Облік розрахункових квитанцій і книг КОРО на підприємстві

Як вести облік книжок ф. РК-1 та книг КОРО, якщо вони тепер не є бланками суворої звітності?

(Донецька обл.)

Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ (далі — Закон про РРО) суб’єкти господарювання використовують:

— книгу обліку розрахункових операцій (КОРО), що містить щоденні звіти, які складаються на підставі розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів;

— розрахункові книжки (РК), що містять номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у випадках, коли не використовуються РРО.

Розрахунковою квитанцією є розрахунковий документ, бланк якого виготовлено друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проштамповування при реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках (п. 5.1 Положення про розрахункові документи*). Форму № РК-1 розрахункової квитанції наведено в додатку 3 до Положення про розрахункові документи.

* Положення про форму і зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

КОРО та РК має бути належним чином прошнуровано та зареєстровано в органах ДПС, а РК — ще і зброшуровано відповідно до Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614. Також суб’єкт господарювання має забезпечити збереження цих документів протягом 3 років (п. 6 ст. 3 Закону про РРО).

Однак назвати документами суворого обліку КОРО та РК не можна. Дійсно, згідно з п. 2.6 Положення про розрахункові документи бланки розрахункових документів, що використовуються суб’єктами господарювання при проведенні розрахункових операцій без застосування РРО, має бути виготовлено за затвердженими зразками, відповідно до постанови КМУ «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів та документів суворої звітності» від 19.04.93 р. № 283. Однак ця постанова втратила чинність. А новий виключний перелік бланків цінних паперів та документів суворої звітності, затверджений постановою КМУ від 14.05.12 р. № 456, не відносить ні КОРО, ні РК до документів суворої звітності.

Таким чином, порядок використання, обліку, зберігання та списання таких документів відповідатиме використанню, обліку, зберіганню та списанню канцелярських товарів. Тому для відображення придбання КОРО та РК у бухгалтерському обліку слід використовувати або субрахунок 209 «Інші матеріали», або рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». А відразу після передачі зареєстрованих КОРО та РК касиру, їх вартість потрібно списати на витрати звітного періоду. Списання оформляємо актом списання в довільній формі.

У бухгалтерському обліку вартість списаних КОРО та РК уключаємо до адміністративних витрат (Дт 92).

У податковому обліку витрати на придбання КОРО та РК ми також маємо право відносити до податкових витрат у складі адміністративних витрат на підставі п.п. «ж» п.п. 138.10.2 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), оскільки вони пов’язані з реалізацією товарів (наданням робіт, послуг) та стосуються господарської діяльності підприємства (п.п. 14.1.36 ПКУ).

Розглянемо бухгалтерський та податковий облік КОРО та РК на прикладі.

Підприємством через підзвітну особу (розрахунок корпоративною банківською карткою) придбано та передано касиру:

— КОРО на суму 18,00 грн. (у тому числі ПДВ — 3,00 грн.);

— РК-1 на суму 9,00 грн. (у тому числі ПДВ — 1,50 грн.).

У бухгалтерському та податковому обліку відображення цих операцій покажемо в таблиці (див. с. 47).

Дар’я КРАВЧЕНКО