ОРЕНДА ОБЛАДНАННЯ
В НЕРЕЗИДЕНТА:
ПДВ під час повернення
Лист Державної податкової служби України від 29.01.13 р. № 1389/6/153115
«Щодо оподаткування податком на додану вартість операції з повернення обладнання, отриманого від нерезидента в оперативний лізинг»
Суть роз’яснення, наданого в листі, що коментується, зводиться до такого: при ввезенні предмета оперативного лізингу в митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від ПДВ відповідно до ст. 106 Митного кодексу України (далі — МКУ) платники ПДВ не мають права на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у межах часткового умовного звільнення. Нагадаємо, що під умовним частковим звільненням від ПДВ розуміється заміна сплати повної суми ввізного ПДВ на сплату 3 % від цієї суми за кожен повний чи неповний місяць перебування товару на митній території України (див. ч. 2 ст. 106 МКУ). При цьому загальна сума ПДВ, що сплачується в межах умовного часткового звільнення, не може перевищувати суму ввізного ПДВ.
Висновок ДПСУ про неможливість відображення 3 % ПДВ, що сплачується в межах умовного часткового звільнення від ПДВ, у складі податкового кредиту випливає з останнього абзацу листа, що коментується, в якому ДПСУ посилається на п. 198.4 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), а також нагадування ДПСУ про те, що повернення предмета оперативного лізингу нерезиденту на підставі ст. 86 МКУ вважається реекспортом, що звільняється від обкладення ПДВ згідно з п. 206.5 ПКУ. Нагадаємо положення п. 198.4 ПКУ: «якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника».
З урахуванням процитованої норми виходить лише одне: у ДПСУ вважають, що в межах договору оперативного лізингу предмет лізингу тимчасово ввозиться (і при цьому частково сплачується ПДВ) виключно для того, щоб надалі здійснити операцію з вивезення такого предмета лізингу в режимі реекспорту, який на підставі п. 206.5 ПКУ звільнено від обкладення ПДВ.
Важко погодитися з таким підходом. Річ у тім, що предмет оперативного лізингу ввозиться не для здійснення подальшого реекспорту, а для його використання в госпдіяльності, тобто для надання послуг, виконання робіт, продажу товарів. І процитований п. 198.4 ПКУ має сприйматися податковими органами у зв’язці саме з такими операціями, а не операцією з подальшого реекспорту предмета лізингу.
Відповідно часткова сплата ПДВ, обумовлена частковим умовним звільненням, підлягає включенню до складу податкового кредиту залежно від того, чи обкладаються ПДВ операції з продажу товарів, надання послуг або виконання робіт, у межах яких буде задіяно ввезений предмет оперативного лізингу.
Власне ж факт реекспорту предмета лізингу, що не обкладається ПДВ, не повинен впливати на право платника ПДВ відобразити сплачений ПДВ у складі податкового кредиту. Тут ДПСУ слід було б пригадати свої ж консультації щодо розподілу податкового кредиту при передачі майна в заставу, на зберігання тощо, які розд. V ПКУ зараховує до операцій, що не є об’єктом обкладення ПДВ. Наприклад, у листі від 17.03.11 р. № 7402/7/16151715 податківці погодилися з тим, що передача майна в заставу та повернення із застави не впливають на розподіл податкового кредиту і не підлягають уключенню до загального обсягу операцій, що не обкладаються ПДВ. І це незважаючи на те, що в п.п. 196.1.2 ПКУ такі операції прямо названо як операції, що не є об’єктом оподаткування. Аналогічний висновок податківцям слід було б зробити і в цій ситуації. Інакше виходить, що реекспорт предмета лізингу потрібно включити до складу неоподатковуваних операцій(!) і врахувати при визначенні коефіцієнта розподілу податкового кредиту, що вже суперечитиме позиції ДПСУ, викладеній у названому листі від 17.03.11 р.
Роман БЕРЕЖНИЙ
