Чи потрібно ринку використовувати РРО?

Підприємство — платник єдиного податку (ринок) надає в оренду власні торговельні приміщення (площі) на ринку та ринкові послуги. Чи потрібно ринку використовувати реєстратори розрахункових операцій при отриманні готівки за такими операціями?

м. Миколаїв

Загальні вимоги. Нагадаємо, що за загальними правилами (ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III, далі — Закон про РРО) суб’єкти господарювання, які займаються продажем товарів та послуг за готівку повинні проводити такі розрахунки через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО).

При цьому в деяких випадках суб’єкти господарювання мають право не використовувати РРО. Перелік таких виключень для юридичних особі міститься у п. 1 ст. 9 Закону про РРО. Відповідно до цього пункту звільняються від використання РРО лише ті підприємства, які дотримують таких критеріїв:

— здійснюють торгівлю продукцією власного виробництва та надають послуги;

— не відносяться до підприємств торгівлі та громадського харчування;

— проводять розрахунки у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Ураховуючи ці вимоги, а також види діяльності, які здійснює суб’єкт господарювання (ринок), можна визначити три варіанти розвитку подій.

1. Здавання в оренду торговельних приміщень на ринку . Якщо суб’єкт господарювання (ринок) лише надає в оренду нерухомість (у нашому випадку торговельні приміщення (площі) на ринку), то виникає запитання: чи можна взагалі вважати таку операцію послугою?

У розумінні Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) оренда не вважається послугою: предметом договору про надання послуг та договору найму (оренди) є різні об’єкти цивільних прав.

Так, відповідно до ст. 760 ЦКУ предметом договору найму може бути річ, що визначена індивідуальними ознаками та зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Предметом договору про надання послуг є послуга, що споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 ЦКУ).

Тобто орендна плата — це плата за користування майном, а не за споживання послуги. Це підтверджує і Мін’юст у листі від 23.02.04 р. № 8-11-19, а також суди наприклад, ухвала ВАдСУ від 15.04.09 р. № К-28396/06 (К-27922/06).

Ураховуючи це можна говорити, що надходження орендної плати не є надходженнями від продажу товарів та послуг, тому суб’єкт господарювання, що здійснює такі операції РРО може не використовувати, оскільки не підпадає під дію Закону про РРО (ст. 3 Закону про РРО та абз. 4 ст. 2 Закону про РРО). Такі операції можна проводити через касу та оформлювати прибутковими касовими ордерами.

Податківці також не заперечують проти того, щоб орендодавець при отриманні оплати за оренду готівкою міг обійтися без РРО (див. консультації у розд. 109.03 та 109.02 ЄБПЗ). Однак у цих консультаціях називають різні, навіть протилежні, підстави:

1) в одній (розділ 109.02 ЄБПЗ) вважають надходження орендної плати позареалізаційними надходженнями (посилаються на п. 1.2 гл. 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.04 р. № 637, далі — Положення № 637). По суті, тут податківці визнали, що орендна плата не є платою за послуги, хоч і використовують для цього не норми ЦКУ, а спираються на Положення № 637;

2) в іншій (розділ 109.03 ЄБПЗ) називають оренду послугою та погоджуються лише на п. 1 ст. 9 Закону про РРО, що, як зазначалося вище, дає змогу не застосовувати РРО тільки підприємствам, які не є підприємствами торгівлі та громадського харчування;

У будь-якому разі, якщо підприємство лише надає в оренду власні торгові приміщення (площі) на ринку, то він має право РРО не застосовувати (при цьому для обґрунтування права на це він може погодитись з будь-яким із запропонованих вище підходів. Але можливі й інші варіанти.

2. Здавання в оренду торговельних приміщень на ринку + надання послуг ринку (найрозповсюдженіший варіант). Відповідно до п. 19 Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом ДПАУ, Держстандарту, МВС та Мінекономіки від 26.02.02 р. № 57/188/84/105 ринки можуть надавати за плату такі послуги: бронювання торговельних місць, прокат торговельного інвентарю, обладнання, засобів вимірювальної техніки, санітарного одягу, зберігання особистих речей і продукції в камерах схову, на складах і в холодильниках, зважування на товарних вагах, розрубка м’яса (рубачами м’яса ринку), утримання торговельного місця в належному стані, інформаційні оголошення рекламного та довідкового характеру, забезпечення місцями в готелях і на автостоянках за наявності їх на ринку, консультації спеціалістів, вантажно-розвантажувальні роботи і транспортні послуги, приймання для подальшого продажу сільгосппродуктів та інших товарів у бюро торговельних послуг тощо.

Якщо суб’єкт господарювання надає такі послуги поряд зі здаванням приміщень в оренду, то, на наш погляд, він має право також не використовувати РРО, а оформляти розрахунки у касах цих підприємств відповідно до п. 1 ст. 9 Закону про РРО, але за умови, що таке підприємство не відноситься до підприємств торгівлі та громадського харчування.

3. Здавання в оренду торговельних приміщень на ринку + надання послуг ринку + торгівля чи громадське харчування. У випадку коли суб’єкт господарювання, крім здавання майна в оренду та ринкових послуг, здійснює також торгівлю різними видами продукції (товарів) не власного виробництва або надає послуги громадського харчування (їдальня, якою можуть користуватися всі відвідувачі ринку), то такий суб’єкт господарювання не може скористатися ні звільненням від використанні РРО, передбаченим п. 1 ст. 9 Закону про РРО (оскільки він буде вважатись підприємством торгівлі або громадського харчування, на яких не поширюється звільнення від використання РРО), ні нормою ст. 3 Закону про РРО, в якій окреслено коло суб’єктів, на яких поширюються вимоги цього Закону (адже ринок принаймні проводить розрахунки за продані товари чи працює у сфері громадського харчування)

У такому випадку проводити через РРО слід усі без винятку готівкові надходження, зокрема, і кошти за оренду приміщень (площ) на ринку і за надання ринкових послуг.

Сергій ДЕЦЮРА

* На сьогодні цей Класифікатор втратив чинність, але у документі, що прийшов йому на заміну — Державний класифікатор продукції та послуг (ДК 016:2010), який затверджено наказом Держкомтехрегулювання від 11.11.10 р. № 457 — оренда також названа послугами.