Теми статей
Обрати теми

Щодо оподаткування операцій з відчуження цінних паперів

Редакція БТ
Лист від 19.02.2013 р. № 2549/6/15-5215

ОПЕРАЦІЇ
З ВІДЧУЖЕННЯ
ЦІННИХ ПАПЕРІВ:

ДПСУ роз’яснює особливості
 застосування ЦП-акцизу

Лист Державної податкової служби України від 19.02.13 р. № 2549/6/15-5215,

Лист Державної податкової служби України від 21.02.13 р. № 2704/6/15-1415-13,

Лист Державної податкової служби України від 25.02.13 р. № 2801/6/15-5215

«Щодо оподаткування операцій з відчуження цінних паперів»

 

ДПСУ активно почала роз’яснювати порядок застосування норм адміністрування особливого податку на операції з цінними паперами та деривативами (далі — ЦП-акциз), про що свідчить поява відразу трьох її листів з цієї проблематики, а також доволі значної за обсягом консультації у «ВПСУ»*, 2013, № 15, с. 25.

* Журнал «Вісник податкової служби України».

Почнемо наш коментар з питання про обкладення ЦП-акцизом перехідних операцій, якому ДПСУ присвятила лист від 21.02.13 р. № 2704/6/15-1415-13 (далі — лист № 2704). На думку ДПСУ, рішення обкладати чи не обкладати операції з цінними паперами та деривативами ЦП-акцизом має залежати від моменту переходу прав власності. Якщо право власності на цінні папери (деривативи) перейшло в періоді, коли ЦП-акциз ще не застосовувався, тобто до 03.01.13 р., то виплата доходу за такими операціями (оплата вартості) не повинна супроводжуватися нарахуванням і сплатою ЦП-акцизу. У протилежній ситуації, коли передоплата була до запровадження ЦП-акцизу, а перехід права власності на цінні папери (деривативи) відбувся в період починаючи з 03.01.13 р., такі операції підлягають обкладенню ЦП-акцизом.

Судячи з усього, в основу такого підходу податківці поклали дату визнання доходів для цілей податку на прибуток при продажу товарів. На це вказує, зокрема, наявність у листі, що коментується, цитати з п. 137.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Про прихильність ДПСУ до дати переходу права власності на цінні папери як до визначального фактора при визначенні моменту виникнення зобов’язання за ЦП-акцизом свідчить і  лист від 19.02.13 р. № 2549/6/15-5115 (далі — лист № 2549).

Запропонований підхід ДПСУ має право на життя. Однак варто вказати на можливість існування й іншої точки зору, коли орієнтиром виступатиме дата оплати цінних паперів (деривативів), а не момент переходу права власності. Такий підхід базуватиметься насамперед на визначенні дати виникнення зобов’язань. Згідно з п. 216.7 ПКУ «…датою виникнення податкових зобов’язань за операціями, визначеними в підпункті 213.1.7 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, є дата отримання доходу відповідно до пункту 219.2 статті 219 цього Кодексу від операцій з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів». Як бачимо, у цьому випадку ПКУ не встановлює альтернативи, подібно, наприклад, до розд. IV ПКУ, де стосовно доходів фізичних осіб законодавець дає альтернативу «нараховані/виплачені (отримані) доходи», а говорить лише про дату отримання доходу (тобто дату отримання компенсації вартості цінних паперів/деривативів). Тут також слід згадати і порядок адміністрування ЦП-акцизу, установлений у п. 219.2 ПКУ, що передбачає сплату ЦП-акцизу податковим агентом із суми доходу продавця. Буде досить важко утримати ЦП-акциз у момент переходу права власності на цінні папери (деривативи), тобто в момент, коли немає виплати доходу і немає джерела коштів, за рахунок яких можна здійснити утримання і сплату ЦП-акцизу. У будь-якому разі, ДПСУ зробила свій вибір. Подивимося, як його буде реалізовано на практиці.

Також у  листі № 2704 ДПСУ зауважила, що не підлягають обкладенню ЦП-акцизом операції з інвестиційними сертифікатами незалежно від виду таких операцій. Із контексту листа № 2704 не зрозуміло, з чого раптом ДПСУ вирішила буквально одним реченням згадати про інвестсертифікати. Однак зробила вона це дуже до речі. Справа в тому, що у згаданій вище статті з «ВПСУ» представники ДПСУ якимсь чином примудрилися звільнення інвестиційних сертифікатів від ЦП-акцизу поставити в залежність від забезпечення інвестсертифікатів об’єктами житла, чого в житті не буває. Насправді ж згадка про забезпечення житлом стосується лише цільових облігацій. У будь-якому разі, у листі № 2704 ДПСУ не вимагає забезпечення житлом.

У листі № 2549 ДПСУ розглянула питання про дату виникнення зобов’язань за ЦП-акцизом у разі, коли умовами договору передбачено розстрочення платежу, а також коли перехід права власності та передача цінних паперів здійснюються після їх повної оплати, на підставі акта приймання-передачі (див. «Як сплачувати ЦП-акциз при розстроченні платежу»).

 

Як сплачувати ЦП-акциз при розстроченні платежу

Витяг із листа ДПСУ від 19.02.13 р. № 2549/6/15-5215

«Відповідно до листа ТОВ оплата за договорами за цінні папери здійснюється у розстрочку протягом 2012 — 2013 років, право власності на цінні папери за актом приймання-передачі перейде покупцю цінних паперів після повної оплати їх вартості у 2013 році.

Таким чином, у податковому періоді 2013 року, в якому відбудеться перехід права власності покупцю цінних паперів за актом приймання-передачі після повної оплати їх вартості у 2013 році, торговець цінними паперами (ліцензіат) зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити акцизний податок до бюджету від імені та за рахунок особи з доходів, що виплачуються такій особі (продавцю цінних паперів) згідно з пунктом 219.2 Кодексу».

 

Інакше кажучи, як і в листі № 2704, ДПСУ вважає датою виникнення податкових зобов’язань за ЦП-акцизом дату переходу права власності на цінні папери (деривативи), а не дату отримання/перерахування доходу.

Слабкі моменти такого підходу і деякі аргументи на користь прив’язки ЦП-акцизу до дати отримання доходу (компенсації), а не до дати його нарахування ми описали вище. Залишається дочекатися роз’яснення ДПСУ про те, як податковим агентам виконувати її побажання, коли фактично будуть відсутні кошти (дохід) продавця цінних паперів (деривативів), щоб було за рахунок чого сплатити до бюджету ЦП-акциз.

Останній з трьох листів — лист від 25.02.13 р. № 2801/6/15-5215 — присвячено особливостям нарахування і сплати ЦП-акцизу при здійсненні операцій дарування і міни з цінними паперами та деривативами.

Перш за все, ДПСУ за допомогою тлумачного словника дійшла висновку, що міна та дарування цінних паперів є їх відчуженням. Із цим підходом не можна не погодитися, хоча звертатися до тлумачного словника було зовсім не обов’язково. Той же п.п. 14.1.31 ПКУ визначає відчуження майна як «…будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платникові податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування». При зверненні ж до норм Цивільного кодексу України стане очевидним, що наведеним критеріям відчуження відповідають як договори міни, так і договори дарування.

Далі, на підставі викладеного, ДПСУ робить висновок, що операції з дарування та міни цінних паперів та/або деривативів підлягають обкладенню ЦП-акцизом (див. п.п. 213.1.7 ПКУ). Цей висновок також важко заперечити. Щоправда, попри все це ДПСУ додає, що «…операції за договорами міни, дарування є об’єктом оподаткування акцизним податком та передбачають отримання доходу особою, яка набуває права власності на цінні папери».

Що цим хотіла сказати ДПСУ, нам зрозуміти важко. Однак на висновок це, судячи з усього, не вплинуло: «торгівець цінними паперами (ліцензіат) зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити акцизний податок до бюджету від імені та за рахунок особи з доходів, що отримуються (нараховуються) продавцем цінних паперів або особою, яка відчужує цінні папери». Саме такий висновок було озвучено і у згаданій статті з «ВПСУ».

Як відомо, у межах договору міни цінних паперів (деривативів) продавцем вважається кожна сторона договору в частині цінних паперів (деривативів), на які вона передає право власності. При даруванні ж відчуження здійснюється дарувальником, хоча при цьому доходу дарувальник не отримує. Відповідно платниками ЦП-акцизу є саме особи, котрі відчужують цінні папери (деривативи).

Незважаючи на відповідність цього висновку нормам ПКУ, відкритим залишилося питання, як податковому агенту здійснити утримання ЦП-акцизу та перерахувати його до бюджету, адже в межах обох операцій зазвичай не відбувається рух грошових коштів, за рахунок яких агент міг би виконати покладений на нього обов’язок. Більше того, у дарувальника при даруванні взагалі відсутній дохід.

У результаті практично всі три листи ДПСУ не стільки вирішують проблемні питання адміністрування ЦП-акцизу, скільки загострюють питання про те, як податковому агенту виконувати свої обов’язки щодо утримання та перерахування до бюджету ЦП-акцизу, коли відсутні доходи (грошові кошти) платника ЦП-акцизу на момент виникнення в податкового агента обов’язку перерахувати ЦП-акциз до бюджету.

 

Роман БЕРЕЖНИЙ

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі