НАДАННЯ ВІДПУСТОК:
ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ БУХГАЛТЕРА
Весна й літо — традиційний час для відпочинку та оздоровлення. Право на відпустку мають громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні та перебувають у трудових відносинах з роботодавцями — юридичними та фізичними особами (ст. 2 Закону про відпустки). Громадяни, які виконують роботи (надають послуги) на підставі цивільно-правових договорів, права на відпустку не мають, оскільки їх відносини регулюються не трудовим, а цивільним законодавством.
У сьогоднішній Шпаргалці бухгалтера поетапно проілюструємо дії, які потрібно виконати бухгалтеру при наданні працівнику відпустки.
ЕТАП 1. ПЛАНУЄМО ВІДПУСТКИ: СКЛАДАЄМО ГРАФІК
Черговість надання відпусток визначається графіком, який зазвичай складають на початку календарного року (рис. 1 на с. 18). При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. Розробкою та затвердженням графіка традиційно займається кадрова служба. Не виключено, що на невеликих підприємствах та у підприємців графік відпусток складається бухгалтерською службою. Графік відпусток будуємо з урахуванням такого:
1. До графіка потрібно внести всі види відпусток, на які має право працівник (основна щорічна відпустка, додаткові щорічні відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці, а також за особливий характер праці; відпустка «на дітей», відпустка для «чорнобильців»).
При складанні графіка відпусток ураховуємо, що:
— види відпусток, на які працівник може претендувати, наведено на рис. 2 (с. 18), а тривалість відпусток — у табл. 1 на с. 19;
— окремі категорії громадян (названі в ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки) можуть використовувати відпустки у зручний для них час (див. табл. 2 на с. 20);
— у графіку можна передбачити поділ відпустки на частини (основна частина — не менше 14 календарних днів);
— на відпустку повної тривалості нові працівники можуть претендувати після 6 місяців безперервної роботи. До відпрацювання такого періоду на відпустку повної тривалості за перший рік можуть претендувати особи, названі у ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки (див. табл. 2 на с. 20). Усі інші недавно прийняті працівники також можуть піти у відпустку до відпрацювання 6 місяців, але тривалістю пропорційно відпрацьованому часу. За другий та наступні роки щорічна відпустка може надаватися працівнику в будь-який час відповідного робочого року;
— навчальні відпустки у графіку не відображаємо, оскільки початок такої відпустки не залежить ні від інтересів виробництва, ні від бажання самого працівника — конкретний період навчання вказується в довідці-виклику на сесію.
2. Графік затверджується власником (уповноваженим органом) за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
3. Якщо у працівника є невикористані дні відпусток за минулі роки, то у графіку на поточний рік необхідно передбачити період і для їх надання. При цьому слід пам’ятати, що згідно зі ст. 11 Закону про відпустки забороняється не надавати щорічні відпустки повної тривалості протягом 2 років підряд, а також не надавати їх протягом робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами або з особливим характером праці. Порушення цієї норми розцінюється як грубе порушення законодавства про працю (листи Мінсоцполітики від 06.09.12 р. № 2602/1/18/12-зв і від 21.06.12 р. № 207/13/116-12 // «БТ», 2012, № 38, с. 6; листи Мінпраці від 17.06.11 р. № 190/13/116-11 // // «БТ», 2011, № 30, с. 11). А це загрожує відповідальністю за ст. 172 ККУ*.
* Відповідальність у вигляді штрафу до 850 грн. або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправними роботами на строк до 2 років. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, — караються штрафом від 850 до 1700 грн. або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців.
4. Графік доводиться до відома всіх працівників (бажано під розпис, для чого у графіку передбачається окрема графа або складається окремий листок ознайомлення з графіком). Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, погоджується між працівником та роботодавцем, для чого останній зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за 2 тижні до встановленого графіком терміну (частина одинадцята ст. 10 Закону про відпустки). Повідомлення може бути передбачено в самому графіку (як на рис. 1 — графа 11), так і у вигляді окремого документа (див. рис. 3 на с. 27).
5. При наданні відпустки для «чорнобильців» слід пам’ятати, що невикористані дні такої відпустки не можна перенести на наступний рік, як і отримати компенсацію за такі дні при звільненні. Тому важливо використати таку відпустку в поточному році.
6. За необхідності до графіка можна внести необхідні зміни (наприклад, у разі відкликання працівника з відпустки та перенесення невикористаних днів на інший період).
Наведемо приклад складання графіка надання відпусток, передбачивши в ньому також графи для повідомлення про початок відпустки (графи 9 — 11), які слід заповнити не пізніше ніж за 2 тижні до початку відпустки.
Рис. 1. Зразок складання графіка надання відпусток
Рис. 2. Види відпусток, що надаються
Таблиця 1. Тривалість щорічних основних і додаткових відпусток
| Категорії працівників(1) | Тривалість щорічної відпустки |
| 1 | 2 |
| ТРИВАЛІСТЬ ОСНОВНОЇ ЩОРІЧНОЇ ВІДПУСТКИ | |
| Мінімальна («загальна») тривалість (ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки) | 24 к. дн. |
| Промислово-виробничий персонал вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятий на відкритих гірничих роботах на поверхні шахт, розрізів, кар’єрів та рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин (ч. 2 ст. 6 Закону про відпустки) | 24 к. дн. зі збільшенням за кожні 2 відпрацьовані роки на 2 к. дн., але не більше 28 к. дн. |
| Працівники, зайняті на підземних гірничих роботах та в розрізах, у кар’єрах і рудниках завглибшки 150 метрів та нижче (ч. 3 ст. 6 Закону про відпустки) | 28 к. дн. незалежно від стажу роботи |
| Працівники, зайняті в розрізах, кар’єрах та рудниках завглибшки до 150 метрів (ч. 3 ст. 6 Закону про відпустки) | 24 к. дн. зі збільшенням на 4 к. дн. при стажі роботи на цьому підприємстві 2 роки та більше |
| Працівники лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних та лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв (ч. 4 ст. 6 Закону про відпуски; Список № 570) | 28 к. дн. |
| Воєнізований особовий склад гірничорятувальних частин (ч. 5 ст. 6 Закону про відпустки) | 30 к. дн. |
| Невоєнізовані працівники гірничорятувальних частин (ч. 5 ст. 6 Закону про відпустки) | 24 к. дн. зі збільшенням за кожні 2 відпрацьовані роки на 2 к. дн., але не більше 28 к. дн. |
| Керівні працівники навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ та закладів, педагогічні, науково-педагогічні працівники та науковці (ч. 6 ст. 6 Закону про відпустки; Порядок № 346) | До 56 к. дн. |
| Інваліди I та II груп (ч. 7 ст. 6 Закону про відпустки) | 30 к. дн. |
| Інваліди III групи (ч. 7 ст. 6 Закону про відпустки) | 26 к. дн. |
| Особи віком до 18 років (ч. 8 ст. 6 Закону про відпустки) | 31 к. дн. |
| Сезонні й тимчасові працівники(2) (ч. 9 ст. 6 Закону про відпустки) | Пропорційно відпрацьованому часу |
| Педагогічні працівники професійно-технічних навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти (ст. 47 Закону № 103) | Не менше 42 к. дн. |
| Помічники вихователів дошкільних навчальних закладів (ч. 4 ст. 30 Закону № 2628) | 28 к. дн. |
| Журналісти (ст. 13 Закону № 540) | 36 к. дн. |
| Працівники, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення (пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу) (ст. 47 Закону № 796): | |
| — у зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення | 44(3)к. дн. (загальна тривалість не повинна перевищувати 56 к. дн.) |
| — у зоні гарантованого добровільного відселення | 37(3)к. дн. (загальна тривалість не повинна перевищувати 49 к. дн.) |
| — у зоні посиленого радіологічного контролю | 30(3)к. дн. (загальна тривалість не повинна перевищувати 42 к. дн.) |
| ТРИВАЛІСТЬ ДОДАТКОВИХ ЩОРІЧНИХ ВІДПУСТОК | |
| Працівники, зайняті на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів (ст. 7 Закону про відпустки; Список 1) | До 35 к. дн.(4) |
| Окремі категорії працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки; Список 2): | До 35 к. дн.(4) |
| — у тому числі працівники, які постійно працюють на обчислювальних машинах, а також оператор обчислювальних машин, котрий працює на машинолічильних станціях (Список 2) | 4 к. дн.(4) |
| Працівники з ненормованим робочим днем (п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки) | До 7 к. дн.(4) |
| Особи, віднесені до 1-ї та 2-ї категорій громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи(5) (п. 22 ст. 20 і п. 1 ст. 21 Закону № 796) | 14 роб. дн. |
| Один із батьків дитини-інваліда (інвалідність якої встановлено внаслідок Чорнобильської катастрофи) чи особа, яка їх замінює(5) (п. 3 ч. 3 ст. 30 Закону № 796) | 14 роб. дн. |
| Один із батьків дитини-інваліда (дитини з вадами розумового або фізичного розвитку) чи особа, яка його замінює (ст. 26 Закону № 2402) | До 5 к. дн. |
| (1) Крім названих працівників, окремими законодавчими актами передбачається своя тривалість основних і додаткових відпусток для державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, прокурорів, суддів, посадових осіб митних органів, дипломатичних працівників, працівників протитуберкульозних установ. | |
Таблиця 2. Працівники, які можуть використати щорічну відпустку у зручний час
і до відпрацювання 6 місяців безперервної роботи в роботодавця
| Право на відпустку у зручний час мають (ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки) | Право на відпустку до відпрацювання 6 місяців безперервної роботи в перший рік роботи мають (ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки) |
| Особи віком до 18 років | |
| Інваліди | |
| Жінка перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї | |
| Жінка, яка має двох та більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда | |
| Батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу | |
| Одинока матір (батько), які виховують дитину без батька (матері); опікун, піклувальник або інша самотня особа, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків | Чоловік, дружина якого перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами |
| Дружина (чоловік) військовослужбовців | Особа, звільнена після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вона була прийнята на роботу протягом 3 місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання |
| Ветеран праці та особа, яка має особливі трудові заслуги перед Батьківщиною | Сумісник — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи |
| Ветерани війни, особа, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особа, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII | Працівники, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою |
| Особи в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором (наприклад, особи, віднесені до 1-ї та 2-ї категорій громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи (п. 22 ст. 20 і п. 1 ст. 21 Закону № 796), або один із батьків дитини-інваліда (інвалідність якої встановлено внаслідок Чорнобильської катастрофи) чи особа, яка їх замінює (п. 3 ч. 3 ст. 30 Закону № 796) | Працівники, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку та не одержали за неї грошової компенсації |
| Працівники, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування | |
| Особи в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором | |
ЕТАП 2. ДО ВІДПУСТКИ ДВА ТИЖНІ:
ПОВІДОМЛЯЄМО ПРАЦІВНИКА
На цьому етапі роботодавець має письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за 2 тижні до встановленого графіком строку (ч. 11 ст. 10 Закону про відпустки). Для цього можна скласти повідомлення в довільній формі (приклад наведено на рис. 3, с. 27; варіант 2).
Якщо працівника ознайомили з графіком відпусток (він розписався про це у графіку) та у графіку зазначено конкретні дати відпустки, то, на наш погляд, можна й не складати жодні інші письмові повідомлення про початок відпустки. Достатньо видати наказ про надання відпустки (можна ознайомити з ним працівника під підпис). Можна застосувати для наказу (розпорядження) про надання відпустки типову форму № П-3 або скласти його в довільній формі. Строк видання наказу залежить від установленого графіка документообігу. Але в будь-якому разі його доцільно видати завчасно, оскільки на його підставі бухгалтерії потрібно нарахувати й виплатити відпускні (не пізніше ніж за 3 дні до виходу у відпустку — див. розділ на с. 28).
Якщо у графіку відпусток зазначається не конкретна дата початку відпустки, а місяць, то працівнику і роботодавцеві потрібно погодити конкретну дату початку відпустки. Для цього можна діяти так:
1) працівник пише заяву за 2 тижні до початку місяця надання відпустки, визначеної графіком відпусток. Якщо роботодавець не проти, він видає наказ про надання відпустки. Строк видання наказу залежить від встановленого графіка документообігу, але в такий строк, аби бухгалтерія встигла нарахувати і виплатити відпускні (не пізніше ніж за 3 дні до відходу у відпустку; див. розділ на с. 28);
2) якщо працівник сам не напише заяву, то роботодавець за 2 тижні до початку місяця надання відпустки, визначеного графіком відпусток, складає повідомлення з проханням до працівника визначитися з датою початку відпустки (див. приклад на рис. 3, с. 27; варіант 1). Працівник пише заяву про надання йому відпустки з конкретної дати (приклад наведено на рис. 4, с. 27). На підставі заяви роботодавець видає наказ (розпорядження) про надання відпустки. Якщо працівник заяву не пише, то роботодавець має право відправити працівника у відпустку зі зручної йому дати в межах місяця, зазначеного у графіку. Для цього слід видати наказ (розпорядження) про надання відпустки не пізніше ніж за 2 тижні до дати початку відпустки, яку визначив сам роботодавець.
На цьому етапі важливо визначити кількість днів відпустки, на які працівник має право.
1. Щорічна основна відпустка. При визначенні права на таку відпустку слід виходити з того, що її надають за відпрацьований рік повної тривалості.
Приклад 1. Працівник, прийнятий на роботу 15.03.12 р., відпрацювавши період 15.03.12 р. — 14.03.13 р., має право на відпустку у 24 календарних дні за умови, що цей період повністю включається до стажу роботи, який дає право на основну щорічну відпустку (про стаж див. у табл. 3 на с. 22).
Працівники, які відпрацювали неповний рік, на щорічну відпустку повної тривалості можуть претендувати після 6 місяців безперервної роботи. До відпрацювання 6 місяців відпустка надається, але пропорційно відпрацьованому часу. Виняток — особи, названі в ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки (див. табл. 2 на с. 20), котрим до відпрацювання такого періоду відпустка може надаватися в повному обсязі, на який вони мають право.
За другий та наступні роки щорічна відпустка може надаватися працівнику в будь-який час відповідного робочого року.
Приклад 2. Працівник, прийнятий на роботу 15.03.12 р., за другий рік роботи має право на відпустку у 24 календарних дні, використати які він може в будь-який зручний для нього час після 15.03.13 р.
При підрахунку днів відпустки до закінчення 6 місяців безперервної роботи (пропорційно відпрацьованому часу) можна скористатися формулами, що застосовуються і для визначення невикористаних днів відпустки при звільненні*. Саме ці формули можна використати для визначення права на відпустку, коли за календарний рік не весь період уключається до стажу, що дає право на відпустку:
| Традиційна формула:
де Двідп — дні щорічної основної відпустки працівника, на які має право працівник; Досн — загальна тривалість щорічної основної відпустки працівника (див. табл. 1 на с. 19); Двідпр — кількість календарних днів, відпрацьованих від дати прийняття на роботу до дня надання відпустки, за які не надавалася щорічна відпустка, за період, що включається до стажу роботи, що дає право на відпустку (див. табл. 3 на с. 22); Свідпр — кількість святкових та неробочих днів, які припадають на такий відпрацьований період, за який щорічна відпустка не надавалася (період, що включається до стажу для відпустки); 365 (366) — кількість календарних днів у році за 12 місяців у «звичайному» і високосному році відповідно; С — кількість святкових та неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припадають на рік. |
| Альтернативна формула:
Альтернативна формула для розрахунку днів відпустки ґрунтується на тому, що відпрацьований робочий рік уключає й дні щорічної відпустки, які припадають на неї, тобто 365/366-й день (останній день робочого року) — це останній день відпустки. Тож і виходить: щоб заробити відпустку тривалістю 24 календарні дні, працівнику слід відпрацювати робочий рік за вирахуванням періоду належної йому відпустки за такий рік — 341/342 дні (365/366 дн. - 24 к. дн.) — це з урахуванням святкових (неробочих днів). Докладніше про застосування цієї формули читайте в Темі тижня «Відпускні при звільненні» // «БТ», 2010, № 46, с. 33. |
* Див. також Шпаргалку бухгалтера «Розрахунок з працівником при звільненні» // «БТ», 2012, № 45, с. 19.
2. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 7 і 8 Закону про відпустки). Тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці визначається залежно від зайнятості працівника в таких умовах. Працівник має відпрацювати в таких умовах не менше половини робочого дня. Для цього можна використовувати наведену нижче формулу. Роз-рахуємо за цією формулою дні відпустки окремо для кожного виду відпустки, оскільки показник Ддоддля кожного виду буде свій.
|
де Ддоп. відп — дні щорічної додаткової відпустки конкретного виду, на які має право працівник за відпрацьований період роботи в таких умовах; Ддод — кількість календарних днів додаткової відпустки, що підлягають наданню за відпрацьований робочий рік; РДф — кількість робочих днів розрахункового періоду, що дають право на таку відпустку, зокрема: — робочі дні, в яких працівник фактично відпрацював не менше половини тривалості робочого дня в таких умовах; — робочі дні, що припадають на час щорічної основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами та за особливий характер праці (відповідно окремо для кожного виду відпустки); — робочі дні роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не відчувають впливу несприятливих виробничих факторів, що припадають на певний час; РДб — кількість робочих днів у розрахунковому періоді (Двідпр) згідно з балансом робочого часу. |
Оскільки для розрахунку кількості днів щорічної додаткової відпустки важливо відпрацювати в таких особливих умовах не менше половини робочого часу, визначення тривалості такої відпустки «наперед» (за невідпрацьований час) може викликати труднощі. Водночас можливість надання такої відпустки «наперед» (за невідпрацьований час) передбачено ч. 9 ст. 10 Закону про відпустки: «Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року». Але, на наш погляд, правильніше визначати тривалість такої відпустки за фактичними даними на дату виходу в цю відпустку виходячи з періоду, за який не використано таку відпустку.
Таблиця 3. Стаж роботи, що дає право на відпустку
(уключається до показника формули Двідпр на с. 21 — 22)
| Стаж, що дає право на щорічну основну відпустку (ст. 6 Закону про відпустки) |
| Час фактичної роботи (у тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка |
| Час, коли працівник фактично не працював, але за ним відповідно до законодавства зберігалися місце роботи (посада) і заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу) |
| Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку |
| Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону про відпустки (ідеться про відпустки без збереження зарплати), за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а якщо дитина хвора на цукровий діабет |
| Час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів |
| Час навчання нових професій (спеціальностей) осіб, звільнених у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників |
| Інші періоди роботи, передбачені законодавством |
| Стаж, що дає право на щорічні додаткові відпустки (ст. 7 і 8 Закону про відпустки) |
| Час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами чи з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади. Зверніть увагу: розрахунок ведеться від нормальної або скороченої тривалості робочого дня, визначеної законодавством для певного виду виробництва, професії, посади (лист Мінпраці від 22.03.10 р. № 49/0/010/80-10) |
| Час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами та за особливий характер праці |
| Час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів |
Рис. 3. Зразок складання повідомлення
Рис. 4. Зразок складання заяви
Рис. 5. Зразок заповнення наказу (розпорядження)
про надання відпустки (типова форма № П-3)
ЕТАП 3. РОЗРАХОВУЄМО СУМУ ВІДПУСКНИХ
На підставі наказу (приклад див. на рис. 5, с. 27) бухгалтерія здійснює розрахунок відпускних. Формулу для розрахунку відпуск-них (Відп) у загальному випадку можна показати в такому вигляді:
де Д — кількість календарних днів відпустки (показники Досні Ддод. відп у формулах на с. 21 — 22);
ЗПСЕР — середньоденна зарплата;
В — виплати, що включаються до розрахунку відпусткових («грязна» сума), нараховані в розрахунковому періоді (за останні повні 12 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), які передують місяцю надання відпустки, або за меншу кількість місяців, що включаються до розрахункового періоду; правила визначення розрахункового періоду в табл. 5 на с. 30). Перелік виплат, які включаємо та не включаємо до розрахунку суми відпускних, див. у табл. 4*. Якщо в розрахунковому періоді працівник не мав заробітку не зі своєї вини, розрахунки здійснюються виходячи з установлених йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абзац третій п. 4 Порядку № 100), установленого у трудовому договорі на момент проведення обчислення середньої заробітної плати (лист Мінпраці від 22.12.05 р. № 717/018/84-05). У цьому випадку показник В = тарифна ставка х 12 місяців. Це правило найчастіше застосовується при використанні працівником відпустки відразу після виходу з відпустки для догляду за дитиною до 3 (6, 16) років;
ДРП — кількість календарних днів у році за 12 місяців у «звичайному» та високосному році відповідно. Якщо розрахунковий період менше 12 місяців, то показник ДРП для розрахунку середнього заробітку визначають як кількість календарних днів, що припадають на цілі місяці розрахункового періоду. Порядок визначення розрахункового періоду див. у табл. 5 на с. 30;
С — кількість святкових та неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період.
* Див. також Шпаргалку бухгалтера «Виплати працівникам: нарахування, утримання, участь у розрахунку середньої зарплати для соцвиплат і відпускних, індексація та компенсація, податкові витрати» // «БТ», 2013, № 18-19, с. 23.
Якщо працівникові підряд надаються кілька щорічних відпусток або різних видів відпусток, середню зарплату розраховуємо одну для всіх видів відпусток. Це справедливо і для ситуації, коли друга відпустка починається в наступному місяці: у цій ситуа-ції усе одно буде один розрахунковий період, який відлічують від початку відпустки. Якщо ж між початком відпустки є робочі дні, потрібно вже розраховувати нову середню зарплату виходячи з нового розрахункового періоду.
Розрахунок відпускних бухгалтерія здійснює в первинному документі, розробленому в довільній формі**.
** Про первинні документи читайте у статті «Первинні документи: складаємо, заповнюємо, підписуємо…» // «БТ», 2011, № 39, с. 10.
Таблиця 4. Виплати, що враховуємо та не враховуємо при розрахунку середньої зарплати
для відпускних (показник В формули на с. 28)
| ВИПЛАТИ, ЩО ВРАХОВУЮТЬСЯ ПРИ РОЗРАХУНКУ ВІДПУСКНИХ (показник В) |
| 1. Основна заробітна плата. До розрахунку також уключаються раніше нараховані відпускні, якщо вони припадають на розрахунковий період, а час щорічної відпустки включається до розрахункового періоду |
| 2. Доплати та надбавки. До таких доплат належать: доплати за надурочну роботу і роботу в нічний час; суміщення професій та посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт працівниками-почасовиками; високі досягнення у праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років тощо |
| 3. Виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії та теплової енергії. Премії за місяць, квартал, півріччя, дев’ять місяців та інший період, що не перевищує року, уключають до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю (нараховані по Кт 661; п. 3 Порядку № 100) |
| 4. Винагорода за підсумками роботи за рік і вислугу років тощо. Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років уключається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній: — щоб річну премію (винагороду) було враховано при розрахунку відпускних, її має бути нараховано в поточному році за попередній календарний рік (наприклад, у 2013 році за 2012 рік). Якщо премію нараховано в поточному році за поточний (наприклад, у грудні 2012 року за підсумками роботи за 2012 рік), то її не можна буде врахувати при розрахунку відпускних (листи Мінпраці від 26.01.07 р. № 49/13/155-07 і від 03.08.05 р. № 18-441-1). Це випливає з формального прочитання абзацу другого п. 3 Порядку № 100; — для кожного місяця розрахункового періоду премію (винагороду) враховуємо як 1/12 нарахованої винагороди, що додається до заробітку такого місяця. Це правило застосовується також, коли розрахунковий період становить менше 12 календарних місяців. Тож премія розподіляється не тільки між місяцями, за роботу в яких її нараховано (наприклад, премія за 2012 рік розподіляється на місяці 2012 року, що включаються до розрахункового періоду), але 1/12 премії додається також і до заробітку інших місяців розрахункового періоду, які не є періодом, що дає право на її отримання. Цей підхід також випливає з формального прочитання абзацу другого п. 3 Порядку № 100. Приклад 3. Працівник, прийнятий на роботу 05.09.12 р., іде у відпустку з 10.07.13 р. За розрахунковий період (жовтень 2012 року — червень 2013 року), крім зарплати (40000 грн.), працівнику нараховано квартальну премію за перевиконання обсягу робіт — у квітні 2013 року в сумі 1200 грн., а також у січні 2013 року за підсумками роботи в 2012 рік (3600 грн.). Квартальну премію, нараховану в квітні (1200 грн.), включаємо до розрахунку середнього заробітку в повному обсязі як виплату за квітень. Премію за підсумками роботи у 2012 році (3600 грн.), нараховану у січні 2013 року, уключаємо пропорційно місяцям розрахункового періоду — у сумі 2700 грн. (3600 : 12міс. х 9міс. розрахункового періоду). |
| Середня зарплата для оплати відпускних:
де 273 — це календарні дні розрахункового періоду, що дорівнює 9 місяцям (жовтень 2012 року — червень 2013 року): 31 + 30 + 31 + 31 + 28 + 31 + 30 + 31 + 30; 9 — це святкові та неробочі дні, що припадають на 9 місяців розрахункового періоду (жовтень 2012 року — червень 2013 року): 1 січня (Новий рік) і 7 січня (Різдво Христове), 8 березня (Міжнародний жіночий день), 5 травня (Великдень), 1 і 2 травня (День міжнародної солідарності трудящих), 9 травня (День Перемоги), 23 червня (Трійця), 28 червня (День Конституції України) |
| 5. Виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (зокрема, за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних та громадських обов’язків, службового відрядження тощо) |
| 6. Допомога по тимчасовій непрацездатності. При розрахунку середньої зарплати також слід ураховувати й оплату за рахунок коштів підприємства перших 5 днів тимчасової непрацездатності |
| 7. Допомога по вагітності та пологах. У Порядку № 100 про допомогу по вагітності та пологах нічого не йдеться, але її також потрібно враховувати при розрахунку середньої зарплати. Це пояснюється тим, що відповідно до п. 3 частини першої ст. 82 КЗпП час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами включається до стажу роботи, який дає право на щорічні відпустки. Крім того, цю виплату спрямовано на компенсацію втрати зарплати за період відпустки по вагітності та пологам. Це підтверджується і листами Мінпраці від 17.06.11 р. № 190/13/116-11, від 22.06.06 р. № 4201/0/14-06/13 |
| ВИПЛАТИ, ЩО НЕ ВРАХОВУЮТЬСЯ ПРИ ОБЧИСЛЕННІ СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ |
| 1. Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять до обов’язків працівника. Виняток становлять (тобто враховуються при розрахунку середньої зарплати): доплати за суміщення професій та посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт і виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу та не є штатними заступниками) |
| 2. Одноразові виплати. До них належить компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо. Зверніть увагу! Незалежно від того, є матеріальна допомога разовою чи ні, надана вона одному або всім (більшості) працівників, її сума не враховується при обчисленні середньої заробітної плати. Тут слід бути уважним, оскільки матдопомога систематичного характеру, надана всім чи більшості працівників, входить до фонду оплати праці та обліковується по кредиту субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» |
| 3. Компенсаційні виплати на відрядження та при переведенні на іншу роботу. Вони включають добові, оплату за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових |
| 4. Окремі види премій. До таких премій належать премії за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів та раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, уведення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності) |
| 5. Грошові та речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо |
| 6. Пенсії, державні допомоги, соціальні та компенсаційні виплати |
| 7. Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що виплачується за авторським договором |
| 8. Вартість безкоштовно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, мийних та знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування |
| 9. Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв та будинків відпочинку |
| 10. Виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за багаторічну й бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо |
| 11. Вартість безоплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування |
| 12. Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких уключення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством) |
| 13. Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я |
| 14. Доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу та внесками членів трудового колективу в майно підприємства |
| 15. Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати |
Таблиця 5. Правила визначення розрахункового періоду
(показник ДРП формули на с. 28)
| Правило | Пояснення |
| Тривалість розрахункового періоду — 12 кален-дарних місяців | Останні повні 12 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю виходу працівника у відпустку. Приклад 4. При виході у відпустку у червні 2013 року при повному відпрацьованому році розрахунковий період становить період з 01.06.12 р. по 31.05.13 р. |
| Тривалість розрахункового періоду, коли працівник відпрацював менше 12 календарних місяців, — фактично відпрацьовані повні місяці | Розрахунковий період уключає фактично відпрацьовані повні місяці (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю виходу у відпустку. Місяць прийняття на роботу включається до розрахункового періоду, якщо працівник відпрацював усі робочі дні за графіком роботи (прийнятий на роботу не пізніше першого робочого дня такого місяця). Приклад 5. Якщо працівника прийнято на роботу з 11 вересня 2012 року, розрахунковий період при виході у відпустку у червні 2013 року становитиме 8 календарних місяців (01.10.12 р. — 31.05.13 р.) |
| Дні, які слід виключити з розрахункового періоду (виключаємо календарні дні з показника ДРП) | 1. Календарні дні, коли працівник з незалежної від нього причини працював у режимі неповного робочого тижня (наказом роботодавця згідно зі ст. 32 КЗпП працівників переведено на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою протягом нормальної тривалості робочого тижня). Вихідні дні з розрахунку не виключають, оскільки відпустку надають у календарних днях і оплачуються саме календарні дні відпустки (лист Мінпраці від 07.08.09 р. № 472/13/84-09 // «БТ», 2009, № 38, с. 9). Якщо встановлено режим роботи неповного робочого дня, це не впливає на розрахунковий період. Якщо працівник працював у режимі неповного робочого тижня за власним рішенням (ст. 56 КЗпП), то на такі дні цей показник не зменшуємо |
| 2. Календарні дні відпустки «за свій рахунок», наданої на підставі ст. 25 і 26 Закону про відпустки (лист Мінсоцполітики від 26.11.12 р. № 1203/13/84-12 // «БТ», 2013, № 8, с. 10). Дні відпустки «за свій рахунок», наданої понад період, зазначений у ст. 25 і 26, не вираховуємо. Докладніше див. статтю «Відпустка «за свій рахунок»: порядок надання, особливості обліку в розрахунку середньої зарплати» // «БТ», 2013, № 8, с. 17 | |
| 3. Дні простою не з вини працівника (ініціатор простою — роботодавець) | |
| 4. Дні відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6, 16) років |
ЕТАП 5. ВИПЛАЧУЄМО ВІДПУСКНІ
Строк виплати. Роботодавець має виплатити працівнику відпускні до початку відпустки — не пізніше ніж за 3 календарні дні до початку відпустки (частина четверта ст. 115 КЗпП; частина перша ст. 21 Закону про відпустки; лист Мінпраці від 26.06.09 р. № 155/13/116-09 // «БТ», 2009, № 34, с. 10). При цьому між днем виплати відпускних та першим днем відпустки має пройти 3 календарні дні і при цьому день виплати відпускних у ці 3 дні не враховується.
Виняток допускається (не буде порушення трудового законодавства) у разі потреби отримання щорічної відпустки (її частини) у стислі строки (через сімейні обставини, за станом здоров’я тощо). У заяві працівник може висловити своє бажання про отримання відпускних у строки, погоджені між працівником та робото-давцем (лист Мінсоцполітики від 05.01.12 р. № 7/13/133-12 // «БТ», 2012, № 23, с. 8). Але в цьому випадку, на наш погляд, має бути виконано певні умови.
По-перше, заяву буде написано працівником у стислі строки. Вважаємо, що «стислі строки» можна розглядати вже тоді, коли заяву датовано датою, яка настає пізніше ніж за 2 тижні до початку відпустки. Такий висновок можна зробити з ч. 11 ст. 10 Закону про відпустки, яка передбачає повідомлення роботодавцем працівника про початок його відпустки не пізніше ніж за тижні до встановленого графіком строку. Строк 2 тижні в цьому випадку буде нормальним (не стислим), а все, що менше цього строку, можна класифікувати як «стислі строки». Це є виправданим з точки зору того, що роботодавцю для виплати відпускних необхідно виконати певні дії, які потребують часу: розрахувати відпускні, виплатити їх працівнику.
По-друге, працівник у заяві зазначить, що він не заперечує проти отримання відпускних в інший строк, ніж передбачений частиною четвертою ст. 115 КЗпП і частиною першою ст. 21 Закону про відпустки, через погодження надання відпустки у стислі строки. Цю умову працівник може сформулювати, наприклад, так: «У зв’язку з тим, що надання мені щорічної відпустки погоджено у стислі строки (менш ніж за 2 тижні до її початку), я не заперечую проти отримання належних мені відпускних в інший строк, визначений роботодавцем, ніж передбачений частиною третьою ст. 115 КЗпП і частиною першою ст. 21 Закону України «Про відпустки».
Зазвичай виплату відпускних приурочують до чергового строку виплати зарплати.
Сплата ПДФО і ЄВС при виплаті відпускних. Виплату відпускних до виходу працівника у відпустку до їх нарахування в бухобліку (відображення по Кт 661) слід розглядати як виплату авансу. А тому при виплаті відпускних обов’язково сплатити (див. також табл. 7 на с. 31):
1) ПДФО (без застосування ПСП, навіть у разі коли сума відпускних не перевищує розміру граничного доходу для застосування ПСП);
2) ЄВС у частині нарахування за ставкою, що застосовується до доходу у вигляді зарплати (залежить від класу профризику). ЄВС у частині утримання (3,6 %) можна не сплачувати, а сплатити при виплаті зарплати за другу половину місяця, в якому нараховано відпускні, але не пізніше 20 (28) числа наступного місяця.
ЕТАП 6. НАРАХОВУЄМО ВІДПУСКНІ В ОБЛІКУ
(ОПОДАТКУВАННЯ)
Бухгалтерський облік. Сума відпускних згідно з п.п. 2.2.12 Інструкції № 5 уключається до фонду додаткової зарплати.
Відповідно до п.п. 1.6.1 Інструкції № 5 відпускні слід нараховувати в місяці, на який вони припадають. Нарахування відпускних, що припадають на кілька місяців, наперед усією сумою в місяці виходу працівника у відпустку, на наш погляд, є неправильним з точки зору методології бухобліку. Тому при нарахуванні перехідних відпускних розбиваємо їх та включаємо до відповідного місяця, на який припадають дні відпустки. У бухгалтерському обліку нарахування відпускних відображаємо записом по дебету субрахунку резерву відпусток та по кредиту розрахунків за зарплатою (Дт 471 — Кт 661). ЄВС у частині нарахування відображаємо записом: Дт 471 — Кт 651. Якщо на підприємстві не створюється резерв відпусток, то по дебету слід відобразити той самий рахунок витрат, що й при нарахуванні зарплати працівнику (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 661, 651).
Резерв відпусток. У бухобліку необхідно створювати резерв відпусток (п. 13 П(С)БО 11, п. 7 П(С)БО 26). Суми створюваного забезпечення визнаються витратами (п. 13 П(С)БО 11). Це відображається бухгалтерським записом по дебету рахунків витрат, на яких відображаємо нарахування зарплати, і по кредиту суб-рахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток» (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 471). Нараховуємо резерв щомісяця, на підставі розрахунку, оформленого як первинний документ, або у вигляді бухгалтерської довідки. Переглядати розмір резерву на оплату відпусток слід один раз на рік (на кінець звітного року).
Створювати резерв відпусток повинні всі підприємства, крім суб’єктів малого підприємництва, що мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат, тобто платники податку на прибуток за ставкою 0 % та єдиноподатники (лист МФУ від 09.06.06 р. № 31-34000-20-25/12321; п. 8 розд. І П(С)БО 25).
До податкових витрат щомісячні суми створення резерву відпусток не включаємо, а відображаємо за фактом нарахування відпускних (Кт 661) при виході працівника у відпустку.
Оподаткування. На суми відпускних нараховуємо ПДФО та ЄВС за правилами, передбаченими для зарплати, тобто для цілей оподаткування відпускні розцінюємо як частину нарахованої зарплати. У формі № 1ДФ відпускні показуємо, як і зарплату, з ознакою доходу «101». У звітності щодо ЄВС (форма № Д4) у таблиці 1 показуємо в рядках для відображення зарплати, а в таблиці 6 слід відображати окремо від зарплати, тобто в окремому рядку із зазначенням у графі 10 КТН «10»*.
* Докладніше див. Тему тижня «Як заповнити щомісячну форму № Д4 щодо ЄВС» // «БТ», 2013, № 5, с. 24.
Податкові витрати на суму нарахованих у бухобліку відпускних (Кт 661) відображаємо, як і суму зарплати працівників, на підставі пп. 138.8.2, 138.8.5, 138.10.2, 138.10.3 ст. 138 і п. 142.1 ст. 142 ПКУ. ЄВС у частині нарахування на суми відпускних уключаємо до податкових витрат на підставі п.п. 138.10.4 ст. 138, п. 143.1 ст. 143 ПКУ.
Таблиця 6. Оподаткування відпускних
| Категорія працівників | Ставки ЄВС | ПДФО | |||
| нарахування | утримання | ставка | ПСП | 1ДФ | |
| Працівник підприємця (всі) | Від 36,76 до 49,7 %(1) | 3,6 % | 15 (17) % | Застосовується | 101 |
| Працівник підприємства (не інвалід) | |||||
| Працівник підприємства (інвалід) | 8,41 % | ||||
| Працівники-інваліди у громадських організаціях інвалідів(2) | 5,5 % | ||||
| Працівники-інваліди підприємств УТОГ та УТОС(2) | 5,3 % | 2,85 % | |||
| Інші працівники (не інваліди) підприємств УТОГ та УТОС(2) | 3,6 % | ||||
| Працівники льотних екіпажів(3) | 45,96 % | 6,1 %(4) | |||
| Підприємства суднобудівної промисловості (клас 30.11, група 30.1, розділ 30; клас 33.15, група 33.1, розділ 33 КВЕД ДК 009:2010) | 33,2 % | 3,6 % | |||
| (1) Залежить від класу професійного ризику. | |||||
Таблиця 7. Строки сплати ПДФО та ЄВС із сум відпускних
| Вид виплати | ПДФО | ЄВС | |
| у частині нарахування | у частині утримання | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Грошові кошти на виплату відпускних отримано з банківського рахунка (перераховано на рахунок працівника) | |||
| За дні відпустки, що припадають на звітний місяць | Одночасно з отриманням (перерахуванням) грошових коштів(1) | Одночасно з отриманням (перерахуванням) грошових коштів | Не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем(2) |
| За дні відпустки, що припадають на наступний місяць | Не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відпускних(2) | ||
| При виплаті відпускних із виручки в негрошовій формі | |||
| За дні відпустки, що припадають на звітний місяць | Протягом банківського дня, наступного за днем виплати(1) | У день виплати відпускних | Не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем(2) |
| За дні відпустки, що припадають на наступний місяць | Не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відпускних(2) | ||
| (1) При несвоєчасній виплаті відпускних згідно з п.п. 168.1.5 ПКУ ПДФО необхідно сплатити протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем місяця, в якому нараховано, але не виплачено дохід. | |||
ЕТАП 7. ВІДМІТКА ПРО ВИКОРИСТАННЯ ВІДПУСТКИ
Після повернення з відпустки за фактом використання працівником відпустки на підставі наказу або графіка відділ кадрів проставляє відмітки в особовій картці працівника типової форми № П-2 (рис. 6) про використання відпустки.
У період використання відпустки працівник може захворіти. У цьому випадку він має право на продовження або перенесення невикористаних через хворобу днів відпустки (частина друга ст. 11 Закону про відпустки). Про те, як це оформляється, див. у статті «Хвороба в період відпустки — порядок оплати днів хвороби та відпустки» // «БТ», 2009, № 32, с. 16.
Крім того, в окремих випадках роботодавець може відкликати працівника з відпустки. Про таку можливість див. у Пошті тижня «Відкликання працівника з відпустки внаслідок хвороби працівника, який його замінює» на с. 45.
Рис. 6. Зразок заповнення в особовій картці працівника (форма № П-2)
інформації про використання відпустки
Документи і скорочення
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.01 р. № 2341-III.
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Закон № 2628 — Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.01 р. № 2628-III.
Закон № 103 — Закон України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.98 р. № 103/98-ВР.
Закон № 540 — Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.97 р. № 540/97-ВР.
Закон № 796 — Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII.
Список № 570 — Список робіт, професій і посад працівників лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних та лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв, яким надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів, затверджений постановою КМУ від 09.06.97 р. № 570.
Список 1 — Список виробництв, цехів, професій та посад зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку (додаток 1 до постанови КМУ від 17.11.97 р. № 1290).
Список 2 — Список виробництв, робіт, професій та посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (додаток 2 до постанови КМУ від 17.11.97 р. № 1290).
Порядок № 346 — Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ та закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковцям, затверджений постановою КМУ від 14.04.97 р. № 346.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5.
ЄВС — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.
ПСП — податкова соціальна пільга.
К. дн. — календарний день.
Роб. дн. — робочий день.
