ЗЕД-ЗАЛІК НЕМОЖЛИВИЙ:
«особлива» думка Нацбанку
Лист Національного банку України від 24.05.13 р. № 28-312/1652/6131
«Щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті»
У листі, що коментується, Нацбанк раптом дійшов несподіваного для суб’єктів ЗЕД-діяльності висновку: залік зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки (яка в результаті не надійде на рахунок клієнта) неможливий, оскільки це призведе до порушення п. 2 Постанови Правління НБУ від 14.05.13 р. № 163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (далі — Постанова № 163).
У своїй «аргументації» Нацбанк серед іншого підкреслив, що згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) зміст правової операції не може суперечити ЦКУ, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.
Це насторожує. Адже згідно з ч. 1 ст. 215 ЦКУ підставою недійсності операції є недотримання в момент здійснення операції стороною (сторонами) вимог, установлених, зокрема, ч. 1 ст. 203 ЦКУ.
А згідно з нормами ч. 3 ст. 228 ЦКУ в разі недотримання вимоги щодо відповідності операції інтересам держави та суспільства, його моральним засадам така операція може бути визнана недійсною. Недійсна операція не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з її недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦКУ).
Отже, якщо контролюючі органи підуть цим шляхом, ЗЕД-залік можуть визнати недійсним, і тоді заборгованість перед іноземним контрагентом «не закриється». За несприятливого збігу обставин це може зумовити нарахування ЗЕД-пені з розрахунку 0,3 % від суми заборгованості в іноземній валюті, перерахованій у гривні за валютним курсом НБУ на день її виникнення, згідно зі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.
Наша позиція. Ми вважаємо такі висновки абсолютно неправомірними.
По-перше, положення п. 2 Постанови № 163, що стали підставою для фіскальних висновків НБУ, ніяк не пов’язані із ЗЕД-заліком. У них тільки передбачається обов’язок з продажу будь-яких надходжень в іноземній валюті. При цьому жодних вимог щодо неможливості проведення ЗЕД-заліку або ж виконання зобов’язань за ЗЕД-договорами виключно у грошовій формі немає.
По-друге, залишаються чинними норми п. 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю над експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136, відповідно до якого експортна, імпортна операція можуть бути зняті з контролю за наявності належно оформлених документів про припинення зобов’язань за цими операціями зарахуванням , якщо:
— вимоги виходять із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
— вимоги однорідні;
— строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом висунення вимоги;
— між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання тощо.
Заборону на проведення ЗЕД-заліку встановлено тільки для імпортних договорів, що не передбачають увезення товарів на територію України (див. Порядок визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, затверджений постановою КМУ від 05.12.07 р. № 1392).
Тому, якщо обслуговуючий банк відмовиться зняти «залікову» валютну операцію ЗЕД-контролю, такі дії можна оскаржити до Нацбанку.
Водночас слід ураховувати, що й зараз контролюючі органи висувають різноманітні претензії за ЗЕД-заліками, хоча в підкатегорії 114.02 БЗ Міндоходів розміщено з цього приводу «позитивну» консультацію.
Тож, мабуть, позицію стосовно правомірності проведення ЗЕД-заліку доведеться відстоювати в адмінсуді.
Ксенія МУСІЙКО
