РОБОТА СУМІСНИКІВ:
особливості трудових відносин
Лист Міністерства соціальної політики України від 28.03.13 р. № 2-1/06/187-13
«Щодо роботи за сумісництвом»
У листі, що коментується, Мінсоцполітики розглядає питання оформлення трудових відносин із сумісниками. Зокрема, порушено питання щодо відмінності таких понять, як «суміщення професій (посад)» і «сумісництво», зазначено норми законодавства, що їх визначають.
Суміщення професій та сумісництво. Згідно з переліченими в листі нормативно-правовими актами суміщення професій визначається як виконання працівником разом зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою). Ця фраза передбачає здійснення працівником трудових обов’язків понад його основні функції при незмінній тривалості робочого часу, тобто протягом дня в той самий час працівник суміщає, наприклад, посади водія та експедитора.
А от сумісництвом вважається виконання працівником іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому чи іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за наймом. Отже, інтенсивність праці співробітника залишається незмінною, при цьому виникає збільшення тривалості його робочого дня. При цьому працівник-сумісник може вранці виконувати обов’язки охоронника, а після закінчення цього часу — функції економіста. Тимчасове заміщення відсутнього працівника сумісництвом не вважається.
Особливості оформлення. Зауважимо, що процедура оформлення працівника за сумісництвом практично схожа з процедурою прийняття на основне місце. Відмітними рисами є:
— зазначення в заяві про прийняття, що робота здійснюватиметься за сумісництвом;
— не потрібне пред’явлення трудової книжки (п. 1.1 Інструкції № 58*), оскільки вона знаходиться на підприємстві за основним місцем роботи. Запис про сумісництво здійснюється тільки за бажанням працівника у вигляді окремого рядка. Якщо відмітки щодо прийняття на роботу за сумісництвом не було, то запис про звільнення здійснювати не потрібно;
— із документів необхідна наявність у працівника паспорта. Можливе також надання диплома чи іншого документа про здобуту освіту або професійну підготовку (якщо робота потребує спеціальних знань).
Обмеження за сумісництвом можуть запроваджуватися законо-давчо**, а також прописуватися в колективному договорі. Наприклад, установлюватися заборона на роботу за сумісництвом, що може завдати економічної шкоди підприємству — основному місцю роботи працівника. За невиконання встановлених у трудовому договорі вимог працівника може бути притягнено до дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення.
Оплата лікарняних. Мінсоцполітики також нагадало, що сумісник має право на виплату лікарняних. Згідно з п. 21 Порядку № 1266***, якщо застрахована особа працює за сумісництвом, допомога по тимчасовій непрацездатності надається на підставі копії листка непраце-здатності, виданого в установленому порядку, засвідченого підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи, і довідки про середню зарплату за основним місцем роботи.
Перехід із сумісництва на основ-не місце. Мінсоцполітики порушило й питання зміни статусу роботи («сумісництво → основна робота»). При цьому Мінсоцполітики вважає за можливе оформити це тільки за допомогою звільнення із сумісництва та прийняття на основне місце. Але, на наш погляд, у цьому випадку можливе й переведення із сумісництва на основне місце без звільнення. Про це ми писали в Темі тижня «Робота сумісника» // «БТ», 2009, № 38, с. 38.
Запис у трудовій книжці. Запис до трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом здійснюється за бажанням працівника власником чи уповноваженим ним органом за місцем основної роботи. При цьому Мінсоцполітики зауважило: якщо за основним місцем роботи до трудової книжки працівника не внесено запис про роботу за сумісництвом, то до неї не вноситься й запис про звільнення працівника з цієї роботи. На наш погляд, запис про роботу за сумісництвом можна зробити і при звільненні з місця роботи за сумісництвом, адже його вказують окремим рядком (п. 2.14 Інструкції № 58). Тому можна відразу зазначити дані щодо прийняття за сумісництвом і про звільнення. Приклад заповнення трудової книжки на працівника-сумісника див. у статті «Трудові книжки: особливості заповнення» // «БТ», 2011, № 32, с. 18.
Дар’я КРАВЧЕНКО
* Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мін’юсту, Мінпраці, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58.
** Наприклад, така норма є в Положенні про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій, затвердженому наказом Мін’юсту, Мінпраці, Мінсоцзахисту від 28.06.93 р. № 43.
*** Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266.
