Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо окремих питань, пов’язаних із застосуванням звичайних цін

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Серпень, 2013/№ 31
Друк
Лист від 18.06.2013 р. № 1131/10/06-4-08

ЗВИЧАЙНІ ЦІНИ

поширюються й на операції з фізособами,
 методи розрахунку застосовуються у встановленій послідовності

Лист Головного управління Міністерства доходів і зборів в м. Києві від 18.06.13 р. № 1131/10/06-4-08

«Щодо окремих питань, пов’язаних із застосуванням звичайних цін»

 

У листі, що коментується, київські податківці відповіли на два проблемні запитання, пов’язані із застосуванням звичайних цін. Озвучені висновки полягають у такому.

1. Звичайні ціни з податку на прибуток поширюються й на операції з фізичними особами — громадянами.

Нагадаємо суть проблеми. Відповідно до абз. «в» п. 39.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) звичайна ціна застосовується в разі здійснення платником податків, зокрема, операцій із платниками податків, які:

— застосовують спеціальні режими оподаткування;

— застосовують інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток;

— не є платниками податку на прибуток, крім фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності.

Отже, виходячи із зазначеної норми, звичайні ціни не повинні застосовуватися в операціях із фіз-особами-громадянами.

Тим часом цю норму не було погоджено з положеннями п.п. 153.2.3 ПКУ, що поширюють правила обчислення доходів і витрат за звичайними цінами на операції з особами, які:

— не є платниками податку на прибуток;

— сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Через те, що жодних винятків щодо операцій із фізособами-громадянами в цій нормі немає, податківці наказували застосовувати «звичайноцінові» правила й щодо операцій із фізособами-громадянами.

У результаті з 01.01.13 р. (з моменту набуття чинності ст. 39 ПКУ) у цій частині сталася колізія норм. За передбаченими в п.п. 4.1.4 ПКУ правилами вирішення таких колізій пріоритет слід було б віддати нормам абз. «в» п. 39.1 ПКУ.

Проте тут ситуація неоднозначна. Річ у тому, що «зелене світло» для використання фіскального підходу з п.п. 153.2.3 ПКУ дали самі законодавці, які в абз. «г» п. 39.1 ПКУ вказали ще одну умову для застосування звичайних цін: «інші випадки», визначені ПКУ.

Формально положення п.п. 153.2.3 ПКУ підпадають якраз під такі випадки. Цим скористалися податківці, які підтвердили, що звичайні ціни з податку на прибуток поширюються на операції з фізособами-громадянами*. Раніше аналогічні висновки було зроблено в консультації з підрозділу 102.06.06 ЄБПЗ).

* Про можливість такого розвитку подій ми попереджали у статті «Звичайні ціни: як вони застосовуватимуться в 2013 році?» // «БТ», 2013, № 1, с. 28.

Отже, зважаючи на складність ситуації, що виникла, відстоювати протилежну позицію платникам податків, очевидно, доведеться в судах.

2. Методи визначення звичайних цін застосовуються у встановленій у п. 39.2 ПКУ послідовності (див. «Як застосовуються методи розрахунку звичайних цін» на с. 7).

 

Як застосовуються методи розрахунку звичайних цін

Витяг із листа, що коментується

«Пунктом 3 Порядку укладення та виконання договорів про ціноутворення для цілей оподаткування, розробленого відповідно до п. 39.16 ст. 39 Кодексу та затвердженого постановою КМУ від 22.08.12 р. № 787 (далі — Порядок), передбачено, що звичайна ціна товарів (робіт, послуг) визначається шляхом застосування одного з методів, передбачених п. 39.2 ст. 39 Кодексу в установленій послідовності, за умови, що кожний наступний метод застосовується у разі, коли така ціна не може бути визначена за попереднім методом.

Згідно з п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Кодексу податкове законодавство України ґрунтується на принципі рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Ураховуючи принципи побудови податкового законодавства, метод визначення звичайної ціни здійснюється шляхом їх установленої послідовності, а саме: якщо звичайна ціна не може бути визначена за методом «порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу)», то може бути застосований наступний метод — метод «ціни продажу».

 

Викладена аргументація здається «надуманою», оскільки сфера застосування згаданої постанови досить обмежена: у ній ідеться про умови договору, укладеного органами Міндоходів з великими платниками податків. І поширювати такі договірні умови як обов’язкові на всіх платників податків недоречно.

Водночас необхідно зазначити таке. З перерахованих у п. 39.2 ПКУ методів зараз фактично можна використовувати лише метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу). До речі, цей метод є пріоритетним при визначенні звичайних цін у міжнародній практиці (див. Керівництво ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній і податкових служб**).

** http://minrd.gov.ua/dodatkova-informatsiya/eksklyuziv-vid-departamenti/upravlinnya-mijnarodnih-zv/povidomlennya-upravlinnya-mi/80820.html

Річ у тому, що в останніх методах як базові показники аналізу звичайних цін використовуються спеціальні індикатори (показники)***, якими, судячи з Проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» реєстраційний номер 2515 від 12.03.13 р.**** (далі — Проект Закону про ТЦ), незабаром будуть показники рентабельності, розраховані за чітко регламентованою процедурою.

*** З порядком визначення звичайних цін за різними методами можна ознайомитися у статті «Трансфертні ціни: міжнародний досвід і перспективи застосування в Україні» // «БТ», 2013, № 15, с. 40.

**** http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=2515&skl=8

Оскільки на сьогодні порядок розрахунку цих показників у ПКУ не обумовлено, фактично застосувати інші методи, ніж метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), зараз складно. Відзначимо, що у Проекті Закону про ТЦ також передбачено пріоритет методу аналогів продажу: платник податків використовує будь-який метод, який він обґрунтовано вважає найбільш прийнятним, проте якщо існує можливість застосування як методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), так і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу).

У контексті запитання щодо застосування звичайних цін рекомендуємо також ознайомитися з такими матеріалами:

консультацією «Звичайні ціни: як вони застосовуватимуться в 2013 році?» // «БТ», 2013, № 1, с. 28

Шпаргалкою бухгалтера «Випадки застосування звичайних цін» // «БТ», 2013, № 13, с. 23

консультацією «Звичайні ціни: проблемні питання» // «БТ», 2013, № 13, с. 32.

 

Влада КАРПОВА

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць