Складено акт фактичної перевірки: чи можна його не підписувати?

За результатами проведення фактичної перевірки було складено акт, з яким ми не згодні. Як має бути оформлений акт і чи маємо ми право його не підписувати?

(м. Полтава)

Якщо під час проведення фактичної перевірки були виявлені порушення, складається акт (якщо ж порушень немає, міндоходівці оформляють довідку). Акт оформляють у двох примірниках на бланку органу Міндоходів, який видав наказ про проведення перевірки. Акт підписують посадові особи контролюючого органу, які проводили перевірку, і він реєструється не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення перевірки.

Далі акт передають на підпис особі, яка здійснювала розрахункові операції, платнику податків або його законним представникам (за наявності). У разі незгоди платника податків з висновками акта він зобов’язаний підписати такий акт перевірки із запереченнями.

Утім, Податковий кодекс України (далі — ПКУ) допускає для платника податків і можливість не підписувати акт. У такому разі посадові особи контролюючого органу складуть акт, що засвідчує факт відмови від підписання і надішлють його платнику податків (п. 86.5 ПКУ).

Слід урахувати! Відмова від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов’язку сплати грошові зобов’язання, визначені контролюючим органом за результатами перевірки (п. 86.6 ПКУ).

Тому платнику податків не варто відмовлятися від підписування акта. Краще його підписати із запереченнями, що подаються до контролюючого органу за  основ-ним місцем обліку протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (п. 86.7 ПКУ). У листі ДПСУ від 29.03.13 р. № 1870/А/22-2314 уточнено, що відлік строку подання заперечень починається з дня отримання акта перевірки (тобто включаючи такий день), а не з наступного дня.

Нюанс. Такий підхід спірний — строк насправді потрібно обчислювати з наступного після отримання акта дня (підтвердження — у тій самій ч. 1 ст. 103 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно, у базовому випадку дослухатимемося порад податківців. Якщо строку не вистачає —
рахуємо з наступного дня.

Контролюючий орган розглядає заперечення протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання, і надсилає відповідь платнику податків.

При цьому платник (його уповноважена особа і представник) податків має право брати участь у розгляді заперечень, про що зазначається в запереченнях. Тоді контролюючий орган зобов’язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочі дні до дня їх розгляду.

У розгляді заперечень має брати участь керівник відповідного контролюючого органу або уповноважений ним представник.

За наявності заперечень платника податків до акта перевірки податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень протягом трьох робочих днів, наступних за днем їх розгляду і надання (надсилання) йому письмової відповіді.

Плюси підписання акта із запереченнями очевидні . По-перше, цілком можливо, що керівник органу Міндоходів або його представник визнає заперечення платника податків переконливими і змінить результати перевірки. Причому таке рішення прийматиметься ще до виписування податкового повідомлення-рішення.

По-друге, платник податків може отримати невелику тимчасову фору. За актом без заперечень податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня реєстрації (надходження) акта фактичної перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

За наявності заперечень податкове повідомлення-рішення виносять протягом такого строку: 5 робочих днів з дня отримання акта перевірки плюс 5 робочих днів, наступних за днем отримання заперечень від платника податків, плюс 3 робочі дні, наступних за днем розгляду заперечень. Хоча різниця в днях і невелика, та інколи вона буває аж ніяк не зайвою.

Влада КАРПОВА