ВИПЛАТИ ПРАЦІВНИКАМ:
нарахування та утримання,
участь у розрахунку середньої зарплати
для соцвиплат і відпускних,
індексація та компенсація,
податкові витрати
| Інструк-ція № 5 | Види виплат | Середня ЗП для оплати | ЄВС | Витрати для ПНП | Утримання | Індексація | Компенсація | |||
| лікарняних | декретних | відпускних | ПДФО | ЄВС | ||||||
| 1. ФОНД ОПЛАТИ ПРАЦІ | ||||||||||
| Фонд основної заробітної плати (п. 2.1 Інструкції № 5) | ||||||||||
| 2.1.1 | Винагороди за виконану роботу згідно з установленими нормами праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками працівникам та посадовими окладами керівникам, спеціалістам, технічним службовцям, уключаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво | + | + | + | 36,76 – 49,7 %(1) | ПВ | +(2) (101) | 3,6 %(1) | + | + |
| 2.1.2 | Суми процентних або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (виручки), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг), якщо вони є основною заробітною платою | + | + | + | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + | 3,6 % | + | + |
| 2.1.3 | Гонорар штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва та (або) оплата їх праці, розрахована за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на цьому підприємстві | + | + | + | 36,76 – 49,7 %* | ПВ | + (101) | 3,6 %* | +** | + |
| * Згідно з п. 9 розд. I Переліку № 1170 ЄВС не нараховується на винагороду, що виплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури і мистецтва, крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів тощо, який нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві. Із цього випливає, що і при нарахуванні виплат за договорами замовлення ні «знизу», ні «зверху» ЄВС нараховувати не потрібно. Це підтверджує і консультація представників ПФУ (див. «Винагорода за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва не обкладається ЄВС» // «БТ», 2012, № 12, с. 47). Щоправда, мусимо звернути увагу на лист ПФУ від 11.07.11 р. № 14179/03-30 («БТ», 2011, № 36, с. 11), де ПФУ зробив, на наш погляд, помилковий висновок: якщо «…винагорода згідно цивільно-правового договору за створення твору виплачується видавництвом автору, який є його працівником, то на таку винагороду єдиний внесок нараховується на загальних підставах». Ми вважаємо, що при справлянні ЄВС з винагород, що виплачуються авторам, слід виходити з принципу: — «автор отримує винагороду згідно з умовами трудового договору → ЄВС нараховують як на зарплату»; — «автор отримує винагороду відповідно до умов ЦП-договору → ЄВС не справляють». Однак з урахуванням пізнішої згаданої вище консультації працівника ПФУ вважаємо, що норми листа ПФУ від 11.07.11 р. № 14179/03-30 повинні застосовуватися в частині, що не суперечить законодавству. Винагороди штатним працівникам за авторськими договорами не враховуються при розрахунку середньої ЗП ні за Порядком № 1266, ні за Порядком № 100. ** Крім літературних гонорарів, штатним працівникам газет і журналів, що виплачуються за авторськими договорами, оскільки вони мають разовий характер (п. 2 Порядку № 1078). | ||||||||||
| 2.1.4 | Оплата при переведенні працівника на нижчеоплачувану роботу у випадках та розмірах, передбачених чинним законодавством, а також при невиконанні норм виробітку та виготовлення продукції, | + | + | + | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +/–*, (11) | + |
| * При переведенні працівника на нижчеоплачувану роботу за ним протягом двох тижнів від дня переведення відповідно | ||||||||||
| 2.1.5 | Оплата роботи висококваліфікованих працівників, залучених для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників | + | + | + | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | + | + |
| 2.1.6 | Оплата праці за час перебування у відрядженні (крім відшкодування витрат у зв’язку з відрядженням: добових, вартості проїзду, витрат на наймання житлового приміщення) | + | + | +*, (3) | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +/–(11) | + |
| * Згідно зі ст. 121 КЗпП працівникам, направленим у відрядження, оплата праці здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати не може бути нижче середнього заробітку. Отже, якщо особливі умови у трудовому договорі не застережено, то за дні відрядження зарплата працівнику нараховується в загальному порядку як за звичайні робочі дні. Головне, щоб її розмір не був нижчим від середньої зарплати за останні два місяці. Зверніть увагу: у листах від 18.04.12 р. № 283/13/155-12 («БТ», 2012, № 44, с. 9) і від 05.03.12 р. № 204/13/184-12 («БТ», 2012, № 24, с. 9) Мінсоцполітики зауважило, що при порівнянні денного заробітку працівника із середньоденним заробітком ураховуються всі елементи зарплати, які працівник отримає згідно з умовами трудового, колективного договору в місяці, в якому його направляють у відрядження: оклад, доплати, надбавки, премії, індексація тощо. | ||||||||||
| 2.1.7 | Вартість продукції, виданої працівникам при натуральній формі оплати праці | + | + | + | 36,76 – 49,7 %* | ПВ | +** (101) | 3,6 %* | —(13) | —(13) |
| * При справлянні ЄВС на суму виплат, що здійснюються в натуральній формі, на думку ПФУ, підвищуючий коефіцієнт не застосовується (лист ПФУ від 16.09.11 р. № 19693/03-30 // «БТ», 2011, № 51, с. 7). Однак, на наш погляд, база для справляння ЄВС та ПДФО має визначатися однаково — з підвищуючим коефіцієнтом. І нам здається, що представники ПФУ не повинні заперечувати проти цього, адже в разі підвищення розміру бази для справляння ЄВС на «натуральний» коефіцієнт одночасно підвищуються розміри розрахованого виходячи з такої бази ЄВС. ** База оподаткування розраховується із застосуванням «натурального» коефіцієнта (при ставці ПДФО 15 % коефіцієнт дорівнює 1,176471, при ставці ПДФО 17 % — 1,204819). | ||||||||||
| 2.1.8 | Оплата праці (уключаючи гонорари) фізичних осіб, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки провадяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт: | |||||||||
| — згідно з ЦП-договорами, уключаючи договір підряду (за винятком суб’єктів підприємницької діяльності) | – | – | – | 34,7 % (5,3 %; 33,2 %)* | ПВ | +** (102) | 2,6 %* | +*** | +*** | |
| — згідно з обов’язками особам, які є членами наглядової ради або ревізійної комісії акціонерного товариства | – | – | – | 34,7 % (5,3 %; 33,2 %)* | ПВ | +** (102) | 2,6 %* | +*** | +*** | |
| * Більшість роботодавців на суму винагороди за ЦП-договорами на виконання робіт (надання послуг) нараховують ЄВС «зверху» за ставкою 34,7 %. Виняток — підприємства УТОГ та УТОС (5,3 %) і суднобудівельні підприємства на період 01.01.13 р. — 31.12.22 р. (33,2 %). При цьому в частині утримання ЄВС сплачується за однією ставкою — 2,6 %. На винагороду за іншими ЦП-договорами (договір оренди та інші договори, що не мають ознак виконання робіт або надання послуг) ЄВС не нараховуємо. Якщо строк виконання робіт (надання послуг) перевищує один календарний місяць, дохід для цілей нарахування ЄВС ділять на кількість місяців, за які його нараховано (ч. 2 ст. 7 Закону про ЄВС). За ЦП-договорами ЄВС справляється із суми в межах 17 розмірів ПМПО, що діє в місяці нарахування доходу. При цьому в межах 17 ПМПО винагороду враховуємо після нарахованої зарплати, але перед лікарняними. ** Об’єкт оподаткування зменшується на суму утриманого ЄВС. *** Згідно з п. 7 Порядку № 1078 виплати за ЦП-договорами індексуються в межах ПМПО з урахуванням ЗП, отриманої за основним місцем роботи (на підставі довідки з основного місця роботи). Індексації та компенсації підлягають доходи, отримані за ЦП-договорами, якщо такі виплати не є разовими. Докладніше див. Тему тижня «Цивільно-правові договори з фізичними особами» // «БТ», 2013, № 10, с. 30. | ||||||||||
| Фонд додаткової заробітної плати (п. 2.2 Інструкції № 5) | ||||||||||
| 2.2.1 | Надбавки і доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених чинним законодавством, за: | |||||||||
| — суміщення професій (посад) | + | + | +* | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +(12) | + | |
| — розширення зони обслуговування чи збільшення обсягу робіт | + | + | +* | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +(12) | + | |
| — виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника | + | + | +* | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +(12) | + | |
| — роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці | + | + | + | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +(12) | + | |
| — інтенсивність праці | + | + | + | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +(12) | + | |
| — роботу в нічний час | + | + | + | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +(12) | + | |
| — керівництво бригадою | + | + | + | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +(12) | + | |
| — високу професійну майстерність | + | + | + | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +(12) | + | |
| — класність водіям (машиністам) транспортних засобів | + | + | + | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +(12) | + | |
| — високі досягнення у праці, у тому числі державним службовцям | + | + | + | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +(12) | + | |
| — виконання особливо важливої роботи на певний строк | + | + | +* | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +(12) | + | |
| — знання та використання в роботі іноземної мови | + | + | + | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +(12) | + | |
| — допуск до державної таємниці | + | + | + | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +(12) | + | |
| — дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів | + | + | + | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +(12) | + | |
| — учений ступінь | + | + | + | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +(12) | + | |
| — нормативний час пересування у шахті (руднику) від стовбура до місця роботи і назад працівників, постійно зайнятих на підземних роботах | + | + | + | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +(12) | + | |
| — роботу на територіях радіоактивного забруднення | + | + | + | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +(12) | + | |
| — інші надбавки й доплати, передбачені чинним законодавством, уключаючи доплату до розміру мінімальної заробітної плати | +** | +** | + | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +(12) | + | |
| * Якщо така виплата має разовий характер та здійснюється за дорученням, яке не входить до обов’язків працівника, то вона не враховується при розрахунку середньої ЗП (п.п. «а» п. 4 Порядку № 100). Докладніше див. «Виконання обов’язків іншого працівника: документальне оформлення та виплата доплати» // «БТ», 2010, № 32, с. 17. ** За умови, що на ці виплати нараховується ЄВС. Нагадаємо, що ці виплати мають уключатися до ФОП і їх розмір не повинен перевищувати граничних витрат, з яких справляється ЄВС (17 ПМПО). Крім того, для виплати лікарняних до розрахунку включаються виплати тільки за відпрацьований час. Для розрахунку декретних не має значення, нараховано цю виплату за відпрацьований час або ні. | ||||||||||
| 2.2.2 | Премії та винагороди, що мають систематичний характер незалежно від джерел фінансування (крім сум, зазначених у п.п. 2.3.2) | + | + | +* | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | + | + |
| — премії працівникам будівельних організацій за введення в дію у строк і достроково виробничих потужностей та об’єктів будівництва, що виплачуються у складі премій за результатами господарської діяльності | + | + | +* | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | + | + | |
| * Уключаються до розрахунку середньої ЗП, якщо є виробничими преміями та преміями за економію конкретних видів палива, електроенергії та теплової енергії (перший абзац п. 3 Порядку № 100). Премії включаються до заробітку того місяця, в якому їх нараховано. Премії, що виплачуються за квартал і триваліший проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці включаються до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли робочі дні у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. | ||||||||||
| 2.2.3 | Відсоткові або комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки (окладу, посадового окладу) | + | + | +* | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +(12) | + |
| *За умови, що такі виплати не мають разового характеру. | ||||||||||
| 2.2.4 | Оплата за роботу в надурочний час і у святкові та неробочі дні в розмірах та за розцінками, установленими чинним законодавством* | + | + | + | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +/–(12) | + |
| * Робота у святкові дні оплачується в подвійному розмірі (ст. 73 і 107 КЗпП). Робота у вихідні дні може компенсуватися, за угодою сторін, наданням іншого дня відпочинку чи оплатою в подвійному розмірі (ст. 72 і 107 КЗпП). Див. статтю «Робота у вихідні та святкові дні — як залучити працівників та оплатити їх працю» // «БТ», 2010, № 39, с. 10; Пошту тижня «Як оплатити працю тих, хто працює у святкові та вихідні дні?» // «БТ», 2012, № 1 – 2, с. 37; ком. «Компенсація за роботу у вихідний день: роз’яснення від Мінсоцполітики» до листа від 19.09.12 р. № 321/13/133-12 // «БТ», 2012, № 51, с. 12. | ||||||||||
| 2.2.5 | Оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв’язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці, при підсумованому обліку робочого часу та в інших випадках, передбачених законодавством | —(5) | + | +(3) | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | +/–(11) | + |
| 2.2.7 | Суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати працівників* | + | + | + | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | — | + |
| * Докладно правила проведення індексації див. у консультаціях «Індексація зарплати» («БТ», 2012, № 5, с. 16), «Індексація: аналізуємо зміни» («БТ», 2012, № 27, с. 14), «Визначення базового місяця з урахуванням змін, унесених до Порядку індексації» // «БТ», 2012, № 32, с. 44, «У місяці відпустки працівника фіксована сума індексації визначається пропорційно відпрацьованим дням» // «БТ», 2012, № 33, с. 46. | ||||||||||
| 2.2.8 | Суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати | + | + | — | 36,76 – 49,7 %* | ПВ** | + (101) | 3,6 %* | — | — |
| * У листах від 07.09.11 р. № 18794/03-30 («БТ», 2012, № 13, с. 5) та від 18.10.2011 р. № 22373/03-20 ПФУ роз’яснив, що компенсація за порушення строків виплати ЗП, нарахована звільненим працівникам: — уключається до бази для справляння ЄВС, якщо її нараховано за місяці починаючи із січня 2011 року; — не включається до бази для справляння ЄВС, якщо її нараховано за місяці до 01.01.11 р. Таким чином, із листів випливає, що компенсація за порушення строків виплати ЗП належить до виплат за відпрацьований час. Саме тому з такої суми слід утримувати ЄВС при нарахуванні після дати звільнення. ** Сума компенсації включається до витрат на підставі п. 142.2 ПКУ. Докладніше див. статтю «Компенсація за затримку зарплати: особливості нарахування та відображення в обліку» // «БТ», 2012, № 5, с. 35. | ||||||||||
| 2.2.9, 2.3.4 | Вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників відповідно до законодавства (та суми коштів на відшкодування їх оплати): | |||||||||
| 2.2.9 | — житла, комунальних послуг, послуг зв’язку у межах норм | +(4), (7) | +(4), (7) | — | 36,76 – 49,7 %* | ПВ* | –* (127) | 3,6* | —(13) | —(13) |
| — вугілля в межах норм | — | — | — | —** | ПВ* | –** (144) | —* | —(13) | —(13) | |
| * Вартість житла, послуг зв’язку, безоплатне надання яких окремим категоріям працівників передбачено чинним законодавством, у межах норм не обкладається ПДФО на підставі п.п. 164.2.17 ПКУ. Ознака таких доходів у ф. № 1ДФ — «127». На вартість житла, комунальних послуг, послуг зв’язку ЄВС нараховуємо як на ЗП. ** Не обкладається ПДФО (п.п. 165.1.20 ПКУ) та включається до витрат (п.п. «ґ» п.п. 138.10.6 ПКУ) вартість вугілля і вугільних брикетів, безоплатно наданих в обсягах та за переліком професій, установленим постановою № 303, платнику податків з числа осіб, які перебувають у трудових відносинах з вуглевидобувним підприємством, а також деяких категорій, перелічених у п.п. 165.1.20 ПКУ. Корисну інформацію для застосування цієї пільги викладено в листі Мінвуглепрому від 08.04.09 р. № 728/05/04-01. При виплаті грошової компенсації вартості такого вугілля її сума не обкладається ПДФО та не включається до податкових витрат на тих самих підставах. Ознака доходу у ф. № 1ДФ — «144». Вартість вугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих працівникам у встановлених обсягах, або виплата грошової компенсації вартості такого вугілля та вугільних брикетів не обкладається ЄВС (п. 1 розд. II Переліку № 1170). | ||||||||||
| 2.3.4 | — понад установлені норми | +(4), (7) | +(4), (7) | — | 36,76 – 49,7 % | — | + (101/ | 3,6 % | —(13) | —(13) |
| 2.2.10 | Витрати, пов’язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту і міського електротранспорту | — | — | — | 36,76 – 49,7 % | ПВ | –* (127) | 3,6 %** | —(13) | —(13) |
| * Не обкладається ПДФО на підставі п.п. 164.2.17 ПКУ. ** Ці виплати включаються до ФОП і не названі як такі, що не обкладаються ЄВС, у Переліку № 1170. | ||||||||||
| 2.2.11 | Вартість безкоштовно наданого працівникам форменого одягу, обмундирування, що можуть використовуватися поза робочим місцем та залишаються в особистому постійному користуванні | +(4) | +(4) | — | 36,76 – 49,7 %** | ПВ* | + (126/ 101)** | 3,6 %** | —(13) | —(13) |
| * На наш погляд, підприємство може відобразити витрати на підставі п. 142.1 ПКУ як витрати на оплату праці (цю виплату включено до ФОП і має бути передбачено в колективному договорі). Водночас проблеми можуть виникнути у зв’язку з тим, що згідно з п.п. 140.1.1 ПКУ до витрат дозволено включати спеціальний (формений) одяг за переліком, установленим КМУ та/або галузевими нормами. Раніше (за часів дії Закону про податок на прибуток) ДПАУ також дотримувалася думки, що вартість форменого чи іншого одягу працівників уключається до ВВ, тільки якщо такий одяг є спеціальним і лише в межах установлених норм. Докладніше див. Тему тижня «Спецодяг» // «БТ», 2008, № 29, с. 36. ** Такий порядок обкладення ПДФО діє, якщо формений одяг, обмундирування залишаються у власному постійному користуванні працівника. База обкладення ПДФО у цьому випадку визначається з урахуванням «натурального» коефіцієнта. Якщо цю виплату передбачено в колективному договорі в розділі «Оплата праці», то у ф. № 1ДФ вона наводиться з ознакою доходу «101». Що стосується ЄВС, то ПФУ в листі від 13.01.12 р. № 915/03-20 роз’яснює, що така виплата обкладається ЄВС. Якщо йдеться про видачу в користування спеціального одягу в межах норм згідно з чинним законодавством, то така видача не обкладається ні ПДФО на підставі п.п. 165.1.9 ПКУ (ознака доходу у ф. № 1ДФ — «136»), ні ЄВС на підставі п. 5 розд. II Переліку № 1170. До витрат роботодавець — платник податку на прибуток включає такі витрати на підставі п.п. 140.1.1 ПКУ. Що стосується форменого (фірмового) одягу, який видається працівникам у тимчасове користування виключно для носіння в робочий час (не може використовуватися поза робочим місцем), то тут ПДФО не буде на підставі п.п. «а» п.п. 164.2.17 ПКУ (забезпечення працівника таким одягом обумовлено виконанням ним трудової функції). Об’єкт для обкладення ЄВС у цьому випадку відсутній. | ||||||||||
| 2.2.12 | Оплата за невідпрацьований час: | |||||||||
| — оплата щорічних (основної та додаткових) відпусток і додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством* | —(5)) | +(10) | +(3) | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | —(11) | + | |
| * Про розрахунок і нарахування відпускних див. статті «Відпустка-2012: особливості розрахунку середньої зарплати» // «БТ», 2012, № 26, с. 39, «Відпустка на дітей: тривалість, підстави та порядок надання» // «БТ», 2010, № 21, с. 18; Шпаргалку бухгалтера «Щорічні відпустки: довідкова інформація» // «БТ», 2010, № 25, с. 23. Про особливості нарахування відпускних при встановленні режиму неповного робочого часу читайте у статті «Неповний робочий час — особливості оплати праці» // «БТ», 2010, № 36, с. 20. Мінпраці в листі від 26.11.12 р. № 1203/13/84-12 підтвердило позицію, що при розрахунку відпускних кількість календарних днів року або меншого фактично відпрацьованого періоду зменшується на дні перебування працівника у відпустці без збереження зарплати незалежно від підстав її надання: як відповідно до ст. 25 Закону про відпустки (роботодавець зобов’язаний надати відпустку за зверненням працівника), так і згідно зі ст. 26 Закону про відпустки (відпустка надається за згодою роботодавця не більше ніж на 15 календарних днів). Про надання відпустки без збереження ЗП читайте у статті «Відпустка «за свій рахунок»: порядок надання, особливості обліку в розрахунку середньої зарплати» // «БТ», 2013, № 8, с. 17. | ||||||||||
| — суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток і додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством* | —(5) | +(10) | —** | 36,76 – 49,7 %*** | ПВ | + (101) | 3,6 %*** | —(11) | + | |
| * Див. Шпаргалку бухгалтера «Розрахунок з працівником при звільненні» // «БТ», 2012, № 45, с. 19 і Тему тижня «Відпускні при звільненні» // «БТ», 2010, № 46, с. 33. Аналогічні наслідки настають і при перерахуванні роботодавцем компенсації за невикористану відпустку на нове місце роботи звільненого працівника. Таке перерахування можливе за бажанням працівника згідно зі ст. 24 Закону про відпустки. Нарахування та утримання ЄВС, а також ПДФО повинні здійснюватися попереднім роботодавцем. Цей підхід раніше підтримували всі соцфонди, тож сподіваємося, що так буде і за часів дії нових правил. ** Компенсація за невикористану відпустку не включається до розрахунку середньої заробітної плати для оплати відпускних на підставі п.п. «б» п. 4 Порядку № 100. *** Якщо суму компенсації нараховано після звільнення працівника, то ЄВС не нараховують, а суму компенсації не відображають у формі Д4 (листи ПФУ від 03.03.11 р. № 4149/05-10// «БТ», 2011, № 15, с. 9 і від 18.10.11 р. № 22373/03-20 // «БТ», 2012, № 6, с. 12). | ||||||||||
| — оплата додаткових відпусток (понад тривалість, передбачену законодавством), наданих відповідно до колективного договору | —(5) | +(10) | +(3) | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | —(11) | + | |
| — оплата додаткових відпусток у зв’язку з навчанням і творчих відпусток* | —(5) | +(10) | +(3) | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | —(11) | + | |
| * Розрахунковий період для оплати даних відпусток становить останні 12 календарних місяців або менший фактично відпрацьований період. Докладно про розрахунок та оподаткування цього виду відпусток читайте у статті «Навчальна відпустка: як надати і розрахувати відпускні» // «БТ», 2008, № 45, с. 14. Радимо також ознайомитися з консультаціями «Додаткові витрати на навчання працівників: оформляємо та обліковуємо правильно» // «БТ», 2009, № 45, с. 19; ком. «Навчальна відпустка у відпустці «до 3 років» — Мінпраці роз’яснює питання оформлення» // «БТ», 2010, № 36, с. 10. Святкові та неробочі дні не враховуються при визначенні тривалості щорічних відпусток і додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (частина друга ст. 5 Закону про відпустки). У зв’язку з цим Мінпраці в листі від 08.11.04 р. № 18561 звертає увагу, що при наданні додаткової відпустки у зв’язку з навчанням зазначена норма не діє. Отже, при наданні додаткової відпустки у зв’язку з навчанням оплачуються всі (календарні) дні зазначеної відпустки. | ||||||||||
| — оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону № 796* | —(5) | +(10) | +(3) | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | —(11) | + | |
| *Докладніше див. статтю «Працюючий чорнобилець: що має знати роботодавець // «БТ», 2011, № 41, с. 33, ком. «Дві додаткові відпустки для чорнобильця: роз’яснення від Мінсоцполітики» до листа від 24.10.11 р. № 310/13/133-11 // «БТ», 2012, № 8, с. 6. | ||||||||||
| — суми заробітної плати, що зберігається за основним місцем роботи працівників, за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів* | —(5) | + | +(3) | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | —(11) | + | |
| * Радимо ознайомитися зі статтями «Витрати на навчання: обліковуємо по-новому» // «БТ», 2011, № 45, с. 13, «Додаткові витрати на навчання працівників: оформляємо та обліковуємо правильно» // «БТ», 2009, № 45, с. 19. | ||||||||||
| — суми, нараховані особам, які проходять навчання (підготовку) для роботи на щойно введених у дію підприємствах за рахунок коштів, передбачених у загальних кошторисах будівництва | —(5) | + | +(3) | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | —(11) | + | |
| — оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони виконуються в робочий час | —(5) | + | +(3) | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | —(11) | + | |
| — оплата, що зберігається за працівником, який підлягає медичному обстеженню, за основним місцем роботи за час перебування в медичному закладі на обстеженні | —(5) | + | +(3) | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | —(11) | + | |
| — оплата простоїв не з вини працівника* | +/–** | + | –/+(3), *** | 36,76 – 49,7 % | ПВ | + (101) | 3,6 % | —(11) | + | |
| *Див. статті «Простійні виплати»: вибираємо оптимальний варіант» // «БТ», 2010, № 9, с. 38; «Витрати в період простою: особливості відображення в обліку з податку на прибуток» // «БТ», 2012, № 17-18, с. 14. ** Ми вважаємо, що час простою не повинен ураховуватися при розрахунку середньої зарплати для звичайних лікарняних, оскільки ця виплата нараховується за невідпрацьований час. Однак ФТВП не хоче визнавати це, про що свідчить його лист від 13.05.11 р. № 04-29-1157 // «БТ», 2011, № 29, с. 9. Мінпраці також підтримує ФТВП (листи від 19.03.09 р. № 51/18/99-09 // «БТ», 2009, № 17, від 16.04.10 р. № 108/18/99-10 // «БТ», 2010, № 29, с. 10), хоча було в Мінпраці й роз’яснення (лист від 08.07.10 р. № 201/18/99-10), що середня зарплата в таких випадках розраховується шляхом ділення суми виплат за фактично відпрацьований час на кількість фактично відпрацьованих працівником робочих днів згідно з графіком роботи підприємства (працівника) у розрахунковому періоді. Безпечніший варіант (хоча, на нашу думку, неправильний) — ураховувати «простійні» виплати при розрахунку лікарняних. *** Згідно з п. 2 Порядку № 100 виключається з розрахункового періоду час, протягом якого працівник не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково. У разі простою не з вини працівника за ним зберігається заробіток частково (не нижче 2/3 тарифної ставки), тому дні простою і заробіток за ці дні не враховуються при розрахунку середньої ЗП. Якщо ж простій тривав протягом усього розрахункового періоду, то набирає чинності п. 4 Порядку № 100, згідно з яким | ||||||||||
| Інші заохочувальні та компенсаційні виплати (п. 2.3 Інструкції № 5) | ||||||||||
| 2.3.1 | Нарахування за невідпрацьований час, не передбачені чинним законодавством, зокрема працівникам, які перебували у відпустках з ініціативи адміністрації, брали участь у страйках | —(5) | +(7) | +/–(3)* | 36,76 – 49,7 % | ПВ(6) /– | + (101) | 3,6 % | —(11) | + |
| * Якщо заробіток зберігався частково, то така виплата не враховується в розрахунку середньої ЗП. | ||||||||||
| 2.3.2 | Винагороди і заохочення, що виплачуються один раз на рік або мають разовий характер, зокрема: | |||||||||
| — винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи) | +(7)* | +(7) | +** | 36,76 – 49,7 % | ПВ(6) /– | + (101) | 3,6 % | —(12) | + | |
| * Якщо винагорода за вислугу років виплачується раз на рік (навіть якщо це відбувається з року в рік на постійній основі), то таку виплату при оплаті листка непрацездатності розподіляють. Це пояснюється тим, що під дію п.п. 2.3.2 Інструкції № 5 підпадають виплати, що здійснюються раз на рік чи одноразово, у тому числі щорічна винагорода за вислугу років (лист Мінпраці від 01.04.10 р. № 91/18/99-10). ** Відповідно до Порядку № 100 одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років для розрахунку відпускних уключається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку за кожен місяць розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік. У листах від 26.01.07 р. № 49/13/155-07 і від 02.03.07 р. № 696/0/10-07/13 Мінпраці наполягає на тому, що основною умовою врахування цих сум у розрахунку середньої ЗП згідно з Порядком № 100 є їх нарахування в поточному році за попередній рік. Якщо премію за підсумками роботи за рік і за вислугу років нараховано в поточному році за поточний рік (наприклад, за 2012 рік у грудні 2012 року), то, на думку Мінпраці, вона взагалі не повинна брати участі в розрахунку. Ми з такою думкою не згодні. Якщо працівник відпрацював менше року, то винагорода за підсумками роботи за рік враховуватиметься не всією сумою, а тільки в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді (так вважають працівники Мінпраці — див. конс. «Облік річної премії при розрахунку відпускних» // «БТ», 2008, № 33, с. 16). Наприклад, розрахунковий період становить листопад 2012 — квітень 2013 (6 місяців). У січні 2013 року виплачено винагороду за підсумками роботи за 2012 рік у сумі 1200 грн. Премію до розрахунку буде включено частково в сумі 600 грн. (1200 грн. : 12 міс. х 6 міс.). | ||||||||||
| — премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, уведення в дію у строк і достроково виробничих потужностей та об’єктів будівництва | +(7) | +(7) | —(8) | 36,76 – 49,7 % | ПВ(6) /– | + (101) | 3,6 % | —(12) | + | |
| — премії за виконання важливих та особливо важливих завдань | +(7) | +(7) | —(8) | 36,76 – 49,7 % | ПВ(6) /– | + (101) | 3,6 % | —(12) | + | |
| — одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних і пам’ятних дат, як у грошовій, так і в натуральній формі) | +(7) | +(7) | — | 36,76 – 49,7 % | ПВ(6) /– | + (101)* | 3,6 % | —(12) | + | |
| * Якщо негрошовий подарунок видається одноразово окремому працівнику (а не всім чи більшості працівників до свята або іншої пам’ятної події згідно з домовленістю, установленою колективним договором або внутрішнім документом підприємства), то такий дохід є додатковим благом, а не зарплатою. У такому разі можна застосувати пільгу за п.п. 165.1.39 ПКУ, тобто не утримувати ПДФО з вартості негрошового подарунка у 2013 році в межах 573,50 грн. з розрахунку на місяць. У ф. № 1ДФ подарунок відображається в оподатковуваній частині (понад 573,50 грн.) з ознакою «126», а в неоподатковуваній — «160». У цьому випадку (разовий подарунок окремому працівнику) не справлятиметься і ЄВС (виплата не входить до ФОП). | ||||||||||
| 2.3.3 | Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім чи більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом) | +(4), (7) | +(4), (7) | —* | 36,76 – 49,7 % | ПВ(6) /– | + (101) | 3,6 % | —(12) | + |
| * На нашу думку, систематична матеріальна допомога не повинна враховуватися при розрахунку середньої ЗП згідно з Порядком № 100, оскільки вона має разовий характер (надається один раз на рік або при настанні певних подій). Такої ж думки дотримується і Мінпраці в листі від 13.12.05 р. № 694/13/84-05. | ||||||||||
| 2.3.4 | Витрати соціального характеру у грошовій та натуральній формі: | |||||||||
| — витрати у розмірі страхових внесків підприємств (крім добровільного медичного та пенсійного страхування) на користь працівників, пов’язані з добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна) | +(4), (7) | +(4), (7) | — | 36,76 – 49,7 %** | —* | + (101/ | 3,6 %** | — | — | |
| * Право на витрати відсутнє на підставі прямої заборони п.п. 140.1.6 ПКУ. ** Ці виплати обкладаються ЄВС, оскільки є заохочувальними та компенсаційними виплатами, що входять до ФОП (лист ПФУ від 02.01.13 р. № 100/03-20). | ||||||||||
| — | Витрати в розмірі страхових внесків на обов’язкове страхування працівників (крім загальнообов’язкового державного соціального страхування) | — | — | — | — | ПВ* | –** (132) | — | — | — |
| * На підставі п. 142.2 ПКУ. **Не обкладається ПДФО на підставі п.п. 165.1.5 ПКУ. | ||||||||||
| 2.3.4 | — оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях | +(4), (7) | +(4), (7) | — | 36,76 – 49,7 %* | ПВ(6) /– | + (101/ 126)(9),* | 3,6 %* | — | — |
| * База обкладення ПДФО розраховується із застосуванням «натурального» коефіцієнта. Із приводу розрахунку суми ЄВС див. виноску «**» до п. 2.1.7 таблиці. Якщо витрати роботодавця на харчування працівників персоніфікувати неможливо, наприклад, якщо харчування працівників організовано за системою «шведського столу», його вартість не може розглядатися як об’єкт обкладення ПДФО і ЄВС. | ||||||||||
| — вартість путівок працівникам та членам їх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсації, видані замість путівок за рахунок підприємства* | +(4), (7) | +(4), (7) | — | 36,76 – 49,7 % | ПВ(6) /– | + (101/ | 3,6 % | — | — | |
| * У такому порядку обкладаються путівки в частині, що оплачується підприємством. Представники ДПАУ вважають, що путівки у ф. № 1ДФ відображаються з ознакою доходу «126» // «ВПСУ», 2011, № 9, с. 20. Якщо путівка видається працівнику з Фонду соціального страхування, то вона не обкладається ні ПДФО, ні ЄВС. У ф. № 1ДФ вартість таких неоподатковуваних путівок відображається з ознакою доходу «156». Докладніше див. Тему тижня «Путівки працівникам та їх дітям» // «БТ», 2012, № 22, с. 34; Шпаргалку бухгалтера «Облік путівок у прикладах» // «БТ», 2012, № 22, с. 21. | ||||||||||
| — вартість проїзних квитків, які персонально розподіляються між працівниками, та відшкодування працівникам вартості проїзду у транспорті загального користування | +(4), (7) | +(4), (7) | — | 36,76 – 49,7 % | ПВ(6) /– | + (101/ | 3,6 % | — | — | |
| * У консультації, розміщеній у ЄБПЗ (розділ 160.04), зазначається, що компенсація роботодавцем проїзду працівників до місця роботи і назад обкладається ПДФО, оскільки не пов’язана з виконанням працівником трудової функції. Якщо ж працівнику компенсується вартість поїздок, пов’язаних із господарською діяльністю підприємства, то представники ДПСУ (див. консультацію в розділі 160.18 ЄБПЗ) вважають, що така виплата не обкладається ПДФО на підставі п.п. «а» п.п. 164.2.17 ПКУ. Причому податківці не заперечують проти компенсації витрат на службові поїздки навіть на таксі, головне, щоб це підтверджувалося первинними документами. Додамо, що працівник складає Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, на підставі якого приймається рішення про компенсацію цих витрат. | ||||||||||
| 3.20 | — вартість придбаних підприємством проїзних квитків, що персонально не розподіляються між працівниками, а видаються їм у міру потреби для виконання виробничих завдань (у зв’язку зі специфікою роботи) | — | — | — | — | ПВ | – (Х) | — | — | — |
| 2. ІНШІ ВИПЛАТИ, ЩО НЕ ВХОДЯТЬ ДО ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ (п. 3 ІНСТРУКЦІЇ № 5) | ||||||||||
| 3.1 | Внески підприємств на загальнообов’язкове державне соціальне страхування | — | — | — | — | ПВ | — (х)* | — | — | — |
| * У додатку до Порядку № 1020 для сум ЄВС платника податку, що вносяться за рахунок його роботодавця, у розмірах, визначених законом, у ф. № 1ДФ передбачено ознаку доходу «133». Однак, на нашу думку, зазначені суми у ф. № 1ДФ відображати не потрібно, оскільки вони сплачуються за рахунок коштів роботодавця і не є доходом працівника; крім того, вони не персоніфіковані, оскільки нарахування ЄВС здійснюється на загальний фонд оплати праці. З цим згодні і представники ДПАУ (див. консультацію у «БТ», 2011, № 17, с. 44). Нагадаємо, що аналогічна проблема існувала і до 2011 року (стара ознака доходу «27»), і тоді податківці також дійшли висновку, що у ф. № 1ДФ такі виплати показувати не потрібно. | ||||||||||
| 3.2 | Допомоги та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів фондів державного соціального страхування: | |||||||||
| — допомога по вагітності та пологах* | — | — | +**, (3) | — | — | –*** (128) | — | — | + | |
| * Оплаті підлягають календарні дні, що припадають на відпустку по вагітності та пологах. Відповідно при розрахунку середньої ЗП дохід, що враховується, ділиться на кількість календарних днів (за винятком днів, не відпрацьованих із трьох поважних причин, — хвороба, відпустка по вагітності та пологах, відпустка для догляду за дитиною до 3 років), що припадають на розрахунковий період. Про порядок розрахунку та виплати допомоги по вагітності та пологах див. у статті «Декретні по-новому» // «БТ», 2010, № 12, с. 34, ком. «Виплата лікарняних і декретних з 2011 року — новий Порядок від ФТВП та підкоригований Порядок від ФНВ» // «БТ», 2011, № 6, с. 6. ** Допомогу по вагітності та пологах потрібно включати до розрахунку для оплати відпусток, незважаючи на те, що в Порядку № 100 зазначена лише допомога по тимчасовій непрацездатності. Це пояснюється тим, що відповідно до п. 3 ст. 82 КЗпП час перебування у відпустці по вагітності та пологах уключається до стажу роботи, що дає право на щорічні відпустки. Крім того, цю виплату спрямовано на компенсацію втрати ЗП за період відпустки по вагітності та пологах (п. 1 ст. 38 Закону № 2240). Це підтверджується і листами Мінпраці від 17.06.11 р. № 190/13/116-11, від 22.06.06 р. № 4201/0/14-06/13. Див. також примітку до п. 3.3 цієї таблиці. *** Те, що з допомоги не сплачується ПДФО, підтверджує і ДПАУ (лист від 04.03.11 р. № 6326/7/17-0717). | ||||||||||
| — допомога на поховання | — | — | — | — | — | –* (146) | — | — | — | |
| * З 01.01.12 р. ПДФО не обкладається допомога на поховання в розмірі 2200 грн. (постанова № 55). | ||||||||||
| — оплата путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення* | — | — | — | — | — | – (156) | — | — | — | |
| * Путівки за рахунок коштів ФТВП надаються відповідно до Порядку № 12, який було оновлено постановою правління ФТВП від 31.07.12 р. № 43 (див. «БТ», 2012, № 38, с. 11). Змінами передбачено зниження відсотка вартості, яку сплачує працівник за путівку: путівка до двомісного номера для застрахованої особи коштує 20 % її вартості (замість 30 %), а для лікування дитини у супроводі дорослого за наявності медичних показань на санаторно-курортне лікування — 15 % (замість 20 %). Роботодавці при витрачанні коштів ФТВП (на виплату допомог, надання путівок, що частково або повністю оплачуються за рахунок ФТВП) зобов’язані не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, подавати такі звіти: — форму Ф4-ФСС з ТВП «Звіт по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (додаток 1 до Порядку № 4); — форму Ф14-ФСС з ТВП «Звіт про путівки на санаторно-курортне лікування та путівки до дитячих закладів оздоровлення» (додаток 2 до Порядку № 4). Про заповнення цих звітів читайте у Шпаргалці бухгалтера «Звіти до ФТВП (Ф4-ФСС з ТВП і Ф14-ФСС з ТВП)»// «БТ», 2013, № 1, с. 29. | ||||||||||
| 3.2, 3.3 | Лікарняні*: | |||||||||
| 3.3 | — оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації | — | — | +(3) | 33,2 %** | ПВ | + (101) | 2 % | —*** | + |
| 3.2 | — допомога по тимчасовій непрацездатності (із 6 дня тимчасової непрацездатності) | — | — | +(3) | 33,2 %** | — | + (101) | 2 % | —*** | + |
| * Оплаті підлягають робочі дні (години), що припадають на дні хвороби згідно з графіком роботи підприємства чи окремого працівника. При цьому перші п’ять днів хвороби оплачуються за рахунок підприємства (з них на робочі дні можуть припадати, наприклад, тільки два або три робочі дні), а починаючи з 6 дня хвороби — за рахунок коштів ФТВП. При розрахунку середньої ЗП сума доходу, що враховується, ділиться на кількість фактично відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді. При роботі в режимі неповного робочого дня обчислюється середньогодинна ЗП, а при неповному робочому тижні — середньоденна (п. 13 Порядку № 1266). Про порядок розрахунку, оподаткування та виплати лікарняних докладніше див. Тему тижня «Лікарняні: нарахування та облік» // «БТ», 2011, № 46, с. 31; консультацію «Оплата двох лікарняних підряд» // «БТ», 2012, № 9, с. 35. ** При нарахуванні лікарняних працівникам-інвалідам підприємство нараховує ЄВС за ставкою 8,41 % (див. також «На зарплату і лікарняні інвалідів ЄВС нараховують за ставкою 8,41 % від дня отримання копії довідки МСЕК» // «БТ», 2012, № 8, с. 45), а підприємства та організації громадських організацій інвалідів — 5,5 %. Підприємства УТОГ і УТОС — 5,3 % на лікарняні всіх працівників. Підприємства суднобудівної промисловості (клас 30.11, група 30.1, розділ 30; клас 33.15, група 33.1, розділ 33 Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженої наказом Держспоживстандарту від 11.10.10 р. № 457) до 01.01.23 р. ЄВС у частині нарахування на суми лікарняних своїх працівників не нараховують. А ось утримувати 2 % (ставка для «утримання») підприємство мусить, оскільки платниками ЄВС за ставкою 2 % є працівники, а не підприємство (ч. 12 ст. 8 Закону про ЄВС; п. 3.10 Інструкції № 21-5). Докладніше див. ком. «Зміни до Інструкції № 21-5, Інструкції № 21-1 та Порядку № 21-2» // «БТ», 2013, № 6, с. 6. Докладніше про діючі ставки ЄВС див. Тему тижня «Як заповнити щомісячну форму № Д4 з ЄВС» // «БТ», 2013, № 5, с. 24. *** Про те, що такі виплати не підлягають індексації, прямо зазначено у п. 3 Порядку № 1078. | ||||||||||
| 3.4 | Соціальні допомоги та виплати за рахунок коштів підприємства, установлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, на народження дитини, сім’ям із неповнолітніми дітьми) | — | — | — | — | — | + (126) | — | — | — |
| 3.5 | Внески підприємства згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників та членів їх сімей*: | |||||||||
| — внески за договором довгострокового страхування життя працівника в сумі, що не перевищує 15 % заробітної плати такого працівника та не більше величини розміру ПМПО, установленого на 1 січня звітного року, помноженого на 1,4 (у 2013 році — 1610 грн. на місяць) | — | — | — | —** | ПВ*** | –*** (125) | —** | — | — | |
| — внески за договором довгострокового страхування життя працівника понад зазначену суму, а також за договорами страхування членів сім’ї | — | — | — | —** | — | + (124) | —** | — | — | |
| — внески підприємства згідно з договорами добровільного медичного страхування працівників та членів їх сімей**** | — | — | — | —** | — | + (126) | —** | — | — | |
| * Страхові організації в межах недержавного пенсійного забезпечення укладають договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду (ч. 3 ст. 2 Закону № 1057), тобто договори пенсійного страхування здебільшого включають і страхування життя. Докладніше див. статтю «Недержавне пенсійне забезпечення — потурбуємося про забезпечену старість працівників» // «БТ», 2008, № 11, с. 13. ** Платежі згідно з договорами добровільного медичного і пенсійного страхування працівників та членів їх сімей не обкладаються ЄВС згідно з п. 2 розд. II Переліку № 1170. Ми вважаємо, що ця норма поширюється й на довгострокові договори страхування життя. Однак ПФУ у листах від 02.01.13 р. № 100/03-20, від 30.03.11 р. № 6174/03-30, від 26.08.11 р. № 17928/03-20 (див. «БТ», 2011, № 44, с. 7) вважає, що виплати за такими договорами належать до добровільного особистого страхування працівників, що включаються до ФОП згідно з п.п. 2.3.4 Інструкції № 5, а тому повинні обкладатися ЄВС (незалежно від того, чи обкладається ця виплата ПДФО). *** Право на витрати встановлено абзацами другим і третім п. 142.2 ПКУ, а на пільгу щодо ПДФО — п.п. «в» п.п. 164.2.16 ПКУ. **** Докладніше див. статтю «Добровільне медстрахування: порядок оформлення та обліку» // «БТ», 2010, № 25, с. 14. | ||||||||||
| 3.6 | Одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію, відповідно до чинного законодавства та колективного договору (уключаючи грошову допомогу державним службовцям і науковим (науково-педагогічним) працівникам) | — | — | — | — | ПВ*/– | +** (127) | — | — | — |
| * Якщо цю виплату встановлено чинним законодавством, то вона включається до податкових витрат на підставі п. 142.2 ПКУ. ** Раніше (за часів дії Закону про податок з доходів) ДПАУ визнавала суму вихідної допомоги, що виплачується у випадках, передбачених КЗпП, ЗП із відповідним оподаткуванням (лист ДПАУ від 25.05.04 р. № 9402/7/17-3117). У консультації «ВПСУ», 2011, № 9, с. 20 вихідну допомогу також приписано відображати у ф. № 1ДФ з ознакою доходу «101» (ЗП). Однак у листі від 09.03.11 р. № 4628/6/17-0715 («БТ», 2011, № 16, с. 8) ДПАУ не вважає вихідну допомогу ЗП, а розглядає її як інший оподатковуваний дохід (ознака «127»). ЄВС із таких сум не сплачується (п. 4 розд. I Переліку № 1170; лист ПФУ від 27.12.12 р. № 31488/03-20). Про розрахунок та оподаткування цієї виплати ми писали у Шпаргалці бухгалтера «Розрахунок з працівником при звільненні» // «БТ», 2012, № 45, с. 19. | ||||||||||
| 3.8 | Суми вихідної допомоги в разі припинення трудового договору | — | — | — | — | ПВ | +* (127) | — | — | — |
| *Див. виноску «**» до п. 3.6. | ||||||||||
| 3.9 | Суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунків при звільненні | — | — | — | —* | —** | + (101) | —* | — | — |
| * ЄВС на такі суми не нараховується (п. 5 розд. I Переліку № 1170). ** На нашу думку, такі суми не можна включати до податкових витрат, оскільки вони є своєрідною штрафною санкцією, що накладається на роботодавця за несвоєчасний розрахунок зі звільненим працівником. Див. також Шпаргалку бухгалтера «Розрахунок з працівником при звільненні» // «БТ», 2012, № 45, с. 19. У «ВПСУ» (2011, № 9, с. 20) таку виплату також пропонується відображати з ознакою «101» (ЗП). | ||||||||||
| 3.10, 3.24 | Витрати на навчання: | |||||||||
| 3.10 | — витрати на платне навчання працівників та членів їх сімей, не пов’язані з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом | — | — | — | — | — | + (126) | — | — | — |
| 3.24 | — витрати на платне навчання, підготовку чи перепідготовку в навчальних закладах за профілем роботодавця або за загальними виробничими потребами роботодавця в межах розміру прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня звітного року, помноженого на 1,4, з розрахунку на кожен місяць навчання (у 2013 році — 1610 грн. на місяць) працівників та сторонніх осіб за умови, що з такою особою укладено письмову угоду (договір, контракт) про взяті зобов’язання відпрацювати в цього роботодавця після закінчення навчання не менше трьох років | — | — | — | — | ПВ* | — ** (145) | — | — | — |
| — понад зазначену суму | — | — | — | — | ПВ* | + (126) | — | — | — | |
| * До витрат можна включити вартість навчання як у вітчизняних, так і в іноземних навчальних закладах при виконанні зазначених умов, причому без обмеження за сумою (п.п. 140.1.3 ПКУ). Податківці вважають, що право на податкові витрати виникає, якщо навчання пов’язане з основною діяльністю підприємства (консультація в розділі 110.07.10 ЄБПЗ). Див. статтю «Витрати на навчання: обліковуємо по-новому» // «БТ», 2011, № 45, с. 13. Якщо працівник звільняється протягом такого навчання або до закінчення третього календарного року після закінчення такого навчання, то підприємство в податковому обліку прибутку в такому разі збільшує податкові доходи в сумі фактичних витрат на навчання та/або професійну підготовку, які раніше було включено до податкових витрат підприємства. У результаті такого збільшення податкових доходів нараховуються додаткове податкове зобов’язання та пеня в розмірі 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на день виникнення податкового зобов’язання з податку, який мало бути сплачено платником податків у встановлений строк, якби він не користувався цією податковою пільгою, обчислена до суми такого податкового зобов’язання та розрахована за кожен день недоїмки, закінчуючи днем збільшення податкових доходів. Сума відшкодованих платнику податку збитків за такою угодою (договором, контрактом) не є об’єктом оподаткування (тобто не включається до податкових доходів) у частині, що не перевищує сум, на які збільшено дохід, сплату додаткового податкового зобов’язання та пені (абзац четвертий п.п. 140.1.3 ПКУ). ** Пільга щодо ПДФО діє лише стосовно плати вітчизняним навчальним закладам та в межах установленої суми (п.п. 165.1.21 ПКУ). Якщо працівник припиняє трудові відносини в період навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується навчання, то сплачена за нього сума за навчання прирівнюється до доходу у вигляді додаткового блага (ознака доходу у ф. № 1ДФ «126»). За роз’ясненнями податківців (розділ 160.03 ЄБПЗ), ця норма не застосовується, якщо трудові відносини розірвано з ініціативи роботодавця (наприклад, у зв’язку зі скороченням тощо) // «БТ», 2012, № 12, с. 46. | ||||||||||
| — витрати на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників | — | — | — | — | ПВ* | –** (145, 158) | — | — | — | |
| * Ці витрати можна включати до податкових витрат стосовно працівників робітничих професій, а також у разі, якщо законодавством передбачено обов’язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації (абзац перший п.п. 140.1.3 ПКУ). Підвищення кваліфікації працівників неробітничих професій оминає податкові витрати (консультація в розділі 110.07.10 ЄБПЗ). Див. статтю «Витрати на навчання: обліковуємо по-новому» // «БТ», 2011, № 45, с. 13. Які види навчання підпадають під професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації, Мінпраці роз’яснило в листі від 14.04.11 р. № 3900/0/14-11/021 // «БТ», 2011, № 45, с. 21. ** ПДФО не обкладається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податків згідно із законом (п.п. 165.1.37 ПКУ). Словосполучення «згідно із законом», на наш погляд, слід розуміти не як вимогу про обов’язковий характер цих курсів (навчання), а як відповідність до ст. 201 КЗпП, на підставі якої для професійної підготовки та підвищення кваліфікації, особливо молоді, власник чи уповноважений ним орган організовує індивідуальне, бригадне, курсове чи інше виробниче навчання за рахунок підприємства, установи, організації. При виникненні виробничої необхідності роботодавець має право направити працівника на підготовку (перепідготовку, підвищення кваліфікації), що здійснюється у тому числі й не навчальним закладом, з оплатою за рахунок підприємства. Ми вважаємо, що в такому разі ці суми не повинні обкладатися ПДФО, їх потрібно розглядати як господарські витрати підприємства. У ф. № 1ДФ неоподатковувана частина витрат на підготовку, перепідготовку відображається з ознакою доходу «145», на підвищення кваліфікації — з ознакою «158», а оподатковувана — з ознакою «126». | ||||||||||
| 3.11 | Витрати підприємств на покриття витрат ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій | — | — | — | — | ПВ | – (Х) | — | — | — |
| 3.12 | Виплати в установленому розмірі особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи (крім зазначених у пп. 2.2.1, 2.2.12) | — | — | — | —* | — | –** (130) | —* | — | — |
| * Згідно з п. 7 розд. I Переліку № 1170 ЄВС не обкладаються виплати в установленому розмірі особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи (крім надбавок і доплат до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених законодавством, за роботу на територіях радіоактивного забруднення, оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону № 796). Див. також коментар до ряд. 2.2.12 цієї таблиці. ** Відповідно до п.п. 165.1.3 ПКУ суми відшкодування розміру шкоди, заподіяної платнику податку внаслідок Чорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначених законом, не обкладаються ПДФО. | ||||||||||
| 3.13 | Компенсація моральної шкоди працівникам за рахунок коштів підприємства, що виплачується за рішенням суду | — | — | — | — | — | +/–* (120/ 127) | — | — | — |
| * Не обкладаються ПДФО суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, які відшкодовуються державою в порядку, установленому законом (п.п. «г» п.п. 164.2.14 ПКУ). Також зауважимо, що не обкладається ПДФО сума, яка виплачується за рішенням суду на відшкодування матеріальної шкоди, а також шкоди життю і здоров’ю (п.п. «а» п.п. 164.2.14 ПКУ). Доходи, що обкладаються ПДФО, у ф. № 1ДФ наводяться з ознакою «120», що не обкладаються, — «127». | ||||||||||
| 3.14 | Винагорода за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури і мистецтва, крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва та (або) оплата їх праці, що розраховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на цьому підприємстві | — | — | — | —* | ПВ | + (103) | —* | — | — |
| * Див. коментар до ряд. 2.1.3 цієї таблиці. | ||||||||||
| 3.15 | Витрати на відрядження: | |||||||||
| — добові у межах норм, вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення, а також компенсаційні виплати й добові, що виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством | — | — | — | — | ПВ | – (Х)* | — | — | — | |
| — добові понад установлені норми | — | — | — | — | — | + (126, 118)** | — | — | — | |
| — надміру витрачені працівником кошти | — | — | — | — | — | + (118)* | — | — | — | |
| * Із вимог Порядку № 1020 і п.п. 165.1.11 ПКУ можна зробити висновок, що з ознакою доходу «118» слід відображати будь-які підзвітні суми, котрі як обкладаються, так і не обкладаються ПДФО. На наш погляд, підзвітні суми в межах норм (підтверджені документально) не повинні відображатися у складі доходів працівника. Тільки надміру витрачені суми можуть вважатися доходом, нарахованим на користь працівника. Такий підхід підтримують і представники ДПАУ (див. консультацію «У ф. № 1ДФ відображають лише несвоєчасно повернені суми» // «БТ», 2011, № 17, с. 44). Слід звернути увагу, що граничні норми добових для звичайних (небюджетних) підприємств з 1 січня 2012 року становлять у 2013 році 229,40 грн. на добу для внутрішньоукраїнських відряджень і до 860,25 грн. для закордонних відряджень. Ці норми діють і для витрат підприємства, і для ПДФО. Докладніше — у Темі тижня «Відрядження у світлі Податкового кодексу» // «БТ», 2011, № 18 — 19, с. 55. ** На наш погляд, якщо добові понад установлені норми виплачуються за рішенням роботодавця (згідно з наказом, розпорядженням, іншим внутрішнім документом), то такий дохід у ф. № 1ДФ потрібно відображати з ознакою «126» — додаткове благо від роботодавця. Що стосується надміру витрачених працівником підзвітних сум, не повернених своєчасно роботодавцю, то такі суми з урахуванням «натурального» коефіцієнта включаються до оподатковуваного доходу працівника та відображаються у ф. № 1ДФ з ознакою «118». Водночас, на думку податківців, добові понад норми слід відображати з ознакою доходу «118» (консультація в ЄБПЗ). Що стосується строків перерахування до бюджету ПДФО, утриманого з наднормативних добових, то представники ДПСУ дотримуються такої думки (див. «БТ», 2011, № 10, с. 46): оскільки такий ПДФО утримується за рахунок оподатковуваних доходів, що нараховуються в місяці, в якому добові видано (не повернено), то ПДФО потрібно перераховувати разом із виплатою доходу (зарплати), за рахунок якого цей податок було утримано. Добові вважаються виплаченими в момент затвердження Звіту про кошти, видані на відрядження або під звіт, а не в момент забезпечення працівника авансом на відрядження. Докладніше див. статті «Підзвіт: засади і нюанси» // «БТ», 2011, № 9, с. 19, Пошту редакції «Добові в Податковому кодексі» // «БТ», 2011, № 4, с. 62; Пошту редакції «Оподаткування наднормативних добових» // «БТ», 2012, № 10, с. 47. | ||||||||||
| 3.16 | Надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно відбувається в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, у розмірах, що не перевищують граничні норми добових згідно з нормами, установленими чинним законодавством | — | — | — | — | ПВ | +* (101) | — | — | — |
| — понад граничні норми добових | — | — | — | — | — | +* (101) | — | — | — | |
| * Сума цих надбавок має обкладатися ПДФО у складі місячної ЗП такого працівника на загальних підставах (лист ДПАУ від 29.04.10 р. № 4173/6/17-0716, № 8555/7/17-0717), тобто такі виплати враховуються при визначенні права працівника на ПСП. Винятком може бути ситуація, коли в колективному договорі роботи, що відбуваються в дорозі або мають роз’їзний (пересувний) характер, визначено як відрядження. При цьому такі відрядження має бути відповідно документально оформлено (наказ, посвідчення про відрядження тощо). ЄВС такі виплати не обкладаються згідно з п. 10 розд. I Переліку № 1170 (див. лист ПФУ від 04.07.11 р. № 13659/03-20 // «БТ», 2011, № 39, с. 7). Слід зауважити, що граничні норми доплат за роз’їзний (пересувний) характер роботи не можуть перевищувати граничні норми добових для відряджень у межах України, а за кордон — бути більше 80 % добових для відряджень за кордон, установлених КМУ (пп. 1 і 2 постанови № 490). Оскільки для небюджетних підприємств (установ, організацій) граничні норми добових для відряджень установлено не постановою КМУ, а ПКУ, то для отримання права на податкові витрати підприємству не слід виходити за межі кодексних норм стосовно добових (див. ком. до ряд. 3.15 цієї таблиці). Докладніше див. статтю «Роз’їзний характер робіт та робота в дорозі — що потрібно знати» // «БТ», 2009, № 14, с. 33. | ||||||||||
| 3.17 | Витрати на колективне харчування плавскладу річкового, морського та рибопромислового флотів, а також харчування льотного складу цивільної авіації при виконанні завдань польоту, які можуть бути прирівняні до добових витрат, що виплачуються в період відрядження | — | — | — | — | ПВ | –* (127/Х) | — | — | — |
| * Про необкладення таких сум ПДФО йдеться і в листі ДПАУ від 16.12.05 р. № 12717/6/17-3116. На наш погляд, у зв’язку з набуттям чинності ПКУ в цьому питанні нічого не змінилося. Якщо такі доходи не можна персоніфікувати, то у ф. № 1ДФ вони не відображаються. | ||||||||||
| 3.19 | Вартість виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу та інших засобів індивідуального захисту в разі невидачі їх адміністрацією*: | |||||||||
| — у межах норм | — | — | — | — | ПВ | – (136)** | — | — | — | |
| — понад установлені норми | — | — | — | — | —* | +/– (126)** | — | — | — | |
| * Згідно з п.п. 140.1.1 ПКУ витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, необхідними для виконання професійних обов’язків, а також продуктами спеціального харчування визначаються за переліком, що встановлюється КМУ. На сьогодні такий перелік затверджено постановою КМУ від 27.06.03 р. № 994 «Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат», який згідно з постановою КМУ від 30.03.11 р. № 321 підкориговано для цілей застосування ПКУ. ** Відповідно до п.п. 165.1.9 ПКУ порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці за участі професійних спілок та ФНВ. Якщо при звільненні працівник не повернув спецодяг (взуття), строк використання якого не закінчився, то, хоча це прямо й не вказано в ПКУ, вартість такого майна потрібно включити до оподатковуваного доходу працівника (ознака доходу «126») і утримати ПДФО. Аналогічні роз’яснення наведено в консультації в «ВПСУ», 2011, № 9, с. 20. | ||||||||||
| 3.21 | Витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв) | — | — | — | — | ПВ*/- | –** (Х) | — | — | — |
| * Підхід, що діяв стосовно таких витрат, в оподаткуванні логічно застосовувати й надалі. Нагадаємо, що цю виплату може бути включено до податкових витрат, якщо поблизу місця роботи відсутні маршрути громадського транспорту або час початку (закінчення) руху транспорту не дозволяє працівникам своєчасно діставатися на роботу (з роботи), про що необхідно скласти відповідний документ. ** Такі суми не обкладаються ПДФО за умови додержання норм п.п. «а» п.п. 164.2.17 ПКУ. Див. також ряд. 2.3.4 цієї таблиці. Крім того, такий дохід у певних випадках можна вважати неперсоніфікованим і на цій підставі не обкладати ПДФО. Якщо такий дохід підпадає під оподаткування, то у ф. № 1ДФ його відображають з ознакою «126» (додаткове благо). | ||||||||||
| 3.22 | Компенсація працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту і власного транспорту | — | — | — | — | ПВ* | + (126)** | — | — | — |
| * Ми вважаємо, що ця виплата має включатися до податкових витрат на підставі п. 142.2 ПКУ, оскільки її передбачено ст. 125 ПКУ. Раніше ДПАУ також не заперечувала проти цього (див. лист від 09.11.06 р. № 911/10/31-106). Однак у ЄБПЗ є роз’яснення (розд. 110.07.20), де вказано на можливість обліку таких витрат тільки як орендних платежів з укладенням договору оренди. Вважаємо, що цю консультацію не можна розглядати як висновок про те, що таким сумам не місце в податкових витратах: податківці просто умовчали про право на витрати згідно з п. 142.2 ПКУ, тоді як їх висновок про неможливість відображення компенсації у складі витрат на оплату праці (п. 142.1 ПКУ) є абсолютно справедливим. Таким чином, вважаємо, що за умови документального підтвердження та зв’язку з господарською діяльністю в підприємства є повне право відобразити такі витрати у складі податкових. ** Див. статтю «Автомобіль працівника в діяльності підприємства» // «БТ», 2012, № 40, с. 35. | ||||||||||
| 3.23 | Вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників | — | — | — | — | —* | +/– (126/ 160) | — | — | — |
| * У загальному випадку такі витрати не включаються до податкових витрат і обкладаються ПДФО як додаткове благо одному з батьків — працівнику підприємства. Виняток — новорічні подарунки, що надаються з додержанням умов, установлених Законом № 2117. Із цього приводу читайте статтю «Зустріч Нового року: привітання від роботодавця // «БТ», 2012, № 50, с. 35. Зауважимо, що згідно з п.п. 165.1.39 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу вартість подарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 % однієї МЗП (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (ознака доходу у ф. № 1ДФ «160»). Ця пільга діє і стосовно дитячих подарунків у межах зазначеної суми (у 2013 році — 573,50 грн.). Із суми перевищення потрібно утримати ПДФО (розд. 160.04 ЄБПЗ, лист ДПА у м. Києві від 21.12.11 р.). | ||||||||||
| 3.28 | Позики, видані працівникам підприємств для поліпшення житлових умов, на індивідуальне будівництво, заведення домашнього господарства | — | — | — | — | — | –* (153) | — | — | — |
| * Згідно з п.п. 165.1.31 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податків іншим особам, що повертається йому, або основна сума поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податків. У ф. № 1ДФ для цієї пільги передбачено окрему ознаку доходу «153». На наш погляд, при видачі поворотної допомоги фізичній особі, у тому числі працівнику, таку суму взагалі не можна розглядати як дохід, оскільки ця сума підлягає поверненню позикодавцю. Тим більше не може вважатися доходом сума фіндопомоги, що повертається платнику податків, раніше надана іншим особам. Проте ДПСУ вважає, що такі суми потрібно відображати у ф. № 1ДФ з ознакою доходу «153» (ЄБПЗ, розд. 160.26.1). Див. також статтю «Позика працівнику» та с. 17. Об’єкт виникає у працівника тільки в разі прощення боргу підприємством (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ, ознака доходу у ф. № 1ДФ «126») або закінчення строку позовної давності щодо такої заборгованості (п.п. 164.2.7 ПКУ, ознака доходу «107»). У разі прощення (анулювання) боргу ПДФО у джерела виплати можна не утримувати, якщо позикодавець повідомить боржника про своє рішення одним із таких способів: або надішле рекомендований лист із повідомленням про вручення про анулювання (прощення) боргу, або сторони укладуть відповідний договір, або повідомлення буде надано боржнику особисто під підпис. При цьому обов’язково слід відобразити суму прощеного боргу у ф. № 1 ДФ. У такому разі боржник самостійно декларує такий дохід за підсумками звітного року і сплачує ПДФО. Відповідно до п.п. 164.2.7 ПКУ ПДФО із заборгованості, строк позовної давності щодо якої минув, сплачується платником самостійно (позикодавець не є податковим агентом) за підсумками звітного року (якщо заборгованість перевищує 50 % ПМПО, установленого на 1 січня звітного року, у 2013 році — 573,50 грн.). | ||||||||||
| 3.29 | Вартість житла, переданого у власність працівникам | — | — | — | — | — | +/–* (126/155) | — | — | — |
| * Згідно з п.п. 165.1.34 ПКУ не обкладається вартість житла, що передається з державної або комунальної власності у власність платника податків безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) відповідно до закону (неоподатковувана ознака доходу у ф. № 1ДФ «155»). Якщо платник податків із числа держслужбовців та прирівняних до них осіб має право на отримання одноразової грошової компенсації витрат на створення належних житлових умов згідно із законодавством, Не обкладається ПДФО сума грошової компенсації, що виплачується військовослужбовцям за належне їм до отримання житлове приміщення (п.п. «ж» п.п. 165.1.1 ПКУ). Ознака доходу у ф. № 1ДФ —«128». | ||||||||||
| 3.30 | Витрати підприємств на оплату послуг з лікування працівників, які було надано установами охорони здоров’я | — | — | — | — | —* | –** (169) | —* | — | — |
| * ЄВС з таких сум не справляється на підставі п. 13 розд. ІI Переліку № 1170. ** Без обкладення ПДФО підприємство може надати цільову благодійну допомогу на лікування без обмеження за сумою як працівнику, так і членам його сім’ї, в порядку та на умовах, визначених п.п. 170.7.4 ПКУ. Обов’язкова вимога для необкладення такої ЦБД — роботодавець перераховує кошти безпосередньо установі охорони здоров’я. Див. ком. «Допомога на лікування від роботодавця» до листа ДПСУ від 11.01.13 р. № 351/6/17-1115 // «БТ», 2013, № 8, с. 9. | ||||||||||
| 3.31 | Матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання: | |||||||||
| — НБД (матеріальна допомога), що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує розмір ПМПО, установленого на 1 січня такого року, помноженого на 1,4 (у 2013 році — 1610 грн.) | — | — | — | — | –** | – (169)* | –** | — | — | |
| — понад зазначену суму (у 2013 році — 1610 грн.) | — | — | — | — | –** | + (126)*** | –** | — | — | |
| * З 1 січня 2011 року НБД у межах зазначеної суми надається незалежно від того, чи має платник податків право на отримання ПСП (п.п. 170.7.3 ПКУ). Див. також ком. «ПДФО та матеріальна допомога: нюанси від ДПАУ» до листа ДПАУ № 11552/6/17-0715 від 22.06.11 р. // «БТ», 2011, № 40, с. 6. ** ЄВС не нараховується на підставі п. 14 розд. I Переліку № 1170. Про те, що ЄВС справляється тільки із сум матеріальної допомоги, що систематично надається, а з разової — ні, зазначається в низці листів ПФУ (див., наприклад, листи ПФУ від 26.07.11 р. № 15280/03-20 // «БТ», 2011, № 42, с. 12 і від 18.02.11 р. № 3116/03-30 // «БТ», 2011, № 14, с. 8). У листі ПФУ від 13.07.11 р. № 14399/03-20 роз’яснюється, що ЄВС не потрібно нараховувати, якщо необхідність надання НБД окремому працівнику виникла раптово і її сума визначається роботодавцем на підставі поданої працівником заяви. При наданні систематичної допомоги окремому працівнику (тобто тієї, що видається в застережених між працівниками і роботодавцем випадках та в установленому розмірі), така сума для цілей оподаткування прирівнюється до зарплати і на неї нараховується ЄВС. *** Якщо НБД надано непрацівнику підприємства, то її оподатковувану частину слід відобразити з ознакою доходу «127». | ||||||||||
| — допомога на поховання, що надається роботодавцем померлої фізичної особи за її останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у межах подвійного розміру ПМПО, установленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2013 році — 3220 грн.) | — | — | — | — | — | –* (146) | — | — | — | |
| * Пільга щодо ПДФО діє лише при наданні допомоги на поховання померлого працівника його роботодавцем за останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) — п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ. На наш погляд, у ф. № 1ДФ потрібно вказувати ідентифікаційний номер одержувача матдопомоги, тобто родича померлого працівника. Суму перевищення над 3220 грн. слід відображати з ознакою доходу «127» (інші доходи). При виплаті допомоги працівнику на поховання його померлого родича вся її сума обкладається ПДФО (п.п. 165.1.22 ПКУ) та відображається у ф. № 1ДФ з ознакою доходу «126» (додаткове благо). | ||||||||||
| 3.31 | — кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медобслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, у тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом № 1645 та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемій відповідно до Закону № 4004 за наявності відповідних підтверджуючих документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з Фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування | — | — | — | — | — | –* (143) | — | — | — |
| * З 1 січня 2011 року сумового обмеження щодо таких виплат немає. Головне, щоб витрати на лікування було підтверджено документально. Податковий статус роботодавця (платник податку на прибуток чи ні) не має значення для обкладення цих виплат ПДФО. Також потрібно враховувати, що без обкладення ПДФО допомогу на лікування на цій підставі може бути надано роботодавцем тільки на лікування самого працівника. Виплатити безпосередньо працівнику компенсацію вартості лікування члена його сім’ї без обкладення ПДФО не можна (дохід у вигляді додаткового блага, у ф. № 1ДФ ознака доходу «126»). Перерахування коштів закладу охорони здоров’я в рахунок компенсації лікування члена сім’ї працівника є ЦБД та не обкладається ПДФО (див. ряд. 3.30 цієї таблиці). Див. також «Щеплення проти грипу: питання податкового обліку» // «БТ», 2012, № 50, с. 44. | ||||||||||
| 3.35 | Дивіденди | — | — | — | — | — | +/ (109,101/ 142)* | — | — | — |
| * З 1 січня 2013 року дивіденди, що виплачуються як резидентам, так і нерезидентам, обкладаються ПДФО за ставкою 5 % незалежно від того, за який період вони виплачуються. Докладніше див. статтю «Дивіденди: актуальні питання та аналіз останніх змін» // «БТ», 2013, № 11, с. 14. Якщо дивіденди нараховуються у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою — резидентом, яка нараховує такі дивіденди, за умови, що це жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, і в результаті цього збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів, то їх сума не обкладається ПДФО на підставі п.п. 165.1.18 ПКУ (ознака доходу «142»). Дивіденди за акціями та іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, який передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів або суми більше суми виплат, розрахованої на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, для цілей обкладення ПДФО прирівнюються до заробітної плати з оподаткуванням за ставкою 15 (17) % та включаються до складу податкових витрат підприємства (пп. 170.5.3, 153.3.7 ПКУ). У ф. № 1ДФ такі суми наводяться з ознакою доходу «101». Ми вважаємо, що такі виплати не обкладаються ЄВС, оскільки не входять до ФОП (п. 14 розд. II Переліку № 1170). | ||||||||||
| — | Орендна плата: | |||||||||
| 3.35 | — плата за оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частини (паю), майнового паю | — | — | — | –(14) | ПВ | +* (106) | –(14) | — | — |
| * Об’єкт обкладення ПДФО визначається виходячи з договірної суми орендної плати, але не нижче за мінімальну суму орендного платежу, установленого законодавством з питань оренди землі (п.п. 170.1.1 ПКУ). Див. статтю «Оренда землі та земельних паїв: юридичні аспекти, облік та оподаткування» // «БТ», 2013, № 14, с. 14. | ||||||||||
| — | — плата за оренду іншого нерухомого майна фізичної особи (уключаючи земельну ділянку, розташовану під нерухомістю) | — | — | — | –(14) | ПВ* | +** (106) | –(14) | — | — |
| * Договір найму будівлі чи іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки та більше підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 793 ЦКУ). При недотриманні цієї вимоги договір може бути визнано нікчемним, наслідком чого буде позбавлення орендаря права на ПВ. ** Об’єкт оподаткування визначається виходячи з договірної суми оренди, але не нижче мінімального орендного платежу, що встановлюється місцевими органами влади. Якщо таку мінімальну вартість не встановлено до початку звітного року, то ПДФО справляється з договірної суми орендної плати (п.п. 170.1.2 ПКУ). Якщо орендар відшкодовує орендодавцю витрати на оплату комунальних платежів, то такі суми, на думку ДПСУ, також обкладаються ПДФО за ставкою 15 (17) % (див. ЄБПЗ, розд. 160.02). | ||||||||||
| — | — плата за оренду рухомого майна фізичної особи | — | — | — | –(14) | ПВ* | + (102)** | –(14) | — | — |
| * При оренді транспортного засобу у фізичної особи (не підприємця) потрібно враховувати, що згідно з ч. 2 ст. 799 ЦКУ такий договір підлягає нотаріальному посвідченню незалежно від строку його дії (див. «Додаткова угода до договору оренди автомобіля у фізичної особи: чи потрібно його посвідчувати нотаріально, якщо основний договір не посвідчено» // «БТ», 2010, № 31, с. 32). ** Стара проблема щодо відображення доходів від оренди рухомого майна у ф. № 1ДФ збереглася. Річ у тім, що для такого виду доходу не встановлено своєї окремої ознаки. Тому можливі варіанти: інший дохід (код «127»), дохід від здавання в оренду нерухомості (код «106»), доходи за ЦП-договорами (код «102»). ДПСУ вважає, що такі доходи потрібно наводити у ф. № 1ДФ з ознакою «102» (розділ 160.26 ЄБПЗ). | ||||||||||
Примітки
Примітка(1)
Ставка ЄВС «зверху» на ЗП визначається залежно від класу професійного ризику (абзаци перший та другий ч. 5 ст. 8 Закону про ЄВС; п.п. 3.1.1 Інструкції № 21-5). Для бюджетників розмір ЄВС «зверху» зафіксовано на рівні 36,3 %. Роботодавці найманих працівників з числа льотних екіпажів нараховують ЄВС за ставкою 45,96 % для бази цих осіб. При нарахуванні підприємствами ЗП та лікарняних працівникам-інвалідам ставка ЄВС «зверху» дорівнює 8,41 %. Підприємці-роботодавці до ЗП працівників-інвалідів застосовують загальну ставку ЄВС (тариф згідно з установленим класом професійного ризику). Підприємства УТОГ і УТОС (за умови, що кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної вартості чисельності працюючих, а ФОП таких інвалідів становить не менше 25 % витрат на оплату праці) внесок ЄВС «зверху» нараховують за ставкою 5,3 %, а громадські організації інвалідів — за ставкою 5,5 %.
Ставка ЄВС «знизу» в загальному випадку дорівнює 3,6 %. Виняток — ЗП працівників: льотних екіпажів (ставка 6,1 %), працівників-інвалідів УТОГ і УТОС (ставка 2,85 %). Крім того, ставка ЄВС «знизу» 6,1 % застосовується до доходів платників, котрі працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII, «Про прокуратуру» від 05.11.91 р. № 1789-XII, «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.97 р. № 540/97-ВР, «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.91 р. № 1977-XII, «Про статус народного депутата України» від 17.11.92 р. № 2790-XII, «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. № 679-XIV, «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.01 р. № 2493-III, Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 13.10.95 р. № 379/95-ВР.
Докладніше про діючі ставки ЄВС див. Теми тижня «Як заповнити щомісячну форму № Д4 з ЄВС» // «БТ», 2013, № 5, с. 24 і «Нараховуємо та сплачуємо єдиний внесок» // «БТ», 2011, № 1 — 2, с. 10; статтю «Особ-ливості заповнення звіту за формою № Д4: нюанси на практичних прикладах» // «БТ», 2013, № 9, с. 30.
Примітка(2)
Доходи у вигляді ЗП, як й інші доходи (за винятком зазначених у пп. 167.2 — 167.4 ПКУ), обкладаються ПДФО за прогресивною ставкою: 15 % з доходу в ме-жах 10-кратного розміру МЗП на 01.01 поточного року (у 2013 році — 11470 грн.), 17 % — із суми перевищення. ЗП шахтарів з додержанням вимог, зазначених у п. 167.4 ПКУ, обкладається ПДФО за ставкою 10 % незалежно від її розміру. Ці правила оподаткування стосуються і ЗП працівників-нерезидентів: їх дохід з 1 січня 2011 року оподатковується за правилами і ставками, передбаченими для резидентів України, за винятком випадків, прямо встановлених ПКУ (п.п. 170.10.1 ПКУ).
У загальному випадку, якщо зарплата працівника у 2013 році не перевищує 1610 грн., то за наявності заяви від нього на застосування ПСП, при обкладенні ПДФО йому надається ПСП («звичайний» розмір у 2013 році — 573,50 грн.). Докладніше див. «Важливі цифри 2013 року: оподаткування доходів фізичних осіб» // «БТ», 2013, № 3, «Оплата праці у 2013 році: які нововведення слід ураховувати бухгалтеру, який нараховує зарплату працівникам?» // «БТ», 2013, № 3, с. 58.
Примітка(3)
При обчисленні відповідно до Порядку № 100 середньої ЗП за останні два місяці виплати за час, протягом якого зберігався середній заробіток працівника, і допомога по тимчасовій непрацездатності не враховуються.
Примітка(4)
Користуючись роз’ясненнями Мінпраці, викладеними в листах від 08.07.02 р. № 20-443, від 28.12.05 р. № 1237/020/99-05, від 03.11.06 р. № 689/020/99-06, такі виплати можна враховувати при розрахунку середньої ЗП як соціально-трудові пільги, передбачені колективним договором. До того ж такі виплати включаються до ФОП і обкладаються ЄВС. При цьому не береться до уваги кількість відпрацьованих в розрахунковому періоді днів.
Примітка (5)
При обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку виплат за листком непрацездатності (звичайний лікарняний) ураховуються виплати, нараховані застрахованій особі за фактично відпрацьовані робочі дні. Виплати за час, протягом якого працівник не працював і за ним зберігався середній заробіток відповідно до чинного законодавства (наприклад, відпускні та інші виплати за невідпрацьований час, розраховані згідно з Порядком № 100), не включаються до розрахунку середньої заробітної плати для оплати звичайних лікарняних, навіть якщо нараховувався ЄВС (див. також листи Мінпраці від 02.04.07 р. № 211/020/153-07, від 25.06.04 р. № 20-338, лист ФТВП від 22.05.07 р. № 04-06/Ш-106з-159). Щоправда, стосовно виплат за час простою Мінпраці дотримується іншого підходу (див. ряд. 2.2.12 таблиці).
Якщо працівник частину місяця працював, а частину місяця перебував у відпустці (або за ним зберігалася ЗП за невідпрацьований час на інших підставах) і при цьому ЄВС було обмежено максимальною величиною, то в розрахунку середньої заробітної плати за фактично відпрацьований робочий час ураховується заробітна плата, що відповідає величині заробітної плати, за яку сплачено страхові внески, у пропорційних розмірах між видами нарахувань.
Наприклад (аналогічний приклад наведено і в листі Мінпраці від 07.12.01 р. № 20-503), в одному місяці було нараховано ЗП за відпрацьований час у розмірі 11000 грн.; оплату відпустки — 9000 грн.; разом — 20000 грн. Сума, з якою сплачувалися страхові внески, — 19499 грн. Розрахунок ЗП за місяць, що здійснюється відповідно до Порядку № 1266 для виплати лікарняних: (19499 : 20000) х 11000 = 10724,45 (грн.).
А от для оплати листка непрацездатності по вагітності та пологах до розрахунку середньої ЗП уключаються всі виплати як за відпрацьований, так і за невідпрацьований час (відпускні, компенсація за невикористану відпустку тощо), з яких сплачувався ЄВС (листи Мінпраці від 18.01.10 р. № 396/0/14-10/18, від 01.02.10 р. № 1000/0/14-10/18). Виняток становлять виплати за невідпрацьований час із трьох поважних причин, що не включаються до розрахунку середньої ЗП для оплати як звичайного лікарняного, так і декретного (абзац п’ятий п. 4 Порядку № 1266). Див. Тему тижня «Лікарняні: нарахування та облік» // «БТ», 2011, № 46, с. 31.
Примітка(6)
Незважаючи на те що ці виплати входять до ФОП згідно з Інструкцією № 5, для правомірного їх відображення у складі витрат можливість їх виплати працівникам краще передбачити в колективному (індивідуальному трудовому) договорі в розділі «Оплата праці». У цьому випадку підприємство керуватиметься п. 142.1 ПКУ і включить до витрат виплати, установлені за домовленістю сторін. Раніше аналогічна норма щодо валових витрат містилася в п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток. У зв’язку з цим рекомендуємо ознайомитися зі статтею «Робото-давцю про колективний договір: етапи укладення, зміст, виконання» // «БТ», 2011, № 35, с. 34. Мінпраці в листі від 01.10.07 р. № 700/13/840-07 («БТ», 2007, № 47, с. 8) вказує, що домовленість сторін може бути виражено не лише в колективному договорі, а й в іншому локальному документі (наказі, розпорядженні тощо).
Примітка(7)
Згідно з п. 9 Порядку № 1266, якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з однієї з трьох поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), для обчислення середньої ЗП заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, і виплати, які не передбачені актами законодавства або здійснюються понад установлені зазначеними актами норми, у такому місяці ураховуються пропорційно відпрацьованому часу. У листах Мін-праці від 01.04.10 р. № 91/18/99-10 // «БТ», 2010, № 27, с. 7, від 29.06.06 р. № 422/020/99-06 зазначається, що під дію цієї норми підпадають усі виплати, зазначені в п. 2.3 Інструкції № 5. Див. Тему тижня «Лікарняні: нарахування та облік» // «БТ», 2011, № 46, с. 31.
Розподіл одноразових виплат потрібно виконувати пропорційно робочим дням при розрахунку не лише звичайних лікарняних, а й декретних лікарняних незважаючи на те, що останні розраховуються виходячи із середньоденної зарплати за один календарний день (лист Мінпраці від 01.04.10 р. № 91/18/99-10). Ми дійшли такого самого висновку (див. Тему тижня «Декретні по-новому» // «БТ», 2010, № 12, с. 34).
Примітка(8)
Не включаються до розрахунку середньої ЗП згідно з Порядком № 100 премії, що є одноразовими виплатами (див. лист Мінпраці від 13.06.03 р. № 18-403).
Примітка(9)
Ці виплати, з точки зору ПКУ, слід розцінювати як:
— ЗП — якщо їх передбачено колективним чи індивідуальним трудовим договором (у розділі «Оплата праці»). У ф. № 1ДФ відображаються з ознакою доходу «101»;
— додаткове благо — якщо їх не передбачено в колективному або індивідуальному трудовому договорі. У ф. № 1ДФ відображаються з ознакою доходу «126».
Примітка(10)
До розрахунку включається сума відпускних за дні, що входять до розрахункового періоду, незалежно від дати їх фактичної виплати (листи Мінпраці від 18.01.10 р. № 396/0/14-10/18 і від 01.02.10 р. № 1000/0/14-10/18).
Примітка(11)
Виплати, що розраховуються виходячи із середньої ЗП, не індексують (див., наприклад, лист Мінпраці від 21.10.09 р. № 629/13/84-09).
Примітка(12)
Згідно з п. 2 Порядку № 1078 виплати індексують, якщо вони не мають разового характеру.
Примітка(13)
Індексації та компенсації у зв’язку з порушенням строків виплати підлягають лише грошові доходи населення.
Примітка(14)
Виплати за договорами оренди не обкладаються ЄВС (п. 14 розд. ІІ Переліку № 1170, лист ПФУ від 10.08.11 р. № 16534/03-20 // «БТ», 2011, № 44, с. 6).
Документи і скорочення
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. 435-IV.
Закон про ЄВС — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI.
Закон про податок з доходів — Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV (втратив чинність з 01.01.11 р.).
Закон про податок на прибуток — Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (втратив чинність
з 01.04.11 р.).
Закон № 2240 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.01 р.
№ 2240-III.
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Закон № 2117 — Закон України «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, що спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей і на придбання дитячих новорічних подарунків» від 30.11.2000 р. № 2117-III.
Закон № 1057 — Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.03 р. № 1057-IV.
Закон № 796 — Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII.
Закон № 4004 — Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII.
Закон № 1645 — Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III.
Перелік № 1170 — Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.10 р. № 1170.
Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Порядок № 1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078.
Порядок № 1020 — Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1020.
Порядок № 12 — Порядок отримання застрахованими особами та членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що оплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою правління ФТВП від 25.02.09 р. № 12.
Порядок № 4 — Порядок формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затверджений постановою правління ФТВП від 18.01.11 р. № 4.
Постанова № 303 — постанова КМУ «Про затвердження переліку професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вуглевидобувних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби і до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу яких не включається вартість такого вугілля» від 17.03.11 р. № 303.
Постанова № 55 — постанова ФТВП «Про встановлення розміру допомоги на поховання» від 16.11.11 р. № 55.
Постанова № 490 — постанова КМУ «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер» від 31.03.99 р. № 490.
Інструкція № 21-5 — Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою ПФУ від 27.09.10 р. № 21-5.
Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Мінстату від 13.01.04 р. № 5.
ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на сайті ДПСУ (www.sts.gov.ua).
«ВПСУ» — журнал «Вісник податкової служби України».
ВВ — валові витрати.
ЦП-договір — договір цивільно-правового характеру.
ЄВС — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
ЗП — заробітна плата.
НБД — нецільова благодійна допомога.
МЗП — мінімальна заробітна плата.
ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.
ПНП — податок на прибуток.
ПСП — податкова соціальна пільга.
ПМПО — прожитковий мінімум для працездатних осіб.
ПФУ — Пенсійний фонд України.
ПР — податкові витрати.
ФТВП — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
ФНВ — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
ФОП — фонд оплати праці.
ЦБД — цільова благодійна допомога.
