ПОВЕРНЕННЯ
ТОВАРУ НЕРЕЗИДЕНТУ
позбавляє права
на податковий кредит з ПДВ?
Лист Державної податкової служби України від 21.12.12 р. № 7541/0/61-12/15-3115
«Про розгляд звернення стосовно деяких питань оподаткування податком на додану вартість»
У листі, що коментується, ДПСУ розглянула питання, пов’язані з нарахуванням та відображенням податкових зобов’язань і податкового кредиту при ввезенні продукції від нерезидента і подальшому вивезенні (поверненні) бракованої продукції такому нерезиденту.
При цьому на самому початку листа логіка міркувань ДПСУ свідчить про те, що при імпорті (ввезенні) продукції від нерезидента право на податковий кредит виникає на підставі належним чином оформленої ВМД.
Далі в тексті листа увагу ДПСУ було звернено на митний режим реекспорту і наголошено на тому, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 Митного кодексу України цей вид митного режиму застосовується щодо тих іноземних товарів, які ввозилися та вивозяться за тим самим договором з нерезидентом. При цьому ДПСУ згадала, що стосовно реекспорту також застосовується нульова ставка на підставі п.п. «б» п.п. 195.1.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).
На перший погляд логічні міркування. Адже при вивезенні бракованої продукції ПДВ, сплачений у момент увезення, якщо керуватися здоровим глуздом, має бути повернено, що й досягається математично при відображенні у складі податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої при ввезенні, та податкових зобов’язань за ставкою 0 %, при вивезенні продукції.
Однак ДПСУ не завжди керується здоровим глуздом. Через це наведені вище положення початкової частини листа, що коментується, не знайшли свого відображення у висновку ДПСУ. А висновок ДПСУ такий: оскільки при поверненні нерезиденту бракованої продукції виключається її використання в госпдіяльності, то право на податковий кредит у частині ПДВ, сплаченого при ввезенні такої продукції, відсутнє.
Потрібно визнати, що таку позицію ДПСУ висловлює не вперше. Аналогічні міркування та висновки містяться також у роз’ясненні, розміщеному в розділі 130.12 ЄБПЗ*. Більше того, у цьому роз’ясненні представники ДПСУ пішли далі та розповіли, як діяти в разі, якщо ПДВ у складі податкового кредиту в момент увезення все-таки було відображено, а виявлення бракованої продукції та її повернення нерезиденту відбулися вже після формування податкового кредиту. Вони наполягають, що суми такого податкового кредиту при поверненні товару (у зв’язку з тим, що він бракований) підлягають коригуванню, оскільки такий товар не було використано в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тим платникам податків, які приймуть позицію ДПСУ, ми б рекомендували не коригувати раніше відображений податковий кредит, а відповідно до п. 198.5 ПКУ нарахувати податкові зобов’язання. Адже судячи по листа, що коментується, ДПСУ відмовляє у праві на податковий кредит на тій підставі, що бракована продукція не використовується в межах госпдіяльності.
Однак, на нашу думку, підхід ДПСУ є надто фіскальним та не відповідає вимогам ПКУ.
Річ у тім, що зворотне вивезення бракованої продукції не можна розглядати як відмову від використання її в господарській діяльності. Адже нерезидент, який поставив неякісну продукцію, зобов’язаний або повернути резиденту отримані грошові кошти, або компенсувати її вартість, наприклад, постачанням такої самої, але якісної продукції. Тому повернення неякісної продукції нерезиденту є звичайною господарською діяльністю резидента. Причому така операція є постачанням товарів у розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ, яке обкладається ПДВ за нульовою ставкою.
Таким чином, вартість повернених товарів компенсується нерезидентом, а сума ПДВ, сплачена до бюджету при ввезенні, компенсується шляхом відображення податкового кредиту в повному розмірі.
Роман БЕРЕЖНИЙ
* Єдина база податкових знань, розміщена на сайті ДПАУ (www.sts.gov.ua).
