Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

«Готівкові» обмеження та звітність із РРО в електронному вигляді

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Жовтень, 2013/№ 40
Друк
Відповідь на запитання

«Готівкові» обмеження та звітність із РРО в електронному вигляді

 

Запитання

Суть відповіді податківців/наша позиція

Розрахунки платіжними картками (підкатегорія 109.13)

Чи поширюються «готівкові» обмеження на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток)?

Міндоходів нагадало, що «готівкові» обмеження не поширюються на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток). Річ у тім, що розрахунки з використанням таких платіжних засобів належать до безготівкової форми розрахунків, а обмеження встановлено НБУ виключно на проведення готівкових розрахунків.

Такий підхід податківців є цілком справедливим і, на наш погляд, спрямований на зацікавлення суб’єктів господарювання на проведення розрахунків саме з використанням таких платіжних засобів

Відповідальність за порушення «готівкових» обмежень (підкатегорія 109.21)

Чи передбачено штрафні санкції за порушення «готівкового» обмеження та яка передбачена відповідальність фізичних осіб за таке порушення?

Міндоходів зазначило, що за порушення «готівкового» обмеження до адмінвідповідальності притягаються:
— посадові особи юридичної особи (підприємці) — платника готівки;
посадові особи юридичної особи (підприємці), яка приймає готівку.
При цьому відповідальність звичайних фізичних осіб за таке порушення не передбачена

Саме такий розвиток подій із визначенням осіб, які притягуються до відповідальності за порушення «готівкового» обмеження (відповідає і платник, і отримувач готівки) ми передбачали у «БТ», 2013, № 30, с. 40

«Готівкові» обмеження діють для підзвітних осіб (підкатегорія 109.13)

Чи є порушенням «готівкового» обмеження оплата підзвітною особою власними готівковими коштами за ТМЦ у сумі понад 10 тис. грн.?

Міндоходів ще раз нагадало, що придбання працівником ТМЦ за власні кошти для потреб підприємства в сумі понад 10 тис. грн. є порушенням обмеження на здійснення готівкових розрахунків, яке діє на сьогодні

Аналогічну позицію раніше висловлював НБУ (лист від 01.09.06 р. № 11-113/3225-9206). Це стосується випадків, коли працівник розраховується як готівкою, отриманою під звіт, так і власними коштами. Детальніше про це читайте у «БТ», 2013, № 35, с. 37

Випадки ненадання інформації щодо використання РРО (підкатегорія 109.12)

Чи має право суб’єкт господарювання у разі тимчасового припинення діяльності (вихідні, святкові дні, ремонт, санітарний день) не подавати інформацію про роботу РРО в електронному вигляді?

Міндоходів справедливо зауважило, що у разі, коли суб’єкт господарювання не здійснює діяльність у конкретні дні (вихідні, святкові дні, ремонт на господарській одиниці тощо), що підтверджується відповідним наказом, то РРО не застосовуються та інформація по дротових або бездротових каналах зв’язку не подається

Податківці не вперше лояльно висловлюються з цього приводу. Так, нещодавно вони дозволили не роздруковувати Z-звіти в ті дні, коли суб’єкт підприємництва тимчасово закриває торговельний об’єкт для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання та проведення інших робіт (розд. 109.20 ЄБПЗ) або встановлює конкретні дні (вихідні, святкові), в які діяльність не здійснюється (розд. 109.06 ЄБПЗ).
У всі інші робочі дні, навіть у ті, коли розрахункові операції не проводяться через РРО, роздруковувати Z-звіти слід обов’язково. Детальніше про це можна прочитати в «БТ», 2013, № 34, с. 45

Відповідальність за неподання інформації щодо використання РРО (підкатегорія 109.20)

Чи застосовується відповідальність за неподання інформації про роботу РРО у разі пошкодження телекомунікаційної мережі, відключення електроенергії чи ремонту модему?

Міндоходів наголошує, що суб’єкта господарювання не буде притягнено до відповідальності за неподання звітності з РРО в електронному вигляді з не залежних від нього причин лише у випадку, коли строк неподання звітності не перевищуватиме 72 години і при цьому суб’єкт господарювання матиме відповідні документи, які підтверджують факт настання «поважних» причин

Лояльність податківців із цього приводу не може не тішити. Водночас не зрозуміло, які саме документи повинен мати суб’єкт господарювання, щоб підтвердити факт відключення електроенергії чи пошкодження телекомунікаційної мережі.
На наш погляд, таким документом може бути довідка, отримана від енергопостачальної компанії чи операторів зв’язку. Якщо ж ці організації відмовляються надати такий документ, то ним може бути внутрішній документ (акт) підприємства, що підтверджує настання таких подій

 

Матеріал підготував Сергій ДЕЦЮРА

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі