ПДВ-РЕЄСТРАЦІЯ: НАЙАКТУАЛЬНІШІ ПИТАННЯ
Питання «бути чи не бути платником ПДВ» має два абсолютно різні контексти. З одного боку, багато суб’єктів господарювання не хочуть сплачувати цей податок, але через те, що обсяг оподатковуваних операцій перевищує реєстраційну межу (300 тис. грн.), вони зобов’язані зареєструватись платником ПДВ. З іншого, для того щоб розширити коло потенційних покупців деякі суб’єкти господарювання хочуть зареєструватись платником ПДВ, маючи досить скромні обсяги продажів.
Суттєвою відмінністю податку на додану вартість є те, що його сплачують не всі суб’єкти господарювання, які здійснюють оподатковувані операції, а лише ті з них, які пройшли процедуру реєстрації й отримали статус платника ПДВ.
У сьогоднішній Темі тижня ми розглянемо питання, які найчастіше постають перед кандидатом у платники ПДВ: як визначити обсяг оподатковуваних операцій; коли подавати Реєстраційну заяву; яка відповідальність передбачена за несвоєчасну реєстрацію.
Микола ШПАКОВИЧ, заступник головного редактора, n.shpakovich@id.factor.ua
ПЛАТНИКИ ПДВ
Хто сплачує ПДВ?
Для того, щоб суб’єкт господарювання міг сплачувати ПДВ, перш за все, він має бути «особою» для розд. V «Податок на додану вартість» ПКУ та відповідати одному із критеріїв платника ПДВ, наведених у ст. 180 ПКУ.
У п.п. 14.1.139 ПКУ і п. 1.4 розд. I Положення № 1394, вказано, що «особами» для розд. V ПКУ, зокрема, є юридична особа або фізична особа — підприємець, яка:
— перебуває на загальній системі оподаткування;
— є платником ЄП за ставкою, що передбачає сплату ПДВ (3 % для груп 3 та 4 або 5 % для груп 5 та 6)*;
— є платником ЄП без сплати ПДВ (5 % для груп 3 та 4 або 7 % для груп 5 та 6), але прийняла рішення про перехід на сплату ЄП за ставкою, що передбачає сплату ПДВ.
* У Положенні № 1394 поки ще не враховані зміни, внесені Законом № 5503 до ст. 293 ПКУ щодо зменшення ставок ЄП для груп 5 і 6 з 7 % до 5 %.
Крім того, «особами» вважаються:
— юридична особа, фізична особа (не суб’єкт підприємницької діяльності), фізична особа — підприємець, які ввозять товари на митну територію України;
— постійне представництво нерезидента (яке не є юридичною особою);
— інвестор (оператор) відповідно до угоди про розподіл продукції, на якого покладено ведення податкового обліку з ПДВ за угодою про розподіл продукції;
— дві чи більше осіб, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи (у межах такої діяльності вони вважаються однією особою).
Саме такі «особи» можуть сплачувати ПДВ, але для того щоб зареєструватись платником ПДВ вони повинні відповідати ще певним «реєстраційним» критеріям.
Хто може зареєструватись платником ПДВ?
Вимоги до «осіб», які повинні або за добровільним рішенням можуть зареєструватись платником ПДВ, наведені у ст. 181 та 182 ПКУ. Фактично для виконання цих вимог достатньо здійснювати операції з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, на території України.
При цьому сам факт нарахування ПДВ не має значення, адже особи, які ще не зареєстровані платниками ПДВ, не нараховують цей податок за операціями з постачання товарів/послуг. А в деяких випадках ПДВ сплачується за операціями, які не є постачанням (імпорт товарів чи отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначене як територія України).
Також не має принципового значення сума, на яку здійснено ці операції. Від обсягу таких операцій, проведених за останні 12 місяців, буде залежати лише порядок реєстрації: обов’язкова чи добровільна.
Отже, на сьогодні платником ПДВ може стати практично будь-який суб’єкт господарювання, якщо він виявить таке бажання та здійснить хоча б одну операцію, яка є оподатковуваною згідно з розд. V ПКУ. Такий висновок підтвердили і податківці у листі ДПСУ від 23.10.12 р. № 4119/0/61-12/15-3415.
ОБОВ’ЯЗКОВА РЕЄСТРАЦІЯ
У яких випадках необхідно зареєструватись платником ПДВ?
Вимоги щодо обов’язкової реєстрації осіб платниками ПДВ викладені у п. 181.1 ПКУ, де передбачено, що особа (крім платників ЄП), у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ) зобов’язана зареєструватись платником ПДВ у податковому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).
Щодо 12-місячного періоду, за який розраховуються обсяги оподатковуваних операцій, слід звернути увагу на такі моменти:
— новостворені суб’єкти господарювання розраховують обсяги з моменту реєстрації. У них розрахунковий період може бути менше 12 місяців (якщо обсяг 300 тис. грн. досягнуто раніше);
— останній місяць розрахункового періоду враховується повністю (після його закінчення), хоча момент досягнення може припадати на початок такого місяця.
Крім того, платником ПДВ є особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг 300 тис. грн., а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством (п.п. 6 п. 180.1 ПКУ; п.п. 1.5.6 розд. I Положення № 1394). Отже, такі особи зобов’язані зареєструватись платником ПДВ до початку здійс-нення вказаних операцій, але ре-єстрація проводиться за процедурою добровільної реєстрації (п. 183.3 ПКУ; п.п. «б» п.п. 3.5.2 розд. III Положення № 1394).
Чи зобов’язаний реєструватись платником ПДВ єдиноподатник?
Вимоги щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ осіб, у яких обсяг оподатковуваних операцій за попередні 12 місяців перевищили 300 тис. грн., не стосуються платників ЄП. Про це прямо вказано у п. 181.1 ПКУ.
Тобто платники ЄП, умови сплати якого не передбачають сплату ПДВ (1 та 2 груп, які сплачують фіксовану суму податку, 3 та 4 груп зі ставкою ЄП 5 %, а також 5 та 6 груп за ставкою 7 %), не зобов’язані реєструватись платниками ПДВ при перевищенні обсягу оподатковуваних операцій 300 тис. грн., якщо вони залишаються платниками ЄП.
Слід зауважити, що дозволений обсяг річного доходу для платників ЄП групи 1 встановлено в розмірі 150 тис. грн. (п.п. 1 п. 291.4 ПКУ). Отже, якщо такий платник перевищив реєстраційну межу для ПДВ-реєстрації (300 тис. грн.), то він, скоріше за все, перевищив і дозволений обсяг річної виручки. Тому він зобов’язаний:
— або перейти в «старшу» групу єдиноподатників (групи 2, 3 чи 5);
— або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування.
У першому випадку він може вибрати умови сплати ЄП без ПДВ і не буде зобов’язаний реєструватись платником ПДВ. Або ж обрати ставку ЄП з ПДВ, відповідно має зареєструватись платником ПДВ.
У другому випадку він зобов’язаний буде зареєструватись платником ПДВ.
Так само зобов’язані зареєструватись платниками ПДВ єдино-податники інших груп, якщо вони добровільно відмовляються від спрощеної системи оподаткування або ж зобов’язані перейти на сплату інших податків (через перевищення обсягу річної виручки або здійснення «заборонених» операцій) і перевищили обсяг оподатковуваних операцій 300 тис. грн.
Коли подавати Реєстраційну заяву?
Особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ у зв’язку з досягненням 300-тисячного обсягу оподатковуваних операцій, повин-на подати до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання — для фізосіб-підприємців) Реєстраційну заяву не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому вперше досягнуто такий обсяг (п. 183.2 ПКУ, п.п. «а» п.п. 3.5.2 Положення № 1394).
Якщо останній день строку подання Реєстраційної заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то він переноситься на наступний за ним робочий день (п. 183.6 ПКУ, п.п. 3.11.1 Положення № 1394).
Чи можна подати Реєстраційну заяву в електронній формі?
Після внесення останніх змін* у Положення № 1394 в осіб, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, з’явилася можливість подати Реєстраційну заяву в електронній формі (п. 1.7 розд. I Положення № 1394).
* Див. ком. «Порядок реєстрації платників ПДВ: унесено чергові зміни» // «БТ», 2013, № 3, с. 6.
Подання Реєстраційної заяви в електронній формі здійснюється за правилами, установленими для підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку та формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків. Форма відповідного електронного документа (код форми J(F)1310103) з’явилась у версії 1.30.10 від 25.01.13 р. програмного забезпечення для підготовки електронної звітності «ОПЗ», розміщеного на офіційному сайті Міндоходів (http://minrd.gov.ua/elektronna-zvitnist). При цьому, як рекомендують податківці у розд. 101.18.01 ЄБПЗ, документи, які підтверджують відомості про здійснення особою постачання товарів/послуг, слід подати відповідно до п.п. 20.1.6 та п. 73.3 ПКУ. Тобто слід подати копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою) на паперових носіях, якщо від податківців наді-йде запит про надання таких документів.
Чи обкладається ПДВ сума, на яку було перевищено реєстраційну межу?
Незалежно від того, на яку суму було перевищено реєстраційну межу (300 тис. грн.) у звітному періоді, в якому було її досягнуто, такі суми не обкладаються ПДВ.
Крім того, операції, які будуть здійснені на початку наступного звітного періоду (якщо Реєстраційна заява подана своєчасно), не будуть обкладатись ПДВ аж до дати реєстрації такої особи платником ПДВ. Адже згідно з п. 201.8 ПКУ право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.
Якщо Реєстраційна заява не буде подана, або буде подана з порушенням встановленого строку, то обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань виникне лише щодо операцій, здійснених після граничного строку подання Реєстраційної заяви (див. розділ «Відповідальність» на с. 44).
ОБСЯГ ОПОДАТКОВУВАНИХ ОПЕРАЦІЙ
Які операції враховуються при розрахунку 300-тисячної межі?
При визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій для ПДВ-реєстрації податківці наполягають (див. розд. 101.01.02 ЄБПЗ), що потрібно враховувати обсяги операцій:
— що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 %);
— які обкладаються за нульовою ставкою ПДВ;
— звільнених (умовно звільнені) від обкладення ПДВ.
Тобто не потрібно враховувати лише операції, які не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ).
Якщо протягом розрахункового періоду особа не була платником ПДВ, то враховується вся сума операцій, які підлягають оподаткуванню, адже за такими операціями ПДВ не нараховувався. А от у випадку коли протягом останніх 12 місяців особа була зареєстрована платником ПДВ, але з якихось причин позбулася статусу платника ПДВ, то за період, коли така особа була платником ПДВ, слід ураховувати лише базу оподаткування (показник колонки А декларацій з ПДВ за вказаний період).
При цьому слід ураховувати лише операції, які є постачанням (відповідають критеріям постачання товарів/послуг, наведеним у пп. 14.1.185 і 14.1.191 ПКУ). Наприклад, операції із умовного продажу залишків товарів/послуг, що не були використані в оподатковуваних операціях на момент анулювання ПДВ-реєстрації (вони вказуються у ряд. 1 останньої декларації з ПДВ) не потрібно враховувати (див. розд. 101.01.01 ЄБПЗ).
Якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, продавцю було повернуто раніше поставленні ним товари/послуги, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги, обсяги повернення вираховуються із загального обсягу (див. розд. 101.01.01 ЄБПЗ).
Як указали податківці в листі від 12.09.12 р. № 3208/0/71-12/18-3117* про досягнення суб’єктом господарювання 300-тисячної межі, повинні свідчити будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо).
* Див. ком. «Реєстрація платників ПДВ: ДПСУ роз’яснила правила заповнення та розгляду заяви» // «БТ», 2012, № 40, с. 8.
На наш погляд, при обліку таких операцій теж слід застосовувати правило першої події, тобто потрібно враховувати не лише вартість поставлених товарів/послуг, а й суми отриманої попередньої оплати. Такого підходу дотримуються і представники податкових органів (див. «ВПСУ», 2012, № 39, с. 32).
Документально підтверджувати обсяги оподатковуваних операцій потрібно лише у випадку, коли податківці звернуться з відповідним письмовим запитом (див. лист ДПСУ від 01.11.11 р. № 4893/7/15-3317 та консультацію у розд. 101.18.01 ЄБПЗ), хоча їх можна подати відразу із Реєстраційною заявою.
Які особливості розрахунку при здійсненні посередницької діяльності?
1. Комісія. Згідно з п.п. «е» п.п. 14.1.191 ПКУ передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю, вважаються постачанням товарів.
Тобто при визначенні загального обсягу постачання товарів/послуг для ПДВ-реєстрації комітент має врахувати передачу товарів на комісію за посередницьким договором на продаж.
При цьому комісіонер повинен ураховувати обсяг товарів:
— переданих замовнику за договором на придбання (або суму коштів, отриманих для виконання такого договору);
— обсяг товарів, що належать комітентам, проданих третім особам.
Слід звернути увагу, що у згаданому п.п. 14.1.191 ПКУ наведено визначення терміна «постачання товарів» тому, формально, такі правила не слід застосовувати при здійсненні операцій за посередницькими договорами предметом яких є послуги. Хоч прямих вказівок у ПКУ щодо цього немає, про це свідчить практика визначення реєстраційної межу при наданні послуг (див. наступні запитання).
2. Експедиторська діяльність. Порядок визначення загального обсягу оподатковуваних операцій експедитором детально описали податківці у своїх роз’ясненнях в розд. 101.29.06 ЄБПЗ (див. «Обсяг оподатковуваних операцій у експедитора» на с. 40).
| Обсяг оподатковуваних операцій у експедитора Витяг із розділу 101.29.06 ЄБПЗ «Як правильно розрахувати обсяг, установлений для реєстрації платником ПДВ, при здійсненні транспортно-експедиторської діяльності? <…> Відповідно до Закону України від 01.07.04 р. № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» <…> платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитора не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. <…> Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затвердженою наказом ДПС України від 06.07.12 р. № 610, визначено, що базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартість послуг з перевезення, за умови, що перевізник є платником ПДВ. Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику. При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з ПКУ, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати визначення терміна «постачання товарів/послуг» (пп. 14.1.185 та 14.1.191 <…> ПКУ) та приймати до уваги обсяги такого постачання протягом останніх 12 календарних місяців. Згідно з розд. V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою ПДВ, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ. Ураховуючи зазначене, експедитор при визначенні обсягу, встановленого для обов’язкової реєстрації платником ПДВ, включає обсяг своєї винагороди, отриманої за операціями з надання транспортно-експедиторських послуг замовникам-резидентам та вартість послуг з перевезення, наданих експедитором як замовникам-резидентам так і замовникам-нерезидентам». |
Тобто експедитор має враховувати лише вартість послуг, які надані ним самостійно:
— експедиторські послуги (винагороду);
— транспортні послуги, надані самим експедитором (якщо експедитор є перевізником).
Послуги, надані замовнику третіми особами (виконавцями) експедитор не повинен враховувати, хоч кошти за такі послуги експедитор отримує від замовника і передає таким виконавцям.
Як визначається обсяг оподатковуваних операцій у турагента?
Особливі правила оподаткування туристичних послуг визначені у ст. 207 ПКУ.
Зокрема, в п. 207.2 ПКУ передбачено, що базою оподаткування при постачанні туроператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для споживання на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленої туристичної послуги та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором унаслідок придбання (створення) такої туристичної послуги. Так само і в туристичного агента базою оподаткування є винагорода, яка нараховується (виплачується) туро-ператором, іншими постачальниками послуг на користь такого турагента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичної послуги (п. 207.5 ПКУ).
Отже, у туроператора та тур-агента базою для обкладення ПДВ є не вся вартість туристичної послуги, а лише їх винагорода (маржа). Саме така винагорода має враховуватись і при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій при вирішенні питання щодо необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ. На це вказують і податківці у своїх роз’ясненнях у розд. 101.29.03 ЄБПЗ.
Чи враховувати транзитні кошти ОСББ?
У листах МФУ від 05.07.12 р. № 31-08310-3-8/4538 та ДПСУ від 22.06.12 р. № 8958/5/15-2116* було вказано, що обов’язкова реєстрація ОСББ як платників ПДВ згідно з п. 181.1 ПКУ має здійснюватись у разі перевищення нарахованої (сплаченої) особі (ОСББ) протягом останніх 12 календарних місяців суми 300 тис. грн. (без ПДВ) від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню. При цьому до таких операцій податківці відносять:
— отриману плату за посередництво щодо перерахування «транзитних» грошових коштів, акумульованих ОСББ для розрахунків із постачальниками комунальних послуг. При цьому базою обкладення буде лише розмір такої винагороди, а не всі транзитні суми;
— операції в межах здійснюваної ОСББ господарської діяльності, наприклад, надання в оренду нежитлових приміщень.
* Див. ком. «Не є об’єктами для обкладення ПДВ: тільки для ОСББ?!» // «БТ», 2012, № 45, с. 10.
При цьому не підпадають під об’єкт обкладення ПДВ, відповідно й не враховуються при розрахунку реєстраційної межі (300 тис. грн.):
— «транзитні» кошти, отримані за водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг, коли грошові кошти в оплату таких послуг перераховуються власниками житлових і нежитлових приміщень безпосередньо на рахунки постачальників таких послуг або спочатку акумулюють на рахунку ОСББ для подальшого перерахування на рахунки постачальників послуг;
— внески членів ОСББ, що надходять на банківський рахунок ОСББ від власників приміщень для компенсації витрат на утримання та ремонт приміщень чи іншого майна, що перебуває у спільній власності об’єднання.
Ураховуючи положення п. 189.4 ПКУ (передбачає, що при передачі товарів/послуг за посередницькими договорами ПДВ нараховується на загальних підставах), можна зробити фіскальніші висновки. Але в цьому випадку ДПСУ та Мінфін допускають, що п. 189.4 ПКУ не поширюється на посередницькі договори, предметом яких є послуги.
Як за даними бухобліку розрахувати обсяг оподатковуваних операцій?
Якщо особа не здійснює операції, що не є об’єктом оподаткування, то розрахувати обсяг оподатковуваних операцій досить просто. Для цього можна запропонувати такий алгоритм:
1) визначаємо обсяг поставки товарів/послуг (Об701, 702, 703, 712, 713, 719) — сумарний кредитовий оборот за субрахунками 701, 702, 703, 712, 713 та 719 (вибірково) за останні 12 календарних місяців*;
2) визначаємо обсяг повернення товарів покупцями та наданих після дати реалізації знижок покупцями (Об704) — дебетовий оборот за субрахунком 704 (вибірково), за останні 12 календарних місяців**;
3) визначаємо суму отриманих авансів від покупців як різницю сальдо по кредиту субрахунку 681 на кінець (СкінКт681) та на початок (СпочКт681)*** 12-місячного розрахункового періоду. Якщо таке сальдо на кінець розрахункового періоду більше ніж на початок першого місяця розрахункового періоду, то таку різницю потрібно врахувати зі знаком «плюс» (платник отримав неотоварені аванси), а якщо навпаки менше — потрібно врахувати зі знаком «мінус» (частина товарів/послуг була поставлена в рахунок погашення раніше отриманих авансів);
4) реєстраційний обсяг оподатковуваних операцій (РО) визначаємо за формулою
РО = Об701, 702, 703, 712, 713, 719 - Об704 + (СкінКт681 - СпочКт681).
Безумовно, такий алгоритм не враховує усіх можливих облікових нюансів, але дозволяє оцінити обсяг оподатковуваних операцій.
* Якщо до розрахункового періоду потрапляє період, у якому особа була платником ПДВ, то слід ураховувати оборот з Дт 701, 702, 703, 712, 713, 719 у Кт 79. Крім того, якщо були безплатні передачі товарів/послуг (суми списані в Дт 949, 977), то їх теж треба врахувати.
** Якщо до розрахункового періоду потрапляє період, у якому особа була платником ПДВ, то слід ураховувати оборот з Кт 704 в Дт 79. Суми надходжень на користь комітентів (за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами), які теж відображаються на субрахунку 704, не потрібно тут ураховувати, бо вони повинні залишитися в обсягах доходів (зараховуються до обсягу оподатковуваних операцій).
*** Якщо на початок розрахункового періоду особа була платником ПДВ, то початкове сальдо потрібно очистити від ПДВ (помножити на коефіцієнт 5/6).
ДОБРОВІЛЬНА РЕЄСТРАЦІЯ
За яких умов можна добровільно зареєструватись платником ПДВ?
На сьогодні, щоб добровільно зареєструватися платником ПДВ відповідно до п. 182.1 ПКУ, суб’єкту господарювання необхідно дотримуватись двох умов, про які ми розповідали у першому розділі цієї статті (див. с. 36):
— бути «особою» для цілей ПДВ (п.п. 14.1.139 ПКУ і п. 1.4 Положення № 1394);
— здійснювати операції, що обкладаються ПДВ (незалежно від суми та категорії контрагентів, зокрема від їх ПДВ-статусу). До таких операцій, на наш погляд, можна віднести будь-які операції, що враховуються в обсяг оподатковуваних операцій для обов’язкової реєстрації (див. розділ «Обсяг оподатковуваних операцій» на с. 38). Причому за такими операціями достатньо настання першої події — отримання оплати чи відвантаження товарів або надання послуг.
Про те, що з 01.07.12 р. скасовані обмеження для добровільної реєстрації платником ПДВ, зазначили й податківці у листі ДПСУ від 05.07.12 р. № 18250/7/18-3117.
Коли потрібно подати Реєстраційну заяву?
Відповідно до п. 183.3 ПКУ та абз. «б» п.п. 3.5.2 Положення № 1394 при добровільній реєстрації Реєстраційну заяву має бути подано не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду (місяця), з якого особа вважатиметься платником ПДВ.
Якщо останній день строку для подання/направлення заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то він переноситься на наступний за ним робочий день (п. 183.6. ПКУ і п.п. 3.11.1 Положення № 1394). Наприклад, якщо особа має намір добровільно стати платником ПДВ з вересня 2013 року, то Реєстраційну заяву вона має подати не пізніше 12 серпня 2013 року.
Також слід зауважити, що норми ПКУ та Положення № 1394 встановлюють мінімальний строк для подання заяви «добровольцями», тоді як максимальний строк — не регламентовано.
Із якого моменту «добровольці» вважаються платниками ПДВ?
Однією з особливостей добровільної реєстрації платником ПДВ є можливість вибору дня, з якого особа буде вважатись платником ПДВ (п. 183.5 ПКУ, п. 3.7 Положення № 1394). Для цього у розд. 6 Реєстраційної заяви особи, які добровільно реєструються платниками ПДВ, та особи, які відповідають вимогам п.п. 6 п. 180.1 ПКУ (планують здійснювати реалізацію конфіскованого майна), можуть вказати бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ. Зауважимо, що п. 183.5 ПКУ, який передбачає таку можливість, одночасно й обмежує такий вибір. Запланований день реєстрації має відповідати даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ. Тобто обрати можна лише перше число місяця.
Якщо після подання такої заяви виникають обставини для обов’язкової ПДВ-реєстрації (перевищено 300-тисячний обсяг постачань), то доведеться подати ще одну (повторну) Реєстраційну заяву вже для обов’язкової реєстрації (п.п. 3.7.1 Положення № 1394).
Дата добровільної реєстрації та дата видачі Свідоцтва при добровільній реєстрації залежить від того, вказано бажаний день реєстрації у Реєстраційній заяві чи ні (п. 183.9 ПКУ, п. 3.11 Положення № 1394). У табл. 1 наведено приклади визначення цих дат.
Таблиця 1. Дата реєстрації платником ПДВ особи, яка реєструється добровільно
| Подано Реєстраційну заяву | Бажаний день реєстрації | Дата реєстрації платником ПДВ | Свідоцтво видається (направляється) платнику |
| 05.07.13 р. | Указано — 01.08.13 р. | Бажаний день реєстрації — 01.08.13 р. | Не пізніше бажаного дня реєстрації — 01.08.13 р. |
| Не вказано | Дата запису в Реєстрі (з 08.07.13 р. по 12.07.13 р.)(1) | Протягом 5 робочих днів від дати надходження Реєстраційної заяви | |
| (1) Відлік робочих днів починається з першого календарного дня, що настає за днем отримання податковим органом Реєстраційної заяви (п.п. 3.11.1 Положення № 1394). Тобто день надходження Реєстраційної заяви не враховується. | |||
РЕЄСТРАЦІЯ ПРИ ЗМІНІ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ: ЗАГАЛЬНА СИСТЕМА ↔ ЄП
Які платники ЄП можуть зареєструватись платниками ПДВ?
Діюча спрощена система оподаткування передбачає, що сплачувати ПДВ згідно з ПКУ можуть такі категорії спрощенців (п. 293.3 ПКУ):
— платники груп 3 та 4, які обрали ставку ЄП 3 %;
— платники груп 5 та 6, які обрали ставку ЄП 5 %.
При цьому перехід на спрощену систему оподаткування зі сплатою ЄП за ставкою 3 % (групи 3 та 4) або 5 % (групи 5 та 6) формально не є підставою для реєстрації платником ПДВ. Хоча реєстрація платником ПДВ при цьому є обов’язковою умовою такого переходу.
У п. 3.6 Положення № 1394 передбачено, що в разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки або відмови від спрощеної системи оподаткування особа реєструється платником ПДВ у порядку, визначеному ПКУ та загальними правилами, установленими цим Положенням. В УПК № 131 податківці теж вказували, що ставку ЄП, яка передбачає сплату ПДВ (на той час 3 %), можна обрати лише за умови, що платник відповідає вимогам, визначеним п. 181.1 ПКУ для обов’язкової реєстрації платником ПДВ, або п. 182.1 ПКУ для добровільної реєстрації платником ПДВ.
Як ми вже вказували вище, з 01.07.13 р. платником ПДВ може добровільно зареєструватись практично будь-яка особа, яка здійснює оподатковувані операції. Це стосується і платників ЄП, адже у п.п. 14.1.139 ПКУ згадується, що «особами» для розд. V ПКУ є платники ЄП (фізособи та юрособи), які добровільно переходять на сплату ЄП за ставкою, що передбачає сплату ПДВ.
Однак згідно з абз. 8 п. 293.3 ПКУ фізособи-підприємці, які провадять діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, можуть займатися такими видами діяльності, працюючи у групі 3 або 5. При цьому сплачувати ЄП вони можуть виключно за ставкою 5 % або 7 %. Тобто реєстрація платниками ПДВ у період роботи на єдиному податку для підприємців-ювелірів заборонена.
Коли подавати Реєстраційну заяву при переході на ЄП із сплатою ПДВ?
Спеціальні правила подання Реєстраційної заяви при переході на спрощену систему зі сплатою ПДВ та при зміні ставки ЄП встановлені у абз. 2 п. 183.4 ПКУ та деталізовані у пп. 3.6.2 — 3.6.5 Положення № 1394. Ці правила передбачають такі строки подання Реєстраційної заяви:
— якщо здійснюється добровільний перехід на спрощену систему чи добровільна зміна ставки ЄП — не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка ЄП, що передбачає сплату податку на додану вартість (пп. 3.6.2, 3.6.3 та 3.6.5 Положення № 1394). Нагадаємо, що в такі самі терміни подаються заяви про обрання/зміну ставки ЄП (п. 293.8 ПКУ);
— якщо здійснюється вимушений перехід у старшу групу у зв’язку із перевищенням допустимого обсягу доходу — одночасно із заявою про перехід на застосування ставки ЄП у розмірі 3 або 5 % не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (п.п. 3.6.4 Положення № 1394).
Коли слід подати Реєстраційну заяву при відмові від спрощеної системи оподаткування?
Після відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання втрачає «індульгенцію», надану п. 181.1 ПКУ спрощенцям, щодо нереєстрації платником ПДВ, навіть якщо обсяг оподатковуваних операцій перевищив реєстраційну межу.
Отже, якщо будучи платником ЄП без сплати ПДВ, особою за останні 12 календарних місяців була перевищена реєстраційна межа (300 тис. грн. без ПДВ), то така особа зобов’язана зареєструватись платником ПДВ після переходу на загальну систему оподаткування.
Згідно з абз. 1 п. 183.4 ПКУ та п.п. 3.6.1 Положення № 1394 Реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Якщо обсяг оподатковуваних операцій не перевищив реєстраційну межу, то така особа може за власним бажанням зареєструватись платником ПДВ, якщо відповідає вимогам п. 182.1 ПКУ (здійснює оподатковувані операції). У такому випадку реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ПКУ для добровільної реєстрації, тобто не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних (п.п. 3.6.1 Положення № 1394).
Із якого моменту особа стає платником ПДВ при зміні системи оподаткування?
1. Добровільний перехід на ЄП з ПДВ. У абз. 2 п. 183.5 ПКУ передбачено, що реєстрація осіб, які обирають ставку ЄП з ПДВ (3 % для груп 3 і 4, або 5 % для груп 5 і 6), діє з 1 числа календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка ЄП, що передбачає сплату ПДВ. Отже, єдиноподатник, який добровільно змінює ставку ЄП, одночасно (з початку наступного кварталу) починає застосовувати нову ставку ЄП і сплачувати ПДВ.
2. Примусова зміна групи з реєстрацією платником ПДВ. Якщо єдиноподатник перевищив дозволений розмір річного доходу і подає Реєстраційну заяву разом із заявою про перехід в старшу групу (не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу), то:
— нова ставка ЄП діє з 1 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу, адже протягом звітного кварталу може застосовуватись лише одна основна ставка ЄП. Тобто зміна ставки ЄП фактично здійснюється «заднім числом»;
— реєстрація платником ПДВ здійснюється у загальновстановленому порядку — протягом 5 робочих днів від дати надходження Реєстраційної заяви (п. 183.9 ПКУ, п. 3.11 Положення № 1394).
Можлива ситуація, коли єдиноподатник групи 1 перевищив дозволену суму річного доходу (150 тис. грн.), але не перевищив реєстраційну межу для ПДВ-реєстрації (300 тис. грн.). По суті реєстрація такого платника ПДВ має здійснюватись за процедурою добровільної реєстрації, відповідно, він може вказати в Реєстраційній заяві бажаний день реєстрації. У такому випадку реєстрація платником ПДВ має здійснюватись з бажаного дня реєстрації (якщо такий день відповідає вимогам п. 183.5 ПКУ та п. 3.7 Положення № 1394 — Реєстраційна заява має бути подана за 20 днів до початку звітного періоду і бажаний день реєстрації буде відповідати початку такого наступного звітного періоду).
Зверніть увагу! При примусовому переході в старшу групу реєстрація платником ПДВ здійснюється пізніше ніж зміна ставки ЄП. Тобто до реєстрації платником ПДВ єдиноподаткик сплачує ПДВшну ставку ЄП (3 % чи 5 %) без сплати ПДВ.
3. Відмова від спрощеної системи оподаткування. Якщо платник ЄП (без ПДВ) відмовляється від спрощеної системи оподаткування, то реєстрація його платником ПДВ здійснюється після переходу на загальну систему оподаткування (п. 183.9 ПКУ, п. 3.11 Положення № 1394):
— якщо реєстрація здійснюється в обов’язковому порядку (перевищено реєстраційну межу) — протягом 5 робочих днів від дати надходження Реєстраційної заяви;
— якщо реєстрація здійснюється добровільно (не перевищено реєстраційну межу) і в Реєстраційній заяві вказано бажаний день реєстрації — у бажаний день реєстрації;
— якщо реєстрація здійснюється добровільно (не перевищено реєстраційну межу) і в Реєстраційній заяві не вказано бажаний день реєстрації або він не відповідає встановленим вимогам, то реєстрація здійснюється протягом 5 робочих днів від дати надходження Реєстраційної заяви.
При цьому якщо в Реєстраційній заяві не вказано бажаного дня реєстрації й останній день строку у 5 робочих днів від дня отримання Реєстраційної заяви передує даті переходу такої особи на загальну систему оподаткування, то датою реєстрації такої особи платником ПДВ визначається перший день переходу такої особи на загальну систему оподаткування (п.п. 3.7.2 Положення № 1394).
Чи можна відразу після держреєстрації обрати ставку ЄП з ПДВ?
У п.п. 298.1.2 ПКУ передбачено, що зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки ЄП, встановленої для 3 — 6 груп, вважаються платниками ЄП з дня їх державної реєстрації.
Отже, відразу після держреєстрації можна обрати спрощену систему оподаткування. При цьому в ПКУ не встановлено жодних обмежень щодо того, яку саме ставку має обрати новостворений єдиноподатник (з ПДВ чи без ПДВ).
Ураховуючи те, що для такої ситуації не встановлено спеціального порядку подання Реєстраційної заяви, на наш погляд, слід керуватись загальними правилами. Звісно, правила, встановлені у ст. 181 ПКУ для обов’язкової реєстрації платників ПДВ, у цьому випадку не дуже підходять, адже новостворений суб’єкт господарювання на момент подання Реєстраційної заяви має здійснити постачання товарів/послуг на суму понад 300 тис. грн. або отримати грошові кошти як аванс в рахунок такого постачання. А от положення п. 182.1 ПКУ в цьому випадку цілком прийнятні, адже для цього достатньо здійснити будь-яку операцію з постачання товарів/послуг (отримати аванс) хоча б на символічну суму.
Серед спеціальних правил подання Реєстраційної заяви, викладених у п. 3.6 Положення № 1394, не прописано порядок реєстрації новоствореного платника, однак, той факт, що прямої заборони там теж немає, дає можливість застосувати аналогію і подати Реєстраційну заяву одночасно із заявою про обрання спрощеної системи оподаткування. У такому випадку податківці мають зареєструвати такого новоствореного єдиноподатника платником ПДВ протягом 5 робочих днів з дати отримання Реєстраційної заяви.
Не виключено, що податківці, пославшись на відсутність спеціального механізму для реєстрації новостворених платників, які відразу хочуть обрати спрощену систему зі сплатою ПДВ, відмовлять у реєстрації платником ПДВ, тоді новостворений суб’єкт господарювання матиме можливість або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування або обрати ставку ЄП у розмірі 5 або 7 % (абз. 5 п.п. 3.6.3 Положення № 1394).
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Яка відповідальність передбачена за неподання Реєстраційної заяви?
Спеціальних штрафних санкцій за неподання чи несвоєчасне подання Реєстраційної заяви особою, яка зобов’язана зареєструватись платником ПДВ, у ПКУ не передбачено. Згідно з п. 183.10 ПКУ така особа несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Отже, ПКУ передбачає відповідальність не за факт неподання Реєстраційної заяви, а за ненарахування (несплату) ПДВ.
Це підтвердили податківці в УПК № 588, зокрема, там вказано, що обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з ПДВ у особи, яка не подала Реєстраційну заяву, виникає з дня, наступного за граничним днем, який установлений для подання Реєстраційної заяви, тобто з 11 числа* календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. грн.
* Якщо останній день припадає на вихідний, то граничний строк переноситься. Крім того, для продавців конфіскованого майна, знахідок тощо (п.п. 6 п. 180.1 ПКУ) обов’язок з нарахування та сплати ПДВ виникає з 1 числа місяця, в якому вони починають здійснювати такі операції.
Тобто, якщо особа, яка не подала Реєстраційну заяву, після закінчення строку подання буде здійснювати операції з постачання товарів/послуг, що обкладаються ПДВ, то така особа буде зобов’язана нарахувати ПДВ за такими операціями.
Однак нарахувати ПДВ за такими операціями зможе лише податковий орган при перевірці, відповідно, за несплату такого зобов’язання податківці мають нарахувати і штрафні санкції згідно з п. 123.1 ПКУ (25 % від донарахованої суми, а при повторному порушенні протягом 1095 днів — 50 %).
Крім того, в УПК № 588 податківці вказали, що добровільно задекларувати такі зобов’язання особа, яка не подала Реєстраційну заяву, не може, однак така особа може самостійно сплатити обчислену суму ПДВ. При цьому штрафи за неподання податкових декларацій з ПДВ до такої особи не застосовуються.
Якщо ж порушник не здійснює оподатковуваних операцій після граничного строку подання Реєстраційної заяви до дати реєстрації платником ПДВ, то підстав для нарахування штрафних санкцій за п. 123.1 ПКУ не буде.
Жодних підстав для застосування інших штрафних санкцій, передбачених у ПКУ, зокрема, за порушення порядку взяття на облік (реєстрації) в органах ДПС (п. 117.1 ПКУ) чи за неподання декларацій з ПДВ (п. 120.1 ПКУ), теж немає (див. запитання 3 УПК № 588).
Чи будуть штрафні санкції, якщо у реєстрації було відмовлено?
Ситуація, коли Реєстраційна заява подається вчасно, але податківці з тих чи інших причин відмовляються її прийняти або відмовляють у ПДВ-реєстрації посилаючись на те, що заява заповнена неправильно, зустрічаються досить часто.
Із буквального прочитання п. 183.10 ПКУ можна зробити висновок, що обов’язок щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ буде виконано, якщо Реєстраційна заява буде подана у випадках та в порядку, передбачених ст. 183.10 ПКУ.
Тобто для того щоб уникнути донарахування ПДВ та штрафних санкцій у майбутньому, Реєстраційна заява має бути подана до податкового органу. Цей факт має бути документально підтверджено. Тобто на примірнику Реєстраційної заяви, який залишається у платника, має бути проставлено дату та реєстраційний номер (факт прийняття Реєстраційної заяви в електронному вигляді підтверджується квитанцією № 2, в якій вказуються такі дані).
Реєстраційна заява має бути заповнена відповідно до вимог розд. III Положення № 1394. Її обов’язково має бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи Реєстраційної заяви підлягають заповненню (п.п. 3.5.3 Положення № 1394). У ній мають бути зазначені обов’язкові реквізити, надані достовірні та повні дані. Її має бути скріплено печаткою заявника, підписано заявником (для фізичних осіб) або відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису Реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ. Відомості про заявника мають бути включені до Єдиного державного реєстру (п. 3.9 Положення № 1394).
Якщо «претензії» податківців виходять за рамки цих вимог, то платник може оскаржити відмову у ПДВ-реєстрації. При цьому підстав для нарахування ПДВ за операціями, які були здійснені після граничного строку подання Реєстраційної заяви, не буде.
Однак до отримання Свідоцтва така особа не зможе нараховувати ПДВ та відображати податковий кредит.
ПДВ-РЕЄСТРАЦІЯ: ШПАРГАЛКА
На завершення наведемо відповіді на деякі запитання з ЕБПЗ (див. табл. 2) та узагальнимо інформацію щодо підстав та порядку реєстрації платників ПДВ (див. табл. 3 на с. 47).
Таблиця 2. ПДВ-реєстрація: експрес-відповіді з ЄБПЗ
| Запитання | Відповідь |
| Обов’язкова реєстрація | |
| Чи потрібно реєструватися платником ПДВ особі, що ліквідується, якщо в процесі реалізації основних засобів та товарно-матеріальних цінностей отримано коштів на суму, що перевищує 300 тис. грн? | Якщо особою, яка ліквідується, в процесі реалізації основних фондів та товарно-матеріальних цінностей отримано коштів на суму, що перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням(1) |
| Чи підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ громадська організація при отриманні членських внесків у сумі, що перевищує 300 тис. грн.? | Оскільки кошти, сплачені громадській організації у вигляді членських внесків, не є оплатою поставлених товарів/послуг, то при їх отриманні в сумі, що перевищує 300 тис. грн., громадська організація не підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ |
| Чи зобов’язані суб’єкти господарювання — платники ЄП, не зареєстровані як платники ПДВ, сплачувати ПДВ та реєструватися платниками ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України? | Суб’єкти господарювання — платники ЄП, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку |
| Який період враховується платником податку для визначення обсягу операцій з постачання товарів/послуг з метою повторної обов’язкової/добровільної реєстрації платником ПДВ після того як за самостійним рішенням відповідного органу ДПС його реєстрацію платника ПДВ було анульовано? | Платник податку, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано за самостійним рішенням відповідного органу ДПС, з метою повторної обов’язкової реєстрації платником ПДВ для визначення обсягу оподатковуваних операцій, вказаних в п. 181.1 ПКУ, повинен враховувати обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які здійснені ним протягом останніх 12 календарних місяців, до яких, в тому числі, включаються і місяці попередніх реєстрацій |
| Добровільна реєстрація | |
| Чи можуть бути зареєстровані як самостійні платники ПДВ філії та представництва юрособи-резидента? | Ураховуючи те, що філії та представництва не є юридичними особами, а також не є суб’єктами господарювання, то у податкових органів відсутні підстави для реєстрації філій та представництв як самостійних платників ПДВ |
| При дотриманні яких умов новостворена особа може зареєструватися платником ПДВ? | Якщо новостворена особа, яка провадить оподатковувані операції, обсяг яких є меншим 300000 гривень (без урахування ПДВ), бажає добровільно зареєструватися платником ПДВ, то реєстрація такої особи здійснюється за її заявою |
| Які документи подаються разом із Реєстраційною заявою платника ПДВ за ф. № 1-ПДВ? | Рішення про реєстрацію особи платником ПДВ приймається за результатами розгляду Реєстраційної заяви та документів, підтверджуючих постачання товарів/послуг та відповідність вимогам щодо особи — платника ПДВ як для обов’язкової реєстрації, так і для добровільної реєстрації. |
| Відповідальність | |
| Яким чином особі, яка не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, самостійно сплатити до бюджету суму податку, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ? | Ураховуючи те, що особа, яка не зареєстрована як платник ПДВ, не має права подавати податкові декларації з ПДВ до її реєстрації платником, то така особа сплачує до бюджету суму податку, самостійно нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ, шляхом перерахування її на відповідний розрахунковий рахунок, передбачений для сплати цього податку |
| (1) У цьому випадку можна говорити лише про обов’язок щодо подання заяви, адже згідно з п.п. «б» п. 184.1 ПКУ та п.п. «б» п. 5.1 Положення № 1394 прийняття особою рішення про припинення та затвердження ліквідаційного балансу є підставою для анулювання ПДВ-реєстрації. А якщо існують обставини, що є підставою для анулювання реєстрації відповідно до ст. 184 ПКУ, то в ПДВ-реєстрації податківці, скоріше за все, відмовлять (п. 3.10 Положення № 1394). | |
Таблиця 3. Порядок реєстрації платників ПДВ
| Підстава | Умови для реєстрації | Коли подається Реєстраційна заява | Дата реєстрації |
| 1. Обов’язкова реєстрація | 1. Обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн. (без ПДВ). Ця умова не стосується платників ЄП | Не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому вперше досягнуто обсяг оподатковуваних операцій 300 тис. грн. | Протягом 5 робочих днів від дати надходження Реєстраційної заяви |
| 2. Відмова від спрощеної системи оподаткування (без ПДВ) і обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн. (без ПДВ) | Не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування | ||
| 2. Добровільна реєстрація | 1. Особа здійснює оподатковувані операції | Не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ | Бажаний день реєстрації платника ПДВ, а якщо він не вказаний, — протягом 5 робочих днів від дати надходження Реєстраційної заяви |
| 2. Відмова від спрощеної системи оподаткування (без ПДВ) і обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців не перевищує 300 тис. грн. (за умови, що особа здійснює оподатковувані операції) | |||
| 3. Здійснення діяльності, вказаної у п.п. 6 п. 180.1 ПКУ | Постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (незалежно від загальної суми операцій із постачання товарів/послуг) | Не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ | Бажаний день реєстрації платника ПДВ, а якщо він не вказаний, — протягом 5 робочих днів від дати надходження Реєстраційної заяви |
| 4. Перехід на ЄП за ставкою 3 % (групи 3 і 4) або 5 % (групи 5 та 6) | 1. Перехід із загальної системи оподаткування на спрощену систему зі сплатою ПДВ. | Не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, з якого така особа бажає перейти на ЄП із сплатою ПДВ | Дата зміни системи оподаткування |
| 2. Перевищення єдиноподатником допустимого обсягу доходу. | Одночасно із Заявою про перехід у старшу групу — не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу | Протягом 5 робочих днів від дати надходження Реєстраційної заяви | |
| 3. Єдиноподатник прийняв добровільне рішення про перехід на сплату ЄП з ПДВ. | Не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка ЄП | Дата зміни ставки ЄП |
Документи і скорочення Теми тижня
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
Положення № 1394 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом МФУ від 07.11.11 р. № 1394.
УПК № 131 — Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань, пов’язаних із реєстрацією осіб, які переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, як платників податку на додану вартість та повторної реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, затверджена наказом ДПСУ від 20.02.12 р. № 131.
УПК № 588 — Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань, пов’язаних з обов’язковою реєстрацією осіб як платників податку на додану вартість, затверджена наказом ДПСУ від 06.07.12 р. № 588.
Реєстраційна заява — Реєстраційна заява платника податку на додану вартість (ф. № 1-ПДВ), форма якої наведена у додатку 1 до Положення № 1394.
Реєстр — Реєстр платників податку на додану вартість.
ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті ДПСУ (http://minrd.gov.ua/ebpz/).
ВПСУ — журнал «Вісник податкової служби України».
ЄП — єдиний податок.
ОСББ — об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.
