Про затвердження Порядку надання допомоги по частковому безробіттю

НОВИЙ ЗАКОН ПРО ЗАЙНЯТІСТЬ:

надання Фондом безробіття допомоги по частковому безробіттю (стаття 47)

Наказ Міністерства соціальної політики України від 07.03.13 р. № 103

«Про затвердження Порядку надання допомоги по частковому безробіттю»

Документ, що коментується, наведено у додатку «Документи»

Наказ, що коментується, розроблений на виконання ст. 47 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.12 р. № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість). Ним:

1) затверджено Порядок надання допомоги по частковому безробіттю (далі — Порядок);

2) скасовано дію наказу «Про затвердження Переліку причин тимчасового припинення виробництва, що призводять до часткового безробіття, і Порядку фінансування виплат по частковому безробіттю та надання допомоги по частковому безробіттю» від 07.02.09 р. № 45*.

* Свого часу цей наказ був розроблений на виконання попередника чинного на сьогодні Закону про зайнятість. Див. ком. «Часткове безробіття у роботодавця — Мінпраці розробило Порядок фінансування компенсації втрати працівниками заробітку» // «БТ», 2009, № 15, с. 7.

Порядок визначає механізм та умови надання застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю. Така допомога компенсує працівнику втрату ним частини зарплати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин (п. 1.2). Скорочення тривалості робочого часу у цьому разі ініціює роботодавець, керуючись ст. 32 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Допомога встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду (п. 3.4). Розмір допомоги визначить Фонд безробіття, виходячи з фінансових можливостей, але не вище прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отримати таку допомогу для своїх працівників можуть тільки виробничі підприємства (п. 1.4).

При цьому виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється підприємством у разі зупинення (скорочення) виробництва (п. 1.3). Зупинення (скорочення) виробництва без припинення трудових відносин можливе у разі, коли воно (п. 1.2 Порядку та ч. 1 ст. 47 Закону про зайнятість):

— відбувається на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (структурний підрозділ підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах такого підрозділу), що має невідворотний та тимчасовий характер, триває не менше 3 місяців і не перевищує 6 місяців, не залежить від працівників та роботодавця, охопило не менш як 20 % чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30% і більше на місяць;

— є вимушеним, оскільки вичерпано всі можливі заходи запобігання йому, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та виборним органом профспілкової організації, з якою укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними (див. таблицю на с. 5).

Про можливе зупинення (скорочення) виробництва підприємство письмово повідомляє (далі — повідомлення) свій центр зайнятості за місцем взяття на облік як платника єдиного внеску (п. 2.1). У цьому разі центр зайнятості за погодженням з підприємством організовує заходи щодо запобігання вивільненню працівників. І вже у випадку фактичного зупинення (скорочення) виробництва підприємство для отримання можливості отримувати для працівників допомогу подає до центру зайнятості документи, названі у п. 2.3 Порядку.

Питання можливості надання допомоги протягом 10 календарних днів розглядає комісія, яка формується згідно з п. 2.6. Її рішення відображається у висновку, який для центру зайнятості носить рекомендаційний характер. Однак рішення про надання допомоги приймає керівник центру зайнятості на підставі висновку комісії протягом 5 календарних днів. Центр зайнятості надсилає підприємству рекомендованим листом із повідомленням про вручення протягом 5 календарних днів з дня прийняття рішення:

— про надання допомоги — проект договору про надання допомоги по частковому безробіттю (додаток 1 до Порядку);

— про відмову в наданні допомоги — повідомлення про обґрунтування причин відмови.

Перерахування підприємству коштів для виплати допомоги по частковому безробіттю здійснюється центром зайнятості:

— щомісяця протягом 15 робочих днів після отримання від підприємства відомостей за формою додатку 2 до Порядку (п. 3.1);

— з першого дня зупинення (скорочення) виробництва у межах строку зупинення (скорочення) виробництва, але не більш як 180 календарних днів протягом року (п. 3.3).

Вимоги до підприємства-роботодавця та працівника

За наступним одержанням допомоги підприємство може звернутися лише через рік після закінчення строку виплати допомоги.

Повернути допомогу Фонду безробіття повинен буде роботодавець, який протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги по частковому безробіттю з дня закінчення виплати допомоги (180 календарних днів або меншого часу), звільнить працівника, який отримував допомогу на підставі:

— п. 1 ст. 40 КЗпП (з ініціативи роботодавця у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників);

— п. 1 ст. 36 КЗпП (за угодою сторін);

— частиною третьою ст. 38 КЗпП (звільнення працівника за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору).

Наказ, що коментується, набере чинності з дня його офіційного опублікування — з 07.06.13 р.

Вікторія ЗМІЄНКО

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Про затвердження Порядку надання допомоги по частковому безробіттю

Наказ від 7 березня 2013 року № 103

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 16 травня 2013 р. за № 756/23288

Відповідно до статті 47 Закону України «Про зайнятість населення»

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок надання допомоги по частковому безробіттю, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, накази Міністерства праці та соціальної політики України:

від 7 лютого 2009 року № 45 «Про затвердження Переліку причин тимчасового припинення виробництва, що призводять до часткового безробіття, і Порядку фінансування виплат по частковому безробіттю та надання допомоги по частковому безробіттю», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 березня 2009 року за № 189/16205;

від 2 вересня 2009 року № 330 «Про затвердження Змін до Порядку фінансування виплат по частковому безробіттю та надання допомоги по частковому безробіттю», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 вересня 2009 року за № 900/16916.

<…>

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Заступник міністра, керівник апарату В. Коломієць

Порядок надання допомоги по частковому безробіттю

Затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 07.03.2013 р. № 103

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 16 травня 2013 р. за № 756/23288

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок визначає механізм та умови надання застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.

1.2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

допомога по частковому безробіттю — кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі — Фонд), що надаються територіальними органами Державної служби зайнятості у районах, містах, районах у містах (далі — територіальні органи) підприємству для виплати застрахованим особам (далі — працівники) у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин;

зупинення (скорочення) виробництва — зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (структурному підрозділі підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах такого підрозділу), що має невідворотний та тимчасовий характер, триває не менше трьох місяців і не перевищує шести місяців, не залежить від працівників та роботодавця, охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць, а також зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників, яке є вимушеним, оскільки вичерпано всі можливі заходи запобігання йому, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та виборним органом профспілкової організації, з якою укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними;

комісія з питань надання допомоги по частковому безробіттю — комісія, що створюється територіальним органом для розгляду питання щодо надання допомоги по частковому безробіттю (далі — комісія);

організаційно-виробничі причини — перепрофілювання, технічне переоснащення, зміна технології виробництва, перехід на інші види сировини з метою подолання причин, що викликали зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві та не пов’язані з припиненням трудових відносин з працівниками;

часткове безробіття — вимушене тимчасове скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції з причин економічного, технологічного і структурного характеру без припинення трудових відносин.

Термін «застраховані особи» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Термін «підприємство» вживається у значенні, наведеному у Господарському кодексі України.

1.3. Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється підприємством у разі зупинення (скорочення) виробництва.

1.4. Допомога по частковому безробіттю надається підприємствам незалежно від їх форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов’язана з виробництвом продукції.

Допомога по частковому безробіттю надається підприємствам, які не мають заборгованості з виплати заробітної плати, що виникла до зупинення (скорочення) виробництва; не мають непогашеної заборгованості щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період до 1 січня 2011 року та (або) заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що виникли до зупинення (скорочення) виробництва; не мають несплачених фінансових санкцій за недодержання норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та (або) Закону України «Про зайнятість населення».

1.5. Право на допомогу по частковому безробіттю мають працівники, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почалося скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу, працювали не менше шести календарних місяців, за яких сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому, ніж мінімальний розмір страхового внеску, та у яких скорочення тривалості робочого часу становить 50 і більше відсотків на місяць. Право на зазначену допомогу також мають особи, які перебували у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і на день початку зупинення (скорочення) виробництва приступили до роботи.

1.6. Допомога по частковому безробіттю не надається у разі, коли:

зупинення (скорочення) виробництва носить сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин;

є можливість працевлаштування (тимчасового переведення) працівників на період зупинення (скорочення) виробництва на інших дільницях, у цехах;

працівник:

письмово відмовився від працевлаштування (тимчасового переведення) на підходящу роботу на підприємстві з повним робочим днем (тижнем);

працює на цьому підприємстві за сумісництвом;

проходить на підприємстві альтернативну (невійськову) службу;

залучений до профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків, передбачених статтею 7¹ Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

II. Надання допомоги по частковому безробіттю

2.1. Про можливе зупинення (скорочення) виробництва підприємство письмово повідомляє (далі — повідомлення) територіальний орган за місцем взяття на облік як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не пізніше дати початку зупинення (скорочення) виробництва.

2.2. Територіальний орган за погодженням з підприємством організовує заходи щодо запобігання вивільненню працівників.

2.3. У разі зупинення (скорочення) виробництва підприємство подає територіальному органу заяву та такі документи:

копію наказу підприємства про зупинення (скорочення) виробництва, завірену печаткою підприємства, в якому зазначено обставини, що призвели до зупинення (скорочення) виробництва, його початок та тривалість, а також що зупинення (скорочення) виробництва охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць;

копію спільного рішення підприємства та виборного органу профспілкової організації або вільно обраного представника (представників) працівників підприємства (у разі відсутності первинної профспілкової організації), з якою (яким) укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними про те, що зупинення (скорочення) виробництва є вимушеним (вичерпано всі можливі заходи запобігання);

відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті)), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю, відповідно до пункту 1.5 розділу I цього Порядку (далі — відомості);

документ органу державної влади України та/або іноземної держави, що підтверджує обставини, які призвели до зупинення (скорочення) виробництва (за наявності).

2.4. Територіальний орган вживає заходів щодо залучення до громадських робіт працівників (за їх бажанням) у разі їх обліку в територіальному органі на умовах, визначених чинним законодавством.

Допомога по частковому безробіттю таким працівникам надається в межах строку зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві з наступного дня після закінчення їх участі в громадських роботах на умовах, визначених цим Порядком.

2.5. Територіальний орган забезпечує подання на розгляд комісії узагальненої інформації про результати вжитих територіальним органом заходів щодо запобігання вивільненню працівників та інформації про відсутність або наявність заборгованості зі сплати підприємством єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

2.6. Персональний склад комісії затверджується територіальним органом і включає: представника територіального органу у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (одна особа); представників територіального органу (три особи); представника структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (праці та зайнятості) місцевої державної адміністрації (одна особа); представника управління (управління) економіки місцевої державної адміністрації (одна особа); представника територіального органу Державної інспекції України з питань праці (одна особа); представників сторін соціального діалогу від профспілкового органу (дві особи); представників сторін соціального діалогу від роботодавців (дві особи).

Очолює комісію заступник керівника територіального органу або особа, яка його заміщує.

Питання про надання або відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю розглядається комісією протягом 10 календарних днів з дати подання підприємством заяви та документів, зазначених у пункті 2.3 цього розділу.

2.7. Засідання комісії скликається головою (залежно від кількості поданих підприємствами заяв) або на вимогу однієї третини членів комісії. Засідання комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин членів комісії.

Висновок комісії носить рекомендаційний характер та оформлюється протоколом засідання комісії, що затверджується більшістю голосів присутніх.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.

2.8. Рішення про надання або відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю приймається керівником територіального органу та оформлюється наказом територіального органу протягом 5 календарних днів після отримання висновку комісії.

У разі прийняття рішення про надання допомоги по частковому безробіттю територіальний орган протягом 5 календарних днів рекомендованим листом з повідомленням про вручення надсилає підприємству проект договору про надання допомоги по частковому безробіттю за зразком згідно з додатком 1 до цього Порядку, який укладається між територіальним органом та підприємством та в якому визначаються права та обов’язки сторін, порядок перерахування підприємству коштів Фонду та виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю, гарантії зайнятості працівників, відповідальність сторін, порядок внесення змін та умови розірвання і припинення договору.

У разі прийняття рішення про відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю територіальний орган протягом 5 календарних днів повідомляє про таке рішення підприємство рекомендованим листом з повідомленням про вручення із зазначенням обґрунтування причин прийняття такого рішення.

III. Виплата, розмір та тривалість надання допомоги по частковому безробіттю

3.1. Перерахування підприємству коштів для виплати допомоги по частковому безробіттю здійснюється територіальним органом щомісяця протягом 15 робочих днів після отримання від підприємства відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги частини другої статті 47 Закону України «Про зайнятість населення» (додаток 2).

3.2. Підприємство виплачує кошти працівникам у строк не більше ніж 3 робочі дні після їх надходження на рахунок підприємства за окремою платіжною відомістю для виплат допомоги по частковому безробіттю (відомості на виплату грошей). Копія зазначеної відомості з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника (відомості на виплату грошей) подається територіальному органу не пізніше 10 календарних днів після виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю.

У разі скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва у працівників, які не були включені до відомостей про осіб, щодо яких прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю, підприємство додатково подає територіальному органу на розгляд комісії відомості про таких осіб і копію спільного рішення підприємства та виборного органу профспілкової організації або вільно обраного представника (представників) працівників підприємства (у разі відсутності первинної профспілкової організації), з якою (яким) укладено колективний договір, про те, що зупинення (скорочення) виробництва є вимушеним (вичерпано всі можливі заходи запобігання).

3.3. Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється підприємством з першого дня зупинення (скорочення) виробництва у межах строку зупинення (скорочення) виробництва, але не більш як 180 календарних днів протягом року.

3.4. Допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.

Розмір допомоги визначається під час затвердження бюджету Фонду, виходячи з фінансових можливостей, і не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом.

3.5. Підприємство не може звернутися за наступним одержанням з Фонду коштів для виплати працівникам, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю, раніше ніж через рік після закінчення строку виплати допомоги по частковому безробіттю.

3.6. Підприємство відповідає за достовірність документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю та цільове використання коштів Фонду.

3.7. У разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю (розірвання трудового договору протягом 6 місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів — протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги по частковому безробіттю), з дня закінчення виплати допомоги по частковому безробіттю з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40, пунктом 1 статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів про працю України), кошти, отримані підприємством, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої допомоги по частковому безробіттю звільненої особи.

Допомога по частковому безробіттю не надається працівникам, які отримують оплату часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції) відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України.

Територіальний орган на підставі інформації з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування про припинення трудових відносин з особами, які отримували допомогу по частковому безробіттю, повідомляє про це територіальний орган Державної інспекції України з питань праці.

3.8. За наявності підстав територіальний орган вживає заходів щодо повернення в повному обсязі коштів, наданих підприємству для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю.

3.9. Кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю не надаються підприємствам, якими не дотримано вимоги статті 47 Закону України «Про зайнятість населення» та цього Порядку.

3.10. Територіальний орган контролює цільове використання коштів, що перераховуються підприємству для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю та має право отримувати від підприємства необхідні пояснення з цих питань, в тому числі в письмовій формі.

Територіальний орган має право перевіряти достовірність відомостей, поданих підприємством для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання підприємством виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю в разі відмови або перешкоджання з боку підприємства у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання підприємством коштів Фонду.

3.11. Спори, що виникають з питань надання та цільового використання коштів для виплати підприємством допомоги по частковому безробіттю працівникам, розглядаються у встановленому законодавством порядку.

Директор Департаменту ринку праці та зайнятості М. Лазебна

ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ