ВІДКРИЙТЕ, ФАКТИЧНА ПЕРЕВІРКА:
допускати чи ні?
Фактичні перевірки по праву вважаються найбільш проблемними. Адже проводяться вони «раптово», а штрафи можуть накласти чималі. Зрозуміло, що у суб’єктів господарювання виникає іноді бажання не допустити контролерів до перевірки. У цій статті ми розповімо, в яких випадках можна так вчинити.
Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень», канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)
Що перевіряють при фактичній перевірці
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника (п.п. 75.1.3 ПКУ). Фактичні перевірки проводять без попередження платника податків (п. 80.1 ПКУ).
Слід мати на увазі: передбачений у Законі № 4448 мораторій на перевірки підприємців без ПДВ та юросіб-єдиноподатників без ПДВ не поширюється на перевірки міндоходівців узагалі та на фактичні перевірки зокрема. На це звертають увагу і міндоходівці (див. роз’яснення в БЗ Міндоходів, підкатегорія 136.02).
У процесі проведення фактичної перевірки досліджують дотримання норм законодавства з питань:
— регулювання обігу готівки (про додаткові «штрафні» повноваження міндоходівців у цій сфері читайте в «БТ», 2013, № 4, с. 4);
— порядку здійснення розрахункових операцій;
— ведення касових операцій;
— наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів;
— дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).
Докладніше рекомендований перелік питань, які повинні відображатися в акті фактичної перевірки, викладено в додатку до листа № 2337. У ньому ж зазначено, що податковий орган проводить фактичну перевірку за місцем розташування об’єкта, який перевіряється.
Фактичні перевірки може також проводити вищий за рівнем орган Міндоходів (Методрекомендації № 213). Брати участь у перевірках можуть і працівники інших органів Міндоходів за рішенням (наказом) керівника органу Міндоходів, на обліку в якому перебуває платник податків (див. роз’яснення у БЗ, підкатегорія 136.07).
Підстави для проведення фактичної перевірки
Таблиця 1. Підстави для проведення фактичних перевірок
| Підстава (п. 80.2 ПКУ) | Коментар |
| 1 | 2 |
| 1. За результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, і виникає необхідність перевірки таких фактів (п.п. 80.2.1 ПКУ) | Іноді платники податків бажають дізнатися, яка саме інформація стала підставою для проведення перевірки. Проте офіційні органи дотримуються позиції, що такі відомості контролери платнику податків надавати не зобов’язані (див. листи Мінекономіки від 05.05.11 р. № 3105-24/254, ДПАУ від 01.06.11 р. № 5283/К/23-7014/624). Зазначена інформація є службовою, а вона може належати до інформації з обмеженим доступом (ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 9 Закону про доступ до інформації). Перелік відомостей, які містять службову інформацію та яким присвоюється гриф обмеження доступу «Для службового користування» в органах Міндоходів наведено в наказі № 35. До нього, зокрема, включено документи, що становлять внутрішньовідомчу службову кореспонденцію, органів Міндоходів, процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю (п. 5.16 Переліку). |
| 2. Отримано в установленому законодавством порядку інформацію від держорганів або органів місцевого самоврядування, що свідчить про можливі порушення | |
| платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п. 80.2.2 ПКУ) | Під це «обтічне» формулювання можна підвести будь-яку інформацію, що стала підставою для проведення перевірки. Отже, податківці можуть відмовити в наданні інформації, аргументуючи це віднесенням її до категорії інформації з обмеженим доступом. |
| 3. Письмове звернення покупця (споживача), оформлене відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п.п. 80.2.3 ПКУ) | Таке звернення має бути належно оформленим згідно зі ст. 5 Закону про звернення громадян і, зокрема, містити інформацію про заявника (покупця). Але! Знову ж таки податківці можуть не надати інформацію про те, яка саме скарга стала підставою для перевірки (підстави див. вище) |
| 4. Не подано в установлений законом строк обов’язкову звітність про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій або ж подано з нульовими показниками (п.п. 80.2.4 ПКУ) | На практиці виникають питання, пов’язані з відмовою у прийнятті звітності в електронній формі територіальним органом Міндоходів. У судовому порядку платникам податків удавалося обстоювати позицію про те, що надходження квитанції про прийняття підтверджує факт прийняття звітності та підстав для перевірки немає (див. постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.13 р. у справі № 2а/0570/14145/2012*). Доволі часто підставою для перевірки є «нульовий» звіт, при цьому міндоходівці відвідують із перевіркою і той об’єкт суб’єкта господарювання, за яким подавалися не «нульові» звіти. Суди, як правило, вважають такі перевірки незаконними (див. постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.04.13 р. у справі № 810/1552/13-а**). Проте, зважаючи на нечіткість норм ПКУ, не допускати перевіряючих до перевірки «ненульового» об’єкта доволі небезпечно. Тому незадіяні РРО краще своєчасно зняти з обліку |
| 5. Отримано в установленому законодавством порядку інформацію про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання і транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і цільового використання спирту платниками податків або ж здійснюються функції, визначені законодавством у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (п.п. 80.2.5 ПКУ) | Ця підстава стосується суб’єктів господарювання, які мають відношення до виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів |
| 6. Виявлено за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 ПКУ (тобто під час фактичних перевірок) (п.п. 80.2.6 ПКУ) | Якщо під час попередньої фактичної перевірки були виявлені порушення законодавства, може бути проведена повторна перевірка для контролю одноразово протягом 12 місяців із дати складання акта за результатами попередньої перевірки (п. 80.3 ПКУ) |
| 7. Отримано в установленому законодавством порядку інформацію про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин і виплату роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також провадження фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п. 80.2.7 ПКУ) | Судячи з інформації, розміщеної на сайті Міндоходів, зараз це — одна з найпоширеніших підстав проведення фактичних перевірок. При цьому податківці також не зобов’язані надавати інформацію про те, які саме відомості стали підставою для проведення перевірки |
| * http://reyestr.court.gov.ua/Review/29270421 ** http://reyestr.court.gov.ua/Review/30538382 | |
Які документи повинні пред’явити контролери
Перелік документів, які повинні пред’явити міндоходівці перед фактичною перевіркою, наведено в п. 81.1 ПКУ. Їх усього три:
1. Направлення на проведення фактичної перевірки, де зазначаються:
— дата видачі;
— найменування контролюючого органу;
— реквізити наказу про проведення відповідної перевірки;
— найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — платника податків, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться;
— мета, вид перевірки (фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки. Важливо! У направленні має бути зазначений конкретна норма (підпункт) ПКУ, на підставі якої проводиться перевірка;
— посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.
Направлення складається окремо щодо кожного суб’єкта або об’єкта, який підлягає перевірці згідно з наказом, а також окремо на кожного перевіряючого (лист № 2337). Воно є дійсним за наявності «живого» підпису керівника контролюючого органу або його заступника (факсиміле не допускається), скріпленого гербовою печаткою контролюючого органу. Зразок форми направлення наведено в додатку 1 до Методрекомендацій № 213. При цьому направлення не вручається, а пред’являється під підпис платнику податків (його представнику або особі, яка здійснює розрахункові операції), які вказують своє прізвище, ім’я, по батькові, посаду, дату і час ознайомлення (див. лист ДПАУ від 27.04.11 р. № 11892/7/23-4017/345, роз’яснення в БЗ, підкатегорія 136.02).
2. Копія наказу про проведення перевірки. Наказ складається окремо на кожного суб’єкта господарювання з урахуванням (зазначенням переліку) його господарських об’єктів (у разі наявності), що підлягають перевірці, а також посад і прізвищ посадових осіб, які проводитимуть перевірку. У ньому також рекомендують проставляти реквізити, передбачені для направлення на перевірку (лист № 2337). У судовому порядку деяким платникам податків удавалося визнати неналежно оформленими копії наказу, що не містили позначку «Згідно з оригіналом», назву посади, особистий підпис особи, яка посвідчує копію, її ініціали і прізвище та дату посвідчення копії (див. постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17.06.13 р. у справі № 821/1711/13-а*).
* http://reyestr.court.gov.ua/Review/32158706
Важливий момент! Відповідно до п. 80.2 ПКУ фактичну перевірку можуть проводити на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається під підпис до початку такої перевірки одній з таких осіб:
1) платнику податків;
2) уповноваженому представнику платника податків;
3) особам, які фактично здійснюють розрахункові операції.
Причому фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб’єкта господарювання або його представника та/або особи, яка фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ПКУ).
Тобто міндоходівці можуть розпочати перевірку й у ситуації, коли вони вручають відповідні документи особі, яка здійснює розрахункові операції (продавцю). Після пред’явлення направлення на перевірку одній із зазначених осіб вона повинна розписатися в направленні, зазначивши своє прізвище, ім’я, по батькові, посаду, дату і час ознайомлення (п. 81.1 ПКУ).
У разі відмови від підпису в направленні на перевірку міндоходівці складуть акт, який засвідчує факт відмови. Причому такий акт буде підставою для початку фактичної перевірки! Тобто відмовлятися від підпису вкрай небажано.
3. Службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред’явлення цих документів платнику податків (його посадовим (службовим) особам, або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично здійснюють розрахункові операції) чи пред’явлення документів, які оформлені з порушенням вимог, є підставою для недопуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.
Слід мати на увазі! Відмова у допуску до перевірки з інших підстав, ніж зазначені вище, не дозволяється (п. 81.1 ПКУ).
Тому перевіряючих можна попросити розписатися в Журналі реєстрації перевірок, форму якого затверджено наказом Держкомпідприємництва від 10.08.98 р. № 18 (якщо він ведеться на підприємстві), що підтверджують і податківці (див. лист ДПАУ від 24.05.11 р. № 5099/К/17-0514, роз’яснення в БЗ, підкатегорія 136.02). Проте відмова від такого підпису не є підставою для недопуску перевіряючих до перевірки.
У разі відмови в допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (п. 81.2 ПКУ).
Варто також мати на увазі, що перевіряючі для проведення перевірки не повинні чекати на приїзд посадової особи платника податків або його уповноваженого представника. На практиці, у відповідь на прохання продавця «дочекатися приїзду посадових осіб» контролери можуть скласти акт недопуску до проведення перевірки (див. ухвалу ВАдСУ від 27.08.12 р. № К-16782/10*).
* http://reyestr.court.gov.ua/Review/26238354
Тому продавцям важливо чітко знати, що їм робити, коли вони побачать документи на проведення фактичної перевірки.
Чим може загрожувати необґрунтована відмова від перевірки
Необґрунтована відмова може загрожувати платнику податків застосуванням адміністративного арешту активів (п.п. 94.2.3 ПКУ). Але! У цьому пункті йдеться про відмову від проведення документальної, а не фактичної перевірки. І хоча на практиці міндоходівці застосовують адмінарешт і при відмові у допуску до фактичної перевірки, деякі суди вважають такі рішення неправомірними (див., зокрема, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.10.12 р. у справі № 2а-1429/12/2170**, постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.04.13 р. у справі № 810/1552/13-а***). Утім, є і протилежні рішення, що підтверджують правомірність застосування адмінарешту (див., наприклад, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.05.13 р. у справі № 812/2723/13-а****, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.03.12 р. справі № 2a-0770/675/12*****).
** http://reyestr.court.gov.ua/Review/27382956
*** http://reyestr.court.gov.ua/Review/30538382
**** http://reyestr.court.gov.ua/Review/31261497
***** http://reyestr.court.gov.ua/Review/22095707
Посадову особу, яка необґрунтовано відмовила у проведенні перевірки, може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 1633 КпАП, що передбачає відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу в розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 грн.). Відповідні справи розглядає суд, отже, оштрафованій особі доведеться сплатити ще й судовий збір (читайте в « БТ», 2013, № 43, с. 9).
Висновки
Фактичні перевірки проводяться без попередження платника податків.
Для допуску до проведення перевірки міндоходівці повинні пред’явити: направлення на проведення фактичної перевірки, копію наказу про проведення перевірки, службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Перевіряючі можуть розпочати фактичну перевірку, вручивши відповідні документи особі, яка здійснює розрахункові операції (продавцю): вони не повинні чекати на приїзд посадової особи платника податків або його уповноваженого представника.
Підставою для недопуску перевіряючих до перевірки може бути тільки непред’явлення цих документів або ж оформлення їх із порушенням вимог.
За необґрунтовану відмову в допуску до перевірки може бути застосовано адміністративний арешт активів, а посадову особу можуть притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 1633 КпАП.
Документи і скорочення статті
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Закон про доступ до інформації — Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.11 р. № 2939-VI.
Закон про звернення громадян — Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.96 р. № 393/96-ВР.
Закон № 4448 — Закон України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» від 23.02.12 р. № 4448-VI.
Наказ № 35 — наказ ДПСУ «Про затвердження переліку відомостей, що містять службову інформацію та яким присвоюється гриф обмеження доступу «Для службового користування» в органах ДПС України» від 13.01.12 р. № 35.
Методрекомендації № 213 — Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків (додаток 1 до наказу ДПАУ від 14.04.11 р. № 213).
Лист № 2337 — лист ДПАУ «Про окремі питання проведення фактичних перевірок» від 28.01.11 р. № 2337/7/23-7017/125.
БЗ Міндоходів — База знань, розміщена на сайті Міндоходів: http://minrd.gov.ua/ebpz.
