Теми статей
Обрати теми

Коли виникають податкові зобов’язання з ПДВ: загальні правила і нестандартні ситуації

Редакція БТ
Стаття

КОЛИ ВИНИКАЮТЬ ПОДАТКОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ З ПДВ:

загальні правила і нестандартні ситуації

 

Для кожного платника ПДВ важливо правильно визначити суми податкових зобов’язань, але не менш важливо своєчасно їх нарахувати. Це стосується як випадку постачання товарів/послуг, так і їх придбання. До правил першої події, за яким найчастіше визначається дата виникнення податкових зобов’язань, уже звикли всі бухгалтери. Проте в деяких ситуаціях порядок нарахування ПДВ має певні особливості.

У цій статті ми нагадаємо загальні правила визначення моменту, коли виникають податкові зобов’язання, та розглянемо деякі нестандартні ситуації, в яких податкові зобов’язання визначаються за специфічними правилами.

Микола ШПАКОВИЧ, заступник головного редактора, n.shpakovich@id.factor.ua 

 

Правила

Для того щоб визначити дату виникнення ПЗ, ми звернемось до ст. 187 ПКУ.

Більшість цих правил однозначно вказують на момент, коли у платника ПДВ виникають ПЗ, залежно від характеру здійснюваної операції (див. табл. 1). Можливість вибрати альтернативний варіант надано лише для операцій з виконання підрядних будівельних робіт, коли суб’єкт підприємницької діяльності може застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 ПКУ або ж застосовувати загальні правила.

Зауважимо, що жодних подробиць щодо того, чи потрібно обраний варіант застосовувати до всіх підрядних будівельних робіт, чи до кожного договору окремо, у ПКУ не вказано. На наш погляд, перший варіант більш логічний і зручний, адже не потрібно буде вести окремий податковий облік за кожним договором (чи групою договорів).

Крім того, враховуючи те, що від моменту виникнення ПЗ (складання ПН) напряму залежить момент виникнення права на ПК замовника, ми б радили в договорах на виконання підрядних будівельних робіт вказувати, за яким методом буде визначати ПЗ виконавець, для того щоб уникнути непорозумінь у майбутньому.

 

Таблиця 1. Правила визначення дати виникнення ПЗ

Операція

Дата виникнення ПЗ

Норма ПКУ

1

2

3

1. Постачання товарів/послуг
(загальне правило першої події)

Дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

1) отримання оплати за товари/послуги, що підлягають постачанню:

— при розрахунках у безготівковій формі — зарахування коштів на поточний рахунок;

— при постачанні за готівку — дата оприбуткування коштів у касі;

— при постачанні за готівку в разі відсутності каси — дата інкасації готівки;

2) постачання:

товарів на території України — дата відвантаження товарів;

товарів на експорт — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства;

послуг (місце постачання яких — територія України) — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг

П. 187.1

2. Виконання підрядних будівельних робіт

Платник має право вибрати:

— застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 ПКУ (докладніше див. розділ «Касовий метод» на с. 37);

— застосовувати загальне правило першої події (див. вище)

П. 187.1

3. Постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою

Дата виймання грошової виручки з торговельних апаратів або подібного устаткування

П. 187.2

4. Постачання товарів/послуг через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників національної валюти

Дата постачання таких жетонів, карток або інших замінників національної валюти

П. 187.4

5. Постачання товарів/послуг з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків

Перша з подій:

— дата постачання товарів/послуг покупцю;

— дата виписування відповідного рахунка (товарного чека)

П. 187.5

6. Постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків

У частині вартості товару — за загальним правилом першої події.

У частині відсотків — дата нарахування відсотків згідно з умовами відповідного договору

П. 187.3

7. Передача об’єкта у фінансову оренду (лізинг)(1)

Дата фактичної передачі об’єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу)

П. 187.6

8. Постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів

Дата зарахування бюджетних коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом

П. 187.7

9. Ввезення товарів на митну територію України

Дата подання митної декларації для митного оформлення

П. 187.8

10. Постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України(2)

Дата події, що відбулася раніше:

— дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг;

— дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом

П. 187.8

11. Виконання довгострокових договорів (контрактів)

Дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за довгостроковим договором (контрактом)

П. 187.9

12. Постачання житлово-комунальних послуг(3) фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники ПДВ, а також ЖЕКам(4)

Дата виникнення ПЗ та ПК визначається за касовим методом (докладніше див. розділ «Касовий метод» на с. 37)

П. 187.10

(1) Див. статтю «Фінлізинг: бухгалтерський облік» // «БТ», 2011, № 25, с. 36.

(2) Нагадаємо, що ПЗ виникають у отримувача послуг (незалежно від того, зареєстрований він платником ПДВ чи ні).

(3) Під житлово-комунальними послугами мається на увазі постачання:

— теплової енергії,

— газу природного (крім скрапленого), у тому числі послуг з його транспортування та постачання;

— послуг з водопостачання;

— послуг з водовідведення;

— послуг, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла (послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники ПДВ).

(4) Житлово-експлуатаційні контори, квартирно-експлуатаційні частини, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, інші платники ПДВ, які здійснюють збір коштів від споживачів (фізичних осіб, бюджетних установ, не зареєстрованих як платники ПДВ) з метою подальшого їх перерахування продавцям комунальних послуг у рахунок компенсації їх вартості.

 

Правило першої події

Визначення моменту виникнення ПЗ за правилом першої події рідко викликає труднощі. За першою подією (за датою надходження коштів або за датою відвантаження товарів/послуг) у продавця виникають ПЗ і він має скласти ПН. При цьому друга подія за такою операцією (постачання товарів/послуг в рахунок отриманого авансу чи отримання оплати за раніше поставлені товари/послуги) на податковий облік з ПДВ не впливає.

Однак є деякі суттєві нюанси і при застосуванні цього досить простого правила.

Уточнимо, який саме момент слід вважати відвантаженням (постачанням) товарів/послуг.

1. Найпростіше визначити момент постачання послуг, адже він визначається за датою складання документа, який підтверджує факт надання послуг (виконання робіт). Зазвичай, це відповідний акт, який підписується виконавцем і замовником.

Щодо постачання товарів ситуація дещо складніша.

2. Для ситуації постачання товарів на території України у п.п. «б» п. 187.1 ПКУ законодавець використав термін «дата відвантаження товарів». При цьому, ані на законодавчому рівні, ані в підзаконних актах не уточнюється, яку саме дату вважати датою відвантаження товарів. На наш погляд, законодавець мав на увазі дату складання документа, за яким постачається товар (товарна накладна). Слід звернути увагу, що дата відвантаження товарів може не відповідати даті переходу права власності на товар, за якою у платника податку на прибуток виникають доходи (п. 137.1 ПКУ).

Той факт, що на момент складання товарної накладної далеко не завжди є факт постачання товару*, на наш погляд, не повинен викликати підозри, адже на момент отримання попередньої оплати (авансу) право на розпорядження товарами теж не передається покупцю.

* Нагадаємо, що згідно з п.п. 14.1.191 ПКУ постачання товарів — це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, але не завжди товар передається покупцю відразу після складання відповідного документа, наприклад, товар потрібно доставити покупцю через перевізника.

3. При постачанні товарів на експорт дата виникнення ПЗ пов’язана з датою оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України. Тобто для виникнення ПЗ має відбутись дві події: оформлена митна декларація (1) та підтверджено факт перетинання митного кордону (2). Оскільки оформлення митної декларації проходить у декілька етапів і проходження митних процедур може затягнутись на декілька днів, то, як правило, експортер отримає свій екземпляр митної декларації набагато пізніше ніж у нього виникнуть ПЗ (буде засвідчено факт перетинання митного кордону). Поки не буде отримано екземпляр митної декларації, експортер не зможе дізнатись про дату виникнення ПЗ, відповідно він не зможе своєчасно скласти ПН.

Безумовно, цей факт не повинен викликати занепокоєння в експортера, бо до експортних операцій застосовується нульова ставка ПДВ (п.п. 195.1.1 ПКУ), тому на розрахунки з бюджетом це не вплине.

 

Аванс та часткове постачання

Ситуація, коли за договором, в якому передбачається постачання декількох найменувань товарів, продавець спочатку отримує часткову оплату, а потім поетапно відвантажує замовлені товари, зустрічається досить часто. Як правило, покупець, перераховуючи аванс, у платіжному дорученні вказує лише дані договору чи рахунку-фактури, за яким перераховується часткова оплата, а те, яка кількість і які саме товари оплачені, у платіжному дорученні не вказується.

Зверніть увагу, що у такій ситуації ПЗ виникають не за самим лише фактом отримання коштів, а при отриманні коштів як оплати за конкретні товари/послуги, які будуть постачатись (п.п. «а» п. 187.1 ПКУ). Тобто продавець, отримавши такий аванс, повинен сам вирішити, яка кількість і які саме товари оплачені. Далі, якщо він відвантажує товари, на які була виписана ПН, то на них ПН не складається, а якщо відвантажує інші товари чи кількість фактично відвантажених товарів перевищує ту кількість, яка була вказана у першій ПН, то він складає ПН на товари (надлишок), які не були вказані у першій ПН.

Приклад. За договором передбачено постачання:

— 100 кг цукру за ціною 5 грн./кг без ПДВ на суму 500 грн. (без ПДВ), ПДВ — 100 грн.;

— 50 кг солі за ціною 2 грн./кг без ПДВ, на суму 100 грн. (без ПДВ), ПДВ — 20 грн.

Постачальник отримав 25.07.13 р. попередню оплату (50 %) за договором у сумі 360 грн. 30.07.13 р. він відвантажує покупцю 50 кг солі, а 01.08.13 р. відвантажує 100 кг цукру. Остаточний розрахунок проведено 12.08.13 р.

Порядок виникнення ПЗ залежить від того, як буде виписана ПН на суму отриманого авансу (див. табл. 2 на с. 35).

 

Таблиця 2. Приклад розподілу отриманого авансу між товарами, що постачатимуться

Дата/подія

Дані податкової накладної (ПЗ продавця)

варіант А

варіант Б

номенклатура

кількість

ціна

база оподаткування

сума ПДВ

номенклатура

кількість

ціна

база оподаткування

сума ПДВ

25.07.13 р. отримано аванс 360 грн.

Цукор

50

5,00

250,00

50,00

Цукор

60

5,00

300,00

60,00

Сіль

25

2,00

50,00

10,00

30.07.13 р. відвантажено сіль 50 кг

Сіль

25

2,00

50,00

10,00

Сіль

50

2,00

100,00

20,00

Усього за липень

Х

Х

Х

350,00

70,00

Х

Х

Х

400,00

80,00

01.08.13 р. відвантажено цукор 100 кг

Цукор

50

5,00

250,00

50,00

Цукор

40

5,00

200,00

40,00

12.08.13 р. отримано оплату 360 грн.

Усього за серпень

Х

Х

Х

250,00

50,00

Х

Х

Х

200,00

40,00

Усього за договором

Х

Х

Х

600,00

120,00

Х

Х

Х

600,00

120,00

 

Як бачите, загальна сума ПЗ, нарахована в цілому за договором, однакова в обох варіантах, але залежно від того, як продавець розподілив отриманий аванс між товарами, його ПЗ у розрізі місяців будуть різні.

У варіанті А продавець розподілив отриманий аванс по усіх товарах, які будуть постачатись, пропорційно до отриманої оплати (по 50 %). У варіанті Б всю суму врахував як оплату за цукор.

При фактичному постачанні солі 30.07.13 р.:

— у варіанті А в ПН постачальник вказує обсяг, який не потрапив до першої ПН (25 кг). На цю кількість солі відвантаження — це перша подія;

— у варіанті Б відвантаження усього обсягу солі — це перша подія, бо вся сума отриманого авансу була зарахована як оплата за цукор.

Таким чином, хоча в цілому за договором станом на 01.08.13 р. було перераховано 360 грн. (у тому числі ПДВ 60 грн.), а відвантажено товарів лише на 120 грн. (у тому числі ПДВ — 20 грн.), в обох варіантах були нараховані «зайві» ПЗ за першою подією — постачання солі.

Щоб мінімізувати ПЗ у липні, постачальник мав у першій ПН вказати весь обсяг солі (50 кг на суму 120 грн.), який було поставлено у липні, а решту коштів (240 грн.) зарахувати як оплату за 40 кг цукру.

Зверніть увагу! Той факт, що постачальник «помилився» у розподілі авансу між товарами, які будуть постачатись пізніше, не дає формальних підстав для коригування ПЗ за кожною наступною поставкою (скласти розрахунок коригування). Адже для складання такого розрахунку має буди якась підстава (документ, яким змінено номенклатуру товарів чи переглянуто ціну)*. А от у ситуації коли товари, які були вказані у ПН, складеній при отриманні авансу, взагалі не будуть постачатись (замість вказаних товарів будуть постачатись інші товари), тобто змінилась номенклатура постачання, слід скласти розрахунок коригування. Таке коригування слід проводити або після фактичного постачання, або на підставі документа, яким узгоджено нову номенклатуру товарів.

* Див. статтю «Коригування ПДВ: Коли? Як? Чому?» // «БТ», 2012, № 37, с. 25.

Отже, при визначенні суми ПЗ слід враховувати не загальний стан розрахунків за договором, а враховувати стан розрахунків у розрізі кожного виду товарів/послуг, що буде постачатися (номенклатуру постачання), на дату кожного постачання чи оплати.

Деякі платники ПДВ практикують такий підхід: після відвантаження товару складають ПН на фактично відвантажені товари та виписують розрахунок коригування до ПН, виписаної за першою подією (отримання авансу), на всю суму постачання в рахунок раніше отриманого авансу. Тобто уточнюється номенклатура постачання за кожним фактом постачання. При такому підході не буде «зайвих» ПЗ, але додається клопоту із виписуванням дублюючих ПН та розрахунків коригування.

 

Оплата через платіжні термінали

Особливістю розрахунків через платіжні термінали з використанням кредитних чи дебетових карток або інших платіжних засобів є те, що кошти надходять на рахунок продавця не відразу, а через деякий час. Відповідно до дати зарахування на поточний рахунок оплата товару (послуг) відображається на субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті». При цьому, як правило, виручка надходить за вирахуванням комісійної винагороди за договором еквайрингу*.

* Див. статтю «Оплата за товари через платіжні термінали: організаційні та облікові моменти» // «БТ», 2012, № 32, с. 24.

Датою виникнення ПЗ продавця за такими операціями відповідно до п. 187.5 ПКУ є перша подія, що настала раніше:

— або дата відвантаження (постачання) товарів/послуг покупцю, оформлена ПН (якщо йдеться про роздрібну торгівлю, то така операція буде відображена у підсумковій ПН за день);

— або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), тобто квитанції платіжного терміналу.

Зверніть увагу! Можлива ситуація, коли покупець сплачує аванс через платіжний термінал. Тобто на момент оформлення такої операції постачальник ще не отримав грошових коштів і не відвантажив товари, однак у нього вже виникають ПЗ за цією операцією (за датою оформлення квитанції платіжного терміналу).

 

Бюджетні кошти

Згідно п. 187.7 ПКУ датою виникнення ПЗ у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання іншої компенсації.

Зауважимо, що у цьому пункті йдеться не про застосування касового методу, за яким за датою оплати визначаються ПЗ і ПК (його ми розглянемо у розділі «Касовий метод» на с. 37), а лише про виникнення ПЗ за особливими правилами — за датою отримання компенсації з бюджету. Про порядок формування ПК постачальника в п. 187.7 ПКУ нічого не сказано, тому, на наш погляд, ПК постачальника товарів/послуг бюджетникам формується за загальними правилами, викладеними у п. 198.2 ПКУ (за правилом першої події). Однак податківці іноді ототожнюють порядок визначення ПЗ при оплаті бюджетними коштами із касовим методом. Так, у розд. 101.05 ЄБПЗ вони вказали, що касовий метод застосовується, зокрема, у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів. Хоча на пряме запитання щодо порядку визначення ПК за такими операціями у розд. 101.15 ЄБПЗ відповіді досі немає.

У листах ДПСУ від 25.10.11 р. № 4261/6/15-3415-04 та від 31.12.12 р. № 8269/0/61-12/15-3415 податківці вказали, що підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі на поставку товарів/послуг умови, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюється з відповідного рахунка Державного казначейства України (Державної казначейської служби України).

 

Довгострокові договори

Згідно з п. 187.9 ПКУ датою виникнення ПЗ виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами). Тобто за такими операціями правило першої події не застосовується, тому ПЗ не виникають при отриманні попередньої оплати.

Під довгостроковим мається на увазі будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

У листі ДПСУ від 27.02.12 р. № 803/10/06-406 вказано, що пп. 187.9 та 198.2 ПКУ чітко визначено дату виникнення ПЗ та ПК як виконавця довгострокових договорів (контрактів), так і замовника, яка при застосуванні цих пунктів не може бути зміненою. Тому у разі постачання/придбання робіт/послуг за договором (контрактом), який відповідно до п. 187.9 ПКУ визначено довгостроковим, та за рахунок бюджетних коштів, дата виникнення ПЗ та ПК виконавця та замовника визначається відповідно до пп. 187.9 та 198.2 ПКУ. Тобто за датою передачі виконавцем результатів робіт.

Крім того, у розділі 101.05 ЄБПЗ податківці вказали, якщо оплата здійснюється за бюджетні кошти, проводиться розрахунок за довгостроковим договором (між двома бюджетними організаціями), то п. 187.9 ПКУ є спеціальною нормою, яка стосується всіх без винятку категорій платників ПДВ.

Тобто, на думку податківців, у бюджетної організації — виконавця довгострокового контракту ПЗ виникають за датою фактичної передачі результатів робіт за таким договором, а право на ПК у замовника виникає за правилами, встановленими абз. 6 п. 198.2 ПКУ, — за датою фактичного отримання результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт). Тобто «бюджетні» правила з п. 187.7 ПКУ не застосовуються.

І в п. 187.7, і в п. 187.9 ПКУ містяться спеціальні норми для передбачених у них ситуацій, але для випадку, коли операція підпадає під обидві норми (при розрахунку бюджетними коштами за довгостроковим контрактом), на наш погляд, немає жодних підстав вважати якусь із цих норм більш спеціальною за іншу. Тому в ситуації, коли виконавець довгострокового контракту передав результати робіт, але ще не отримав бюджетні кошти, на наш погляд, він може керуватись п. 187.7 ПКУ як спеціальною нормою. Але враховуючи згадану вище позицію податківців, такий підхід йому доведеться відстоювати в суді.

Щоб уникнути суперечок із податківцями при укладенні договору на термін більше року, за яким очікується оплата бюджетними коштами після виконання робіт, у такому договорі можна передбачити поетапне здавання робіт хоча б на незначну, навіть символічну суму, що виведе його із під дії п. 187.9 ПКУ.

У протилежній ситуації, коли виконавець довгострокового контракту отримав бюджетні кошти як аванс для фінансування довгострокового контракту, позиція податківців для нього є більш вигідною (він може не нараховувати ПЗ поки не передасть результати роботи замовнику). Але перед тим, як застосовувати цей підхід, ми б радили отримати індивідуальну податкову консультацію податківців*.

* Див. статтю «Індивідуальні податкові консультації: важливі моменти» // «БТ», 2013, № 29, с. 16.

 

Касовий метод

Згідно з п.п. 14.1.266 ПКУ касовий метод — це метод податкового обліку, за яким дата виникнення ПЗ визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на ПК визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг). Докладно про порядок його застосування ми розповідали у статті «Касовий метод з ПДВ: аналізуємо правила гри» // «БТ», 2012, № 15, с. 39, тому нагадаємо лише основні моменти.

Так, касовий метод може застосовуватись у межах операцій з виконання підрядних будівельних робіт (така можливість передбачена у п. 187.1 ПКУ) та обов’язково застосовується при постачанні комунальних послуг (п. 187.10 ПКУ).

Як роз’яснили податківці у розд. 101.05 ЄБПЗ, застосовувати касовий метод за п. 187.1 ПКУ мають право суб’єкти підприємницької діяльності, які безпосередньо укладають договори будівельного підряду із замовником. Якщо підрядник залучає до виконання роботи інших осіб — платників ПДВ, то такі особи визначають ПЗ та ПК у загальному порядку за правилом першої події.

Застосування касового методу за п. 187.10 ПКУ обмежено:

1) видом послуг. Касовий метод застосовний лише до операцій з постачання теплової енергії, газу природного (крім скрапленого), послуг з водопостачання, водовідведення або послуг, вартість яких уключається до складу квартирної плати або плати за утримання житла (див. примітку 3 до табл. 1 на с. 32);

2) статусом одержувачів послуг. Касовий метод застосовується, якщо одержувачі послуг:

— фізичні особи чи бюджетні установи, не зареєстровані як платники ПДВ;

— житлово-експлуатаційні контори, квартирно-експлуатаційні частини, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку чи інші подібні платники, які здійснюють збирання грошей від фізичних осіб чи бюджетних установ у рахунок компенсації вартості житлово-комунальних послуг;

— бюджетні установи або ЖЕКи, навіть у разі, якщо їх зареєстровано платниками ПДВ.

При цьому умови стосовно виду послуг і статусу одержувача таких послуг повинні дотримуватися одночасно. У всіх інших випадках (постачання житлово-комунальних послуг іншим категоріям споживачів чи постачання інших товарів/послуг категоріям споживачів, вказаним вище) ПЗ визначаються у загальному порядку за правилом першої події (див. лист ДПСУ від 25.10.11 р. № 4261/6/15-3415-04).

 

Зовнішньоекономічні операції

У п. 187.11 ПКУ передбачено, що попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до ПК або ПЗ, такого експортера або імпортера.

Ми вже згадували у розділі «Правило першої події» (див. с. 34), що при постачанні товарів на експорт дата виникнення ПЗ пов’язана з датою оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України.

За загальним правилом, встановленим у п. 187.8 ПКУ, при імпорті товарів (ввезенні товарів на митну територію України) датою виникнення ПЗ є дата подання митної декларації для митного оформлення. У разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі датою виникнення ПЗ є дата подання митному органу документа, який використовується замість митної декларації (п.п. 191.1.2 ПКУ).

За операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, датою виникнення ПЗ у резидента — отримувача таких послуг є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (абз. 3 п. 187.8 ПКУ).

Якщо послуги надаються резидентом — платником ПДВ нерезиденту і місце постачання таких послуг згідно з пп. 186.2 — 186.4 ПКУ визначено як територія України, то дата виникнення ПЗ визначається за правилом першої події (п. 187.1 ПКУ).

Отже, при здійсненні зовнішньоекономічних операцій датою виникнення ПЗ є:

— при експорті товарів — дата завершення оформлення митної декларації;

— при імпорті товарів — дата подання митної декларації (або іншого документа) до митного органу;

— при наданні послуг нерезиденту, а також отриманні послуг від нерезидента — за правилом першої події.

 

Що робити, коли постачальник неправильно визначив дату виникнення ПЗ

У випадку, коли постачальник при здійсненні операції неправильно визначив дату виникнення ПЗ, можливі такі ситуації:

1) ПЗ не виникли, але продавець помилково їх нарахував. Тоді покупець, навіть якщо й отримав ПН, усе одно не має права на ПК за нею;

2) ПЗ виникли, але постачальник неправильно визначив дату їх нарахування (дата складання ПН не відповідає даті виникнення ПЗ згідно з ПКУ). У такій ситуації покупець має право вимагати від постачальника правильно заповнену ПН, а якщо продавець відмовиться її видати, то покупець може сформувати ПК на підставі скарги на постачальника (додаток Д8 до декларації з ПДВ, яка подається разом із копіями первинних документів, що підтверджують право на ПК). Формувати ПК на підставі ПН, яка заповнена з порушеннями вимог ст. 201 ПКУ, не можна (п. 198.6 ПКУ). При складанні «правильної» ПН ПЗ продавця не зміняться (крім випадку, коли така ПН виписана в іншому звітному періоді ніж «помилкова»);

3) ПЗ виникли, але постачальник їх не нарахував. У такій ситуації покупець, так само як і в попередньому пункті, може сформувати ПК на підставі скарги на постачальника, а постачальник має або самостійно нарахувати ПЗ, або їх можуть нарахувати податківці за результатами перевірки (п. 201.10 ПКУ).

Нагадаємо, що останнім часом податківці наполягають, що скарга на постачальника має бути подана разом із декларацією за той звітний період, в якому була виписана або мала бути виписана ПН (виникло право на ПК)*.

* Див. лист ДПСУ від 16.01.13 р. № 721/6/15-3115 та ком. «Додаток Д8 до декларації з ПДВ: чи враховувати дату виписування накладної?» // «БТ», 2013, № 14, с. 8.

Впевнені, що ця стаття буде корисною вам, шановні читачі, для того, щоб правильно визначати дату виникнення власних ПЗ, а також контролювати постачальників при формуванні ПК.

 

Документи і скорочення статті

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

ЄБПЗ  Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті Міндоходів (http://minrd.gov.ua/ebpz/).

ПЗ — податкові зобов’язання.

ПК  податковий кредит.

ПН  податкова накладна.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі