Працівник «під запитанням»: установлюємо строк випробування

ПРАЦІВНИК «ПІД ЗАПИТАННЯМ»:

установлюємо строк випробування

Прийняти на роботу нового працівника — справа відповідальна. Оцінити його професійні якості за одну годину співбесіди важко. Перевірити претендента в роботі вам допоможе строк випробування.

Про нього й поговоримо.

Дар’я КРАВЧЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», d.kravchenko@id.factor.ua

Кому, коли та на яких умовах

Відразу зауважимо: строк випробування (СВ) не є обов’язковою умовою прийняття на роботу. Чи встановлювати його для працівника, вирішує сам роботодавець (ст. 26 КЗпП). Але при цьому працівник не повинен заперечувати проти такого випробування. Річ у тім, що в частині першій ст. 26 КЗпП ідеться про встановлення СВ у межах домовленості сторін.

Якщо ви все-таки вирішили прийняти працівника зі СВ, ураховуйте деякі особливості встановлення такого «бойового хрещення» (див. табл.).

Особливості встановлення СВ

Певним категоріям осіб СВ не встановлюють (ч. 3 ст. 26 КЗпП):

• особам, які не досягли 18 років;

• молодим робітникам після закінчення професійних навчально-виховних закладів;

• молодим спеціалістам після закінчення вищого навчального закладу;

• особам, звільненим у запас із військової чи альтернативної (невійськової) служби;

• інвалідам, направленим на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи;

• особам, яких переводять на роботу на інше підприємство, до установи, організації;

• особам, яких прийняли на роботу в іншу місцевість.

Інші випадки, передбачені законодавством, коли СВ не встановлюють:

• тимчасовим та сезонним працівникам (п. 5 Указу № 310, п. 4 Укази № 311);

• вагітним жінкам; жінкам, які мають дітей віком до 3 (6) років; одиноким жінкам з дітьми до 14 років або дитиною--інвалідом (ст. 184 КЗпП*).

*Цій категорії осіб законодавство не забороняє призначати СВ, але й не дозволяє звільняти їх з ініціативи роботодавця. А звільнення працівника, який не витримав випробування, — це звільнення з ініціативи роботодавця (лист Мінсоцполітики від 04.04.12 р. № 54/06/187-12), хоча суди мають особливу думку (докладніше в розділі «Результати випробування»). Тому призначати їм СВ недоцільно.

Якщо ви встановлюєте випробування таким особам, то ви порушуєте законодавство про працю (лист Мінпраці від 22.05.08 р. № 013--0721--05).

Документальне оформлення

Умову про випробування ви обов’язково застерігаєте в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу (ст. 26 КЗпП). Там же вказуєте і його тривалість.

Оформивши трудовий договір письмово, обов’язково внесіть до нього й умову про випробування. Якщо ви уклали договір усно, зазначте згоду обох сторін на СВ і в заяві про прийняття на роботу.

Якщо і в заяві ви не зафіксували умову про СВ, впишіть її до наказу про прийняття на роботу. Обов’язково ознайомте з ним працівника під підпис. При цьому той, кого випробовують, не повинен заперечувати проти внесення до наказу такої умови (лист Мінсоцполітики від 04.04.12 р. № 54/06/187-12 // «БТ», 2012, № 27, с. 10).

Важливо: якщо умову про встановлення СВ ви не зафіксували в наказі про прийняття на роботу, то працівника прийнято без випробування. Тоді звільнити його за ст. 28 КЗпП як такого, що не пройшов випробування, буде вже неможливо.

До трудової книжки запис про СВ не вноситься, а запис про прийняття вносимо у звичайному порядку.

Тривалість

Строк випробування, який ви можете встановити новачку, залежить від категорії, до якої він належить (ст. 27 КЗпП):

1) робітникам — не більше 1 місяця;

2) іншим працівникам — не більше 3 місяців*.

* В окремих випадках (за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації) строк випробування може бути збільшено. Але він не може тривати понад 6 місяців.

Важливо! Ви маєте право призначити працівнику СВ будь-якої тривалості в установлених межах.

Обчислювати тривалість СВ необхідно, керуючись положеннями ст. 241¹ КЗпП. Якщо СВ установлено в місяцях, то днем його закінчення буде:

• відповідне число останнього місяця СВ — у загальному випадку;

• останній день місяця — якщо закінчення СВ припадає на місяць,у якому немає відповідного числа;

• перший після закінчення строку робочий день — якщо останній день СВ припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день.

Пояснимо на прикладах.

Приклад 1. Іванова І. І. прийнято на роботу 29.11.13 р. СВ — 3 місяці.

Останнім днем СВ буде останній день лютого (28.02.14 р.), оскільки в цьому місяці немає 29-го числа.

Приклад 2. Петрова П. П. прийнято на роботу 02.12.13 р. СВ — 2 місяці.

Календарний строк закінчення випробування — 02.02.14 р. Оскільки це вихідний день (неділя), то останнім днем СВ буде понеділок — 03.02.14 р.

Продовжити СВ можна, тільки якщо в період випробування працівник був відсутній у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин. На наш погляд, до таких причин належать:

• відпустка (щорічна, навчальна, без збереження зарплати);

• обстеження, обов’язковий мед-огляд (ст. 123 КЗпП);

• обстеження в установах охорони здоров’я та здавання крові працівниками-донорами (ст. 124 КЗпП);

• виконання державних або громадських обов’язків (ст. 119 КЗпП). Наприклад, судовий виклик працівника як свідка для участі в цивільному процесі (ст. 74 ЦПК).

Зверніть увагу: відрядження не є поважною причиною, оскільки в зазначений період працівник виконує свої посадові обов’язки.

СВ продовжуємо на відповідну кількість днів, протягом яких працівник був відсутній (ч. 3 ст. 27 КЗпП). Згода працівника на це не потрібна. Ви лише фіксуєте своє рішення у відповідному наказі (розпорядженні), з яким ознайомлюєте працівника під розпис.

Пам’ятайте! Якщо наказ було видано після закінчення СВ, тривалість випробування ви змінити вже не зможете.

Оплата праці та соціальні гарантії

У період СВ новачки не позбавлені трудових прав та соціальних гарантій, властивих звичайним працівникам (ст. 26 КЗпП). Тому їм призначають посадовий оклад (тарифну ставку) в розмірі, передбаченому штатним розписом для посади.

Зверніть увагу: роботодавець може зменшити посадовий оклад (тарифну ставку (оклад)) працівникові, який перебуває на випробуванні, але тільки в разі, якщо в колдоговорі прописано таку можливість. Проте зарплата працівників у період СВ не може бути меншою від мінімальних гарантій в оплаті праці (лист Мінпраці від 22.05.08 р. № 013-0721-05), тобто не менше мінзар-плати (з 01.12.13 р. — 1218 грн.).

Новачок має право й на соціальні гарантії:

• матеріальне забезпечення та соціальні послуги із соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (ст. 4 Закону № 2240);

• відпустку (щорічну, навчальну тощо), а також компенсацію за невикористану відпустку при звільненні (ст. 6, 25 і 26 Закону про відпустки);

• податкову соцпільгу згідно з п. 169.1 ПКУ. Нюанс: якщо працівника звільнено як такого, що не пройшов випробування, у місяці подання заяви на пільгу, то ПСП до його доходу застосовуємо і в місяці звільнення (п.п. 169.3.4 ПКУ).

Результати випробування

Працівник витримав випробування. Якщо СВ закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування. У цьому випадку вам не потрібно:

• видавати додатковий наказ про те, що працівник пройшов СВ;

• повідомляти працівника про те, що він пройшов СВ.

Він просто продовжує працювати далі. Але розірвати трудовий договір з таким працівником тепер можна буде лише на загальних підставах, а не за ст. 28 КЗпП.

Працівник перервав СВ з власної ініціативи. Перервати СВ у зв’язку зі звільненням за власним бажанням новачок може на загальних підставах — письмово попередивши вас за два тижні**.

** Докладно про звільнення на підставі ст. 38 КЗпП ви можете прочитати у статті «Лікнеп щодо звільнення за ст. 38 КЗпП (за бажанням працівника)» // «БТ», 2013, № 39, с. 45.

За наявності поважних причин ви зобов’язані звільнити працівника у строк, про який просить той, хто перебуває на випробуванні (ст. 38 КЗпП).

І звичайно, працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо ви не виконуєте законодавство про працю та умови колективного або трудового договору (ч. 3 ст. 38 КЗпП).

Працівник не пройшов випробування. Підставою для звільнення в цьому випадку буде ст. 28 КЗпП — невідповідність працівника тій роботі, на яку його прийнято. Тобто неналежне виконання трудових обов’язків працівником унаслідок недостатньої кваліфікації (лист Мінпраці від 04.12.09 р. № 301/06/186-09).

Щоб звільнити такого працівника, не пізніше останнього дня СВ видайте наказ (розпорядження) про розірвання трудового договору. А в ньому вкажіть причину — «незадовільні результати випробування». Ознайомте з наказом працівника та видайте копію наказу йому на руки разом із трудовою книжкою.

Згода виборного органу первинної профспілкової організації не потрібна (ст. 43¹ КЗпП). А працівнику не потрібно подавати заяву з проханням звільнити його як такого, що не пройшов СВ.

До трудової книжки внесіть запис: «Звільнений у зв’язку з незадовільним результатом випробування, ст. 28 КЗпП».

Важливо: те, що працівник не справлявся з дорученою роботою, ви повинні підтвердити документально:

• скласти акти, доповідні (службові) записки, протоколи із зазначенням причин;

• взяти з працівника письмові пояснення про допущені ним порушення.

Для таких випадків доцільно мати Положення про проведення СВ, де передбачити підстави для визнання невідповідності працівника виконуваній роботі. Якщо той, хто перебуває на випробуванні, скористається своїм правом та оскаржить звільнення в суді, ці документи будуть аргументами в судових розглядах.

Пам’ятайте, що ви можете звільнити працівника в період СВ з власної ініціативи й за наявності певних підстав (порушення трудової дисципліни, прогул тощо — ст. 40 КЗпП).

Не забудьте провести остаточний розрахунок з працівником та виплатити всі належні йому суми (зарплату, компенсацію за невикористану відпустку тощо).

Зверніть увагу: вихідну допомогу при звільненні за результатами випробування (ст. 28 КЗпП) виплачувати не потрібно.

Остаточний розрахунок з працівником здійснюєте в день звільнення*. Якщо працівник у цей день не працював, то не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

* Про виплати при звільненні читайте у Шпаргалці бухгалтера «Розрахунок з працівником при звільненні» // «БТ», 2012, № 45, с. 19.

А чи можна звільнити того, хто перебуває на випробуванні, у період хвороби? КЗпП не допускає звільнення працівника з ініціативи власника в період його тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Проте суди наполягають на тому, що звільнення за результатами СВ не є таким, що здійснюється з ініціативи власника. А тому норми КЗпП на цей випадок не поширюються (рішення ВСУ від 23.01.08 р. № 6-6627св07, від 18.08.10 р. № 6-25307св09). Мінсоцполітики дотримується протилежної думки (лист Мінсоцполітики від 04.04.12 р. № 54/06/187-12). У такій ситуації радимо вам не поспішати зі звільненням того, хто перебуває на випробуванні, у період його хвороби (відпустки). При перевірці Держінс-пекція з питань праці, найімовірніше, стане на позицію Мінсоцполітики. І в разі порушення трудового законодавства вам загрожує адмінвідповідальність у вигляді штрафу розміром від 510 до 1700 грн. (ч. 1 ст. 41 КУпАП).

Висновки

• СВ установлюють за угодою сторін при укладенні трудового договору. Деяким категоріям осіб призначати СВ не можна.

• Умову про СВ обов’язково застерігайте в наказі про прийняття на роботу.

• Строк випробування залежить від категорії працівника.

• Оклад новачка не має бути нижчим за мінзарплату.

• Не пізніше дня закінчення СВ ви можете звільнити працівника у зв’язку з неналежним виконанням трудових обов’язків.

Документи статті

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

ЦПК  — Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.04 р. № 1618-IV.

КУпАП  — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Указ № 311 — Указ Президії Верховної Ради «Про умови праці тимчасових робітників та службовців» від 24.09.74 р. № 311-IX.

Закон № 2240  — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.01 р. № 2240-III.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Указ № 310 — Указ Президії Верховної Ради «Про умови праці робітників та службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.74 р. № 310-IX.