Теми статей
Обрати теми

Про надання відпусток

Редакція БТ
Лист від 05.07.2013 р. № 290/13/116-13

ВІДПУСТКУ «НА ДІТЕЙ» ДІЛИТИ НЕ МОЖНА:

думка Мінсоцполітики

Лист Міністерства соціальної політики України від 05.07.13 р. № 290/13/116-13

«Про надання відпусток»

 

У листі, що коментується, Мінсоцполітики роз’яснило таке: щорічну відпустку може бути використано частинами, а от відпустку «на дітей» ділити на частини не можна.

У Мінсоцполітики запитали таке: «Чи дійсно на цей час поділ соціальних відпусток на частини чинним законодавством про працю України не передбачений? Чи може здійснюватись такий поділ, наприклад, в ситуації: якщо працівник має право на щорічну відпустку (основну і додаткову), а також на соціальну відпустку, чи може він використовувати ці відпустки частинами по 1 — 2 дні?».

Відповідаючи на поставлене запитання, Мінсоцполітики стосовно щорічної основної та додаткової відпусток зауважило таке:

— щорічну відпустку може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що безперервна частина становить 14 календарних днів;

— не обов’язково, щоб безперервну частину (14 календарних днів) було використано як першу, другу чи іншу її частину;

— безперервна частина відпустки тривалістю 14 календарних днів може надаватися на прохання працівника;

ст. 12 Закону про відпустки* передбачає можливість поділу щорічної відпустки на частини, а не обов’язок роботодавця поділити її, як того бажає працівник. Щоб не допустити втрати робочого часу, роботодавець може й не погодитися поділити відпустку так, як просить працівник. Роботодавець може запропонувати працівнику свої умови поділу відпустки або взагалі не ділити її.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Аналогічну позицію Мінпраці висловлювало раніше в листах від 13.05.10 р. № 140/13/116-10 і від 17.11.06 р. № 413/13/116-06.

Зауважимо: якщо можливість поділу відпустки погоджено на етапі затвердження графіка відпусток, то це потрібно закласти до графіка**, що складається. Якщо ж працівник звернувся з проханням поділити відпустку після затвердження графіка, то до нього потрібно внести зміни. Решту щорічної відпустки працівник може попросити використати починаючи з будь-якого дня тижня незалежно від того, у який із днів тижня закінчилася її попередня частина (листи Мінпраці від 13.05.10 р. № 140/13/116-10 // «БТ», 2010, № 25, с. 12 і від 26.02.08 р. № 87/13/84-08 // «БТ», 2008, № 28, с. 17).

** Про те, як скласти графік відпусток, читайте у Шпаргалці бухгалтера «Надання відпусток: інструкція для бухгалтера»// «БТ», 2013, № 22, с. 17.

У листі, що коментується, Мінсоцполітики також нагадало: невикористану частину відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Не буде в цьому випадку порушенням, якщо залишок днів відпустки буде використано в наступному робочому році. Зверніть увагу: ідеться не про календарний, а про робочий рік. Робочий рік згідно з ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки для кожного працівника є своїм конкретним та відлічується з дня укладення трудового договору. Цей строк має бути враховано при складанні графіка на наступний рік. Погодивши невикористані дні відпустки за минулі роки, у графіку на наступний рік працівник має їх використати і відмовитися від цього він уже не має права.

Що стосується відпустки «на дітей» (надається на 10 або 17 днів — за наявності декількох підстав), то в цьому випадку, на думку Мінсоцполітики, на відміну від щорічної відпустки, відпустку «на дітей» поділити на частини не можна. Виняток: можна поділити на дві частини відпустку тривалістю 17 календарних днів (надається за наявності декількох підстав*): на 10 і 7 календарних днів (див. «Думка Мінсоцполітики: відпустку «на дітей» не можна ділити на частини»).

* Про правила надання відпустки «на дітей» читайте в Темі тижня «Праця жінок» // «БТ», 2013, № 23, с. 35 та у статті «Відпустка «на дітей»: тривалість, підстави та порядок надання» // «БТ», 2010, № 21, с. 18.

 

Думка Мінсоцполітики: відпустку «на дітей» не можна ділити на частини

Витяг із листа від 05.07.13 р. № 290/13/116-13

«Якщо у листі мова йде про соціальну додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, передбачену статтею 19 Закону України «Про відпустки», то на відміну від щорічної відпустки поділу на частини вона не підлягає.

Однак працівниця, яка має право на соціальну відпустку за двома підставами, може використати зазначену відпустку, наприклад, спочатку за однією підставою тривалістю 10 календарних днів, а через деякий час — за іншою підставою тривалістю 7 календарних днів».

 

Аналогічну думку працівники Мінпраці висловлювали й раніше у своїх консультаціях (див., наприклад, журнал «Вісник податкової служби України», 2009, № 47, с. 30).

Ми не згодні з позицією Мінсоцполітики. На наш погляд, можливість поділити щорічну відпустку на частини, яку закладено у ст. 12 Закону про відпустки для щорічних відпусток, слід розцінювати як особливий порядок використання саме щорічних відпусток. Що стосується інших видів відпусток і, зокрема, відпустки «на дітей», то оскільки Закон про відпустки для неї не встановлює особливий порядок поділу на частини, її можна використати за домовленістю між працівником та роботодавцем у будь-якому зручному для них варіанті. Вважаємо цілком законним для такої ситуації застосовувати підхід: що не заборонено законодавством, то дозволено. А тому працівник може попросити роботодавця надати йому відпустку «на дітей» кількома частинами по декілька днів, а роботодавець, не порушуючи норми Закону про відпустки, може погодитися це зробити або запропонує свій варіант використання днів відпустки.

Позиція Мінсоцполітики про неможливість поділу відпусток, крім щорічних, не є новою. Так, у листі від 03.02.12 р. № 31/13/133-12 Мінсоцполітики без особливої аргументації зауважено, що чинним законодавством не передбачено поділу на частини відпустки без збереження зарплати, а також поділу її на години. Ми з цим також не погоджувалися (див. статтю «Відпустка «за свій рахунок»: порядок надання, особливості обліку в розрахунку середньої зарплати» // «БТ», 2013, № 8, с. 17).

До речі: із чинного на сьогодні Акта перевірки дотримання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою додатка до наказу Мінсоцполітики від 02.07.12 р. № 390 випливає, що перевіряючі з інспекції з праці перевіряють лише факт надання відпустки «на дітей» (п.п. 4.4.3). Відстеження правильності поділу такої відпустки немає в переліку контрольованих питань. Більше того, цей момент в акті окремо не виділено і для перевірки законності надання щорічних відпусток.

З урахуванням цього вважаємо за можливе й законно використовувати відпустку «на дітей» частинами за домовленістю між працівником та роботодавцем. Таких частин може бути скільки завгодно. При цьому не передбачено будь-яких особливих вимог до основної частини відпустки. Наприклад, у разі тривалості відпустки 17 календарних днів одна її частина не обов’язково має бути тривалістю 10 календарних днів.

Ще в листі, що коментується, Мінсоцполітики зауважило таке: відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працівник може перервати в будь-який час на власний розсуд. Потім працівник знову може піти в таку відпустку або, перебуваючи у відпустці, розпочати роботу на умовах неповного робочого часу.

 

Вікторія ЗМІЄНКО

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі