти/попередню оплату за непоставлені товари/послуги чи ні, повинен за такою операцією нарахувати ПЗ виходячи із звичайної ціни таких товарів. Ми не можемо погодитись з таким висновком податківців. Див. зауваження до запитання 1.1. |
| 2.6. Чи повинен покупець — платник ПДВ при зменшенні суми компенсації на користь платника податку — постачальника зменшити ПК, якщо РК не зареєстрований в ЄРПН? | Незалежно від того, повинен РК бути зареєстрованим в ЄРПН чи ні, платник податку — покупець зобов’язаний зменшити ПК |
| 2.7. Як покупцю у податковій декларації з ПДВ відобразити операцію з коригування ПК у разі повернення неоплачених товарів продавцю, свідоцтво платника ПДВ якого анульоване? | На дату повернення покупцем — платником ПДВ неоплачених товарів продавцю, свідоцтво платника ПДВ якого анульоване, у такого покупця виникає необхідність самостійного перегляду раніше сформованого ПК, оскільки фактично придбані товари/послуги не використовуються в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності. Суму ПДВ, на яку зменшується ПК, покупець — платник ПДВ повинен відобразити в ряд. 1 декларації з ПДВ на дату повернення неоплачених товарів продавцю. Погоджуємось з тим, що покупець повинен відкоригувати ПК, однак, на наш погляд, таке коригування слід відображати в ряд. 16 декларації з ПДВ (так само, як у випадку коли постачальник не надав РК) |
| 2.8. Яким чином виправити помилку, допущену платником ПДВ у додатку Д1 | Виправлення помилок, що виникли при заповненні додатка Д1, здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку разом з виправленим додатком Д1 з відміткою «уточнюючий», в якому вартісні показники відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком та відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку |
Документи і скорочення статті
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
Порядок № 1379 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 01.11.11 р. № 1379.
Порядок № 1002 — Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, що додаються, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1002.
ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті ДПСУ: www.sts.gov.ua
ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.
ПЗ — податкові зобов’язання.
ПК — податковий кредит.
ПН — податкова накладна.
Реєстр — Реєстр виданих та отриманих податкових накладних.
РК — розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
