Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

НОВИЙ ЗАКОН
ПРО ЗАЙНЯТІСТЬ:

КМУ розробив
 Порядок компенсації
 роботодавцям 50 % ЄВС

Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.13 р. № 153

«Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

Постановою, що коментується, КМУ затвердив Порядок компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Порядок).

Цей Порядок визначає механізм виплати ПФУ компенсації роботодавцю фактичних витрат у розмірі 50 % суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄВС) за кожну особу, працевлаштовану на нове робоче місце. Виплату цієї компенсації відповідно до розробленого КМУ порядку з 01.01.13 р. передбачено ст. 24 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.12 р. № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість)*.

* Крім компенсації 50 % ЄВС, Законом про зайнятість передбачено також компенсацію 100 % нарахованого ЄВС (ст. 26 і 27 Закону про зайнятість). Але для їх виплати має бути розроблено окремі порядки.

Механізм компенсації, прописаний у Порядку, уключає два етапи: 12 місяців виконання умов (етап 1) та 12 місяців для отримання компенсації (етап 2).

Етап 1 — роботодавець повинен виконати низку умов для того, щоб мати право отримувати компенсацію на етапі 2.

Умова 1. Починаючи з 2013 року роботодавець створює нові робочі місця та працевлаштовує на них працівників шляхом укладення трудового договору. Новим робочим місцем є робоче місце, створене у зв’язку зі створенням нового суб’єкта господарювання (крім створеного шляхом припинення) або збільшенням штатної чисельності працівників за умови відсутності скорочення (зменшення) середньомісячної чисельності за попередні 12 місяців, а також створене шляхом модернізації або зміни технології виробництва, що потребують нових знань, навичок та вмінь працівника (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону про зайнятість).

Слід зауважити, що про створення нового робочого місця та про працевлаштування на нього працівника потрібно зазначити у щомісячній формі № Д4**:

— кількість створених нових робочих місць за календарний місяць указуємо в полі з такою самою назвою перед табличною частиною таблиці 1;

— дані про прийняття на нове робоче місце зазначаємо в таблиці 5. Дата (число, місяць і рік) створення нового робочого місця (графа 11 таблиці 5) може не збігатися з датою початку трудових відносин (на це вказано в Описі формату звіту***);

— на працівника, працевлаштованого на нове робоче місце, потрібно проставити «1» у графі 21 таблиці 6.

** Докладніше про заповнення оновленої зі звіту за січень 2013 року форми № Д4 читайте в Темі тижні «Як заповнити щомісячну форму № Д4 щодо ЄВС» // «БТ», 2013, № 5, с. 24.

*** Опис формату звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування органам Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.10 р. № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.10 р. за № 1014/18309, з урахуванням змін до постанови правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 23.06.2011 та змін до постанови правління Пенсійного фонду України № 24-1 від 10.12.2012, розміщено на сайті ПФУ 07.02.13 р.

Зверніть увагу: Порядок не поширюється на роботодавців, які є суб’єктами господарювання, створеними в результаті припинення іншої юридичної особи протягом 12 місяців, що передували створенню нового робочого місця, та бюджетними установами (п. 3 Порядку).

Умова 2. Протягом 12 календарних місяців від дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, роботодавець щомісяця здійснює виплату їй заробітної плати в розмірі не менше 3 мінімальних заробітних плат (далі — МЗП).

Розмір МЗП у 2013 році

У щомісячній формі № Д4 у рядку таблиці 6 на працівника, працевлаштованого на нове робоче місце, щодо якого проставляється «1» у графі 21, у графах 16 і 17 має бути показано нарахування зарплати не менше 3 МЗП. Причому згідно з п. 7 Порядку для отримання компенсації щодо такого працівника нарахування не менше 3 МЗП має бути виконано як на першому етапі (протягом 12 календарних місяців після укладення трудового договору), так і на другому етапі (протягом 12 календарних місяців після завершення 12-місячного підготовчого періоду).

Зверніть увагу: дані форми № 4 є підставою для прийняття рішення про надання компенсації (п. 7 Порядку). Тому до заповнення звіту в цій частині радимо ставитися відповідально. Але в цьому разі виникають запитання у випадках, коли працівнику буде нараховано зарплату в сумі менше 3 МЗП, наприклад, унаслідок відпустки за свій рахунок, прогулів, лікарняного. Сподіваємося, що такі моменти враховуватимуться ПФУ під час прийняття рішення про надання компенсації.

Для отримання компенсації роботодавець згідно з п. 5 Порядку протягом 12 місяців від дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, подає до свого органу ПФУ, в якому він перебуває на обліку як платник ЄВС, Довідку про виконання роботодавцем умов компенсації частині фактичних витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (додаток до Порядку). Із п. 5 Порядку можна зробити висновок, що таку довідку потрібно подавати за кожен місяць трудових відносин з працівником, прийнятим на нове робоче місце, хоча із самої форми Довідки це не випливає. На наш погляд, Довідку потрібно подати в місяці прийняття працівника на роботу, коли на нього заповнили дані щодо прийняття на роботу в таблиці 5 форми № Д4 на нове робоче місце, проставивши у графі 11 дату (число, місяць і рік) створення нового робочого місця.

Якщо роботодавець виконав усі дії першого етапу, можна переходити до етапу 2 — до отримання компенсації.

Етап 2 — отримання компенсації. Порядок передбачає отримання роботодавцем права на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 % суми нарахованого ЄВС (у частині «нарахування») протягом наступних 12 календарних місяців після виконання умови щодо працевлаштування працівника на новому робочому місці впродовж 12 місяців (тобто з 13-го по 24-й місяць роботи працівника, працевлаштованого на нове робоче місце).

Роботодавцю компенсується не вся сума нарахованого ЄВС за місяць по підприємству (у підприємця), а тільки в частині нарахованого ЄВС на виплати працівнику, працевлаштованому на нове робоче місце. При цьому, на наш погляд, мають компенсуватися 50 % ЄВС, нарахованого на всі виплати працівнику, що є базою для його нарахування в цьому місяці, не тільки на зарплату (тобто на зарплату й лікарняні).

Щоб отримувати компенсацію, роботодавець також має виконати кілька умов.

По-перше, протягом наступних 12 календарних місяців (період отримання компенсації) за особою, працевлаштованою на нове робоче місце, має бути збережено рівень зарплати в розмірі не менше 3 МЗП у місяці сплати ЄВС.

По-друге, роботодавець не повинен зменшувати штатну чисельність і фонд оплати праці (абзац п’ятий п. 2 Порядку, абзац другий ч. 3 ст. 24 Закону про зайнятість).

Пункт 1 Порядку розшифровує «штатну чисельність працівників» як складений роботодавцем на перше число звітного періоду перелік працівників (без урахування прийнятих на тимчасову роботу), з якими укладено трудовий договір (контракт) відповідно до затвердженого роботодавцем переліку посад (з урахуванням вакантних), що містить розмір окладу для конкретної посади. З урахуванням цього, таку умову слід розглядати не лише стосовно працівників, щодо яких компенсується сплачений ЄВС, а стосовно всіх працівників підприємства (підприємця).

З абзацу п’ятого п. 2 Порядку та абзацу другого ч. 3 ст. 24 Закону про зайнятість не зрозуміло, протягом якого періоду має виконуватися ця умова. Імовірно, її має бути виконано як протягом 12 місяців підготовчого етапу 1, так і протягом 12 місяців, коли роботодавець отримуватиме компенсацію на етапі 2.

Виплату компенсації ПФУ здійснює на підставі форми № Д4 щомісяця протягом 12 календарних місяців після завершення 12-місячного підготовчого періоду (тобто з 13-го по 24-й місяць роботи працівника, працевлаштованого на нове робоче місце). Кошти зараховуються на банківський рахунок роботодавця, зазначений у Довідці (п. 8 Порядку). Тому для визначення суми компенсації роботодавець не повинен подавати окремий розрахунок (звіт) — для ПФУ вистачить даних форми № Д4 за поточний місяць, у яких на працівника ми заповнюємо реквізити про роботу на новому робочому місці.

Якщо з такого місця працівник звільниться, роботодавець може зберегти право на компенсацію, якщо працевлаштує на це саме робоче місце іншу людину і при цьому зарплата за такий місяць на цьому робочому місці буде не менше 3 МЗП (п. 9 Порядку).

Слід зауважити, що для працівника період отримання роботодавцем компенсації 50 % нарахованого ЄВС на його виплати враховується в Держреєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування як період, за який сплачено ЄВС у повному обсязі (п. 12 Порядку).

Висновок: якщо хочете отримувати компенсацію 50 % ЄВС через рік, починайте виконувати умови вже сьогодні.

Постанова, що коментується, набрала чинності 20.03.13 р.

Вікторія Змієнко