Теми статей
Обрати теми

Податковий кредит: списуємо «завислі» суми

Редакція БТ
Стаття

ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ:

списуємо «завислі» суми

 

Трапляється, що внаслідок певних обставин у бухгалтерському обліку «зависають» залишки на субрахунку 644 «Податковий кредит». Виникає запитання: на який рахунок їх можна списати? Тут усе залежить від конкретної ситуації. У статті ви зможете знайти опис випадків, що найчастіше зустрічаються.

Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»,
канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)

 

Зміна податкового статусу постачальника

Право на ПК* у загальному випадку виникає (згідно з п. 198.2 Податкового кодексу України, далі — ПКУ) за першою подією, що настала раніше, між датою коли:

• кошти були списані з банківського рахунка платника податків в оплату товарів/послуг;

• платник податків отримав товари/послуги. Ця дата має бути підтверджена податковою накладною.

* ПЗ — податкові зобов’язання, ПК — податковий кредит.

Відповідно, саме на цю дату продавець зобов’язаний виписати податкову накладну (п. 187.1 ПКУ).

Але трапляється, що в момент першої події операція була оподатковуваною і за нею було нараховано ПЗ та відображено ПК із ПДВ. А на дату другої події операція вже не обкладалася ПДВ. Окремий випадок такої ситуації — постачальник був платником ПДВ (на дату першої події), а на дату другої події його реєстрацію було анульовано.

Важливий момент: ми вважаємо, що в такій ситуації коригування ПЗ та ПК здійснювати не потрібно. ПЗ (ПК) були відображені правомірно відповідно до норм ПКУ, і підстав, що приписують виконати в цьому випадку коригування, немає.

Таким чином, якщо перша подія — передоплата (з ПДВ), то при отриманні товарів (послуг) вважається, що вони включають ПДВ. Якщо ж товари (послуги) були отримані від платника ПДВ, то й оплата за них теж здійснюється з ПДВ, хоча постачальник уже не є платником ПДВ на цю дату.

Справедливим є і протилежне: якщо на дату першої події ПДВ за ПКУ не нараховувався, то за другою подією ПЗ (ПК) не відображають.

Аналогічної позиції дотримуються і міндоходівці. Наприклад, стосовно перехідних операцій щодо IT-пільги в листі ДПСУ від 25.02.13 р. № 2787/6/15-3115 приписувалося діяти таким чином. Якщо попередню оплату (аванс) за операцією постачання IT-продукції було отримано у 2012 році (коли пільги ще не було), а підписання акта постачання та остаточний розрахунок за такою операцією відбулися у 2013 році (коли пільга була), то ПДВ обкладають ту частину вартості IT-продукції, яку було оплачено постачальникові у 2012 році. Решта вартості, оплачена постачальникові у 2013 році, звільняється від ПДВ.

Приклад 1. Підприємство перерахувало аванс щодо орендної плати за 6 місяців орендодавцю — платнику ПДВ. На підставі виписаної податкової накладної було відображено ПК. Через 3 місяці в орендодавця було анульоване свідоцтво платника ПДВ.

У цій ситуації ПК не коригуємо, оскільки його було правомірно відображено за першою подією на підставі податкової накладної. Те, що надалі орендодавець не був платником ПДВ, на ПК не впливає. Тож за фактом в акті потрібно вказати орендну плату з урахуванням ПДВ.

Але оскільки на момент оформлення такого акта орендодавець уже не є платником ПДВ, в акті можна надати певні пояснення. Скажімо, таке: «Сума орендної плати становить 1200 грн. з ПДВ (передоплата від 22.07.13 р. за договором № 1 від 22.07.13 р., податкова накладна № 50 від 22.07.13 р.)».

 

Податковий кредит і 365 днів

Не включаються до ПК суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг (згідно з п. 198.6 ПКУ) :

• не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ;

• підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ.

Якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до ПК суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

На практиці часто трапляється, що внаслідок будь-яких обставин покупці не відображають ПК за першою подією. Наприклад, загублено податкову накладну або її було заповнено з дефектами, які вчасно не виправили. Буває також, що платники свідомо не відображають ПК, щоб уникнути зайвої позапланової перевірки.

Загалом ситуації бувають різними, але підсумок один. Якщо з моменту виписування податкової накладної (вона має оформлятися за першою подією) минуло більше 365 календарних днів, а ПК так і не було відображено, право на нього втрачається.

Як проводити таку операцію в бухгалтерському обліку, залежить від того, чи припустилися ми помилки, не відобразивши ПК.

Коли ми говоримо про помилку? Якщо підприємство мало всі підстави, аби відобразити ПК, але його не було відображено в бухобліку, то це помилка. Розглянемо можливі варіанти.

Варіант 1. Було допущено помилку. Порядок виправлення помилки залежить від періоду, в якому її було допущено, та її характеру (суттєва або несуттєва помилка*, умисна чи ненавмисна).

* Критерії суттєвості інформації підприємство визначає самостійно. У цьому питанні можна орієнтуватися на Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом МФУ від 27.06.13 р. № 635 (див. лист МФУ від 27.08.13 р. № 31-08410-07-10/25152).

Помилки, допущені в поточному звітному році, виправляємо методом «сторно» або у коректурний спосіб. Найчастіше використовується спосіб «сторно». Для цього:

1) складають бухгалтерську довідку:

2) вносять дані з бухгалтерської довідки до облікового регістру в місяці, в якому було виявлено помилку:

• або виправивши неправильний запис червоною пастою (або зворотною кореспонденцією рахунків — якщо помилку допущено в кореспонденціях рахунків, або вказавши неправильну суму в дужках чи зі знаком «-» — якщо допущено цифрову помилку);

• або відобразивши правильну суму та кореспонденції рахунків.

Порядок виправлення помилок, допущених у попередньому році, залежить від їх характеру.

Суттєві та умисні несуттєві помилки виправляють через коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) — пп. 4, 5
П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»
. При цьому необхідно повторно оприлюднити відповідну порівняльну інформацію у фінансовій звітності.

Несуттєві помилки, допущені ненавмисно, можна виправити за тією самою процедурою, що застосовується до суттєвих помилок, проте з використанням «перспективного» перерахунку без оприлюднення порівняльної інформації.

Ураховуйте: стосовно помилок, допущених у відображенні простроченого ПК (щодо якого минув строк у 365 календарних днів), необхідно брати до уваги наслідки такої помилки на поточну дату. Адже виправити помилку з ПК, зробивши правильний запис після закінчення 365 днів, уже не вийде — право на нього втрачено.

Тому в цьому випадку слід проаналізувати порядок відображення операцій на рахунках за попередні періоди вже з урахуванням того, що права на ПК немає.

Тут можливі дві ситуації.

Ситуація 1. ПК не було відображено при отриманні товарів (послуг). Тож за першою подією були зроблені кореспонденції: Дт 10, 11, 12, 20, 22, 28 тощо — Кт 63 (68) на суму без ПДВ і Дт 644 — Кт 63 (68) на суму ПДВ.

У цьому випадку на суму ПК, що не відшкодовується, має бути збільшено первісну вартість активів (п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 9 П(С)БО 9 «Запаси»).

Ситуація ускладнюється, якщо такі активи вже були списані з балансу, зокрема продані. Якщо факт списання відбувся протягом звітного року, то можна на підставі бухгалтерської довідки відкоригувати ті проводки, якими було відображено списання активів.

Важливо: на податковий облік з податку на прибуток коригування вартості активів ніяк не впливають.

Приклад 2. Підприємство у вересні 2012 року отримало товар на суму 1200 грн. з ПДВ, при цьому ПК відображено не було (помилково не було враховано податкову накладну). У травні 2013 року ці товари були реалізовані.

Наразі «завислий» ПК можна списати на підставі бухгалтерської довідки записом: Дт 28 — Кт 644, Дт 902 — Кт 28 — на суму ПДВ (200 грн.).

У ситуації, коли товари були списані в попередніх роках, згідно з п. 4 П(С)БО 6 коригується сальдо нерозподіленого прибутку (збитку) або тих рахунків активів (зобов’язань), що стосувалися операції**.

** Див. із цього приводу також листи Мінфіну від 22.07.09 р. № 31-34000-20-10/19944, від 30.12.09 р. № 31-34000-10-10/36311, від 23.02.10 р. № 31-34000-20-10/3939, від 17.07.13 р. № 31-08410-07-29/21303.

Так, якби у прикладі 2 товари були реалізовані у 2012 році, ми б списали ПК таким чином: Дт 44 — Кт 644 — 200 грн.

Ситуація 2. ПК не було відображено при перерахуванні передоплати. Тобто за першою подією не здійснили кореспонденцію: Дт 641 — Кт 644 на суму ПДВ.

Якщо товари (послуги) в рахунок передоплати так і не були отримані, коригувати в обліку нічого не потрібно. Якщо ж вони були отримані, то списуємо ПК за розглянутою вище процедурою.

Приклад 3. Держпідприємство у 2009 році за рекомендацією податківців не включило податкову накладну до ПК. У 2012 році минуло 3 роки, але суму за суб-рахунком 644 не списали (не було передбачено фінпланом). У 2013 ро--
ці прийнято рішення про списання цієї суми і виникло запитання: куди її слід віднести в бухгалтерському обліку?

Тут допущено помилку, оскільки підприємство мало право на ПК, але своєчасно його не відобразило. Ураховуючи солідний строк давності, придбані активи на дату списання ПК, мабуть, уже не значаться на балансі. Якщо таке вибуття активів вплинуло на рахунки витрат, то списання ПК відображається кореспонденцією: Дт 44 — Кт 644.

Якщо ж активи ще значаться на балансі, то на суму ПК збільшується їх вартість. Зокрема, стосовно основних засобів робиться кореспонденція Дт 10 — Кт 644. При цьому необхідно перерахувати ще й амортизацію виходячи з нової вартості.

Ці дані, на нашу думку, можна відобразити у фінансовій звітності перспективно, оскільки визначити вплив помилки на показники фінансової звітності достовірно неможливо* — підприємство втратило право на ПК «заднім числом».

* Докладніше про це ви можете прочитати у «БТ», 2010, № 47, с. 21.

Варіант 2. Помилки не було. Якщо ПК не відображено з об’єктивних причин (наприклад, не було податкової накладної або вона мала дефекти), то помилку допущено не було.

На нашу думку, в цьому випадку процедура списання ПК залежатиме від того, чи значаться на балансі на дату списання активи, під час придбання яких не було відображено ПК.

Якщо такі активи на балансі є, то на суму «списуваного» ПК збільшується їх вартість (проводка: Дт 10, 11, 12, 20, 22, 28 тощо — Кт 644).

Якщо активів уже немає, ПК списується на витрати кореспонденцією Дт 949 — Кт 644.

Приклад 4. Підприємство у травні 2012 року отримало товар на суму 2400 грн. з ПДВ, при цьому ПК відображено не було (не було отримано податкову накладну). У липні 2013 року ці товари були реалізовані.

На сьогодні такий ПК можна списати проводкою: Дт 949 — Кт 644 — 400 грн.

Підсумуємо викладене в таблиці.

 

Порядок списання в бухгалтерському обліку податкового кредиту

Характер операції

Податковий кредит не було відображено

у попередньому році

у поточному році

1. Суттєві та умисні несуттєві помилки

Якщо активи, щодо яких не було відображено ПК, на балансі значаться, на його суму збільшується їх вартість (проводка: Дт 10, 11, 12, 20, 22, 28 тощо — Кт 644).

Якщо активів уже немає, на суму ПК коригується нерозподілений прибуток (кореспонденція Дт 44 — Кт 644). Це вимагає повторного надання порівняльної інформації за попередній період(1)

Якщо активи, щодо яких не було відображено ПК, на балансі значаться, на його суму збільшується їх вартість (проводка: Дт 10, 11, 12, 20, 22, 28 тощо — Кт 644).

Якщо активів уже немає, на суму ПК коригуються кореспонденції, якими було відображено списання активів. Зокрема, при списанні товарів на реалізацію здійснюються проводки:

Дт 28 — Кт 644, Дт 902 — Кт 28 — на суму ПК

2. Несуттєві помилки

Відображається аналогічно п. 1, але порівняльна інформація за попередні періоди не наводиться

3. Зміна обставин

Якщо активи, щодо яких не було відображено ПК, на балансі значаться, на його суму збільшується їх вартість (проводка: Дт 10, 11, 12, 20, 22, 28 тощо — Кт 644).

Якщо активів уже немає, ПК списується на витрати (кореспонденція Дт 949 — Кт 644)

(1) Повторне надання інформації, зокрема, не потрібне, якщо практично неможливо визначити кумулятивний вплив помилки на всі попередні періоди. Тоді порівняльна інформація про виправлення помилки перераховується перспективно з найпершої можливої дати (п. 45 МСБО (IAS) 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки»). Проте це необхідно обґрунтувати.

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі