Теми статей
Обрати теми

Тема тижня. Виплати підприємцям

Редакція БТ
Стаття

ВИПЛАТИ ПІДПРИЄМЦЯМ

 

У сьогоднішній Темі тижня ми розповімо про те, як правильно побудувати відносини з контрагентами-підприємцями. З’ясуємо, за дотримання яких умов при виплаті їм доходу можна не утримувати податок на доходи, не стягувати ЄВС, а також розглянемо кілька нестандартних, але досить поширених ситуацій у взаємовідносинах з такими особливими контрагентами.

Жанна СЕМЕНЧЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

ЯК ПІДТВЕРДИТИ ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ СТАТУС

 

Які документи підтверджують статус ФОП

Здійснюючи виплати фізичним особам, суб’єкт господарювання, як відомо, є податковим агентом щодо ПДФО. Крім того, деякі виплати фізичним особам (наприклад, за виконання робіт, надання послуг у межах ЦП-договорів) є об’єктом обкладення ЄВС. При цьому, якщо виплати здійснюються фізичним особам у межах їх підприємницької діяльності, то ні ПДФО, ні ЄВС утримувати у джерела виплати не потрібно, але для цього слід ураховувати вимоги, що висуваються законодавством.

Почнемо з характеристики документів, наявних у розпорядженні ФОП (див. табл. 1).

 

Таблиця 1. Перелік основних «підприємницьких» документів та їх зміст

Документ

Коли видається

Наявність відомостей про види діяльності

Період дії

1

2

3

4

Свідоцтво про реєстрацію фізичної особи — підприємця

При реєстрації суб’єктом господарювання до 07.05.11 р (1)

Не зазначені

До припинення реєстрації як суб’єкта господарювання або до внесення змін
до реєстраційних даних після 07.05.11 р.(2)

(1) Видані до 07.05.11 р. підприємцям свідоцтва про держреєстрацію мають легальний статус без будь-якого обмеження щодо строку його використання. Виняток становить лише випадок унесення змін до реєстраційних даних після 07.05.11 р. У такому разі свідоцтво про держреєстрацію втрачає чинність, а підприємцю видається виписка з Держреєстру з урахуванням унесених змін. Це підтверджують Державна реєстраційна служба України в листі від 30.09.11 р. № 617-0-8-11-7.2 та НБУ в листі від 25.06.12 р. № 48-104/1346-6311.
(2) Чинним законодавством не встановлено строки, протягом яких відповідні зміни має бути внесено до Держреєстру.
При цьому зазначено, що такі зміни набирають чинності з дня їх державної реєстрації (ч. 1 ст. 45 Закону № 755).

Виписка з Держреєстру

При реєстрації суб’єктом господарювання з 07.05.11 р., а також у будь-який момент за зверненням суб’єкта господарювання

Не зазначені(3)

До припинення реєстрації як суб’єкта господарювання(2)

(3) Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону № 755 у виписці має вказуватися основний вид діяльності суб’єкта господарювання. Водночас у п.п. 2.5.6 Порядку № 1846/5 зазначено, що дані про основний вид діяльності наводяться тільки у виписці щодо юридичної особи (на підставі статистичних спостережень згідно зі статистичною методологією за підсумками діяльності за рік). Зауважимо, що зазначення у виписці тільки основного виду діяльності підприємця не знімає гостроти питання, адже підприємець може одночасно здійснювати декілька видів діяльності.

Витяг із Держреєстру

У будь-який момент за зверненням суб’єкта господарювання

Зазначені

Безстроково (до дати видачі наступного витягу).
Підприємець має право отримувати витяг із будь-якою періодичністю (хоч щодня)

Свідоцтво платника єдиного податку

При виборі спрощеної системи оподаткування за заявою підприємця

Зазначені(4)

Безстроково.
Якщо підприємець бажає чи зобов’язаний унести зміни до свідоцтва платника єдиного податку (у тому числі й у разі припинення підприємницької діяльності, переходу на загальну систему оподаткування), він подає відповідну заяву до податкового органу

(4) Відповідно до п. 299.11 ПКУ види діяльності згідно з КВЕД 009:2010 наводяться тільки для першої та другої груп платників єдиного податку. Для решти груп єдиноподатників види діяльності не повинні вказуватися у свідоцтві. Однак на сьогодні з форми свідоцтва та Порядку його видачі, затверджених наказом № 1675, випливає, що види діяльності зазначаються для всіх груп єдиноподатників (після змін до ПКУ до наказу № 1675 зміни із цього приводу не вносилися).

 

Зауважимо, що тепер видачу виписки та витягу передбачено на однакових бланках (які зараз використовуються для витягів), але ці документи відрізняються обсягом наявної в них інформації. Крім того, виписка видається лише на запит особи, стосовно якої вона формується, а із запитом на отримання витягу про підприємця може звернутися будь-яка інша юридична або фізична особа. Законом № 755 та Порядком № 1846/5 передбачено ще можливість надання відомостей з Держреєстру у формі довідки. Не будемо зупинятися детально на цьому документі, оскільки в ньому особа, яка звертається із запитом про підприємця, може отримати підтвердження тільки власне факт реєстрації фізичної особи як суб’єкта підприємництва і відомості про те, чи не розпочато нею процедуру припинення підприємницької діяльності.

Вище вже зазначалося, що ні свідоцтво про державну реєстрацію, ні виписка з Держреєстру (принаймні виходячи з положень Порядку № 1846/5) не містять відомостей про види діяльності суб’єкта господарювання*. А цей момент важливий для цілей оподаткування.

* Якщо дотримуватися вимог Закону № 755, то у виписці має вказуватися основний вид діяльності. Однак оскільки підприємець може одночасно займатися декількома видами діяльності, питання з підтвердженням залишається відкритим.

Відомості про види діяльності наводяться у:

витягу з Держреєстру. Періодичність оновлення цього документа чинним законодавством не встановлена, у зв’язку з чим постійно виникає питання щодо актуальності відомостей, зазначених у витягу. Вирішити це питання намагаються шляхом розміщення інформації з Держреєстру у відкритому доступі на офіційному сайті розпорядника Держреєстру, про що йтиметься далі;

свідоцтві платника єдиного податку (якщо підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування).

З 29 грудня 2012 року надання відомостей із Держреєстру здійснюється відповідно до Порядку № 1846/5, згідно з п. 1.6 якого такі дані є відкритими та загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття і закриття рахунків, накладення і зняття арештів на рахунки та майно. Одним зі способів надання відомостей з Держреєстру (разом із випискою та витягом) є отримання інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті розпорядника Держреєстру (п. 1.7 і розд. VIII Порядку № 1846/5). Відповідний ресурс розміщено тут:

http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html

Згідно з п.п. 8.3.3 Порядку № 1846/5 на офіційному сайті у відкритому доступі має бути така інформація:

— прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи;

— інформація про здійснення зв’язку з фізичною особою — підприємцем;

— місцезнаходження реєстраційної справи;

дані про здійснення підприємницької діяльності;

— дані про перебування фізичної особи — підприємця у процесі припинення підприємницької діяльності, банкрутства;

— відомості про строк, визначений фізичною особою — підприємцем або спадкоємцем, опікуном, піклувальником або управителем майна фізичної особи — підприємця для заявлення кредиторами своїх вимог;

— дані про державну реєстрацію припинення фізичної особи — підприємця;

— номер і дата останньої виписки.

Як бачимо, у переліку відомостей, що розміщуються на сайті, нічого не йдеться про види діяльності підприємця, хоча апріорі тут мають наводитися всі відомості, що містяться в Держреєстрі, за винятком заборонених для відкритого доступу. Оптимістичним з цієї точки зору є лист Державної реєстраційної служби України від 15.02.13 р. № 136-7-12-13, де зазначено, що відповідно до Порядку № 1846/5 відомості з Держреєстру, які можна отримати за допомогою зазначених веб-сайтів, повинні містити у тому числі й відомості про основний вид діяльності юридичної особи та фізичної особи — підприємця.

На момент підготовки матеріалу з інформації, розміщеної на сайті, можна переконатися у факті реєстрації фізичної особи як підприємця, дізнатися про орган, номер і дату реєстрації, контактну інформацію підприємця, а також про його перебування/неперебування у процесі припинення діяльності.

Підсумуємо все викладене вище. На сьогодні (до вдосконалення порядку надання відомостей з Держреєстру) документом, що містить відомості про види діяльності, як і раніше, є витяг із Держреєстру. Контрагенти підприємця на сайті в онлайн-доступі можуть поки що перевірити лише актуальність реєстрації фізичної особи суб’єктом господарювання.

Далі розглянемо підстави для неутримання ПДФО та ЄВС у джерела виплати.

 

ПДФО з виплат ФОП

ФОП на загальній системі оподаткування. Згідно з п. 177.8 ПКУ під час нарахування (виплати) ФОП доходу від здійсненням ним підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою — підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Раніше (у попередній редакції цієї норми) ПДФО у джерела виплати можна було з підприємця не утримувати, якщо виплачувався дохід «…від операцій, що здійснюються в межах обраних ним видів діяльності». Сьогодні про види діяльності в п. 177.8 ПКУ нічого не йдеться. Тепер для неутримання ПДФО у джерела виплати достатня наявність лише копії документа, який підтверджує, що дохід виплачено не просто фізичній особі, а фізичній особі — підприємцю, тобто копії одного з документів: свідоцтва про держреєстрацію*, виписки, витягу або довідки з Держреєстру.

* Пункт 177.8 ПКУ вимагає надання копії документа, що підтверджує державну реєстрацію підприємця згідно із законом. У зв’язку з цим виникає запитання щодо правомірності надання копії свідоцтва про держреєстрацію, адже Законом № 755 при реєстрації передбачено видачу виписки, а свідоцтва канули в Лету. Насправді, вважаємо, що свідоцтво про держреєстрацію, видане в період з 01.04.04 р. до 07.05.11 р., є документом, який підтверджує реєстрацію відповідно до закону. Адже ніхто не заперечуватиме легітимність суб’єктів господарювання, які зареєстровані в цей період і досі працюють на підставі свідоцтва.

Як ми розуміємо, законодавець знімає з контрагента відповідальність щодо утримання ПДФО, якщо він здійснює виплату підприємцю (у договорі, первинних, розрахункових документах фізична особа виступає як підприємець). При цьому сам підприємець має стежити за правильним оподаткуванням своїх доходів і в разі порушення нести за це відповідальність.

ФОП-єдиноподатник. Положення п. 177.8 ПКУ застосовується щодо підприємців на загальній системі оподаткування. Що стосується єдино-податників, то для них у «єдино-податній» главі 1 розділу XIV ПКУ є своя норма — п. 292.9: «Доходи фізичної особи — платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з цією главою, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу IV цього Кодексу». Крім того, згідно з п.п. 165.1.36 ПКУ до місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається дохід ФОП, з якого сплачується єдиний податок відповідно до спрощеної системи оподаткування на підставі ПКУ. Відповідно, при співпраці з підприємцем-єдиноподатником від нього достатньо отримати копію свідоцтва платника єдиного податку. Цей документ одночасно підтверджує і підприємницький статус фізичної особи, і обрану ним спрощену систему оподаткування.

Дохід, що виплачується ФОП незалежно від системи оподаткування, відображається в Податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ з ознакою доходу «157».

 

ЄВС і виплати ФОП

З 1 січня 2013 року до ст. 4 Закону про ЄВС унесено зміни, згідно з якими ЄВС не нараховується в разі виплати доходів за ЦП-договорами, укладеними з фізичними особами — підприємцями, якщо роботи, що виконуються (послуги, що надаються), відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Держреєстру. До цієї дати було інше формулювання: роботи, що виконуються (послуги, що надаються), мали відповідати видам діяльності, зазначеним у витягу з Держ-ре-єстру.

Отже, сьогодні немає згадки про конкретний документ, тобто будь-яке підтвердження відповідності робіт, що виконуються (послуг, що надаються), відомостям з Держреєстру тепер приймається. Необхідність цих змін викликана тим, що періодичність оновлення витягу з Держреєстру законодавством не встановлена. Зрозуміло, що підприємець самостійно зобов’язаний стежити за актуальністю відомостей, наявних у Держреєстрі, оновлювати за необхідності витяги та надавати правильні дані контрагенту. Однак на практиці особи, які виплачують доходи підприємцям, можуть бути впевнені в актуальності відомостей, зазначених у витягу, тільки якщо дата видачі витягу збігається з датою нарахування (виплати) доходу. Це зумовлено тим, що у витягу підтверджуються відомості, наявні в Держреєстрі, на дату його видачі.

Оскільки поки що на сайті розпорядника Держреєстру немає можливості перевірити в режимі он-лайн види діяльності підприємця, рекомендуємо, як і раніше, вимагати від підприємця надання копії витягу з Держреєстру. Хоча, безумовно, зміни, що набрали чинності з початку цього року, — позитивні для контрагентів підприємців, адже тепер відсутність копії витягу з Держреєстру не є автоматичною підставою для донарахування ЄВС з виплачених підприємцю доходів.

Якщо питання з доступом до інформації про види діяльності на сайті розпорядника Держреєстру буде вирішено, то це значною мірою полегшить і спростить роботу з підприємцями. Навіть якщо згодом підприємець унесе зміни до відомостей, наявних у Держреєстрі, контрагент завжди зможе довести свою правоту, оскільки на запит витяг може бути отримано на будь-яку запитувану дату в минулому (п. 3.1 Порядку № 1846/5). Причому вважаємо, що обов’язок стосовно доведення факту порушення в цьому випадку покладається на контролюючий орган.

Отже, як і раніше, для того щоб не утримувати у джерела виплати з доходу підприємця ЄВС та ПДФО, рекомендуємо взяти у нього копію витягу з Держреєстру, а для платників єдиного податку — копію свідоцтва платника єдиного податку. Якщо вид діяльності, за який виплачується дохід, наведено у виписці з Держреєстру, то цього документа достатньо для неутримання ПДФО та ЄВС. Якщо ж за договором ФОП продає товари або здійснює інші операції, з яких не сплачується ЄВС, то достатньо взяти у ФОП копію свідоцтва, або виписки, або витягу з Держреєстру (для загальносистемників) або копію свідоцтва платника єдиного податку (для єдиноподатників).

Крім того, не нехтуйте перевіркою інформації про підприємця на сайті: http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html. Це може уберегти вас від неприємних сюрпризів у майбутньому.

На закінчення цього розділу наведемо в табл. 2 інформацію про «ідеальний» набір документів, які необхідно отримати від ФОП для неутримання ПДФО та ЄВС.

 

Таблиця 2. Документальний супровід співпраці з ФОП

Система оподаткування ФОП

Для неутримання ПДФО

Для несправляння ЄВС

1. Загальна система оподаткування зі сплатою ПДФО відповідно до ст. 177 ПКУ:

— придбання товарів

Вистачить одного з перелічених документів:
1. Витягу з Держреєстру.
2. Виписки з Держреєстру.
3. Свідоцтва про держреєстрацію

Х

— придбання робіт (послуг)

Витяг із Держреєстру

2. Спрощена система (сплата ЄП згідно з гл. 1 розд. XIV ПКУ):

— придбання товарів(1)

Копія свідоцтва платника єдиного податку(2)

Х

— придбання робіт (послуг)

Витяг із Держреєстру

(1) Майте на увазі, що до доходу ФОП — платника єдиного податку не включаються пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, що належить на праві власності ФОП і використовується в його господарській діяльності. Такі доходи обкладаються ПДФО у загальному порядку згідно з розд. IV ПКУ. Отже, у такому разі ви маєте виступити в ролі податкового агента і відобразити виплату таких доходів ФОП у ф. № 1ДФ з ознакою доходу «157».
(2) Ми вважаємо, що для неутримання ПДФО вистачить копії свідоцтва платника єдиного податку. Витяг із Держреєстру не потрібний.

 

ВИПЛАТИ ФОП: ОСОБЛИВІ ВИПАДКИ

 

Виплати за не вказані в документах підприємця види діяльності

У такому разі, якщо підприємець надає послуги (виконує роботи), що є об’єктом обкладення ЄВС, контрагент зобов’язаний нарахувати і утримати у джерела виплати ЄВС. Що стосується утримання ПДФО у джерела виплати, то це питання доцільно розглядати окремо для контрагентів загальносистемника і контрагентів єдиноподатників.

Підприємець-загальносистемник. Для неутримання ПДФО та ЄВС у джерела виплати, як зазначалося вище, важливо, щоб виплата була в межах підприємницької діяльності фізичної особи, що має підтверджуватися копією документа про держреєстрацію (для ПДФО) та відповідністю робіт (послуг), за які виплачується дохід, видам діяльності, наведеним у Держреєстрі (для ЄВС).

Якщо у вас на руках лише копія свідоцтва про держреєстрацію або копія виписки з Держреєстру, то цього вистачить для неутримання ПДФО*. Аргументи: у вас є копія документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи суб’єктом підприємницької діяльності відповідно до закону; дохід виплачено в межах підприємницької діяльності, що підтверджується первинними документами (актом, накладною, квитанцією, товарним чеком, чеком РРО тощо) і договором (за наявності), в яких фізичну особу зазначено як суб’єкта господарювання (фізична особа — підприємець). Усі вимоги п. 177.8 ПКУ контрагент виконав. Доводити, що дохід виплачено фізичній особі не в межах підприємницької діяльності — обов’язок контролюючого органу.

* Питання з утриманням ЄВС виникає лише тоді, якщо дохід виплачується за виконання фізичною особою будь-якої роботи на підставі ЦП-договору. При купівлі у фізичної особи товарів (ТМЦ), виплаті орендної плати тощо ЄВС не утримується і не нараховується.

Скажемо кілька слів щодо п. 177.6 ПКУ, згідно з яким у разі якщо фізична особа — підприємець отримує інші доходи, ніж від проведення підприємницької діяльності, у межах обраних нею видів такої діяльності, такі доходи підлягають оподаткуванню за загальними правилами, установленими ПКУ для платників податків — фізичних осіб. Ця норма завжди була доволі заплутаною, оскільки не зовсім зрозуміло, які ж доходи тут маються на увазі. Ми розуміємо так, що п. 177.6 ПКУ прописаний для самого підприємця і не стосується його контрагентів. Підприємець самостійно має стежити, які доходи він має право отримувати в межах підприємницької діяльності, а які — не має. Якщо він виступає в договорі як суб’єкт господарювання, підтверджуючи це копією реєстраційного документа, друга сторона договору не повинна сумніватися у правомірності його дій. Якщо фізична особа не мала права отримувати такі доходи як підприємець (заборона на здійснення діяльності, види діяльності не внесено до Держреєстру, закінчилися строки дії дозвільних документів, підприємницьку діяльність припинено тощо), то вона й повинна нести за це покарання.

Якщо якийсь вид діяльності не внесено підприємцем до даних Держреєстру, то непросто буде довести, що отримуваний від цього дохід вважається його підприємницьким доходом. У такому разі фізособа, незважаючи на свою реєстрацію підприємцем, має виступати у правовідносинах як звичайний громадянин, контрагент зобов’язаний виконати усі функції податкового агента щодо виплачуваних доходів, як і при звичайній виплаті доходів фізичним особам на загальних підставах. У Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ указується відповідна ознака доходу (наприклад, «102» — виплати за ЦП-договорами), а не підприємницька ознака доходу «157»). Вважаємо, що відповідальність за це покладається на ФОП. Якщо вона, порушуючи вимоги законодавства, виступає в таких правовідносинах як ФОП, надавши контрагенту відповідні документи, то це має бути достатньою підставою для неутримання ПДФО у джерела виплати. Інша справа, що при виявленні цього порушення такий дохід буде обкладений у ФОП як дохід, отриманий нею не в межах підприємницької діяльності.

У ЄБПЗ (розділ 160.26) також є таке роз’яснення: якщо підприємцю було списано борг іншим суб’єктом господарювання, то його сума обкладається ПДФО на загальних підставах згідно з п. 177.6 ПКУ і наводиться в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу «107» (заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності), а не з підприємницькою ознакою доходу «157».

Підприємець-єдиноподатник. Тут ситуація аналогічна: якщо підприємцю оплачуються роботи (послуги) в межах ЦП-договору, але при цьому немає підтвердження виду діяльності відомостям із Держреєстру (даним витягу; виписки, якщо в ній зазначений вид діяльності; відомостям на сайті розпорядника Держреєстру), то така виплата є об’єктом обкладення ЄВС.

Що стосується ПДФО, то незалежно від того, чи зазначено вид діяльності у відомостях з Держреєстру, контрагент підприємця не повинен утримувати ПДФО у джерела виплати.

Виходимо з того, що згідно з п.п. 165.1.36, а також п. 292.9 ПКУ доходи фізичної особи — платника єдиного податку, отримані в результаті здійснення господарської діяльності та оподатковані відповідно до гл. 1 розд. XIV ПКУ, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного згідно з розд. IV ПКУ. Стосовно підприємців першої та другої груп прямо зазначено, що з доходів, не вказаних у свідоцтві платника єдиного податку, єдиний податок сплачується за ставкою 15 % (п.п. 2 п. 293.4 ПКУ). Інакше кажучи, такий дохід обкладений єдиним податком відповідно до гл. 1 розд. XIV ПКУ, а отже, ПДФО у джерела виплати з нього не утримується.

Що стосується підприємців третьої та п’ятої груп, які сплачують єдиний податок не у фіксованому розмірі, а за ставкою 3 %, 5 або 7 % від суми отриманого у звітному періоді доходу, то стосовно них сказано лише, що в разі здійснення ними діяльності, не зазначеної у свідоцтві, вони зобов’язані з наступного звітного періоду перейти на загальну систему оподаткування (п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ)*. Жодних уточнень із приводу ставки єдиного податку (15 % або в подвійному розмірі) у ПКУ немає. Водночас звертаємо увагу, що згідно з п. 299.11 ПКУ (перелічено відомості, що вказуються у свідоцтві платника єдиного податку) види господарської діяльності, вибрані фізичною особою — підприємцем першої та другої груп, наводяться відповідно до КВЕД 009:2010**. Отже, для решти груп єдиноподатників види діяльності не повинні наводитися у свідоцтві у принципі, тобто будь-які виплати єдиноподатників третьої та п’ятої груп оподатковуються за вибраною ставкою (3, 5 або 7 %). Тут знову ж таки констатуємо, що ці доходи обкладено єдиним податком згідно з гл. 1 розд. XIV ПКУ, а отже, ПДФО у джерела виплати з них не утримується.

* Ця вимога повною мірою поширюється й на підприємців, віднесених до першої та другої груп. Оскільки для них звітний період становить календарний рік (п. 294.1 ПКУ), перейти на загальну систему таким підприємцям необхідно тільки з початку наступного року, а не з початку наступного звітного кварталу.

** Дію старого класифікатора ДК 009:2005 продовжено до 31.12.13 р. відповідно до наказу № 113.

І, звичайно, не варто забувати про те, що на сьогодні ПКУ не містить норм, які б забороняли формувати витрати стосовно придбань у єдиноподатників. Це підтверджує і УПК № 121, у якій зазначено: починаючи з 1 січня 2012 року юридичні особи — платники податку на прибуток при визначенні об’єкта оподаткування можуть уключати до складу витрат витрати на придбання товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичних осіб — підприємців, які сплачують єдиний податок, незалежно від групи, до якої віднесено ФОП, за умови, що такі витрати пов’язані з господарською діяльністю платника.

 

Виплати за заборонені для єдиноподатників види діяльності

Тут, звичайно, йтиметься про обмеження за видами діяльності чи окремими операціями, установлені для єдиноподатників пп. 291.5 — 291.7 ПКУ. Чи буде покарано підприємство за виплату винагороди за послуги, надані підприємцю, віднесеному до першої чи другої групи? Чи потрібно утримувати з цієї суми ПДФО, навіть якщо вид діяльності зазначено у свідоцтві, і чи можна платникам податку на прибуток уключати понесені витрати до складу податкових витрат?

У відповідь на це запитання можна сказати, що контрагенту у зв’язку з виплатою підприємцю такого забороненого доходу будь-які санкції не загрожують. Податкові витрати платник податку на прибуток без жодного побоювання має право відобразити, озброївшись УПК № 121. Що стосується правомірності неутримання ПДФО, то згідно з п.п. 4 п. 293.4 ПКУ доходи, одержані від здійснення видів діяльності, що не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обкладаються єдиним податком підприємцями першої — третьої та п’ятої груп за ставкою 15 %. Це стосується і порушення встановленої для єдиноподатників грошової форми розрахунків (п.п. 3 п. 293.4 ПКУ). Оскільки ці суми обкладено єдиним податком, то підстав для включення їх до оподатковуваного доходу немає. Крім підвищеної ставки єдиного податку за такі порушення, підприємці втрачають право роботи на єдиному податку з наступного звітного періоду.

При роботі з єдиноподатниками не можна забувати, що згідно з п.п. 1 п. 292.1 ПКУ в дохід не включаються отримані єдиноподатником пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, що належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. Такі доходи обкладаються у джерела виплати ПДФО на загальних підставах і наводяться в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з відповідною ознакою доходу («103» — роялті; «105» — продаж, міна рухомого майна тощо), а також з непідприємницькою ознакою доходу «157».

Завершуючи розгляд цього питання, зауважимо, що не завжди виплата доходу підприємцю є забороненою, спочатку потрібно розібратися в суті та визначити фактичного одержувача послуг, що надаються. Наприклад, підприємець другої групи займається діяльністю у сфері ресторанного господарства (кафе). При цьому підприємство — платник податку на прибуток організовує для своїх працівників корпоратив та здійснює оплату підприємцю згідно з виставленим рахунком. Тут підприємець нічого не порушує, оскільки другій групі заборонено надавати послуги особам іншим, ніж єдиноподатники та/або населення. Що стосується діяльності у сфері ресторанного господарства, то тут жодних обмежень немає. До того ж, попри те, що оплату проведено від імені юридичної особи, фактичним споживачем послуги, яка надається підприємцем, є звичайні громадяни — працівники підприємства.

Або, наприклад, підприємець, який має спортивний клуб (код КВЕД 009:2010 93.12 — діяльність спортивних клубів), отримує оплату від підприємства — платника податку на прибуток за абонемент на відвідування цього клубу його працівниками. Чи вважатиметься, що послугу з відвідування спортивного клубу надано підприємству? Звісно, ні, користувачем цієї послуги є населення, тому підстав для обкладення цієї суми єдиним податком за ставкою 15 %, а також для переходу на загальну систему оподаткування тут немає. Щоправда, у податківців із цього приводу може бути інша думка. Так, у ситуації з проживанням у відрядженні вони до питання «дозволено/заборонено» для другої групи підходять виходячи з того, хто фактично сплачує гроші за послугу ФОП, а не за ознакою — хто є споживачем послуги. Докладніше див. статтю «Послуги єдиноподатника групи 2: як боротися за право працювати у групі 2 при проживанні відряджених працівників» // «БТ», 2012, № 42, с. 16.

Інша справа, якщо, наприклад, приватний підприємець другої групи надає послуги з ремонту оргтехніки. При цьому він здійснює ремонт комп’ютера, що належить на праві власності або користування підприємству — платнику податку на прибуток або платнику ФСП. У такому разі послуга надається підприємству, а тому така операція загрожує не дуже приємними наслідками для підприємця.

 

Якщо копії реєстраційного документа немає в наявності

Вище вже зазначалося, що в ідеалі, для того щоб не виникали жодні запитання при перевірці, потрібно мати копію одного з документів (свідоцтво, виписка, витяг, свідоцтво платника єдиного податку), що підтверджує підприємницький статус фізичної особи.

Що робити, якщо з наявних документів (договору, первинних документів) чітко випливає, що у правочині бере участь підприємець, але у контрагента немає в наявності копії реєстраційного документа? Чи виникнуть тут підстави для притягнення контрагента до відповідальності за неутримання ПДФО? На наш погляд, ні. По-перше, у п. 177.8 ПКУ вказується, що копія документа має бути «надана», що можна зрозуміти як «пред’явлена (показана)», а не обов’язково «передана контрагенту».

По-друге, реквізити (назву, серію, номер, дату) реєстраційного документа часто зазначено безпосередньо в договорі (первинних документах), що також є підтвердженням підприємницького статусу фізичної особи. На захист своєї позиції контрагент може стверджувати, що копію реєстраційного документа було йому надано контрагентом, що відповідало даним, зазначеним у договорі (первинних документах). Факт відсутності (втрати) документа на момент перевірки не може позбавляти підприємницького статусу одержувача доходів.

По-третє, згідно з чинним законодавством інформацію з Держреєстру може бути отримано одним із перелічених вище способів, у тому числі й у вигляді інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті розпорядника Держреєстру. Не зашкодить скопіювати (бажано через функцію Prt Sc — принт-скрін) сторінку, що відкрилася на цьому сайті, з даними про підприємця, роздрукувати і зберегти її для доказової бази.

Якщо вже ці аргументи не допоможуть, доведеться доказувати свою правоту в суді, запитавши у держреєстратора витяг щодо цього підприємця на конкретну дату (дату здійснення операції з ним). А судам, найімовірніше, достатньо буде довести, що на момент виплати доходу контрагент був ФОП (див., наприклад, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.12 р. у справі № 2а/0470/10168/12).

 

Розрахунки з підприємцями через працівників

Дуже часто від наших читачів надходить запитання: якщо розрахунки з приватним підприємцем здійснює працівник, який перебуває у відрядженні (наприклад, за проживання, за проїзд, товари, послуги), чи необхідно мати копії документів такого підприємця і чи потрібно наводити суму виплачених підприємцю доходів у Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ?

Тут усе залежить від того, які витрати здійснював працівник. Якщо, наприклад, працівник за дорученням роботодавця придбаває від його імені та за його рахунок товари (роботи, послуги), то в такому разі працівник у відносинах з контрагентом діє за дорученням та від імені підприємства, а тому суму виплаченого підприємцю доходу необхідно відображати в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу «157». Відповідно, для неутримання ПДФО та ЄВС з таких доходів необхідно виконати вимоги, про які йшлося вище (мати копії документів, що підтверджують реєстрацію суб’єктом підприємництва, копію свідоцтва платника єдиного податку (за наявності)).

Інша ситуація, на наш погляд, складається у випадку, якщо працівник несе у відрядженні витрати від свого імені, необхідні йому як людині для виконання поставленого роботодавцем завдання. Пояснимо. Відрядження — це робоча поїздка працівника, під час якої виконується певне доручення роботодавця. Для того щоб дістатися до місця відряджання і назад, знаходитися і харчуватися там необхідний для виконання завдання час, потрібні кошти. Однією з гарантій у трудовому законодавстві є передбачене ст. 121 КЗпП право працівника на відшкодування йому витрат і отримання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями. Крім документально підтверджених витрат, працівнику компенсуються також витрати на харчування (добові), що не потребують документального підтвердження. Отже, працівнику видаються кошти у підзвіт на відрядження, за які він зобов’язаний відзвітувати. Якщо працівник поніс додаткові витрати понад видану йому суму, то роботодавець зобов’язаний компенсувати йому ці витрати на підставі підтверджуючих документів. Стосовно таких витрат (віднесемо їх до розряду особистих витрат відрядженої особи) працівник придбаває відповідні послуги (з проживання, проїзду тощо) від свого імені, тобто покупцем і споживачем таких послуг є працівник, а не роботодавець. Останній зобов’язаний компенсувати ці витрати, якщо вони пов’язані з господарською діяльністю та відповідають вимогам внутрішнього положення про відрядження (для небюджетних підприємств). Отже, відображати в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ відомості про виплату приватному підприємцю відрядженою особою таких доходів, на нашу думку, не потрібно. Податкові органи також підтримують цю позицію (див. «Роботодавець лише компенсує працівнику витрати, а не придбаває через відряджену особу послуги у підприємця»).

 

Роботодавець лише компенсує працівнику витрати,
а не придбаває через відряджену особу послуги у підприємця

Витяг із роз’яснення в розділі 160.26 ЄБПЗ

«Запитання:

Чи повинна юрособа відображати у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ виплати на користь ФОП — платника ЄП, яка надала послуги відрядженому працівнику?

Відповідь:

<…>

Згідно з п. 177.8 ст. 177 ПКУ відряджений працівник отримує від фізичної особи — підприємця, який надавав послуги з найму жилого приміщення та переїзду, копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, а також копію свідоцтва про сплату єдиного податку.

Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний до закінчення п’ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, надати згідно з положеннями Інструкції [Інструкції № 59. — Прим. ред.] звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

Отже, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку надає послуги громадянину, який сплачує кошти за отримані послуги. У даному випадку підприємство (юридична особа) лише компенсує витрати працівника на відрядження, тобто не є податковим агентом щодо фізичної особи — підприємця, а отже, податковий розрахунок за формою № 1ДФ подавати не зобов’язане».

 

Слід зауважити, що представники ДПСУ інколи (розділ 160.03 ЄБПЗ) дають інші роз’яснення, вимагаючи в таких випадках і наявності копій реєстраційних документів підприємців, і відображення сум виплат у Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу «157». Можливо, через непостійність податківців у цьому питанні на практиці прижився підхід, коли підприємства відображають у Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ такі суми як доходи ФОП. Хоча повторимося, ми вважаємо це зайвим.

Ще раз хочемо підкреслити, що це не стосується випадку придбання товарів (робіт, послуг) підзвітною особою, у тому числі відрядженим працівником від імені, за дорученням та за рахунок роботодавця. У таких випадках документи на придбані товари (роботи, послуги) має бути оформлено на ім’я суб’єкта господарювання — роботодавця.

Крім того, потрібно бути уважним, якщо працівник у відрядженні розраховувався за допомогою корпоративної платіжної картки (КПК). У такому разі розрахунок здійснюється безпосередньо між роботодавцем та приватним підприємцем, оскільки КПК — це поточний рахунок роботодавця, а не працівника. У зв’язку з цим суму виплаченого доходу слід наводити в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ, а працівник, який здійснює розрахунок КПК, має затребувати з підприємця копії реєстраційних документів.

Завершуючи сьогоднішню розмову, підсумуємо основні моменти. Найбезпечніше при виплаті доходів приватному підприємцю взяти в нього копії документів, що підтверджують його реєстрацію як суб’єкта підприємництва. Дуже бажано отримати від підприємця копію актуального витягу з Держреєстру, оскільки цей документ містить відомості про види діяльності, тобто одночасно вирішується питання і щодо ПДФО, і щодо ЄВС. Якщо підприємець надав копію свідоцтва платника єдиного податку, де не зазначено вид діяльності, за який виплачується дохід, для вас жодних негативних наслідків немає — за це порушення покарання понесе сам підприємець. Сподіватимемося, що питання взаємовідносин із приватними підприємцями незабаром буде вдосконалено.

 

Документи і скорочення Теми тижня

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон № 755 — Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.03 р. № 755-IV.

Закон про ЄВС — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI.

Порядок № 1675 — Порядок видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік, затверджений наказом Мінфіну від 20.12.11 р. № 1675.

Порядок № 1846/5 — Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, затверджений наказом Мін’юсту від 14.12.12 р. № 1846/5.

Інструкція № 59 — Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордоном, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 (на сьогодні обов’язкова до застосування тільки для підприємств бюджетної сфери).

КВЕД 009:2010 — Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.10 р. № 457.

КВЕД 009:2005 — Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005», прийнятий наказом Держспоживстандарту України від 26.12.05 р. № 375.

Наказ № 113 — наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про відновлення дії національного класифікатора України ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності» від 07.02.13 р. № 113.

УПК № 121 — Узагальнююча податкова консультація щодо формування витрат за операціями з фізичними особами — підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування, затверджена наказом ДПСУ від 15.02.12 р. № 121.

СПД — суб’єкт підприємницької діяльності.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ЦП-договір — договір цивільно-правового характеру.

ЄВС — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті ДПСУ: www.sts.gov.ua

ФОПфізична особа — підприємець.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі