Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Приймаєте на роботу співробітника? Правильно визначайте вид і форму договору

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Листопад, 2013/№ 46
Друк
Стаття

ПРИЙМАЄТЕ НА РОБОТУ СПІВРОБІТНИКА?

Правильно визначайте вид і форму договору

 

Ви приймаєте на роботу співробітника. Важливим нюансом у цей момент для вас є правильно визначити вид договору (традиційний — безстроковий чи такий, що укладається на деякий час), який буде вигідний і для вас, і для працівника. Також у певних випадках потрібно укладати трудовий договір у письмовій формі. Сьогодні ми стисло вам нагадаємо про ці нюанси.

Вікторія ЗМІЄНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», v.zmienko@id.factor.ua

 

Запитання

Відповідь

1

2

Що таке трудовий договір (ст. 21 КЗпП)?

Це угода між працівником і роботодавцем (юридичною або фізичною особою, у тому числі підприємцем), за якою:

працівник зобов’язався виконувати роботу, визначену цією угодою, і має підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку;

роботодавець зобов’язався виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.

Трудові відносини, у тому числі порядок укладення трудового договору, регулюються нормами трудового законодавства. Головний нормативний документ для цих відносин — КЗпП.

Зауважте. Якщо відносини між фізособою та роботодавцем опосередковуються договором про надання послуги або договором про виконання робіт (не тільки формою, але й по суті), то в цьому випадку йдеться не про трудові відносини, а про відносини в межах ЦПД. Такі відносини регулюються вже нормами ЦКУ. Детальніше про це читайте в Темі тижня «Цивільно-правові договори з фізособами» // «БТ», 2013, № 10, с. 30

Види трудових договорів

1. Безстроковий — його з працівником ви укладаєте на невизначений строк. Це найпоширеніший вид трудових відносин. Можна сказати, традиційний. Цей договір передбачає, що працівник з року в рік працюватиме на цьому підприємстві.

2. Строковий — укладаєте на визначений строк, установлений за угодою сторін. Такий договір роботодавці можуть укладати тоді, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням (лист Мінпраці від 03.02.03 р. № 06/2-4/13):

характеру майбутньої роботи (робота не виконується постійно, наприклад сезонні роботи);

умов її виконання (робота постійна, але у зв’язку з конкретними умовами її виконання трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк. Це може бути пов’язано з тим, що для виконання цієї роботи вже прийнято на роботу працівника, але він протягом певного періоду не може виконувати свої трудові обов’язки, наприклад, захворів або йде у відпустку. Працівника приймають за строковим трудовим договором для заміщення тимчасово відсутнього працівника);

інтересів працівника (сімейно-побутові обставини дозволяють працівнику працевлаштуватися на роботу тільки на обмежений час. Бажано причину таких обставин працівнику зазначити в заяві про прийняття на роботу);

— в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

3. Такий, що укладається на час виконання певної роботи. Це різновид строкового трудового договору, тому що він також має кінцеву дату. Але цю кінцеву дату точно не визначено, тому що головне — виконати заданий обсяг тих чи інших робіт. Нюанс. ЦПД і трудовий договір на виконання певної роботи — це не одне й те саме. Як ми зазначили вище, ЦПД узагалі перебуває поза сферою трудового законодавства, що регулюється КЗпП. Його укладають на основі ЦКУ.

Важливий нюанс! Якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично продовжуються і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк (ст. 391 КЗпП). Договір перетворюється на безстроковий (див. п. 1).

Зверніть увагу. Відмінності безстрокового договору від строкового (у тому числі й укладеного на час виконання роботи) полягають серед іншого і в підставі для звільнення за власним бажанням працівника. Так, якщо заяву на звільнення за власним бажанням напише працівник, працевлаштований за безстроковим трудовим договором, то його ви звільнятимете на підставі ст. 38 КЗпП. А якщо він був працевлаштований за строковим договором (або на час виконання роботи), то ви звільнятимете його на підставі ст. 39 КЗпП.

Важливо! Не плутайте «трудовий договір» і «трудову угоду» (лист Мінпраці від 14.10.10 р. № 208/06/186-10 // «БТ», 2010, № 49, с. 7). Останнє — це не що інше, як ЦПД

Коли обов’язково укладати трудовий договір у письмовій формі?

У ст. 24 КЗпП прописано випадки, коли ви повинні з працівником укласти договір у письмовій формі:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст. 187 КЗпП);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою (наприклад, згідно зі ст. 241 КпАП при прийнятті на роботу працівників підприємцями, адвокатами та іншими фізособами);

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Зазначимо, що в більшості випадків трудовий договір роботодавець і працівник і так укладають у письмовій формі. На наш погляд, письмовим договором є не тільки документ під назвою «трудовий договір», який підпишуть працівник і роботодавець. Письмовим договором цілком можна вважати і укладення договору у форматі «заява — наказ» (написана працівником заява з його підписом, на якій керівник проставить відмітку про прийняття на роботу, і виданий наказ, підписаний керівником). Але це не стосується випадку, коли роботодавцем виступає фізособа (наприклад, підприємець), для такого випадку використовується затверджена форма Мінпраці.

Важливо! Що буде в разі, якщо з працівником роботодавець був зобов’язаний укласти договір, але не зробив цього? Безумовно, коли це з’ясується, це не стане причиною для звільнення такого працівника. А ось винну посадову особу роботодавця або підприємця перевіряючі з інспекції з праці можуть оштрафувати на підставі ч. 1 ст. 41 КпАП. Можливі й інші негативні наслідки

Коли можна укладати контракт?

Контракт є особливою формою трудового договору.

Контракти можете застосовувати виключно у випадках, передбачених законодавством (лист Мінпраці від 06.05.2000 р. № 06/2-4/66). Якщо законодавством не передбачена можливість укладення контракту, то його не можна укладати, навіть якщо працівник не проти.

Порядок укладання та розірвання контракту регламентує Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (наймі) на роботу працівників, затверджене постановою КМУ від 19.03.94 р. № 170. Типову форму контракту з працівником затверджено наказом Мінпраці від 15.04.94 р. № 23. Є також типова форма контракту з керівником держпідприємства — її затверджено постановою КМУ від 02.08.95 р. № 597.

У контракті прописуються:

— строк його дії;

— права та обов’язки сторін;

— відповідальність сторін (у тому числі матеріальна);

— умови матеріального забезпечення та організації праці працівника;

— умови розірвання договору, у тому числі дострокового (можуть встановлюватися угодою сторін).

Важливо! Контракт має бути укладений у письмовій формі (п. 3 частини першої ст. 24 КЗпП).

Якщо ви звільняєте працівника на підставах, передбачених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, то застосовуєте п. 8 ст. 36 КЗпП. При цьому враховуйте, що на таке звільнення не поширюються норми частини третьої ст. 40 КЗпП (заборона на звільнення в період хвороби або на час перебування у відпустці; висновок ВСУ від 01.07.13 р.; лист ВСУ від 01.03.13 р.)

 

Висновки

Слід розрізняти трудовий договір і ЦПД. Трудові відносини регламентує КЗпП, а цивільно-правові — ЦКУ.

Трудовий договір може бути укладено безстроково, на певний час (строковий) і на час виконання певної роботи.

Ст. 24 КЗпП визначено випадки, коли ви повинні обов’язково з працівником укласти договір у письмовій формі.

Контракт з працівником ви можете укладати виключно у випадках, передбачених законодавством.

 

Документи і скорочення статті

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

ЦПД — договір цивільно-правового характеру.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі