ЯК НАДАТИ ВІДПУСТКУ
у випадку, коли працівник не бажає нею скористатися
Лист Міністерства соціальної політики України від 21.06.12 р. № 207/13/116-12
«Про грошову компенсацію за невикористану відпустку»
У листі, що коментується, Мінсоцполітики надало роз’яснення щодо виплати компенсації за частину невикористаної відпустки в період роботи (без звільнення з роботи) та порядку надання відпустки у випадку, коли працівник не бажає нею скористатися.
1. Умова для виплати компенсації за частину невикористаної відпустки. Мінсоцполітики вказало на норму ст. 12 Конвенції № 132 Міжнародної організації праці про оплачувані відпустки (дата підписання: 24.06.70 р., дата набуття чинності: 30.06.73 р., дата ратифікації: 29.05.01 р.), яка передбачає, що угоди про відмову від права на мінімальну щорічну оплачувану відпустку або про невикористання такої відпустки із заміною її компенсацією чи іншим чином відповідно до національних умов визнаються недійсними або забороняються.
Національне законодавство, а саме Закон про відпустки* передбачає право працівника на заміну грошовою компенсацією частини щорічної відпустки. При цьому частиною четвертою ст. 24 Закону про відпустки передбачено, що тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Якщо працівник має право лише на відпуску тривалістю 24 дні, то компенсацію за невикористані дні відпустки можна отримати лише при звільненні.
* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Щоб скористатися нормою частини четвертої ст. 24 Закону про відпустки і отримати компенсацію, на думку Мінсоцполітики, потрібно виконати 2 умови (див. «Умови для виплати компенсації та особливості надання відпустки у випадку, коли працівник не бажає йти у відпустку»):
умова 1 — працівник має фактично використати відпуску тривалістю на 24 календарні дні (можливо, частинами), а вже потім має право отримати компенсацію;
умова 2 — 24 календарні дні відпустки мають бути використані у робочому році, за який надається відпустка.
| Умови для виплати компенсації та особливості надання відпустки у випадку, Витяг із листа Мінсоцполітики від 21.06.12 р. № 207/13/116-12, що коментується «<…> основною умовою для отримання грошової компенсації за частину щорічної відпустки є фактичне використання працівником в обов’язковому порядку 24 календарних днів щорічної відпустки. Тому за бажанням працівника (за його письмовою заявою) у разі використання ним в робочому році, за який надається відпустка, 24 календарних днів щорічної відпустки, за решту днів невикористаної щорічної відпустки за цей же робочий рік має бути виплачена грошова компенсація. Статтею 11 Закону України «Про відпустки» забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці. Ненадання щорічних відпусток у терміни, визначені Законом України «Про відпустки» та Кодексом законів про працю України, є грубим порушенням законодавства про працю, за що роботодавець може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством. <…> Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну. Тому, якщо працівник відмовляється використати надане йому Конституцією України, Законом України «Про відпустки» право на відпочинок (щорічну відпустку), зважаючи на те, що роботодавець несе відповідальність за ненадання відпустки, він має право в межах, установлених графіком, без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки. Відповідно до статті 139 Кодексу законів про працю України працівники зобов’язані своєчасно і точно виконувати розпорядження (накази) роботодавця. За їх невиконання працівника може бути притягнено до дисциплінарної відповідальності». |
І якщо з першою умовою можна погодитися (напевне, висновок щодо необхідності «фактичного використання» працівником 24 днів відпустки Мінсоцполітики робить зі слів «наданої… відпусток» — друге речення частини четвертої ст. 24), то з другою умовою ми не згодні. Прив’язка виплати компенсації до надання відпустки за 24 дні лише протягом робочого року, за який надається відпустка (умова 2), вважаємо безпідставною. На наш погляд, не важливо, коли працівник фактично використає відпустку (у робочому році чи в наступних роках) — використання у наступних роках не значить, що компенсацію можна отримати тепер тільки при звільненні.
2. Ненадання щорічних відпусток — грубе порушення законодавства про працю. Мінсоцполітики також нагадало про заборону ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом 2 років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.
Ненадання щорічних відпусток у ці строки є грубим порушенням законодавства про працю, за що роботодавець може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством. Таку позицію Мінсоцполітики раніше висловлювало у листі від 17.06.11 р. № 190/13/116-11 («БТ», 2011, № 30, с. 11). До речі, за грубе порушення законодавства про працю винних осіб, окрім адмінвідповідальності за ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності (ст. 172 Кримінального кодексу України).
3. Як відправити працівника у відпуску, коли він від цього відмовляється? З посиланням на те, що черговість надання відпусток визначається графіками, при складанні яких ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку, і те що роботодавця можуть притягти до відповідальності, Мінсоцполітики говорить про право роботодавця видати наказ про надання працівнику відпустки в межах, установлених графіком, без заяви працівника. Якщо працівник відмовиться виконувати розпорядження (накази) роботодавця, то його може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності*. Такий же спосіб надання відпустки ми радили у Темі тижні «Відпустка — 2009» // «БТ», 2009, № 22, с. 36 та у Пошті тижня « Надання щорічної відпустки працівнику, який від неї відмовляється» // «БТ», 2010, № 33, с. 6. Роботодавцю бажано письмово задокументувати кожен крок, щоб мати аргументи у разі виникнення трудового спору.
* Про порядок накладення дисциплінарних стягнень читайте у статті «Заохочуємо та караємо працівників: за що та на яких підставах» // «БТ», 2012, № 37, с. 34.
