СУБ’ЄКТИ ІНДУСТРІЇ
ПРОГРАМНОЇ ПРОДУКЦІЇ:
особливості оподаткування
Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції» від 05.07.12 р. № 5091-VI (див. «БТ», 2012, № 35, с. 18) для IT-індустрії було передбачено дві преференції: пільговий режим обкладення податком на прибуток та пільга з ПДВ. У цій статті йтиметься про особливості застосування цих пільг суб’єктами індустрії програмної продукції.
Роман БЕРЕЖНИЙ, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
ПДВ і СІПП
Відповідно до п. 261 підрозд. 2 розд ХХ ПКУ в період з 01.01.13 р. по 01.01.23 р. звільняються від обкладення ПДВ операції з постачання програмної продукції. При цьому для цілей застосування цієї пільги під постачанням програмної продукції згідно з тією самою нормою слід розуміти:
— результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайнових сервісів;
— криптографічні засоби захисту інформації.
На жаль, це визначення терміна «програмна продукція» та його поєднання зі словом «постачання» не дозволяють досить чітко та однозначно окреслити коло пільгованих операцій.
На нашу думку, під цю пільгу мають підпадати як операції з продажу всіх майнових прав на вже готову програмну продукцію, так і операції з надання послуг (робіт), сутність яких полягає в розробленні (створенні) комп’ютерних програм (їх компонентів). Однак, схоже, податківці з таким підходом не згодні. Так, у листі від 05.03.13 р. № 3360/6/15-3115 вони вказали, що «постачання послуг з проектування, видання, програмування, тестування, інсталяції, впровадження, обслуговування програмних та/або програмно-технічних засобів не може відноситися до визначення програмної продукції. <…> звільнення від оподаткування податком на додану вартість не поширюється на операції з постачання послуг у сфері інформатизації».
Іншим важливим моментом є суб’єктний склад пільги. Слід зауважити, що формулювання п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не використовує термін «суб’єкт індустрії програмної продукції», покладений в основу пільгового режиму обкладення з податку на прибуток (про що йтиметься далі). Немає в цій нормі і зв’язку з пільговим режимом обкладення податком на прибуток СІПП. Та й у цілому в ПДВ-пільзі, що нами розглядається, немає жодних інших ознак, які обмежують суб’єктний склад пільги. Із цього ми можемо дійти висновку, що сфера ПДВшної пільги дещо ширша, ніж сфера застосування пільгового режиму обкладення СІПП податком на прибуток, і стосується всіх платників ПДВ, уключаючи й платників податку на прибуток, які є СІПП.
На жаль, не всі представники податкової служби підтримують такий висновок. Так, ДПА у м. Києві у своєму листі від 02.10.12 р. № 6239/10/06-408 дійшла виснов-ку, що пільга з ПДВ, яка нами розглядається, застосовується тільки СІПП і після реєстрації таких СІПП у порядку, передбаченому для пільгового режиму обкладення податком на прибуток. Інакше кажучи, вони зробили пільгу з ПДВ складовим елементом пільгового режиму оподаткування СІПП (разом з податком на прибуток).
Ми з таким підходом категорично не погоджувалися, що знайшло своє відображення в коментарі до названого листа ДПА у м. Києві (див. «БТ», 2012, № 47, с. 10). Саме там ви можете докладніше ознайомитися з нашими контраргументами. На щастя, ДПСУ також не підтримала столичних податківців та у своєму листі від 06.12.12 р. № 6709/0/61-12/15-1415* прямо зауважила: «звільнення від обкладення ПДВ поширюється на операції з постачання програмної продукції незалежно від реєстрації платника ПДВ як суб’єкта, який застосовує особливості обкладення податком на прибуток підприємств суб’єктів індустрії програмної продукції, передбачених п. 5 підрозділу 10 розділу XX ПКУ».
* Див. ком. «Постачання програмної продукції: пільга з ПДВ НЕ лише для суб’єктів IT-індустрії!» // «БТ», 2013, № 1, с. 9.
Спеціальний режим обкладення податком на прибуток
Чим регулюється застосування пільги. Спеціальний режим оподаткування прибутку визначено перехідними положеннями ПКУ, що цілком логічно через його тимчасовий характер (застосовується з 01.01.13 р. до 01.01.23 р.). При цьому п. 10 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ визначає пільгову ставку податку на прибуток 5 %.
У свою чергу, п. 15 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлює правила застосування як спеціального режиму оподаткування, так і пільгової ставки з податку на прибуток п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
У чому суть пільги. Суть спеціального режиму оподаткування прибутку СІПП полягає в тому, що прибуток від діяльності у сфері індустрії програмної продукції оподатковується за ставкою 5 %, тоді як прибуток від іншої діяльності оподатковується в загальному порядку (за ставкою 19 %, а з 01.01.14 р. — 16 %). Це прямо випливає з п.п. 1.2 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ: «Згідно з особливостями оподаткування податок на прибуток від здійснення видів економічної діяльності, визначених у підпункті 1.5 цього пункту, нараховується суб’єктом індустрії програмної продукції за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу».
Тут, мабуть, відразу слід зробити декілька уточнень.
Посилання п.п. 1.2 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ на п. 151.1 ПКУ певною мірою може ввести в оману. Адже в п. 151.1 ПКУ встановлено загальну ставку податку на прибуток — 16 %, а пільгову ставку, як уже вказувалося, визначено в п. 10 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Однак це не буде перешкодою для застосування пільгової ставки, оскільки:
— це прямо випливає із самого п. 10 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ;
— у п. 151.1 ПКУ дано пряме посилання на Перехідні положення ПКУ: «Положення зазначеного пункту [п. 151.1 ПКУ. — Прим. авт.] застосовуються з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу».
До речі, тут також слід зупинитися на строку застосування пільги. У п. 10 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ ставку в розмірі 5 % для СІПП установлено окремо для періоду з 01.01.13 р. по 31.12.13 р. та окремо на період з 01.01.14 р. по невизначений час. Однак із цього не варто робити висновок, що строк дії пільгової ставки не обмежено. Застосування пільгової ставки тісно пов’язане з додержанням вимог п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, а він є тимчасовим і діє до 01.01.23 р., що прямо передбачено в п.п. 1.1 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. Таким чином, спеціальний режим оподаткування прибутку СІПП та пільгова ставка з податку на прибуток застосовуються в період з 01.01.13 р. по 01.01.23 р.
Крім того, варто визначити, що саме вважати діяльністю у сфері індустрії програмної продукції. Адже 5 % ставка застосовується лише до прибутку, отриманого від такої діяльності. У п.п. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ визначено вичерпний перелік видів діяльності, прибуток від якої оподатковується за ставкою 5 %. Мінфін спробував пов’язати положення п.п. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ з конкретними видами діяльності за КВЕД у Реєстраційній заяві СІПП (див. таблицю).
Порівняння видів пільгової діяльності СІПП з КВЕД
| Вид діяльності відповідно до п.п. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ | Код КВЕД-2005 | Код КВЕД-2010 |
| 1 | 2 | 3 |
| 1) видання програмного забезпечення, включаючи видання і реалізацію (продаж, прокат та/або надання ліцензій) системних пакетів програм, службових та ігрових програм, публікацію готового (несистемного) програмного забезпечення, у тому числі переклад або адаптацію несистемного програмного забезпечення для певного ринку за власний рахунок: операційні системи, бізнес- та інші додатки; випуск комп’ютерних ігор для всіх платформ | 72.21.0 «Розроблення стандартного програмного забезпечення» | 58.21 «Видання комп’ютерних ігор» |
| 72.22.0 «Інші види діяльності у сфері розроблення програмного забезпечення» | 58.29 «Видання іншого програмного забезпечення» | |
| — | 62.01 «Комп’ютерне програмування» | |
| 2) комп’ютерне програмування та всі види діяльності з написання, модифікування, тестування і забезпечення технічною підтримкою, документування програмного забезпечення (у тому числі з використанням комерційних або вільно розповсюджених модулів), включаючи розроблення структури і змісту та/або написання системи команд, необхідних для створення та виконання: системного програмного забезпечення (у тому числі відновлення), прикладних програм (у тому числі відновлення), баз даних, веб-сайтів (у тому числі їх аудіовізуальних елементів); настроювання програмного забезпечення, тобто модифікацію та конфігурацію існуючих додатків, таким чином, щоб воно функціонувало в рамках інформаційної системи клієнта; розроблення індивідуального програмного забезпечення (на замовлення) та адаптування пакетів програм до потреб користувачів; написання програмних супроводжуючих інструкцій для користувачів | 72.21.0 «Розроблення стандартного програмного забезпечення» | 62.01 «Комп’ютерне програмування» |
| 3) консультування з питань інформатизації, включаючи планування та розроблення комп’ютерних систем, що поєднують комплектуюче устаткування, програмне забезпечення та комунікаційні технології, консультування щодо типу та конфігурації комп’ютерних технічних засобів і використання технологій програмного забезпечення: аналіз інформаційних потреб користувачів та пошук найоптимальніших рішень, консультування з питань створення продукції програмного забезпечення і надання допомоги щодо технічних аспектів комп’ютерних систем, консультування з питань обслуговування роботи програмного забезпечення та інформатизації | 72.10.0 «Консультування з питань інформатизації» | 62.02 «Консультування з питань інформатизації» |
| 4) діяльність з керування комп’ютерним устаткуванням, включаючи надання послуг з місцевого керування і діяльності комп’ютерних систем клієнтів, а також з оброблення даних та інші супутні послуги, експлуатацію на довготривалій (постійній) основі засобів обробки даних, що належать іншим користувачам | 72.30.0 «Оброблення даних» | 62.03 «Діяльність із керування комп’ютерним устаткуванням» |
| 5) створення та впровадження інформаційно-технічних комплексів, систем та мереж щодо: проектування та створення комплексів, систем та мереж на базі інформаційних технологій, систем передачі даних та систем збереження даних, монтажу і встановлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації; обслуговування та супровід комплексів, систем і мереж, збудованих на базі інформаційних технологій; установлення програмного забезпечення за винагороду, включаючи реалізацію, інсталяцію, впровадження, інтеграцію з іншими системами, підтримка (налагодження, консультування з питань розробки та експлуатації, модифікація та доробка, виправлення помилок); розроблення криптографічних засобів захисту інформації; надання права на використання програмного забезпечення, включаючи передачу майнових прав інтелектуальної власності на програмне забезпечення (комп’ютерні програми) | 33.30.0 «Проектування та монтаж систем керування технологічними процесами» | 33.20 «Установлення та монтаж машин і устаткування» |
| 6) оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність, включаючи діяльність, пов’язану з базами даних: надання даних у певному порядку або послідовності шляхом їх вибору в режимі он-лайн або прямого доступу до оперативних даних, відсортованих згідно із запитом, для широкого чи обмеженого кола користувачів (комп’ютеризований менеджмент); оброблення, підготовку та введення даних із застосуванням програмного забезпечення користувача або власного програмного забезпечення | 72.30.0 «Оброблення даних» | 63.11 «Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність» |
| 72.40.0 «Діяльність, пов’язана з банками даних» | 63.12 «Веб-портали» |
Хто має право на пільгу. Із приписів п.п. 1.1 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ випливає, що правом на застосування пільгового режиму оподаткування прибутку наділено платників податку на прибуток, які відповідають критеріям, установленим у п.п. 1.4 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (СІПП). Таким чином, СІПП можуть бути лише платники податку на прибуток, які відповідають таким критеріям:
1) питома вага доходів суб’єкта від здійснення видів економічної діяльності, визначених у п.п. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, становить не менше 70 % доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;
2) первісна вартість основних засобів та/або нематеріальних активів суб’єкта перевищує 50 розмірів МЗП, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2013 році — 57350 грн.);
3) у суб’єкта відсутній податковий борг;
4) щодо суб’єкта судом не прийнято постанову про визнання боржника банкрутом відповідно до Закону про банкрутство.
Крім того, для отримання права на застосування пільгового режиму платник податку на прибуток — претендент на те, щоб потрапити до лав СІПП, має одночасно відповідати всім чотирьом критеріям протягом одного з таких строків:
1) 4 попередніх послідовних звітних кварталів — такий строк установлено п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ для платників податку на прибуток, які не є новоствореними, а також для платників податку на прибуток, створених після набуття чинності Законом № 5091 (з 03.08.12 р.) шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації;
2) 2 повних звітних (податкових) кварталів до дня подання Реєстраційної заяви СІПП — такий строк установлено п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ для новостворених платників податку на прибуток.
Роздільний облік. Із викладеного вище напрошується висновок про необхідність ведення окремого обліку доходів та витрат, отриманих від IТ-діяльності (тобто від видів діяльності, зазначених у п.п. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ) та від будь-якої іншої діяльності, оскільки застосування пільгової ставки обмежено не тільки статусом СІПП, а й видами діяльності (див. п.п. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). На нормативному рівні обов’язок ведення окремого обліку встановлено у п.п. 1.3 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (див. «Загальні правила ведення окремого обліку»).
| Загальні правила ведення окремого обліку Витяг із п.п. 1.3 п. 15. підрозд. 10 розд. XX ПКУ «1.3. Платники податку ведуть окремий облік доходів та витрат, пов’язаних з отриманням прибутку від здійснення видів економічної діяльності, визначених у підпункті 1.5 цього пункту. При цьому: до складу витрат таких платників податку, пов’язаних з отриманням прибутку, що оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 1.2 цього пункту, не включаються витрати, пов’язані з отриманням прибутку від іншої діяльності, ніж передбачена в підпункті 1.5 цього пункту; сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання прибутку, що оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 1.2 цього пункту, не враховується у витратах, пов’язаних з отриманням прибутку від іншої діяльності, ніж передбачена в підпункті 1.5 цього пункту. У разі якщо основні засоби використовуються одночасно для отримання прибутку, що оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 1.2 цього пункту, та прибутків від іншої діяльності, витрати платника податку, пов’язані з отриманням прибутку, що оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 1.2 цього пункту, підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного податкового періоду, як сума доходів від видів економічної діяльності, визначених у підпункті 1.5 цього пункту, відноситься до доходів від усіх видів економічної діяльності такого платника податку. Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов’язані як з отриманням прибутку, що оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 1.2 цього пункту, так і з отриманням прибутків від іншої діяльності». |
Подібний механізм розподілу податківці та законодавець практикували в межах, наприклад, спільної діяльності. Стисло його сутність полягає в такому. До складу витрат від IТ-діяльності включаються:
— витрати та амортизація основних засобів, які пов’язані з такою
(і лише такою) діяльністю;
— частина витрат і амортизації, що пов’язані як з IТ-діяльністю, так і з будь-якою іншою діяльністю СІПП (пропорційно частці доходів від IT-діяльності в загальних доходах платника).
Решта витрат і амортизаційні відрахування відображаються в загальному обліку та не беруть участь у визначенні прибутку, що оподатковується за ставкою 5 %.
Як реалізувати право на пільгу з податку на прибуток: реєстрація СІПП
Для застосування пільгового режиму оподаткування прибутку недостатньо просто відповідати критеріям, визначеним у п.п. 1.4 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ протягом двох або чотирьох звітних періодів. Необхідно ще пройти реєстраційну процедуру й отримати Свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування. Цей висновок випливає з абз. 10 п.п. 1.6 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, де передбачено, що СІПП має право застосовувати особливості оподаткування з 1 числа місяця календарного кварталу, наступного за місяцем, в якому такого суб’єкта було включено до реєстру суб’єктів, котрі застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції. За порушення строків уключення платника до Реєстру СІПП та/або видачі йому відповідного свідоцтва посадові особи органів ДПС несуть відповідальність згідно із законом.
У цілому можна виділити три етапи реєстраційної процедури.
1. Подання заяви. Для реєстрації як СІПП необхідно подати заяву до органу податкової служби за місцем основної реєстрації. Заяву має бути подано не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку звітного періоду, з якого платник податку на прибуток планує застосовувати спеціальні правила оподаткування. Порушення зазначеного строку загрожує відмовою в реєстрації (п.п. 2.7 Порядку № 12).
Заяву має бути подано керівником СІПП або уповноваженою особою (з підтвердженням повноважень такої особи). Порушення цього правила також загрожує відмовою в реєстрації (п.п. 2.7 Порядку № 12). Заява подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 14.01.13 р. № 12.
Крім Реєстраційної заяви, СІПП необхідно буде подати (абз. 4 п.п. 1.6 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ):
— фінансову звітність;
— копії первинних документів (засвідчені підписом платника податку або його посадовою особою та скріплені печаткою (у разі її наявності) чи в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, якщо такі документи створюються ним в електронній формі), що підтверджують право на використання особливостей оподаткування.
Отже, разом із Реєстраційною заявою необхідно подати низку документів, що підтверджують відповідність критеріям, зазначеним у п.п. 1.4 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Тут слід звернути увагу на те, що відсутність податкового боргу, а також відсутність постанови суду про визнання боржника банкрутом не потребують документального підтвердження, оскільки ці факти не підтверджуються фінансовою звітністю та первинними документами.
На користь цього свідчить і сама форма Реєстраційної заяви СІПП. У п. 12 цієї заяви заявник має лише надати гарантію (без документального підтвердження), що стосовно нього не прийнято постанову суду про визнання банкрутом та відсутній податковий борг.
І це цілком логічно, адже доступ до ЄДР, так само як і можливість перевірити відсутність податкового боргу, у податківців є. А відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 755 у ЄДР відображаються, зокрема, дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством, щодо порушення (припинення) провадження у справі про банкрутство, щодо санації, щодо визнання її банкрутом, щодо скасування державної реєстрації припинення.
Крім того, ст. 39 Закону № 755 визначає, що суд, який прийняв рішення про визнання юридичної особи банкрутом, надсилає відповідне рішення держреєстратору за місцезнаходженням юридичної особи в день набуття чинності відповідним рішенням суду. Загалом, у податківців уся інформація є.
При розгляді форми заяви та порядку включення до Реєстру СІПП, установленого в розд. 2 Порядку № 12, на окрему увагу заслуговує такий критерій, як відповідність КВЕД, якого в ПКУ, чітко кажучи, немає.
Як зазначалося раніше, пільговий режим з податку на прибуток для СІПП обмежено видами діяльності, переліченими в п.п. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. Жодних вимог до КВЕДів ПКУ не висуває. Як, наприклад, це зроблено у деяких випадках для платників єдиного податку (п.п. 291.5.2 ПКУ).
Однак такий стан справ, судячи з усього, не влаштовує Мінфін. Як уже зазначалося, у формі Реєстраційної заяви СІПП Мінфін порівняв види діяльності з п.п. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ із кодами КВЕД. Необхідність зазначення у заяві КВЕД Мінфін установив у п.п. 2.1 Порядку № 12.
Однак цим Мінфін не обмежився. Власне факту здійснення видів діяльності, зазначених у п.п. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ та у відповідних КВЕДах, Мінфіну явно недостатньо. Він вимагає, щоб відповідні КВЕДи було внесено до ЄДР. Ця вимога явно простежується з п.п. 2.7 Порядку № 12, яким визначено такі підстави для відмови в реєстрації СІПП: дані про види економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг в індустрії програмної продукції, зазначені у Реєстраційній заяві СІПП, не відповідають п.п. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ або відповідні коди видів економічної діяльності за КВЕД-2010 не внесено до ЄДР.
По суті, Мінфін додав ще один критерій, додержання якого контро-люватиметься податковими органами при розгляді Реєстраційної заяви СІП, — наявність у ЄДР кодів КВЕД, що відповідають видам діяльності з п.п. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, які здійснює заявник.
2. Розгляд заяви та поданих документів. На цьому етапі орган податкової служби аналізує правильність заповнення заяви, а також відповідність даних заяви та поданих документів критеріям, установленим у п.п. 1.4 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Під час розгляду документів заявника податковий орган має право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, метою якої буде встановлення достовірності документів та інформації, наданої заявником. Таку перевірку може бути проведено протягом 10 робочих днів, що настають після дня отримання Реєстраційної заяви. Причому «…така перевірка може бути проведена протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання реєстраційної заяви».
На жаль, ПКУ та Порядок № 12 не деталізують строки проведення такої перевірки: протягом 10 робочих днів податковий орган має розпочати перевірку чи на 10-й робочий день від дати подання заяви перевірку має бути закінчено? Тут залишається сподіватися тільки на загальний строк розгляду заяви — 15 робочих днів, після закінчення яких податковий орган уже зобов’язаний прийняти рішення.
3. Прийняття рішення. Протягом 15 робочих днів з моменту надходження Реєстраційної заяви СІПП податковий орган зобов’язаний прийняти і надіслати заявнику рішення про результати розгляду документів та інформації, наданої заявником. При цьому податковий орган:
1) відмовляє в реєстрації СІПП, якщо за результатами розгляду Реєстраційної заяви СІПП, поданих документів, проведеної документальної невиїзної перевірки встановлено невідповідність будь-якому або декільком критеріям з п.п. 1.4 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. Вичерпний перелік підстав для відмови Мінфін навів у п.п. 2.7 Порядку № 12:
— за результатами розгляду Реєстраційної заяви, поданих документів або проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено, що зазначений суб’єкт не відповідає критеріям, установленим п.п. 1.3 Порядку № 12;
— СІПП був виключений із Реєстру у зв’язку з невідповідністю критеріям, установленим п.п. 1.3 Порядку № 12, і минуло менше 4 послідовних звітних (податкових) кварталів, наступних за звітним (податковим) кварталом, у якому була допущена така невідповідність;
— дані про види економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг в індустрії програмної продукції, зазначені у Реєстраційній заяві, не відповідають п.п. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ або відповідні коди видів економічної діяльності за КВЕД-2010 не внесено до ЄДР;
— Реєстраційна заява не підписана або не скріплена печаткою СІПП (у разі її наявності), подана з порушенням вимог (крім строку), установлених п.п. 2.1 Порядку № 12, дані Реєстраційної заяви не відповідають даним ЄДР, до Реєстраційної заяви не додано або додано не в повному обсязі копії документів згідно з п.п. 2.2 Порядку № 12;
— Реєстраційна заява подана з порушенням строків, встановлених п.п. 2.1 Порядку № 12;
— СІПП не надано документи або відмовлено у наданні документів органу державної податкової служби для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника (у разі її проведення).
Рішення податкового органу про відмову в реєстрації СІПП не обмежує платників податків у повторному зверненні за отриманням статусу СІПП.
2. У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації орган податкової служби має включити платника податків до Реєстру СІПП та видати (або надіслати поштою з повідомленням про вручення) відповідне Свідоцтво.
У такому разі СІПП має право застосовувати особливості оподаткування вже з першого числа кварталу, наступного за кварталом унесення інформації до Реєстру СІПП.
Слід зауважити, що дата включення суб’єкта до Реєстру СІПП не збігається з датою реєстрації як СІПП та датою початку дії Свідоцтва. Дата включення до Реєстру СІПП визначається за датою внесення відповідного запису до Реєстру, а дата реєстрації СІПП та дата початку дії Свідоцтва СІПП — це перше число календарного кварталу, наступного за датою включення до Реєстру СІПП (див. п.п. 2.8 Порядку № 12).
Анулювання реєстрації
Свідоцтво СІПП підлягає анулюванню в разі, якщо СІПП (п.п. 1.8 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ):
1) подає заяву про анулювання реєстрації як СІПП;
2) не відповідає критеріям, встановленим у п.п. 1.4 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ;
3) припиняє здійснення видів економічної діяльності, що надавали йому право застосовувати особ-ливості оподаткування, у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією.
За наявності однієї з перелічених вище умов СІПП зобов’язаний повернути до органу ДПС Свідоцтво, а податковий орган — анулювати реєстрацію СІПП як суб’єкта, який застосовує особливий режим оподаткування. При цьому в останніх двох випадках ініціатором анулювання Свідоцтва СІПП та відповідної реєстрації може виступати податковий орган (див. п.п. 4.3 Порядку № 12).
Крім того, ПКУ в п.п. 1.7 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ встановлює чіткі наслідки для випадку, коли СІПП перестає відповідати критеріям, визначеним у п.п. 1.4 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ:
— з першого числа кварталу, на який припадає невідповідність критеріям, установленим в п.п. 1.4 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, СІПП зобов’язаний сплачувати податок на прибуток за загальними правилами, а в разі якщо цього не було зроблено, — зобов’язаний дона-рахувати і сплатити податок на прибуток разом з пенею. Щоправда, відкритим залишається питання співвідношення цієї вимоги з нормами, що регламентують відповідальність платників податків. Адже деякою мірою пряме врегулювання в п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ наслідків, пов’язаних із заниженням податку на прибуток унаслідок неправомірного застосування спеціального режиму оподаткування, можна вважати спеціальною відповідальністю, що перекриває загальні норми відповідальності. Адже інакше ця норма не має жодного регулюючого впливу. При такому трактуванні в разі заниження податку на прибуток можна відбутися лише сплатою пені, без штрафних санкцій. Подивимося, чи будуть податківці такими ж ліберальними;
— платник втрачає право застосовувати спеціальний режим оподаткування протягом 4-х кварталів, наступних за кварталом, в якому виникла невідповідність критеріям. Після закінчення цього строку платник податку на прибуток знову може подати Реєстраційну заяву СІПП.
Документи і скорочення статті
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-IV.
Закон № 5091 — Закон України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції» від 05.07.12 р. № 5091-VI.
Закон № 755 — Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.03 р. № 755-IV.
Закон про банкрутство — Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції від 22.12.11 р. № 4212-VI.
Порядок № 12 — Порядок ведення реєстру суб’єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, затверджений наказом Мінфіну від 14.01.13 р. № 12.
ЄДР — Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.
Реєстраційна заява СІПП — Реєстраційна заява суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування.
Реєстр СІПП — Реєстр суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції.
МЗП — мінімальна заробітна плата.
СІПП — суб’єкт індустрії програмної продукції.
