ДОПОМОГА НА ЛІКУВАННЯ
від роботодавця
Лист Державної податкової служби України від 11.01.13 р. № 351/6/171115
«Про оподаткування допомоги на лікування»
У листі, що коментується, ДПСУ роз’яснює нюанси обкладення ПДФО допомоги на лікування, що надається роботодавцем своїм працівникам.
Відповідно до п.п. 165.1.19 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) не включаються до оподатковуваного доходу громадян кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, у тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних захворювань» від 06.04.2000 р. № 1645III та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемій відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004XII, за наявності відповідних підтверджуючих документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.
Підтверджуючими документами, на думку ДПСУ, можуть бути договори, що ідентифікують продавця та покупця відповідних товарів (робіт, послуг), розрахункові та платіжні документи тощо. У досить давньому, але актуальному досі в цьому питанні листі ДПАУ від 02.07.04 р. № 4168/К/173115 перелічено такі можливі підтверджуючі документи: довідки, виписки з амбулаторних карток, рецепти, рахункифактури медичних установ, договори на медичне обстеження тощо.
Неоподатковувана на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ допомога на лікування надається без будьякого обмеження за сумою. Немає в ПКУ і жодної умови про податковий статус роботодавця (платник податку на прибуток чи ні) для застосування цієї пільги. Умова одна — наявність підтверджуючих документів. І тут, власне, криється головне запитання: чи можна без утримання податку надати працівнику допомогу до початку лікування, щоб надалі працівник надав документи, які підтверджують факт лікування? У листі, що коментується, ДПСУ доходить такого висновку: скористатися цією нормою можна за фактом здійснення дій з лікування та медичного обслуговування працівника. Хоча, на наш погляд, у ситуації, коли до надання відповідних медичних послуг на руках у працівника є документи, в яких зафіксовано вартість необхідного лікування (рахунки, договори), то при видачі допомоги на плановане лікування можна не включати ці суми до оподатковуваного доходу працівника. Однак, з урахуванням існуючої позиції податківців, використовувати цей підхід на практиці небезпечно.
Ураховуючи позицію ДПСУ, при видачі працівнику коштів на плановане лікування (тобто до фактичного отримання медичних послуг, придбання ліків тощо), можна оформити видачу працівнику коштів як безпроцентну позику (поворотну фінансову допомогу)*. Після здійснення витрат на лікування, підтверджених документально, оформляються повернення працівником позики та одночасно видача йому допомоги на лікування, що не обкладається ПДФО. У Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ пільгована допомога на лікування на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ відображається з ознакою доходу «143».
* Зауважимо: податківці наполягають на тому, щоб суму виданої фізичній особі позики було відображено в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу «153».
Роботодавець може надати працівнику допомогу на лікування, що не обкладається ПДФО, й іншим способом — шляхом надання цільової благодійної допомоги (ЦБД) відповідно до п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ, про що ДПСУ також нагадує в листі, що коментується. Тут також немає обмеження за сумою. Важливий момент при застосуванні цієї пільги: кошти перераховуються роботодавцем безпосередньо установі охорони здоров’я в оплату вартості послуг з лікування. Цей варіант може вирішити проблему надання працівнику допомоги на майбутнє лікування (до фактичного отримання медичних послуг). У Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ допомога на лікування, що не обкладається ПДФО на цій підставі, відображається з ознакою доходу «169».
Звернемо увагу, що ЦБД без обкладення ПДФО надається не лише на лікування самого працівника, а і членів його сім’ї першого ступеня споріднення. Водночас як пільга з ПДФО, установлена п.п. 165.1.19 ПКУ, поширюється тільки на лікування самого працівника. Якщо працівнику буде виплачено кошти або компенсовано понесені витрати на лікування його родича, уключаючи членів сім’ї першого ступеня споріднення, такі суми потрібно буде включити до його оподатковуваного доходу як додаткове благо (ознака доходу «126») і утримати ПДФО.
Від себе додамо, що роботодавець може видати працівнику неоподатковувану нецільову благодійну допомогу (НБП) у розмірі 1610,00 грн. (у 2013 році) сукупно з розрахунку на рік. До оформлення такої допомоги можна вдатися за бажання надати допомогу працівнику до того, як у нього будуть наявні підтверджуючі документи, або для компенсації витрат, не підтверджених документально. У Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ звільнена від обкладення ПДФО сума НБП наводиться з ознакою доходу «169».
