НОВА ЗВІТНІСТЬ З ПДВ:
універсальні форми на всі випадки
Як правило, інформація про майбутні зміни сприймається з надією на краще. Однак інформація про запровадження нових форм звітності особливого оптимізму серед бухгалтерського загалу не викликає, бо вкотре доводиться пристосовуватись до нових правил її заповнення.
У цій статті докладно проаналізуємо нові форми «універсальної» звітності з ПДВ та новації у порядку їх заповнення, адже за березень (I квартал) 2013 року звітність з ПДВ слід подавати вже за новими формами.
Микола ШПАКОВИЧ, заступник головного редактора, n.shpakovich@id.factor.ua
Нові форми звітності з ПДВ
Декларація. Наказом МФУ від 17.12.12 р. № 1342 затверджено нові форми звітності з ПДВ (незмінним залишився лише Розрахунок неплатника ПДВ) та затверджено в новій редакції Порядок № 1492, проте кардинальних змін не відбулось. У редакційному коментарі до згаданого наказу (див. ком. «Оновлено форми звітності з ПДВ: Мінфін затвердив «універсальну» декларацію» // «БТ», 2013, № 6, с. 8) ми звертали увагу на те, що замість 4 різних декларацій (загальної, спеціальної, скороченої і переробного підприємства), відповідного комплекту додатків до кожної декларації, а також 4 уточнюючих розрахунків тепер буде використовуватись один «універсальний» комплект бланків.
Залежно від того, щодо якої діяльності заповнюється декларація/додаток/уточнюючий розрахунок (загальної чи спецрежимної), у вступній частині документа буде проставлятись відповідна позначка (див. табл. 1).
Таблиця 1. Позначки, які визначають вид декларації з ПДВ
|
|
|
|
|
| Код | Назва декларації | Хто подає | Які операції відображаються |
| 0110 | «Загальна» | Усі платники ПДВ, зокрема, ті, що застосовують спецрежими з ПДВ | Операції, які є постачанням товарів/послуг та не стосуються спецрежимної діяльності. Тобто операції, за якими проводяться розрахунки з бюджетом. Зокрема, у цій декларації відображається експорт «спецрежимної» продукції переробними підприємствами (п. 3.3 розд. V Порядку № 1492) |
| 0121 | «Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства»(1) | Платники ПДВ, які згідно зі ст. 209 ПКУ застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сферах: — сільського господарства; — лісового господарства; — рибальства | Операції, що стосуються діяльності у сферах: — сільського господарства; — лісового господарства; — рибальства |
| 0122 | «Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері лісового господарства»(1) | ||
| 0123 | «Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері рибальства»(1) | ||
| 0130 | «Сільськогосподарське підприємство, яке не обрало спеціальний режим оподаткування (пункт 209.18 статті 209 розділу V Кодексу)» | Платники ПДВ — сільгосппідприємства, які відповідають вимогам ст. 209 ПКУ, але не обрали спецрежим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства і рибальства та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах | Операції, що стосуються реалізації молока, худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також молочних продуктів, молочної сировини та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах |
| 0140 | «Спеціальний режим оподаткування переробного підприємства» | Платники ПДВ — переробні підприємства, які згідно з п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ застосовують особливий порядок сплати ПДВ за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м’ясо та м’ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м’ясокісткове борошно) | Операції, що стосуються реалізації молока, молочної сировини та молочних продуктів, м’яса та м’ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м’ясокісткове борошно) |
| (1) У п. 2 розд. V Порядку № 1492 зазначено, що позначка «Х» указується в полях 0121 — 0123 декларації платника податку — сільськогосподарського підприємства, який застосовує спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, для тих видів діяльності, які провадить таке сільськогосподарське підприємство. Тобто йдеться про заповнення однієї спецрежимної декларації, в якій можуть бути вказані декілька видів такої діяльності. Тому, на наш погляд, позначка «Х» може вказуватись одночасно у полях 0121, 0122 і 0123. | |||
Кардинальних змін у табличній частині декларації з ПДВ (порівняно із попередньою формою загальної декларації) не відбулося.
Слід звернути увагу на доповнення розділу II новими рядками 16.5 та 16.6, які призначені для відображення податкового кредиту на підставі п. 198.5 ПКУ — щодо товарів/послуг, напрямок використання яких змінився (були придбані з ПДВ для використання в операціях, які не обкладаються ПДВ, а фактично використовуються повністю або частково в оподатковуваних операціях).
Крім того, з’явились додаткові рядки 25.1 та 25.2. Вони призначені для розподілу нарахованої суми ПДВ (ряд. 25) на суму, що підлягає сплаті до бюджету (ряд. 25.1), та суму, яка перераховується на спецрахунок або залишається у розпорядженні спецрежимного платника (ряд. 25.2).
Детально про заповнення нових рядків ми поговоримо у розділі «Нові рядки декларації» (див. с. 37).
Як і раніше, платники ПДВ, які застосовують спеціальні режими оподаткування або особливий порядок сплати ПДВ (ст. 209, п. 209.18, п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ), повинні подавати по дві декларації з ПДВ: загальну з позначкою 0110 та одну із спецрежимних 0121 — 123/0130/0140. Причому дві декларації з ПДВ подаються незалежно від того, провадив платник ПДВ діяльність (загальну чи спецрежимну) у звітному періоді чи ні.
Якщо бухгалтерський облік на підприємстві ведеться керівником (немає головного бухгалтера), то податкова звітність, зокрема, декларації з ПДВ, підписуються лише таким керівником (він ставить один підпис). Про це тепер прямо вказано у п. 9.1 розд. ІІІ Порядку № 1492.
Розрахунок неплатника ПДВ. Як і раніше, отримувачі послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, на митній території України, які відповідно до п. 180.2 ПКУ є відповідальними за нарахування та сплату ПДВ до бюджету і не зареєстровані як платники ПДВ, подають Розрахунок неплатника ПДВ (п. 9 розд. І Порядку № 1492). Форма такого Розрахунку не змінилась.
Додатки до декларації. Універсальний комплект бланків до декларації з ПДВ представляє собою добре знайомий комплект із восьми додатків Д1 — Д8 до загальної декларації з ПДВ, з яких суттєвих змін зазнав лише додаток Д7. Про ці зміни ми поговоримо окремо в розділі «Зміни в додатку Д7» (див. с. 40).
До «загального» комплекту додано ще один «спецрежимний» додаток Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДС9), форма якого повторює аналогічні додатки ДС3 та ДСп3, що подавались раніше із деклараціями з ПДВ скороченою та спеціальною.
Як і раніше, додатки разом із декларацією з ПДВ подаються лише в разі заповнення даних у відповідних рядках декларації або за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пп. 13 і 15 розд. III Порядку № 1492). Деякі з додатків узагалі заборонено подавати із певним видом декларацій (див. табл. 2).
Так, додатки Д2, Д3, Д4 подаються лише до декларації 0110, а додаток ДС9 подається лише з деклараціями 0121 — 0123/0130 (пп. 16 і 17 розд. III Порядку № 1492).
Таблиця 2. Додатки до декларацій з ПДВ
| Код додатка | Назва додатка | Подається з декларацією | |||
| 0110 | 0121 — 0123 | 0130 | 0140 | ||
| Д1 | «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість» | + | + | + | + |
| Д2 | «Довідка щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» | + | Х | Х | Х |
| Д3 | «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» | + | Х | Х | Х |
| Д4 | «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» | + | Х | Х | Х |
| Д5 | «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» | + | + | + | + |
| Д6 | «Довідка»(1) | + | + | + | + |
| Д7 | «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях» | + | + | + | + |
| Д8 | «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)»(2) | + | + | + | + |
| ДС9 | «Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг» | Х | + | + | Х |
| (1) Подається платниками, які заповнюють рядки 3, 4 чи 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів. | |||||
Уточнюючі розрахунки (УР). Для виправлення помилок, допущених у попередніх періодах, платник має подати УР з відповідними позначками:
— про його статус (додаток до декларації чи самостійний документ);
— про форму декларації, до якої він подається (0110, 0121 — 0123, 0130 чи 0140).
Детальніше про порядок заповнення УР ми поговоримо окремо в розділі «Виправлення помилок» (див. с. 41).
Митні декларації. У разі здійснення експортних операцій (ряд. 2.1 декларації) до декларації додаються оригінали митних декларацій (примірники декларанта). Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, такі оригінали подають окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді. А от для випадку, коли митне оформлення здійснюється з використанням електронної митної декларації, тепер у п. 18. розд. III Порядку № 1492 передбачено, що платник не зобов’язаний подавати її разом із декларацією (в електронному вигляді чи на паперових носіях). Така митна декларація передається податківцям митними органами*.
* Див. ком. «Електронне декларування експорту: чи потрібно подавати паперові копії митних декларацій до органу ДПС?» // «БТ», 2013, № 7, с. 7.
Реєстри. Як і раніше, копії записів у Реєстрах в електронному вигляді віднесено до податкової звітності з ПДВ (їх подання передбачено п. 201.15 ПКУ).
Нагадаємо, що з 01.03.13 р. діє нова форма Реєстру, затверджена наказом МФУ від17.12.12 р. № 1340. Про нововведення щодо його ведення та подання до органів ДПС ми розповідали у статті «Новий реєстр податкових накладних: вивчаємо змінені правила заповнення» // «БТ», 2013, № 8, с. 28. Такі Реєстри ведуться та їх копії подаються до органу ДПС окремо щодо «загальної» та кожного виду спецрежимної діяльності.
Інші додатки. В оновленій формі Заяви про вибір квартального звітного (податкового) періоду (додаток 1 до Порядку № 1492) враховано, що обрати квартальний звітний період з ПДВ можуть не лише платники податку на прибуток за ставкою 0 %, а й платники єдиного податку.
Форма Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права виписки податкових накладних та ведення частини реєстру отриманих та виданих податкових накладних (додаток 2 до Порядку № 1492) майже не змінилась.
Для узагальнення викладеного, на с. 12 наведено структуру нової звітності з ПДВ.
Структура нової звітності з ПДВ
Зміни у формі декларації
Почнемо з деяких «косметичних» змін у назвах окремих рядків декларації.
1. У назві рядка 2.1 замість терміна «експортні операції» використано більш універсальну назву «операції з вивезення товарів за межі митної території України», що цілком логічно, адже крім митного режиму «експорт», товари можуть вивозитись в інших митних режимах, наприклад, «реекспорт» і при цьому до такої операції теж може застосовуватись нульова ставка з ПДВ (п.п. «б» п.п. 195.1.1 ПКУ). Так само у ряд. 12 і 13 замість терміна «імпортовані товари» тепер використовується термін «ввезені на митну територію України товари».
Проте такі зміни не вплинуть на порядок заповнення цих рядків, бо раніше операції, для відображення яких у декларації не було відповідних рядків, відображались у тих рядках, які найбільш підходили за суттю операцій.
2. У формулу, за якою розраховується показник ряд. 8, включено ще один доданок — ряд. 8.1.1 (коригування обсягів операцій, за якими не нараховувався ПДВ). Це означає, що:
— у ряд. 8.1 відображаються лише коригування операцій згідно зі ст. 192 ПКУ, які обкладались ПДВ;
— у ряд. 8.1.1 відображаються лише коригування операцій згідно зі ст. 192 ПКУ, які не обкладались ПДВ. Тобто такі операції не враховуються у ряд. 8.1.
Ми й раніше рекомендували саме так заповнювати ці рядки декларації з ПДВ, виходячи із алгоритмів контролю, закладених у програмному забезпеченні «OPZ». Тепер Мінфін узаконив такий порядок.
3. У назві ряд. 16.2 зник знак «мінус». Це пов’язане з тим, що при частковому використанні товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва у ряд. 16.2 декларації 0110 вказується зменшення податкового кредиту (сума зі знаком «мінус»), а в такому ж рядку спецрежимних декларацій (0121 — 0123/0130/0140) вказується збільшення податкового кредиту (додатне значення).
У п.п. 4.5.2 розд. V Порядку № 1492 передбачено, що таке коригування проводиться виходячи із балансової (залишкової) вартості необоротних активів та вартості залишків товарів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, відповідно до частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва та в інших операціях (для сільськогосподарських підприємств виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг, розрахованої відповідно до вимог п. 209.15.1 ПКУ):
а) у разі зміни напряму використання товарів/послуг, необоротних активів;
б) при реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування.
Зауважимо, що в аналогічній нормі попередньої редакції Порядку № 1492 йшлося про односторонню зміну напрямку використання (загальна діяльність → спецрежимна діяльність). Тому у випадку, коли товари/послуги, необоротні активи були придбані для спецрежимної діяльності, а фактично починали використовуватись в іншій діяльності, податківці в ЄБПЗ (розд. 130.34) рекомендували у спецрежимній декларації зменшувати ряд. 8.1, а в «загальній» декларації — збільшувати ряд. 10.1 (ця консультація і досі діє). Тобто ряд. 16.2 не використовувався.
Хоч у назві рядка 16.2 і зараз вказано на односторонню зміну напрямку використання товарів/послуг, необоротних активів, у п.п. 4.5.2. розд V Порядку № 1492 тепер ідеться про універсальну зміну напрямку використання (загальна діяльність ↔ спецрежимна діяльність). Тому, на наш погляд, коригування податкового кредиту при зміні напрямку використання активів: спецрежим → загальна діяльність, логічніше відображати у ряд. 16.2, а не в рядках 8.1 та 10.1, як рекомендували податківці.
Однак порядок відображення таких коригувань у деклараціях з ПДВ не вплине на кінцевий результат (суму ПДВ, яка підлягає перерахуванню в бюджет чи на спецрахунок).
Нові рядки декларації
Нові рядки 16.5 та 16.6. Як ми вже згадували вище, у формі декларації додано спеціальні рядки для коригування податкового кредиту згідно з п. 198.5 ПКУ. Нагадаємо основні положення цієї норми.
1. Платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, які компенсують раніше сформований ПК, якщо товари/послуги, необоротні активи під час придбання або виготовлення яких суми ПДВ були включені до складу ПК, починають використовуватись в операціях:
а) що не є об’єктом оподаткування (крім реорганізації платника);
б) звільнених від оподаткування, крім постачання товарів за регульованими цінами (у частині виробничої дотації з бюджету) звільнених згідно з п.п. 197.1.28 ПКУ;
в) що здійснюються платником ПДВ у межах балансу, зокрема, для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих;
г) що не є господарською діяльністю платника ПДВ.
База оподаткування за такими операціями визначається згідно з п. 189.1 ПКУ:
— за необоротними активами — виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду (місяця чи кварталу), протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни);
— за товарами/послугами — виходячи з вартості їх придбання.
2. Платник ПДВ може збільшити податковий кредит, якщо товари/послуги, необоротні активи були придбані з ПДВ для неоподатковуваних операцій (платник не скористався правом на податковий кредит), а починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Таке ж право виникає у випадку, коли в оподатковуваних операціях починають використовуватись активи, щодо яких було сформовано податковий кредит при придбанні, але його було компенсовано за рахунок податкових зобов’язань, нарахованих згідно з п. 198.5 ПКУ.
Для цього в бухгалтерській довідці платник має розрахувати суму ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно з п. 189.1 ПКУ (за необоротними активами — за залишковою вартістю, за товарами/послугами — за ціною придбання).
Податкові зобов’язання та податковий кредит згідно з п. 198.5 ПКУ визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону про бухоблік. Суми таких податкових зобов’язань відображаються в ряд. 1 декларації з ПДВ, а для відображення сум податкового кредиту призначені нові рядки (ряд. 16.5 та 16.6):
1) у ряд. 16.5 слід відображати податковий кредит за товарами/послугами, необоротними активами, які повністю використовуються в оподатковуваних операціях
у межах господарської діяльності;
2) у ряд. 16.6 слід відображати податковий кредит за товарами/послугами, необоротними активами, які частково використовуються в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних операціях. Для такого розподілу використовується коефіцієнт «ЧВ» — розрахований у гр. 6 таблиці 1 додатка Д7. Додаткові ряд. 16.6.1 та 16.6.2 заповнюються за аналогією із ряд. 15.1 та 15.2 відповідно.
Підстави для заповнення нових рядків. У п.п. 4.5.5 розд. V Порядку № 1492 вказано, що для заповнення ряд. 16.5 та 16.6 має бути складена бухгалтерська довідка* згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ, які є підставою для нарахування податкового кредиту, з урахуванням норм п. 198.6 ПКУ, та містити вичерпний їх перелік.
* Про порядок складання таких довідок ми вже розповідали у статті «Новий реєстр податкових накладних: вивчаємо змінені правила заповнення» // «БТ», 2013, № 8, с. 28.
Нагадаємо, що в п. 198.6 ПКУ йдеться про такі обмеження:
1) не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ;
2) якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів із дати складання податкової накладної (для платників, що застосовують касовий метод, — протягом 60 календарних днів з дати списання коштів із банківського рахунка платника податку).
Отже, у Порядку № 1492 фактично встановлено часові обмеження (365 або 60 днів) для збільшення податкового кредиту при зміні напрямку використання товарів/послуг, нематеріальних активів.
На наш погляд, такий підхід не відповідає вимогам п. 198.5 ПКУ та є несправедливим, адже обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань не обмежено у часі. Проте обачним читачам ми б радили визначатись із напрямком використання придбаних активів протягом указаних строків, інакше, податківці можуть не визнати право на податковий кредит за «старими» податковими накладними.
Крім того, слід звернути увагу на деякі «неточності», пов’язані із новими коригувальними рядками.
Нові рядки «забули» включити до формули, за якою розраховуються показники підсумкового коригувального рядка (ряд. 16). На наш погляд, показник ряд. 16 має визначатись, як сума значень рядків:
16.1 (+ чи ) + 16.1.2 (+ чи ) + + 16.2 (+ чи ) + 16.3 (+ чи ) + 16.4 (+ чи ) + 16.5 + 16.6.1.
При цьому слід звернути увагу на те, що показники ряд. 16.5 та 16.6.1 можуть бути лише додатними (враховуються зі знаком «+»), бо, як ми вже згадували вище, при переведенні активів з оподатковуваної діяльності в неоподатковувану податковий кредит не зменшується (нараховуються податкові зобов’язання в ряд. 1 декларації).
Підсумкові рядки 25.1 та 25.2. У зв’язку з універсальністю нової форми декларації з ПДВ підсумковий ряд. 25 доповнено новими рядками.
Ряд. 25.1 заповнюється таким чином:
— у декларації 0110 відображається сума ПДВ, що підлягає сплаті до загального фонду державного бюджету;
— у декларації 0140 відображається сума ПДВ, що підлягає сплаті до спеціального фонду державного бюджету (у 2013 році 40 % показника ряд. 25);
— у деклараціях 0121 — 0123 та 0130 ставиться прокреслення (на паперових носіях), а в деклараціях, що подаються в електронному вигляді, не заповнюється.
Ряд. 25.2 заповнюється таким чином:
— у декларації 0110 не заповнюється (ставиться прокреслення);
— у декларації 0121 — 0123 відображається сума ПДВ, що підлягає перерахуванню на спеціальний рахунок сільгосппідприємства;
— у декларації 0130 відображається сума ПДВ, що залишається у розпорядженні сільгосппідприємства;
— у декларації 0140 вказується сума, що підлягає перерахуванню на спеціальний рахунок переробного підприємства (для виплати дотацій).
Загальні правила заповнення рядків декларацій з ПДВ (залежно від їх статусу) наведено у табл. 3 (див. с. 39).
Таблиця 3. Заповнення рядків у деклараціях з ПДВ
| Код рядка | Які операції відображаються | У якій декларації заповнюється | |||
| 0110 | 0121 — 0123 | 0130 | 0140 | ||
| Розділ I | |||||
| 1 | Постачання на території України | + | + | + | + |
| 2.1 | Вивезення товарів (експорт) | + | + | + | Х |
| 2.2 | Інші операції, що оподатковуються за ставкою 0 % | + | + | + | + |
| 3 | Операції, що не є об’єктом оподаткування | + | + | + | + |
| 4 | Постачання послуг за межами України | + | Х | Х | Х |
| 5 | Звільнені операції | + | + | + | + |
| 6 | Загальний обсяг постачання | + | + | + | + |
| 7 | Послуги, отримані від нерезидента | + | Х | Х | Х |
| 8 | Коригування податкових зобов’язань: | + | + | + | + |
| 8.1 — 8.1.1 | — за ст. 192 ПКУ | + | + | + | + |
| 8.2 | — у зв’язку із нецільовим використанням товарів, ввезених у пільговому режимі | + | Х | Х | Х |
| 9 | Усього податкових зобов’язань | + | + | + | + |
| Розділ II | |||||
| 10.1 | Придбання з ПДВ для оподатковуваних операцій | + | + | + | + |
| 10.2 | Придбання з ПДВ для неоподатковуваних операцій | + | + | + | + |
| 11.1 | Придбання без ПДВ для оподатковуваних операцій | + | + | + | + |
| 11.2 | Придбання без ПДВ для неоподатковуваних операцій | + | + | + | + |
| 12.1 — 12.4 | Ввезення товарів та отримання послуг від нерезидента для використання у оподатковуваних операціях | + | + | + | + |
| 13.1 — 13.3 | Ввезення товарів та отримання послуг від нерезидента для використання у неоподатковуваних операціях | + | + | + | + |
| 14.1 — 14.2 | Придбання для негосподарської діяльності | + | Х | Х | Х |
| 15 | Придбання для часткового використання в оподатковуваних операціях | + | + | + | + |
| 16 | Коригування податкового кредиту: | + | + | + | + |
| 16.1, 16.1.1 — 16.1.3 | — за ст. 192 ПКУ | + | + | + | + |
| 16.2 | — у зв’язку із частковим використанням у спецрежимній діяльності | + | + | + | + |
| 16.3 | — у зв’язку із експортом спецрежимної продукції | + | + | Х | + |
| 16.4 | — у зв’язку із перерахунком ЧВ | + | + | + | + |
| 16.5 — 16.6 | — у зв’язку зі зміною напрямку використання | + | + | + | + |
| 17 | Усього податкового кредиту | + | + | + | + |
| Розділ III | |||||
| 18 | Позитивне значення ПДВ | + | + | + | + |
| 19 | Від’ємне значення ПДВ | + | + | + | + |
| 20.1 | Зарахування від’ємного значення в погашення податкового боргу | + | Х | Х | Х |
| 20.2 | Зарахування від’ємного значення до складу податкового кредиту наступного періоду | + | + | + | + |
| 21 | Від’ємне значення ПДВ, перенесене із попереднього періоду | + | +(1) | +(1) | +(1) |
| 22 | Залишок від’ємного значення ПДВ | + | + | + | + |
| 23 | Сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню | + | Х | Х | Х |
| 24 | Залишок від’ємного значення ПДВ, яке переноситься на наступний період | + | + | + | + |
| 25 | Нарахована сума ПДВ | + | + | + | + |
| 25.1 | Сума, яка сплачується до бюджету | + | Х | Х | + |
| 25.2 | Сума, яка залишається в розпорядженні платника або перераховується на спецрахунок | Х | + | + | + |
| (1) У старих формах спецрежимних декларацій (скорочена, спеціальна та переробного підприємства) сума від’ємного значення звітного та попередніх періодів указувалась у ряд. 18 «згорнуто». Тому при перенесенні такої суми до нової форми декларації за березень (I квартал) 2013 року, на наш погляд, її можна не розподіляти між ряд. 21.1 та 21.2, а повністю вказати в одному із цих рядків. | |||||
Зміни в додатку Д7
Загальні. Нагадаємо, що додаток Д7 (тепер він називається «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях») заповнюють дві категорії платників ПДВ:
1) платниками, які одночасно здійснюють операції, що обкладаються ПДВ, та пільгові операції (необ’єктні чи звільнені). Для таких платників призначені таблиці 1 — 3;
2) платники, які застосовують одночасно касовий метод визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту та загальні правила (таблиця 4)*.
* Див. статтю «Касовий метод з ПДВ: аналізуємо правила гри» // «БТ», 2012, № 15, с. 39.
Зміни, що відбулися в додатку Д7, стосуються лише першої категорії платників (таблиця 4 не змінилась) їх ми і розглянемо далі.
Зверніть увагу, що додаток Д7 подається разом з:
— декларацією за звітний період, в якому вперше з’явилися неоподатковувані операції — для визначення показника ЧВ, який буде використовуватись до кінця поточного року;
— декларацією за грудень (IV квартал) — для річного перерахунку;
— декларацією за січень (I квартал)** — для розрахунку показника ЧВ на поточний рік (раніше такої вимоги не було);
— декларацією за звітний період, в якому анулюється реєстрація платника ПДВ — для остаточного перерахунку.
** На наш погляд, платникам ПДВ, які подали декларації з ПДВ за січень 2013 року за старими правилами (без додатка Д7), не потрібно подавати цей додаток з декларацією за березень. А от квартальним платникам ПДВ, які за I квартал звітуватимуть за новими правилами, потрібно подати додаток Д7 (звісно, якщо є підстави для його подання).
Таблиця 1. Як і раніше, у цій таблиці розраховуються показники ЧВ.
У ряд. 1 розраховується ЧВ за даними попереднього року. Цей рядок заповнюється лише в додатку Д7, який подається з декларацією за січень (I квартал).
У ряд. 2 розраховується ЧВ за даними першого звітного періоду, в якому з’явилися неоподатковувані операції. Цей рядок заповнюється лише в першому додатку Д7, який подається платником ПДВ.
Нові рядки (ряд. 3.1, 3.2 і 3.3) заповнюються лише в додатку Д7 за грудень (IV квартал), а в разі анулювання реєстрації — за останній податковий період.
У ряд. 3.1 розраховується показник ЧВ за один календарний рік (поточний).
У ряд. 3.2, — за два календарні роки (поточний і попередній).
У ряд. 3.3, — за три календарні роки (поточний і два попередніх).
Що стосується граф таблиці 1, то слід звернути увагу на зміни у назвах граф, задіяних у розрахунку. Деякі з них вплинули на порядок розрахунків показників ЧВ.
Так, у гр. 4 вказується загальний обсяг постачання за відповідний період (показники ряд. 6, 8.1, та 8.1.1 декларації та всіх УР). Тобто показник ряд. 8.2 (коригування у зв’язку із нецільовим використанням товарів, ввезених у пільговому режимі) не повинен враховуватись у розрахунку, з чим можна погодитись.
У гр. 5 відображається обсяг оподатковуваних операцій. У формулі для визначення показників цієї графи допущено помилку. Показник ряд. 8.1.1 декларації не повинен враховуватись, бо в ньому вказується коригування неоподатковуваних операцій. Тобто показник гр. 5 визначається як сума значень ряд. 1, 2.1, 2.2, 8.1 колонки А декларацій та всіх УР.
Таблиця 2. Ця таблиця заповнюється при поданні додатка Д7 до декларації за грудень (IV квартал), або за останній звітний період (у разі анулювання реєстрації) та використовується для проведення річного перерозподілу податкового кредиту. Причому такий перерозподіл тепер буде проводитись окремо:
— за товарами/послугами (ряд. 1);
— за необоротними активами (ряд. 2).
Принцип перерозподілу не змінився.
Так, у гр. 3 потрібно відобразити загальний обсяг (база оподаткування) операцій, за якими було проведено первинний розподіл податкового кредиту протягом року (з урахуванням помилок, які були виправлені через УР). Для цього потрібно підсумувати показники ряд. 15, 16.1.2, 16.1.3 16.6.1 та 16.6.2 (колонка А) усіх декларацій та УР (окремо щодо тоаврів/послуг та необоротних активів).
У гр. 4 розраховується сума ПДВ, яка пройшла через процедуру перерозподілу. Щоб розрахувати її, потрібно помножити показник гр. 3 на основну ставку податку (у 2013 р. — 20 %). Зауважимо, що у назві гр. 4 теж допущено помилку, там замість гр. 3 помилково вказано гр. 6.
У гр. 5 вказується сума ПДВ, яка фактично була включена до податкового кредиту протягом року в результаті первинного розподілу та виправлення помилок (сума ряд. 15.1, 16.1.2, та 16.6.1 колонка Б).
Дозволена сума податкового кредиту розраховується у гр. 6 таблиці 2 як добуток загальної суми ПДВ (гр. 4) та показника ЧВ, розрахованого за поточний рік (гр. 6 ряд. 3.1 таблиці 1).
Сума коригування податкового кредиту розраховується як різниця (гр. 6 гр. 5) та відображається у гр. 7.
Зверніть увагу, що змінювати на протилежний знак показника гр. 7 при перенесенні його до ряд. 16.4 декларації з ПДВ (як це було раніше) не потрібно.
Таблиця 3. Ця таблиця заповнюється при поданні додатка Д7 до декларації за грудень (IV квартал), або за останній звітний період (у разі анулювання реєстрації). Вона використовується для проведення періодичного перерозподілу податкового кредиту, сформованого за необоротними активами. Такий перерозподіл проводиться у ряд. 1, 2, 3. Номер рядка відповідає кількості календарних років, що настали за роком, в якому почали використовуватись необоротні активи.
Нагадаємо, що перерозподіл податкового кредиту не проводиться за необоротними активами, які були введені в експлуатацію до 01.01.11 р. (див. відповідь на запитання 5 УПК № 129).
Вартість придбаних необоротних активів, які одночасно використовуються в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях вказується у гр. 3 і 4 (база оподаткування та сума ПДВ, відповідно).
Зауважимо, що для необоротних активів, які спочатку використовувались виключно в оподатковуваних операціях, а потім почали використовуватись за подвійним призначенням (первинний розподіл проводився через ряд. 16.6 декларації), при розрахунку показника гр. 3 потрібно брати залишкову вартість (за даними бухобліку) на початок звітного періоду, в якому почалося подвійне використання (ч. 2 п. 198.5, п. 189.1 ПКУ). У гр. 4 включається сума ПДВ, яка відповідає такій базі оподаткування (гр. 3 х 20 %). При цьому відлік календарних років для перерозподілу, на наш погляд, слід починати із року, в якому необоротні активи були введені в експлуатацію, а не з року, в якому почалося подвійне використання.
До гр. 5 включається сума ПДВ, що потрапила до податкового кредиту за результатами попереднього перерахунку. При цьому для першого необоротного перерахунку попереднім буде загальний річний перерахунок, для другого необоротного перерахунку — перший необоротний перерахунок, а для третього необоротного перерахунку — другий необоротний перерахунок.
Для розрахунку показника гр. 6 необхідно помножити значення
гр. 4 на відповідний показник ЧВ:
— для ряд. 1 — ЧВ із ряд. 3.1 таблиці 1;
— для ряд. 2 — ЧВ із ряд. 3.2 таблиці 1;
— для ряд. 3 — ЧВ із ряд. 3.3 таблиці 1.
Показник гр. 7 розраховується як різниця гр. 6 і гр. 5.
Підсумкового рядка у таблиці 3 немає, тому сумарне значення показників гр. 7 (по трьох рядках) цієї таблиці (не змінюючи знак на протилежний, як було раніше) потрібно буде разом із підсумковим показником гр. 7 таблиці 2 перенести до ряд. 16.4 декларації.
Виправлення помилок
Згідно з п. 1 розд. IV Порядку № 1492 при виправленні помилок за попередні періоди УР подається за формою, яка діє на дату виправлення. Тому для виправлення помилок, які були допущені у спецрежимних деклараціях (скорочена, спеціальна, чи переробного підприємства) після 01.04.13 р. потрібно користуватись універсальною формою УР, в якій потрібно поставити відповідну позначку щодо певного спецрежиму.
Слід звернути увагу, що нумерація й назви рядків у помилковій декларації та в УР можуть бути різними. Тому при заповненні УР слід орієнтуватись на суть операцій, які відображались у помилковому рядку декларації, а не на номери рядків.
Так, при виправленні помилки, допущеної в декларації «скорочена» за грудень 2012 року потрібно подати УР з позначкою в полі (полях), яке відповідає виду (видам) діяльності (0121, 0122, 0123). При цьому, якщо помилка була допущена в обсязі звільнених операцій, які були відображені в ряд. 4 декларації «скорочена», то в УР потрібно заповнити ряд. 5. Так само при виправленні сум коригування податкових зобов’язань, указаних у ряд. 6 декларації «скорочена» потрібно буде заповнити ряд. 8.1 або 8.1.1 (залежно від того, нараховуються податкові зобов’язання за помилковою операцією чи ні).
Хоч форма УР в цілому повторює форму декларації, проте в УР не знайшли місця деякі узагальнюючі рядки декларації (ряд. 2, 8, 10, 11, 14, 15, 16.6, 20, 21 та 23). Таке скорочення цілком виправдане, коли йдеться про рядки, які взагалі не заповнюються (ряд. 2, 10, 11, 14 та 20), а от решта проігнорованих рядків (ряд. 8, 15, 16.6, 21 та 23), на наш погляд, були б не зайвими, адже помилка могла бути допущена саме в такому «підсумковому» рядку.
Крім того, у формі УР так само, як і у формі декларації та додатка Д7, допущено деякі помилки у назвах окремих рядків. Тому при їх заповненні слід керуватись не лише формулами, наведеними у назвах, а й елементарною логікою.
Так, у назві ряд. 16.2 залишився знак «мінус», якого вже немає у
назві відповідного рядка декларації (про це ми розповідали вище). Тобто показник цього рядка може бути не лише від’ємним, а й додатнім.
У ряд. 18. та 19 наведено однакові формули для розрахунку «рядок 8 рядок 16». Звісно, що ця формула не має жодного відношення до вказаних рядків. Так само, як і в декларації, показник ряд. 18 визначається як позитивне значення різниці (ряд. 9 ряд. 17), а показник ряд. 19, як позитивне значення різниці (ряд. 17 ряд. 9).
У формулі для розрахунку показника ряд. 22 згадується ряд. 21, якого у формі УР немає. Замість неіснуючого ряд. 21 потрібно використовувати суму рядків, з яких він формується в декларації. Тобто показник ряд. 22 потрібно визначати за формулою (ряд. 21.1 + ряд. 21.2 + ряд. 21.3 ряд. 18).
Щодо правил заповнення УР слід відзначити, що суттєвих змін не відбулося. Як і раніше, у гр. 4 УР переносяться усі показники помилкової декларації (якщо вони вже виправлялись, то показники гр. 5 останнього УР), а в гр. 5 указуються правильні показники. Різницю (гр. 5 гр. 4) потрібно вказати у гр. 6. Хоча у п. 3 розд. VI Порядку № 1492 зазначено, що треба вказувати абсолютне значення, ми, як і раніше, впевнені, що для того щоб отримати правильний результат, у гр. 6 потрібно відображати від’ємні показники зі знаком «мінус».
У пп. 4 — 6 розд. VI Порядку № 1492 тепер більш чітко виписано алгоритм виправлення помилок у залишку від’ємного значення ПДВ.
Якщо помилка, яка допущена в ряд. 24, не вплинула у майбутніх звітних періодах на значення ряд. 25 чи 23, то УР подається за один звітний період, у якому вносяться відповідні зміни. Такий УР може бути поданий як самостійний документ або як додаток. При цьому значення гр. 6 ряд. 24 УР (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень ряд. 21.2 та відповідно ряд. 24 декларації за звітний період, у якому подано такий УР*.
* Якщо УР подано як додаток до декларації з ПДВ, то коригування слід урахувати у такій декларації (див. статтю «Виправлення помилок у декларації з ПДВ» // «БТ», 2012, № 39, с. 8).
Якщо помилка, яка допущена в ряд. 24, вплинула у майбутніх звітних періодах на значення ряд. 25 чи 23, то УР подається за кожний звітний період, у якому значення ряд. 24 декларації впливало на значення ряд. 25 чи 23. Такі УР можуть бути подані лише як самостійні документи.
При виправленні показника ряд. 20.2 значення із гр. 6 УР такого рядка враховується при визначенні значення ряд. 21.1 декларації за звітний період, у якому подано відповідний УР (якщо УР подано як додаток, то у декларації, з якою його подано).
Указані правила й раніше застосовувались при виправленні помилок у звітності з ПДВ (про них ішлося в запитанні 2 УПК № 128). Тепер вони затверджені на нормативному рівні.
На завершення нагадаємо, що податківці у консультації з ЄБПЗ (розд. 130.25)** вказали, що нові форми звітності з ПДВ уперше подаються:
— за березень 2013 року — платниками податку, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю;
— за І квартал 2013 року — платниками податку, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу.
** Див. консультацію «Декларацію з ПДВ за новою формою вперше подають за березень або перший квартал» // «БТ», 2013, № 8, с. 46.
Зауважимо, що відповідно до положень п. 46.6 ПКУ квартальні платники ПДВ мали б застосовувати нові форми зі звіту за II квартал 2013 року, однак сперечатись із податківцями із цього приводу не варто. На нараховані суми податкових зобов’язань форма звітності не вплине. Та й особливих труднощів із заповненням нових форм не повинно виникати.
Документи і скорочення статті
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755VI.
Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996XIV.
Порядок № 1492 — Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом МФУ від 25.11.11 р. № 1492, у редакції наказу від 17.12.12 р. № 1342.
УПК № 128 — Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення у податковій звітності з ПДВ змін сум податкового зобов’язання та податкового кредиту, затверджена наказом ДПСУ від 16.02.12 р. № 128.
УПК № 129 — Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань застосування ст. 199 Розділу V Податкового кодексу України, затверджена наказом ДПСУ від 16.02.12 р. № 129.
ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті ДПСУ (www.sts.gov.ua).
МД — митна декларація.
Реєстр — Реєстр виданих та отриманих податкових накладних.
Розрахунок неплатника ПДВ — Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
УР — Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
ЧВ — частка використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях.
