Сплата земельного податку членами фермерського господарства

Фермерське господарство — платник фіксованого сільськогосподарського податку користується земельними ділянками, що надані у приватну власність фізичним особам — членам цього господарства для ведення фермерського господарства. Як оформити такі відносини та хто має сплачувати земельний податок за такі землі?

(м. Харків)

1. Оформлення відносин. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.03 р. № 973-IV (далі — Закон про ФГ) фермерське господарство (далі — ФГ) є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення ФГ, відповідно до закону.

У своїй господарській діяльності ФГ може використовувати (ч. 1 ст. 12 Закону про ФГ, ч. 1 ст. 31 Земельного кодексу України):

— земельні ділянки, що є власністю ФГ, як юридичної особи;

— земельні ділянки, що належать громадянам — членам ФГ на праві приватної власності;

— орендовані земельні ділянки.

При цьому право володіння і користування земельними ділянками, що належать учасникам ФГ, надаються ФГ як окремій юридичній особі відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону про ФГ. Тобто ФГ як юридична особа отримує право володіння і користування земельними ділянками, що належать учасникам ФГ, згідно з вимогами закону, що у свою чергу не потребує укладення окремих угод для врегулювання відносин щодо володіння та користування такими земельними ділянками. На користь цього свідчать і приписи ч. 4 ст. 1 Закону про ФГ, якими вказано, що у Статуті ФГ, зокрема, зазначаються порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього й інші положення, що не суперечать законодавству України. Тобто питання володіння та користування земельними ділянками, що належать членам ФГ, може бути врегульовано у Статуті ФГ, без укладення додаткових цивільно-правових договорів. Також у статуті має бути визначено порядок розподілу прибутків і збитків ФГ. На це звертало увагу Держпідприємництва у своїх листах від 08.08.08 р. № 6784 та від 28.12.09 р. № 16241.

Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у листі від 02.03.06 р. № 6-13-312/157 указала, що члени ФГ можуть визначати на договірній основі порядок користування земельними ділянками, зокрема, шляхом укладення договору про спільну діяльність* або договору оренди** земельних ділянок між членами ФГ та ФГ в особі його голови. Однак, на наш погляд, це стосується лише тих земельних ділянок, які не були передані членами ФГ у володіння та користування ФГ при його створенні чи реорганізації.

* Детальніше див. статті «Спільна діяльність: засади оформлення та обліку» / «БТ», 2010, № 14, с. 33, «Спільна діяльність: аналізуємо зміни в ПКУ» // «БТ», 2011, № 37, с. 16, «Спільна діяльність: новий бухгалтерський облік» // «БТ», 2011, № 37, с. 30 та «Спільна діяльність: рекомендації щодо бухгалтерського обліку «від Мінфіну» // «БТ», 2012, № 17, с. 54.

** Детальніше див. Тему тижня «Оренда основних засобів» // «БТ», 2012, № 24, с. 33.

Однак передаючи земельну ділянку при створенні ФГ або укладаючи договір про надання її у користування член ФГ не передає земельну ділянку у власність ФГ, а лише надає такій юридичній особі права володіння та користування.

2. Земельний податок. Що стосується сплати земельного податку, то відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок чи земельних часток (паїв), а також землекористувачі (особи, які мають право постійного користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній чи комунальній власності, або орендують такі ділянки).

При передачі земельних ділянок у користування ФГ, як сказано вище, право власності залишається за членом ФГ, тому він і буде платником земельного податку.

Землевласник — фізична особа відповідно до п. 281.1 ПКУ має право на пільги щодо сплати земельного податку, якщо є;

— інвалідом I і II груп;

— фізичною особою, яка виховує троє і більше дітей віком до 18 років;

— пенсіонером за віком;

— ветераном війни;

— фізичною особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Однак такі пільги надаються лише на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, указаних у п.п. 281.2 ПКУ:

— для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 га;

— для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 га, у селищах — не більш як 0,15 га, у містах — не більш як 0,10 га;

— для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 га;

— для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 га;

— для ведення садівництва — не більш як 0,12 га.

На земельні ділянки, розмір яких перевищує ці нормативи, пільги встановленні п. 281.1 ПКУ не поширюються.

Крім цих пільг, громадяни — члени ФГ також можуть скористатись окремою пільгою, якщо земля передається в користування платнику фіксованого сільськогосподарського податку. Так, відповідно до п. 281.3 ПКУ від сплати земельного податку звільняються власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (у тому числі громадяни — члени ФГ) за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку.

Сергій ДЕЦЮРА