Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Екоподаток: про нововведення і не тільки…

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Січень, 2013/№ 1
Друк
Стаття

ЕКОПОДАТОК:

про нововведення і не тільки…

 

З настанням 2013 року зазнали деяких змін правила стягнення екологічного податку. Ці нововведення не змінюють механізму стягнення екоподатку, а лише дещо уточнюють перелік суб’єктів господарювання, які мають його сплачувати.

Тому ми коротко освіжимо в пам’яті основні правила стягнення цього податку, нагадаємо про нововведення, що почали діяти у 2013 році, а також звернемо увагу на те, що саме має здійснити суб’єкт господарювання, щоб у 2013 році не подавати звітність з екоподатку.

Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», s.detsyura@id.factor.ua

 

Загальні положення

Нововведення щодо сплати екологічного податку (далі — екоподаток), що почали діяти з початком 2013 року, лише вносять деякі корективи до суб’єктного складу платників цього податку і не змінюють підходів до його стягнення.

Великою мірою, кардинально правила стягнення екоподатку не мінялися вже два роки. Хоча відповідні корективи до нього вносилися постійно. При цьому навіть ці зміни не несли якихось кардинальних переворотів у методику і порядок стягнення екоподатку. Вони, як і поточні зміни, в основному уточнювали коло платників цього податку. Згадувати про всі ці нововведення ми не будемо, оскільки про це неодноразово йшлося на сторінках нашої газети. Лише коротко нагадаємо основні правила стягнення екоподатку (див. табл. нижче).

 

Загальні положення щодо сплати екоподатку

Запитання

Відповідь

1

2

Хто є платником екоподатку?

Суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (п.п. 240.1.1 ПКУ);
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення при використанні ними палива (п. 240.2 ПКУ);
скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 240.1.2 ПКУ);
розміщення відходів, крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п.п. 240.1.3 ПКУ);
утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (п.п. 240.1.4 ПКУ);
тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п.п. 240.1.5 ПКУ). Платниками екоподатку за викиди в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення при використанні ними палива є також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють такі викиди (п. 240.2 ПКУ)

Хто сплачує екоподаток за викиди пересувними джерелами забруднення?

За викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення у разі використання палива сплачують екоподаток так звані податкові агенти, а не безпосередньо платники екоподатку. До них відповідно до п.п. 241.2 ПКУ належать суб’єкти господарювання, які:
здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника (виробники);
здійснюють ввезення палива на митну територію України (імпортери).

Отже, сплачують екоподаток у цьому випадку не суб’єкти, які фактично здійснюють викиди забруднюючих речовин, використовуючи паливо, а виробники та імпортери такого палива

Що є об’єктом та базою обкладання екоподатком?

Об’єктом та базою обкладання екоподатком є (ст. 242 ПКУ):
забруднюючі речовини, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
забруднюючі речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
обсяги та види палива (у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами), крім обсягів палива, вивезених з митної території України в митних режимах експорту або реекспорту та/або переробки на митній території України, засвідчених належно оформленою митною декларацією, та мазуту і пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії;
радіоактивні відходи, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
електрична енергія, вироблена експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій)

Коли подається звітність та сплачується нарахований екоподаток?

Звітним періодом для екоподатку є квартал. Податкова декларація екологічного податку, форма якої затверджена наказом № 1010, заповнюється за звітний квартал (без використання наростаючого підсумку) і подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу — за IV квартал 2012 року слід подати не пізніше 11.02.13 р., за I квартал 2013 рокуне пізніше 10.05.13 р., за II квартал 2013 року — не пізніше 09.08.13 р., за III квартал 2013 року — не пізніше 11.11.13 р., за IV квартал 2013 рокуне пізніше 10.02.14 р.

Сплачується екоподаток суб’єктами господарювання, крім податкових агентів-імпортерів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання Податкової декларації (ст. 250 ПКУ) — за IV квартал 2012 року не пізніше 19.02.13 р., а за I квартал 2013 рокуне пізніше 20.05.13 р., за II квартал 2013 року — не пізніше 19.08.13 р., за III квартал 2013 року — не пізніше 19.11.13 р., за IV квартал 2013 рокуне пізніше 19.02.14 р.

Податкові агенти — імпортери сплачують цей податок до або в день подання митної декларації

Куди подається звітність та сплачується податок?

Податкова декларація подається до органів ДПС (п. 250.2 ПКУ):
за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, місць здійснення скидів у водні об’єкти, спеціально відведених місць чи об’єктів для розміщення відходів — за здійснені викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти та розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах;
за місцем перебування податкового агента на податковому обліку в органах ДПС — за паливо, реалізоване податковими агентами;
за місцем перебування платника на податковому обліку — за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Так само визначається і місце сплати екоподатку.

Зауважимо, що у випадку коли місце подання Податкової декларації не збігається з місцем перебування на податковому обліку платника екоподатку, то він має подати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, ще й копії відповідних Податкових декларацій до органу державної податкової служби, в якому цей платник перебуває на основному місці обліку (п. 250.8 ПКУ)

За якою методикою відображаються дані у звітності?

Звітність з екоподатку складається з двох частин:
Податкової декларації, в якій відображаються загальна сума розрахованого екоподатку за відповідний період щодо всіх видів забруднення навколишнього середовища;
семи додатків до декларації, в кожному з яких проводиться розрахунок податкових зобов’язань з екоподатку щодо окремого виду забруднення навколишнього середовища (подаються лише у випадку, коли є відповідне джерело забруднення)

 

Нововведення-2013

Розміщення відходів. Найвагомішим нововведенням для платників екоподатку з настанням 2013 року є давно очікувана зміна формулювань у терміні «розміщення відходів». Так, відповідно до змін, внесених Законом № 4834* до п.п. 14.1.223 ПКУ, розміщенням відходів з 01.01.13 р. буде вважатись «постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів».

* Див. ком. «Податковий кодекс: аналізуємо зміни» // «БТ», 2012, № 29, с. 22.

Після внесення таких змін до п.п. 14.1.223 ПКУ можна говорити, що тимчасове зберігання будь-яких відходів на території підприємства до моменту передачі спеціалізованій установі не вважатиметься розміщенням відходів.

Нагадаємо, що останні два роки між суб’єктами господарювання і податківцями точилася запекла суперечка з приводу сплати екоподатку за тимчасове зберігання відходів (в тому числі й побутових) до моменту передачі спеціалізованій установі.

Причиною такої суперечки були неоднозначні формулювання, що використані у п.п. 14.1.223 ПКУ для визначення поняття «розміщення відходів». Це давало можливість податківцям (листи ДПАУ від 17.05.11 р. № 9126/6/15-0816*, від 26.08.11 р. № 23116/7/15-2117 та від 07.09.11 р. 24090/7/15-2117**) наполягати на тому, що зберігання відходів з моменту їх утворення до моменту передачі спеціальній установі є розміщенням відходів. Тому податківці зобов’язували суб’єктів господарювання, які здійснювали тимчасове розміщення відходів, сплачувати екоподаток. Ми з цим були не згодні, про що неодноразово зазначали на сторінках нашої газети***.

* Див. ком. «Екоподаток сплачується і за тимчасове зберігання відходів на власній території суб’єктів господарювання» // «БТ», 2011, № 28, с. 7.

** Див. ком. «Екоподаток за розміщення відходів: ДПАУ продовжує наполягати на своєму» // «БТ», 2011, № 42, с. 7.

*** Детальніше див. статті «Екоподаток: окремі нюанси оподаткування та складання звітності» // «БТ», 2011, № 30, с. 31, «Побутовi вiдходи: як стягується екоподаток» // «БТ», 2011, № 42, с. 33, «Екологiчний податок: правила виправлення помилок» // «БТ», 2012, № 5, с. 43.

У Консультації № 258**** податківці визнали помилковість своєї позиції. При цьому, як виявилося в подальшому (лист ДПСУ від 15.05.12 р. № 13743/7/15-2117*****), свою помилку вони визнали лише в частині сплати екоподатку за тимчасове зберігання побутових відходів. Що стосується сплати екоподатку за тимчасове зберігання інших видів відходів (зокрема, промислових), то фіскальна позиція податківців не змінилася. Хоча не зрозуміло, чому податківці одні й ті ж норми ПКУ по-різному трактують для різних видів відходів. Тому до 01.01.13 р. суб’єкти господарювання, які тимчасово зберігали відходи на території підприємства до передачі їх на утилізацію, сплачували екоподаток за загальними правилами.

**** Див. ком. «Побутові відходи: подарунок на Новий рік платникам екоподатку від ДПСУ» // «БТ», 2011, № 52, с. 4.

***** Див. ком. «Екоподаток за тимчасове розміщення відходів: ДПСУ «уточнила» свої роз’яснення» // «БТ», 2012, № 23, с. 6.

Така суперечка, напевно, тривала б і досі, якби законодавець не вніс зміни до п.п. 14.1.223 ПКУ, привівши визначення терміна «розміщення відходів» у відповідність до здорового глузду. Щоправда після цього у вітчизняному правовому полі почали існувати два різні визначення цього терміна (одне міститься в ПКУ, інше в Законі про відходи), які є не тотожними, хоча в податкових цілях, зрозуміло, має застосовуватися визначення, наведене у ПКУ (п. 5.2 ПКУ).

Немає сумніву, що зміни, внесені Законом № 4834 до п.п. 14.1.223 ПКУ, принесли багато позитивного, хоча містять і деякі огріхи. Так, на жаль, і досі не прояснилася ситуація із тим, що ж вважати дозволом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Зауважимо, що на сьогодні, як стверджує Мінприроди у листі від 06.03.12 р. № 4794/07/10-12 («БТ», 2012, № 17, с. 10), чинним законодавством не передбачено отримання такого дозвільного документа, як «дозвіл на використання спеціально відведених місць для зберігання і захоронення відходів». Тому питання — про який дозвіл ідеться в п.п. 14.1.223 ПКУ — залишається відкритим. Як стверджує Мінприроди у вищезгаданому листі, таким дозволом слід вважати позитивний висновок державної екологічної експертизи, яка проводиться під час проектування спеціально відведених місць та об’єктів для зберігання і захоронення відходів та без якої їх будівництво заборонене. Хоча, як всі розуміють, це норма потребує деякого вдосконалення.

Крім того варто пам’ятати, що відповідно до роз’яснення Мінприроди від 02.04.03 р. № 2798/26-8 допускається тимчасове зберігання небезпечних відходів суб’єктами господарської діяльності, які утворюють відходи, у випадку, якщо ці небезпечні відходи, що утворюються протягом 6 місяців поточного року, передаються в той самий строк на договірних умовах іншим суб’єктам господарської діяльності (які мають відповідні ліцензії на право здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами) на зберігання, обробку, утилізацію, видалення. Для акумуляторів цей строк ще менший і становить 3 місяці з дня закінчення строку експлуатації або оформлення документа про їх непридатність (ст. 17 Закону № 3503). Проте враховуючі нові положення п.п. 14.1.223 ПКУ, навіть якщо зазначені строки тимчасового зберігання небезпечних відходів буде порушено, то, на нашу думку, об’єкта для справляння екоподатку у суб’єкта господарювання все рівно не виникне, оскільки навіть після закінчення цього терміну зберігання відходів до моменту передачі їх спецорганізації це не буде вважатися розміщенням відходів. Водночас слід ураховувати, що за порушення строку тимчасового зберігання на підприємстві небезпечних відходів, якщо такі строки встановлено законодавством, наприклад акумуляторів, на посадових осіб підприємства відповідно до ст. 827 КУпАП накладається адміністративний штраф у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.). Накладати такий штраф мають право державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища (ст. 2421 КУпАП).

Відходи як вторинна сировина . Крім улагодження ситуації із сплатою екоподатку за тимчасове розміщення на своїй території відходів, з 01.01.13 р. зазнав змін також перелік суб’єктів господарювання, які звільняються від сплати цього податку.

Так, відповідно до п. 240.5 ПКУ не є платниками екоподатку за розміщення відходів суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину. Раніше мали право на звільнення від сплати екоподатку за розміщення відходів як вторинної сировини лише суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на збирання і заготівлю таких відходів та проводили статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.

Усунення прив’язки звільнення від сплати екоподатку до наявності у суб’єкта господарювання ліцензії розширить перелік суб’єктів, які звільняються від сплати екоподатку за розміщення відходів. Адже до внесення змін відповідно до Переліку № 183 отримувати ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини можна було лише у випадку збирання та заготівлі:

— відходів полімерних;

— відходів гумових, у тому числі зношених шин.

Тому до 01.01.13 р. суб’єкти господарювання, які збирали виключно ці відходи як вторинну сировину, не були платниками екоподатку.

З 01.01.13 р. суб’єкт господарювання, який розміщує на своїй території виключно відходи як вторинну сировину (незалежно від того, які саме відходи), не виступає платником екоподатку незалежно від наявності ліцензії на збирання таких відходів.

Унесення таких змін до ПКУ повністю звільнило суб’єктів господарювання, які утворюють відходи, від сплати екоподатку, за умови передачі їх спецорганізації, яка і буде сплачувати екоподаток за розміщення таких відходів. Тобто можна говорити, що «звичайні» підприємства, які не здійснюють діяльність щодо розміщення відходів, з 01.01.13 р. не повинні сплачувати екоподаток за розміщення відходів, і великою мірою стали платниками екоподатку лише за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

 

Як слід реагувати на ці зміни

Заява про відсутність об’єкта оподаткування. Суб’єкти господарювання, які були платниками екоподатку за тимчасове зберігання (промислових) відходів, з 01.01.13 р. звільнені від сплати цього податку. Отже, з початку нового року, при здійсненні господарської діяльності у них не виникає об’єкта оподаткування (тимчасове зберігання відходів, як було сказано вище, не вважається розміщенням).

Водночас, слід ураховувати, що внесення змін до ПКУ і звільнення від сплати екоподатку певної групи суб’єктів господарювання, автоматично не знімає з них обов’язку подання звітності з екоподатку. Тобто наявність у ПКУ відповідної норми є не єдиною підставою для неподання звітності з екоподатку у 2013 році.

Так, відповідно до п. 250.9 ПКУ якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний орган ДПС за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації і надалі.

Тобто, щоб не подавати звітність з екоподатку в 2013 році, платник екоподатку, який у 2012 році сплачував екоподаток за тимчасове зберігання промислових відходів, має подати заяву про відсутність об’єкта для обчислення екоподатку.

При цьому ні про форму такої заяви, ні про строки її подання, ні в ПКУ, ні в інших нормативно-правових актах, які регулюють природоохоронну діяльність, немає жодної згадки.

Тому, користуючись неурегульованістю відповідних положень, податківці у листі від 06.05.11 р. № 8565/6/15-0816 указали на те, що заяву про відсутність у суб’єктів господарювання у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку слід подавати до 1 січня відповідного року (тобто до 01.01.13 р.). При цьому, оскільки не передбачено типової форми такої заяви, то подавати її варто в довільній формі*.

* Про те, що таку заяву варто подати в довільній формі, податківці ще раз підтвердили у консультації, наведеній у ЄБПЗ (розд. 300.06).

Ми не згодні з податківцями щодо строків подання такої заяви і вважаємо, що подавати її суб’єкт господарювання може не пізніше граничного терміну подання податкової декларації з екоподатку за I квартал звітного року, тобто не пізніше 10.05.13 р. Пояснюється це тим, що відповідальність за порушення правил стягнення екоподатку в поточному році настане лише після закінчення граничного терміну подання податкової декларації з екоподатку.

Однак ми радимо не зволікати з повідомленням податківців про відсутність об’єкта оподаткування, наприклад, можна подати таку заяву разом із декларацією за IV квартал 2012 року*.

* Див. також Пошту тижня «Заява про відсутність об’єкта для обчислення екоподатку» // «БТ», 2012, № 51. с. 45.

Звертаємо увагу, що подавати заяву про відсутність об’єкта оподаткування екоподатком до органів ДПС повинні тільки ті суб’єкти господарювання, які в попередньому році були платниками екоподатку та які не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом наступного звітного року, а не всі без винятку суб’єкти господарювання (як того вимагали в минулому році деякі податківці на місцях). Оскільки, згідно з п. 250.9 ПКУ таку заяву подають лише платники екоподатку, тобто особи, які при здійсненні господарської діяльності здійснювали викиди, скиди забруднюючих речовин або розміщення відходів. Якщо ж суб’єкт господарювання у минулому (2012) році не здійснював діяльність, що призводила до забруднення навколишнього середовища, то він не є платником екоподатку, а отже, на нього не поширюється дія п. 250.9 ПКУ.

На це також справедливо вказують податківці у консультаціях, наведених у ЄБПЗ (розд. 300.06), де зазначено, що суб’єкти господарювання (в тому числі новостворені), які не мають об’єктів обкладення екологічним податком і не планують їх мати у звітному році, не повинні подавати до відповідних органів ДПС заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Ліміти на утворення відходів . Звертаємо увагу також на те, що відповідно до п. 8 Порядку № 1218 від отримання лімітів на утворення та розміщення відходів звільняються власники відходів, для яких платежі за розміщення відходів (екоподаток за розміщення відходів) усіх класів небезпеки не перевищують 10 грн. на рік. Тому всі суб’єкти господарювання, що утворюють відходи і передають їх спеціалізованій організації на утилізацію і як наслідок взагалі звільнені від сплати екоподатку, з початку цього року також, на наш погляд, звільнені і від обов’язку отримувати ліміти на утворення таких відходів.

 

Звітність за останній період

Подання звітності за останній період 2012 року у суб’єктів господарювання, які з початку 2013 року не є платниками екоподатку, не має викликати жодних труднощів, оскільки вона заповнюється за тими ж правилами, що і за попередні періоди 2012 року.

Хочемо відразу наголосити, що подавати звітність потрібно навіть за відсутності об’єкта оподаткування в IV кварталі 2012 року. Пояснюється це тим, що відповідно до п. 250.9, щоб не подавати звітність через відсутність об’єкта оподаткування, слід з початку наступного року повідомити про це податківців. Інакше платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації протягом усього року.

Таким чином, платник екологічного податку, який у деяких звітних періодах (у тому числі і за останній період) поточного року не мав об’єкта оподаткування (не здійснював викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів), зобов’язаний за ці звітні періоди (квартали) подавати Податкову декларацію без додатків. У такій податковій декларації підлягають заповненню обов’язкові реквізити та всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення того чи іншого рядка через відсутність значення, рядки прокреслюються. Тобто декларацію за період, у якому не виникало об’єкта оподаткування, слід подавати з прокресленнями. На цьому також наголошують податківці в консультації, наведеній у ЄБПЗ (розд. 300.06).

Детально про правила заповнення декларації з екоподатку див. у статтях «Екологiчний податок: правила виправлення помилок» // «БТ», 2012, № 5, с. 43, «Побутовi вiдходи: як стягується екоподаток» // «БТ», 2011, № 42, с. 33, «Екоподаток: окремі нюанси оподаткування та складання звітності» // «БТ», 2011, № 30, с. 31, «Екологічний податок: подання звітності за I квартал 2011 року» // «БТ», 2011, № 15, с. 51.

 

Ставки податку

Крім вищеперелічених змін, з 01.01.13 р. змінився також і розмір ставок екоподатку. Так, відповідно до п. 2 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ з 01.01.13 р. до 31.12.13 р. включно платники екоподатку при розрахунку розміру податку будуть використовувати ставки податку у розмірі 75 % (до 01.01.13 р. застосовувався понижуючий коефіцієнт 50 %) від базових ставок, визначених у ст. 243 — 246 ПКУ.

При цьому такі понижені ставки застосовуватимуться при визначенні екоподатку лише за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення та пересувними джерелами забруднення, за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти та за утворення і розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах.

Що стосується ставок податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, то до базових ставок такі понижуючі коефіцієнти не застосовуються, а тому при розрахунку податку за утворення таких відходів слід застосовувати саме ті ставки, що визначені в ст. 247 і 248 ПКУ, без жодних коригувань.

Зауважимо, що на сьогодні ВРУ прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 20.11.12 р. № 5503-VI, яким вносяться зміни до ПКУ щодо перегляду ставок низки податків і зборів, у тому числі й екоподатку. Цей Закон підписаний Президентом України, тому розміри базових ставок з екоподатку, які слід використовувати при розрахунку податку за І квартал 2013 року буде збільшено на 7,9 %. Докладніше про ці зміни див. у наступному номері нашої газети.

На цьому все. Сподіваємося, що ця публікація надасть достатньо інформації, щоб правильно і без проблем розпрощатися із статусом платника екоподатку за розміщення відходів та ще раз нагадає основні правила стягнення екоподатку.

 

Документи і скорочення статті

ПКУ Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон 4834 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.12 р. № 4834-VI.

Закон про відходи — Закон України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР.

Закон № 3503 Закон України «Про хімічні джерела струму» від 23.02.06 р. № 3503-IV.

Перелік № 183 — Перелік окремих видів відходів як вторинної сировини, збирання та заготівля яких підлягають ліцензуванню, затверджений постановою КМУ від 28.02.01 р. № 183.

Порядок № 1218 — Порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затверджений постановою КМУ від 03.08.98 р. № 1218.

Наказ № 1010 — наказ ДПАУ «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку» від 24.12.10 р. № 1010.

Консультація № 258 — Узагальнююча податкова консультація щодо екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затверджена наказом ДПСУ від 16.12.11 р. № 258.

ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті ДПАУ: www.sts.gov.ua

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі