МАГАЗИН БЕЗМИТНОЇ ТОРГІВЛІ:
організація діяльності
Магазин безмитної торгівлі, або Duty Free, переважно асоціюється у нас із відпусткою та позитивними емоціями. При вильоті на відпочинок за кордон наші люди намагаються купити в магазині якісь алкогольні напої та ласощі в дорогу і на час відпочинку. Після закінчення відпочинку, перед вильотом додому, ми обов’язково заходимо до магазину безмитної торгівлі за подарунками рідним, великою популярністю користуються парфуми, косметика та ті самі алкогольні напої. Але цю статтю присвячено не таким приємним моментам у житті, як відпустка, а прозаїчнішим — принципам та вимогам щодо організації роботи магазину безмитної торгівлі в умовах дії нового Митного кодексу України, що набрав чинності з 1 червня 2012 року. В одному з наступних номерів «БТ» розглянемо питання обліку й оподаткування операцій з постачання товарів до таких магазинів та їх подальшого продажу.
Галина ПРОЦЕНКО, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
Визначення МБТ
Порядок організації та ведення діяльності МБТ на сьогодні врегульовано такими основними документами:
1) главою 22 МКУ, де наведено вимоги до митного режиму «безмитна торгівля»;
2) главами 58 і 60 МКУ, Порядком № 692, що регламентують порядок відкриття та експлуатації МБТ. Раніше ці питання було врегульовано Порядком № 1089, який на сьогодні скасовано;
3) Порядком № 287, що роз’яснює правила застосування митного режиму «магазин безмитної торгівлі»*;
4) Правилами продажу товарів МБТ з урахуванням змін, унесених нещодавно постановою КМУ від 21.05.12 р. № 445;
5) Порядком № 414, яким визначено правила продажу товарів МБТ на борту повітряних суден*.
* Незважаючи на те, що цей документ було розроблено на виконання вимог старого МКУ, він є чинним і досі в частині, що не суперечить МКУ (п. 3 розд. XXI МКУ).
У нормативних документах українського законодавства, у тому числі МКУ, що набрав чинності з 01.06.12 р. в основній своїй частині, наведено такі визначення МБТ, які доповнюють одне одного (див. «Що таке МБТ» на с. 22).
У МКУ з’явився розподіл на МБТ як спеціальний торговельний заклад (ст. 420 МКУ) і визначення митного режиму «безмитна торгівля» (ст. 140 МКУ). У старому МКУ цей режим називався «магазин безмитної торгівлі», але його основні принципи збережено.
Із наведених визначень зробимо важливі висновки, які нам далі стануть у пригоді. Отже, МБТ — це торговельний заклад:
1) що знаходиться на території України та діє за законодавством України. Роботу МБТ, надходження, зберігання і продаж товарів має бути організовано так, щоб забезпечити додержання законодавства України, у тому числі з питань митної справи, оподаткування та роздрібної торгівлі (п. 1.5 Порядку № 287);
2) що знаходиться в зоні митного контролю, тобто магазин, підконтрольний та підзвітний ДМСУ (ст. 404 МКУ). Надходження товару до магазину та його продаж здійснюються під контролем митниці;
3) постачання товару до якого здійснюється без справляння мита, податків та без застосування методів нетарифного регулювання;
4) придбавати товари в якому мають право лише пасажири, які пройшли митний контроль та виїжджають за межі України. Згідно з ч. 2 ст. 421 МКУ і п. 1.6 Порядку № 287 розташування МБТ та умови реалізації в них товарів повинні унеможливлювати безпосереднє ввезення цих товарів для вжитку на митній території України та реалізацію таких товарів громадянам, які не перетинають митний кордон України у напрямку виїзду за межі території України.
Важливий факт: раніше власником МБТ могло бути виключно підприємство — резидент України (п. 1.2. Порядку № 287). Цю вимогу було прямо передбачено ст. 227 старого МКУ. У чинному сьогодні МКУ такого обмеження немає. Більше того, згідно з Порядком № 692, розробленим на виконання вимог МКУ, подати заяву на відкриття МБТ може як юридична особа, так і фізична особа — підприємець.
Слід звернути увагу на таке: якщо за старим МКУ існували тільки вимоги до власників МБТ (ст. 227 старого МКУ), то в МКУ, що набрав чинності з 01.06.12 р., власник МБТ несе відповідальність, зокрема, за такі порушення (ст. 422 МКУ):
1) неподання власником МБТ митному органу звіту про рух товарів, а також порушення порядку ведення обліку таких товарів — штраф у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 850 грн. (ст. 475 МКУ). Забігаючи наперед, зауважимо, що форму такого звіту затверджено наказом № 512;
2) порушення встановлених МКУ порядків або строків розпорядження товарами, розміщеними в МБТ, у разі ліквідації магазину або призупинення дії чи анулювання дозволу на його відкриття та експлуатацію — штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 17000 грн. (ст. 479 МКУ).
Відкриття МБТ
Як ми вже з’ясували, МБТ є частиною зони митного контролю та розташовується в пунктах пропуску чи на повітряному або водному транспортному засобі комерційного призначення, що виконує міжнародні рейси. Відповідно, для відкриття магазину необхідно отримати дозвіл у ДМСУ та в Державному комітеті у справах охорони державного кордону. Нові правила отримання такого дозволу врегульовано главою 60 МКУ і Порядком № 692.
Так, з метою отримання дозволу на відкриття та експлуатацію МБТ суб’єкт господарювання подає заяву за формою, затвердженою Порядком № 692, до митного органу, у зоні діяльності якого планується відкрити МБТ. Якщо МБТ планується відкрити в пункті пропуску через державний кордон України, то така заява також подається відповідному органу охорони державного кордону.
Разом із заявою подаються документи, перелічені в п. 4 Порядку № 692, серед яких — довідка органу ДПС про відсутність у суб’єкта господарювання заборгованості зі сплати податків та зборів до державного і місцевого бюджетів.
Надані документи розглядаються протягом 5 робочих днів і надалі разом із мотивованим висновком про можливість або неможливість відкриття МБТ передаються до ДМСУ та Адміністрації Держприкордонслужби України. Там документи розглядаються ще протягом 15 робочих днів, після чого суб’єкту господарювання або видається дозвіл на відкриття МБТ, або надається мотивована відмова.
Зауважимо, що за часів дії старого МКУ дозвіл видавався строком на 3 роки. Сьогодні дозвіл видається безстроково (ч. 1 ст. 411 МКУ). Однак його може бути анульовано або його дію може бути припинено у випадках, перелічених у ст. 412 МКУ.
Вимоги до розташування МБТ
Згідно з ч. 3 ст. 421 МКУ у приміщенні МБТ створюється зона митного контролю. У Порядку № 287 додатково зазначено, що територія МБТ є зоною митного контролю та невід’ємною частиною території України, на якій діє законодавство України, у тому числі нормативно-правові акти, якими регламентується діяльність у сфері торгівлі та встановлюються вимоги до товарів, що реалізуються уроздріб.
Відповідно до ст. 421 МКУ приміщення МБТ може включати:
— торговельний зал, у тому числі бари й пункти громадського харчування;
— допоміжні приміщення;
— склад магазину. Причому МКУ передбачено таке: склади МБТ можуть знаходиться в різних пунктах пропуску, з можливістю переміщення товарів між ними, але тільки під митним контролем.
Крім того, власники МБТ можуть у порядку, передбаченому МКУ, отримати дозвіл на відкриття та експлуатацію митного складу і складу тимчасового зберігання закритого типу для зберігання та подальшого постачання до цих магазинів усіх видів товарів, у тому числі підакцизних, крім товарів, увезення яких на митну територію України, вивезення за межі митної України та/або переміщення митною територією України транзитом заборонено (ч. 2 ст. 422 МКУ).
Приміщення МБТ має відповідати всім законодавчо встановленим вимогам, а також бути обладнано так, щоб існувала можливість забезпечити (п. 16 Правил продажу товарів МБТ):
— накладення митного забезпечення на всі місця доступу до приміщення магазину. Якщо склад магазину знаходиться в суміжному приміщенні з торговельним залом та має безпосередній вихід виключно до цього залу, накладення митного забезпечення митного органу та пломби власника МБТ є необов’язковим у робочий час МБТ (абз. 2 п.п. 3.7 Порядку № 287);
— неможливість надходження або продажу товару поза митним контролем;
— надійне функціонування охоронної та пожежної сигналізації;
— телефонний зв’язок посадової особи митниці, яка здійснює митний контроль у магазині.
У МБТ можуть зберігатися й реалізовуватися лише ті товари, які поміщено в митний режим «безмитної торгівлі», за винятком обладнання, необхідного для функціонування самого магазину.
На складі МБТ дозволяється здійснювати передпродажну підготовку товару, а також операції із забезпечення належного зберігання товарів.
Режим роботи
Якщо у звичайному магазині або супермаркеті режим роботи встановлюється керівництвом магазину, то режим роботи МБТ установлюється з урахуванням вимог Порядку № 287:
— режим роботи магазину організується з урахуванням розкладу руху транспортних засобів, що виїжджають за межі митного кордону України;
— режим роботи магазину організується з урахуванням режиму роботи пункту пропуску через кордон України, на території якого розташовано МБТ.
Неодноразово в законодавчих актах, які стосуються діяльності МБТ, зазначається, що роботу магазину має бути організовано так, щоб надходження, продаж і зберігання товарів здійснювалися відповідно до вимог законодавства та унеможливлювалося надходження або вилучення товарів поза митним контролем.
У позаробочий час приміщення магазину і складу МБТ обов’язково має бути опломбовано двома пломбами, одна з яких належить власнику магазину, а друга — інспектору митного органу, у зоні діяльності якого розташовано магазин. Відкриття та закриття магазину здійснюються теж лише у присутності посадової особи митного органу.
Вимоги до товару
МБТ може здійснювати торгівлю всіма видами продовольчих і непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного походження, крім товарів (ст. 420 МКУ):
— заборонених законодавством до ввезення, вивезення і транзиту через територію України;
— за кодами згідно з УКТЗЕД 2701 — 2716 (Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні).
МКУ запроваджено поняття «митний статус товарів» — належність товарів до українських чи іноземних. При цьому ст. 145 МКУ визначено порядок віднесення товарів до українських або іноземних при поміщенні їх у режим «безмитної торгівлі»:
1) іноземні товари, поміщені в режим безмитної торгівлі, зберігають статус іноземних товарів;
2) українські товари, поміщені в режим безмитної торгівлі, отримують статус іноземних товарів;
3) українські товари, не призначені для реалізації та необхідні для функціонування МБТ, допускаються у приміщення такого магазину з письмовим повідомленням митного органу без зміни їх статусу і розміщення в митні режими;
4) українські та іноземні товари, що використовуються МБТ з рекламною метою та не призначені для реалізації, поміщаються в МБТ у тому самому порядку й на тих самих умовах, що й товари, призначені для реалізації.
Товари, що реалізуються МБТ, повинні мати відповідне маркування, що дає можливість їх легко ідентифікувати. Вид і метод маркування товарів затверджуються керівником митного органу, у зоні діяльності якого відкрито магазин (п. 11 Правил продажу товарів МБТ). Маркування товарів здійснюється на складі МБТ у 3-денний строк після їх надходження та митного оформлення. На складі МБТ дозволяється здійснювати розпаковування, упаковування, перепаковування та провадити операції, пов’язані із забезпеченням зберігання товарів та підготовкою їх до продажу.
Припинення митного режиму безмитної торгівлі
Строк перебування товарів у режимі МБТ згідно із законодавством України відповідає строку придатності для вживання і використання цих товарів (ст. 142 МКУ). Відповідно до старого МКУ строк перебування товарів у МТ було обмежено 3 роками, сьогодні ж такого обмеження немає.
Після закінчення строку придатності товарів або у зв’язку із закриттям магазину нереалізовані товари має бути поміщено в один з митних режимів, дозволених МКУ (імпорт, реекспорт, знищення тощо). До цих товарів має бути застосовано всі тарифні й нетарифні методи регулювання, що відповідають вибраному режиму, установлені законодавством України. Після цього режим «безмитної торгівлі» стосовно таких товарів припиняється.
Товари, що втратили свої якості внаслідок пошкодження і перебувають у стані, що унеможливлює їх реалізацію, може бути поміщено в режим знищення (ст. 146 МКУ). Причому товари, що поміщаються в митний режим «знищення», знищуються під митним контролем без сплати податків, установлених для імпорту, а також без застосування методів нетарифного регулювання. Власнику МБТ доведеться оплатити лише послуги з безпосереднього знищення таких товарів суб’єкту господарювання, з яким було укладено договір на надання таких послуг.
Крім того, на відміну від старого МКУ, у ч. 4 ст. 146 МКУ передбачено, що митний режим безмитної торгівлі припиняється також у випадках:
— конфіскації товарів;
— повної втрати товарів унаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії чи дії відповідних обставин у порядку, установленому центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів (тобто Мінфіном).
Ліквідація МБТ
Дозвіл на відкриття МБТ, як уже зазначалося вище, може бути анульовано або його дію може бути припинено строком до 30 днів органами, уповноваженими видавати ці дозволи. Причини, з яких це може статися, наведено у ст. 412 МКУ.
Рішення про анулювання або призупинення дії дозволу оформляється наказом, засвідчена копія якого надсилається власнику МБТ рекомендованим листом протягом п’яти робочих днів з дати видання наказу.
У разі припинення дії дозволу, його анулювання або ліквідації МБТ забороняються продаж товарів цим магазином, надходження нових партій товарів, а товари, що знаходяться в магазині, підлягають декларуванню протягом 30 днів його власником (керівником) в інший митний режим з відповідними податковими наслідками. Крім того, ці товари можна передати до іншого МБТ (ст. 423 МКУ).
На завершення зауважимо, що в цій статті ми розглянули основні моменти регулювання діяльності МБТ з боку митних органів у світлі МКУ, що набрав чинності з 01.06.12 р. В одній з наступних статей ми докладно викладемо облік і декларування товарів власником МБТ, а також порядок оформлення та оподаткування поставок до цих специфічних магазинів українськими постачальниками.
Документи і скорочення статті
Старий МКУ — Митний кодекс України від 11.07.02 р. № 92-IV (втратив чинність з 01.06.12 р. — дати набуття чинності МКУ).
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
МКУ — Митний кодекс України від 13.03.12 р. № 4495-VI
(в основній частині набрав чинності з 01.06.12 р.).
Порядок № 287 — Порядок застосування митного режиму магазину безмитної торгівлі, затверджений наказом ДМСУ від 07.04.11 р. № 287.
Порядок № 1089 — Порядок відкриття та ліквідації магазинів безмитної торгівлі, затверджений постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1089 (втратив чинність з 01.06.12 р.).
Правила продажу товарів МБТ — Правила продажу товарів магазинами безмитної торгівлі, затверджені постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1089.
Порядок № 692 — Порядок подання та розгляду заяв, надання, призупинення дії, анулювання дозволів на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі, затверджений наказом МФУ № 692 від 08.06.12 р.
Порядок № 414 — Порядок здійснення митного контролю за реалізацією товарів магазинами безмитної торгівлі фізичним особам на повітряних транспортних засобах, що виконують міжнародні рейси, затверджений наказом ДМСУ від 22.04.08 р. № 414.
Наказ № 512 — наказ ДМСУ «Про затвердження форми звіту про рух товарів у магазині безмитної торгівлі» від 31.07.03 р. № 512.
МБТ — магазин безмитної торгівлі.
