ПЕНСІЙНИЙ ЗБІР
не сплачується,
якщо нерухомість передається
не за договором купівлі-продажу
Лист Пенсійного фонду України від 15.11.12 р. № 26859/03-20
«Щодо сплати пенсійного збору»
У листі, що коментується, ПФУ звернув увагу платників на правила сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Нагадаємо, що відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (далі — Закон № 400) платниками пенсійного збору є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком:
— держпідприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів;
— установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана ВРУ;
— громадян, які придбавають житло вперше;
— громадян, які перебувають у черзі на одержання житла.
При цьому об’єктом обкладення пенсійним збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу (п. 8 ст. 2 Закону № 400), а розмір збору з таких операцій становить 1 % від об’єкта оподаткування (п. 10 ст. 4 Закону № 400).
Тобто при купівлі-продажу нерухомого майна пенсійний збір сплачується покупцем у розмірі 1 % вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
Утім передача майнових прав на нерухомість може відбуватися не тільки на підставі договору купівлі-продажу, а наприклад, шляхом оформлення договору дарування, міни тощо. У зв’язку з цим виникає закономірне запитання: чи потрібно сплачувати пенсійний збір у випадку передачі майнових прав на нерухомість в інший спосіб, ніж за договором купівлі-продажу?
Відповідь на це запитання містить лист, що коментується: у випадку передачі майнових прав на нерухомість від одного власника до другого іншим шляхом, ніж купівля-продаж, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні такої операції з нерухомістю не сплачується.
Ми повністю згодні з позицією, викладеною у цьому листі, оскільки в Законі № 400 має иісце прив’язка саме до договору купівлі-продажу:
— по-перше, відповідно до п. 9 ст. 1 Закону № 400 сплачувати пенсійний збір при придбанні нерухомості потрібно лише у випадку здійснення операції купівлі-продажу, яка оформляється шляхом укладення договору купівлі-продажу. Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Тому, якщо передача майнових прав на нерухоме майно відбувається шляхом укладення іншого цивільно-правового договору, ніж договір купівлі-продажу, то на такі операції дія п. 9 ст. 1 Закону № 400 не розповсюджується;
— по-друге, відповідно до п. 8 ст. 2 Закону № 400 об’єктом оподаткування пенсійним збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна. Тому, якщо передача майнових прав на нерухомість відбулася не шляхом укладення договору купівлі-продажу, то можна стверджувати, що об’єкт оподаткування пенсійним збором в цьому випадку не виникає, оскільки Закон № 400 не містить норм, які б вимагали сплатити пенсійний збір із вартості нерухомого майна, вказаної в іншому цивільно-правовому договорі, ніж договір купівлі-продажу.
Нагадаємо, що сплатити збір потрібно буде до нотаріального посвідчення або реєстрації на біржі* договорів купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки такі дії здійснюються за наявності документального підтвердження сплати збору (п. 153 Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою КМУ від 03.11.98 р. № 1740).
Витрати, понесені на сплату пенсійного збору при придбанні нерухомого майна, як в бухгалтерському, так і в податковому обліку включають до складу первісної вартості об’єкта основних засобів, як платіж, що здійснено у зв’язку з придбанням чи отриманням прав на об’єкт основних засобів (п. 7 П(С)БО 7 «Основні засоби» та п. 146.5.Податкового кодексу України), оскільки сплата такого збору є обов’язковою передумовою для набуття права власності на таке нерухоме майно. Це підтверджують і податківці в консультації, наведеній у розд. 110.09.01 ЄБПЗ.
* Зауважимо, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.91 р. № 1956-XII не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби, та капітальні активи. Таке обмеження не поширюється на майно, яке відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону.
