СПИСАННЯ БЕЗНАДІЙНОЇ КРЕДИТОРКИ:
витрати не коригуються — суд захищає права платників
Ухвала Вищого адміністративного суду України від 17.12.12 р. № К/9991/57801/12
«Про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень»
Цю ухвалу ВАдСУ прийняв під час розгляду касаційної скарги податкового органу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у спорі з підприємством — платником податку на прибуток.
Ми вирішили звернути вашу увагу на цей документ, оскільки вкотре, але тепер уже на рівні ухвали, ВАдСУ:
— підтверджено право платника податків на включення до складу витрат II кварталу 2011 року збитків, що утворилися станом на 01.01.11 р., у повному обсязі без будь-яких обмежень;
— розглянуто податкові наслідки в дебітора, який отримав товари (роботи, послуги) та не оплатив їх протягом строку позовної давності.
На другому питанні зупинимося дещо детальніше. Річ у тім, що ще за часів дії Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі — Закон про податок на прибуток) не-одноразово надавалися роз’яснення як представників центрального податкового відомства, так і судів*, що на момент закінчення строку позов-ної давності стосовно отриманих, але не оплачених товарів (робіт, послуг), валові витрати (сьогодні, відповідно, просто витрати згідно з Податковим кодексом України, далі — ПКУ) необхідно відкоригувати в бік зменшення. Підставу цього офіційні органи бачили в тому, що платник податків, не оплативши товари (роботи, послуги), так і не зазнав витрат на їх придбання, а отже, вони є безоплатно отриманими, що не дозволяє залишати їх вартість у складі валових витрат.
Насправді і Закон про податок на прибуток, і ПКУ висувають вимогу при списанні кредиторської заборгованості після закінчення строку позовної давності включати суму заборгованості до складу валових доходів (доходів за ПКУ). Так, відповідно до п.п. 135.5.4 ПКУ до складу інших доходів уключається безнадійна кредиторська заборгованість, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги провадяться між платником податків та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи. У свою чергу, до складу безнадійної заборгованості згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ включається заборгованість за зобов’язаннями, за якими минув строк позовної давності.
Що стосується витрат, то в разі використання придбаних товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності підприємство правомірно відображає витрати на вартість такого придбання. Вимоги про коригування витрат при списанні заборгованості після закінчення строку позовної давності ПКУ не висуває. Не було такої вимоги і в Законі про податок на прибуток. Ці товари (роботи, послуги) не можуть вважатися безоплатно отриманими, оскільки вони придбавалися на умовах оплати, що підтверджується договором.
Отже, при списанні безнадійної заборгованості за отриманими, але не оплаченими товарами (роботами, послугами) підприємство зобов’язане включити вартість таких товарів (робіт, послуг) з урахуванням ПДВ до складу інших доходів. При цьому витрати не коригуються (не зменшуються).
Стосовно суми вхідного ПДВ вважаємо, що при списанні кредиторської заборгованості, строк якої минув, ні сума податкового кредиту з ПДВ, ні сума від’ємного значення попередніх періодів (ряд. 24 Декларації з ПДВ) коригуватися не повинні. Водночас ДПСУ в листі від 06.04.12 р. № 10155/7/15-3417-03** дійшла висновку: якщо залишок від’ємного значення ПДВ, сформований платником ПДВ щодо придбаних товарів/послуг, після закінчення строку позовної давності є несплаченим, то такі товари вважаються безоплатно отриманими. Тобто факт їх придбання відсутній, а тому відповідно до п. 198.3 ПКУ право на податковий кредит щодо таких товарів платник втрачає. У коментарі до цього листа (див. «БТ», 2012, № 25, с. 11) викладено наші аргументи проти такої жорсткої позиції ДПСУ, тому сьогодні ще раз на них не зупинятимемося.
У спорі з перевіряючими при відстоюванні позиції, що товари (роботи, послуги), не оплачені протягом строку позовної давності, не є безоплатно отриманими, допоможуть ухвала ВАдСУ, що коментується сьогодні, а також Узагальнююча податкова консультація щодо порядку списання кредиторської заборгованості за неоплачені товари, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.12 р. № 576 (далі — УПК). В УПК (запитання № 1 і 2) підтверджується право на збереження витрат щодо отриманих, але не оплачених протягом строку позовної давності товарів (робіт, послуг).
На завершення нагадаємо, що докладно питання податкового та бухгалтерського обліку цих операцій розглядалися нами в консультації «Наслідки списання кредиторської заборгованості» // «БТ», 2012, № 14, с. 45 і статті «Безнадійна заборгованість: відображаємо в податковому обліку» // «БТ», 2012, № 50, с. 17.
Жанна СЕМЕНЧЕНКО
* Відповідну позицію було озвучено, наприклад, у листі ДПАУ від 07.06.06 р. № 10751/7/15-0317 з посиланням на постанову ВГСУ від 09.03.04 р. у справі № 31/83а.
** У розділі 101.23 Єдиної бази податкових знань (http://minrd.gov.ua/ebpz) є консультація, в якій податківці наполягають на коригуванні суми податкового кредиту стосовно будь-яких товарів (послуг), що отримані платником ПДВ та не оплачені протягом строку позовної давності (без згадки про наявність залишку від’ємного значення).
