ШТРАФИ ЗА ЗАКОНОМ ПРО ЗАЙНЯТІСТЬ:
механізм притягнення до відповідальності
прописано у затвердженому Кабміном Порядку
Постанова Кабінету Міністрів України від 17.03.13 р. № 509
«Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення»
Постанова, що коментується, розроблена на виконання ч. 9 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.12 р. № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість) та затверджує Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення (далі — Порядок).
Порядок визначає механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачених ч. 2 — 7 ст. 53 Закону про зайнятість. Нагадаємо їх у таблиці нижче.
Штрафи відповідно до ст. 53 Закону про зайнятість, які накладаються за нормами Порядку,
що коментується (постанова від 17.03.13 р. № 509)
| Порушення (частина ст. 53 Закону про зайнятість) | Штраф |
| 1 | 2 |
| Невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян, зазначених у ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість (ч. 2) | 2 мінімальні заробітні плати (далі — МЗП), встановлені на момент виявлення порушення за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти |
| Провадження суб’єктом господарювання діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без отримання відповідної ліцензії або наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця без отримання відповідного дозволу (ч. 3) | 20 МЗП, встановлених на момент виявлення порушення |
| Неподання або порушення порядку подання суб’єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, відповідно до Закону про зайнятість відомостей про працевлаштованих ним осіб (ч. 4) | 2 МЗП, встановлені на момент виявлення порушення |
| Застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця (ч. 5): | |
| — на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства | за кожну особу 20 МЗП, встановлених на момент виявлення порушення |
| — на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем | за кожну особу 10 МЗП, встановлених на момент виявлення порушення |
| Неподання або порушення роботодавцем установленого порядку подання даних, передбачених абзацом третім п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону про зайнятість (форма № 4-ПН, затверджена наказом від 31.05.13 р. № 317) (ч. 6) | 4 МЗП, встановлені на момент виявлення порушення |
| Порушення суб’єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, вимог ч. 2 ст. 37 Закону про зайнятість — | 10 МЗП, встановлених на момент виявлення порушення |
Ці штрафи відповідно п. 2 Порядку можуть накладати Голова Держпраці, його заступники, начальники управлінь і відділів Держпраці та їх заступники (з питань, що належать до їх компетенції), начальники територіальних органів Держпраці та їх заступники (далі — уповноважені посадові особи).
Виявляють такі порушення не співробітники центру зайнятості, а перевіряючі із Держпраці чи її територіального органу (п. 3 Порядку). Перевіряючий складає акт, а уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів (календарних) з дня його складення приймає рішення про розгляд справи про накладення штрафу. Далі справа має буде розглянута протягом 15 днів з дня прийняття рішення про її розгляд. Строк може бути подовжено за обґрунтованим клопотанням роботодавця, але не більше ніж на 10 днів (п. 5 Порядку).
Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за 5 днів до дати розгляду таким способом (п. 6):
— рекомендованим листом;
— телеграмою;
— телефаксом;
— телефонограмою;
— шляхом вручення повідомлення представнику, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Справа розглядається за участю представника роботодавця, крім випадку, коли його поінформовано відповідно до п. 6 Порядку, але від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у 2 примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики (один — залишається у Держпраці, другий — надсилається поштою протягом 3 днів роботодавцю (видається його представникові)).
Порушник може оскаржити постанову про накладення штрафу у судовому порядку.
Порушник має сплатити штраф протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення. Про сплату порушник відповідно до п. 9 Порядку має повідомити Держпраці.
Якщо роботодавець не сплатить добровільно штраф, то його буде стягнуто у судовому порядку територіальними органами Держслужби зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються Держпраці (штрафи, передбачені ч. 2, 5 і 6 ст. 53 Закону про зайнятість), або безпосередньо територіальними органами Держпраці (штрафи, передбачені ч. 3, 4 і 7 ст. 53 Закону про зайнятість).
Нагадаємо: штрафи за ст. 53 є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій (абзац перший ч. 9 ст. 53 Закону про зайнятість).
Постанова , що коментується, набрала чинності 10 серпня 2013 року.
Вікторія ЗМІЄНКО
