Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Транспортно-заготівельні витрати: відображаємо в бухгалтерському обліку

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Жовтень, 2013/№ 41
Друк
Стаття

ТРАНСПОРТНО-ЗАГОТІВЕЛЬНІ ВИТРАТИ:

відображаємо в бухгалтерському обліку

 

Відображення транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) у бухгалтерському обліку має певні особливості. Підприємства можуть вибирати один з можливих варіантів обліку — або прямо включати ТЗВ до собівартості запасів, або відображати їх на окремому субрахунку з подальшим списанням. Кожному з варіантів притаманні нюанси, про які й поговоримо.

Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»,
канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)

 

Включаємо ТЗВ до первісної вартості

ТЗВ прямо включаються до первісної вартості запасів у ситуації, коли можна достовірно визначити суми витрат, що безпосередньо стосуються придбаних запасів (п. 5.5 Методрекомендацій № 2, п. 2.4 Методрекомендацій № 635). Тоді ТЗВ у періоді придбання запасів одразу (при оприбуткуванні) включаються до їх первісної вартості та відображаються на відповідних субрахунках обліку запасів.

Слід враховувати! Якщо доставляються запаси кількох найменувань, ТЗВ необхідно розподілити між одиницями запасів.

У нормативних документах не застерігається, які саме показники слід приймати за базу розподілу, тому підприємство може вибрати їх самостійно, але це потрібно документально оформити.

Важлива деталь! Вибрані показники розподілу ТЗВ між одиницями запасів необхідно вказати в наказі про облікову політику. Так діяти рекомендує і Мінфін (п. 2.1 Методрекомендацій № 635).

Зокрема, за критерії розподілу можна прийняти:

— кількісні показники (вага, об’єм, кількість місць, одиниці тощо);

— вартісний показник (ціна одиниці запасів).

Розглянемо порядок розподілу на прикладі.

Приклад 1. Підприємство придбало у постачальника 100 од. товару А вартістю 200 грн. без ПДВ і 300 од. товару Б вартістю 400 грн. без ПДВ. ТЗВ стосовно доставки цих товарів на підприємство становили 600 грн. (у тому числі ПДВ — 100 грн.).

Два варіанти розподілу ТЗВ (за різними критеріями) між одиницями різних товарів наведено в табл. 1.

 

Таблиця 1. Розподіл ТЗВ між різними товарами

Критерій

ТЗВ, що припадають на:

ТЗВ, що припадають на:

товар А

одиницю товару А

товар Б

одиницю товару Б

Кількісний

img 1

img 2

img 3

img 4

Вартісний

img 5

img 6

img 7

img 8

 

Відображаємо ТЗВ на окремому субрахунку

У цьому варіанті ТЗВ обліковують на окремому субрахунку та списують лише в момент вибуття запасів виходячи із середнього відсотка ТЗВ. Отже, фактично ТЗВ включаються не до первісної вартості кожної конкретної одиниці запасів, а до фактичної собівартості їх вибуття (реалізації, витрачання тощо).

Для обліку ТЗВ Мінфін запропонував використовувати:

— у торгівлі — субрахунок 289 «ТЗВ» (додаток до П(С)БО 9 «Запаси»);

у виробництві: або субрахунок 200 «Транспортно-заготівельні витрати на запаси» з аналітикою в розрізі окремих груп запасів, або субрахунки другого порядку, наприклад, субрахунок 2011 «Транспортно-заготівельні витрати на сировину й матеріали» (п. 5.5 Методрекомендацій № 2).

Важливі моменти:

1. Субрахунки ТЗВ відкриваються в розрізі окремих груп запасів (п. 5.5 Методрекомендацій № 2, п. 2.4 Методрекомендацій № 635).

Наша позиція: є сенс розраховувати середній відсоток ТЗВ у розрізі відповідних субрахунків обліку запасів. Зокрема, можна запровадити суб-рахунок 201/ТЗВ до субрахунку 201, 202/ТЗВ — до субрахунку 202 тощо.

2. Поєднувати прямий та усереднений методи обліку ТЗВ можна, але це необхідно обґрунтувати. Так, якщо підприємство бажає визначати ТЗВ стосовно одних найменувань або видів запасів за середнім відсотком, а інших — прямим підрахунком, у наказі про облікову політику слід розмежувати зазначені групи запасів. Наприклад, можна встановити, що для цілей обліку ТЗВ товари, що придбаваються, розділяються на дві групи запасів: субрахунок 281/імпорт (ТЗВ обліковуються прямим підрахунком) і субрахунок 281/вітчизняні постачальники (ТЗВ обліковуються на субрахунку 289 та списуються за середнім відсотком).

3. У бухгалтерському обліку ТЗВ можна відображати виходячи з установлених критеріїв суттєвості. Зокрема, відповідно до п.п. 2.20.1 Методрекомендацій № 635 в обліковій політиці можуть бути встановлені критерії суттєвості відображення ТЗВ. Стосовно окремих об’єктів обліку такі критерії можуть бути встановлені в межах 3 % від підсумку всіх активів підприємства*. До досягнення цих критеріїв суми таких витрат одразу списуються на рахунки реалізації запасів.

* Для порівняння з порогом суттєвості слід аналізувати загальну суму ТЗВ, що підлягає відображенню на окремому субрахунку, а не кожну операцію.

У формульному варіанті розрахунок середнього відсотка ТЗВ (ТЗВсер) матиме такий вигляд:

img 9

де СпДт — сальдо на початок місяця на рахунках, зазначених у нижньому індексі (рахунках обліку ТЗВ або рахунках обліку запасів);

ОбДт  — дебетовий оборот за місяць на рахунках, зазначених у нижньому індексі (рахунках обліку ТЗВ або рахунках обліку запасів).

Сума ТЗВ, яка стосується запасів, які вибули (ТЗВвиб), визначається за такою формулою:

img 10

Слід враховувати! Залишки та обороти на рахунках 20, 22 і 28 не включають суми ТЗВ, відображені на субрахунках ТЗВ: 20/ТЗВ, 22/ТЗВ, 289.

Сума ТЗВ списується на ті самі субрахунки, у кореспонденції з якими відображається вибуття відповідних запасів.

Приклад 2. Підприємство оптової торгівлі обліковує ТЗВ на субрах. 289. Порядок розрахунку ТЗВ, що підлягають списанню за місяць, наведено в табл. 2.

 

Таблиця 2. Розрахунок ТЗВ за середнім відсотком в оптовій торгівлі

Показник

Субрахунок 281 «Товари на складі»

Субрахунок 289 «ТЗВ»

1. Залишок на початок місяця

120000

15000

2. Надійшло протягом місяця

300000

25000

3. Реалізовано (списано) протягом місяця

260000

24761,90(1)

4. Залишок на кінець місяця

160000

15238,1

(1) Сума ТЗВ, яка стосується запасів, що вибули, визначається так:

img 11

 

Розрахунок ТЗВ у роздробі

Процедура розрахунку ТЗВ за середнім відсотком при обліку товарів за цінами продажу ілюструється на прикладі 2 додатка до П(С)БО 9 «Запаси» . Але! У цьому прикладі допущено неточність, оскільки з нього випливає, що ТЗВ уключаються до продажної вартості товарів. Проте з Інструкції № 291 випливає, що продажна вартість товарів складається лише з купівельної вартості та націнки. Крім того, ТЗВ неможливо прямо включити до продажної вартості товарів до кінця місяця, оскільки їх сума протягом місяця збирається на субрахунку 289 та списується лише наприкінці місяця, тобто націнка первісно нібито покриває й ТЗВ.

Наша позиція : ТЗВ як додаткову окрему складову включати до продажної вартості товарів не потрібно. Якщо в роздрібній торгівлі облік товарів ведеться за цінами продажу, то суму ТЗВ можна розрахувати так:

img 12 

Приклад 3. Підприємство має склад-магазин роздрібної торгівлі, у якому товари обліковуються за цінами продажу. При цьому товари до магазину надходять одразу від постачальників. Товари та ТЗВ придбаваються з ПДВ.

Вихідні дані для розрахунку ТЗВ наведено в табл. 3. Порядок відображення цих операцій у бухгалтерському обліку показано в табл. 4.

 

Таблиця 3. Визначення ТЗВ за середнім відсотком у роздрібній торгівлі

Показник

Купівельна вартість товарів (без ПДВ)

Субрахунок 285 «Торгова націнка»

Субрахунок 282 «Товари в торгівлі»

Субрахунок 289 «ТЗВ»

1. Залишок на початок місяця

112000

33000

145000

12500

2. Надійшло протягом місяця

280000

55000

335000(1)

2500

3. Реалізовано (списано) протягом місяця

294000(2)

66000(3)

360000

11250(4)

4. Залишок на кінець місяця

98000

22000

120000

3750

(1) Сума товарів, що надійшли, та націнки: 280000 + 55000 = 335000 (грн.).

(2) Визначаємо розрахунково: 360000 - 66000 = 294000 (грн.).

(3) Націнку, що стосується реалізованих товарів, розраховуємо так:

img 13 

(4) Суму ТЗВ визначаємо так:

img 14

 

Таблиця 4. Відображення операцій з ТЗВ у роздрібній торгівлі

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,
грн.

Податковий облік

дебет

кредит

доходи

витрати

1. Отримано товари від постачальників

282

631

280000

2. Відображено податковий кредит з ПДВ щодо товарів

641

631

56000

3. Понесено ТЗВ

289

631

2500

4. Відображено податковий кредит з ПДВ щодо ТЗВ

641

631

500

5. Оплачено товари й ТЗВ

631

311

339000

6. Нараховано націнку на товари, що надійшли

282

285

55000

7. Відображено дохід від реалізації товарів

301

702

360000

300000

8. Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

702

641

60000

9. Списано суму реалізованої торгової націнки (методом «червоне сторно»)

img 15

img 16

img 17

10. Відображено купівельну вартість реалізованих товарів

902

282

294000

294000

11. Уключено до собівартості реалізованих товарів суму ТЗВ

902

289

11250

11250

12. Сформовано фінансовий результат

702

791

300000

791

902

305250

 

Запаси використовуються в роздрібній та оптовій торгівлі: визначаємо ТЗВ за середнім відсотком

У цьому випадку ТЗВ, що відносяться до оптового та роздрібного продажу, можна обліковувати на одному субрахунку та списувати під час продажу товарів за такою формулою:

img 18

Зверніть увагу! У розрахунку суми ТЗВ не бере участь «внутрішній оборот» Дт 282 — Кт 281, оскільки в цьому випадку немає запасів, що вибули: вони лише переміщуються зі складу до магазину.

Приклад 4. Підприємство має склад, на якому облік товарів ведеться за купівельною вартістю, та магазин роздрібної торгівлі, у якому товари обліковуються за цінами продажу. Товари до магазину надходять лише зі складу. Товари і ТЗВ придбаваються з ПДВ. За місяць зі складу було відпущено до магазину товарів на суму 280 тис. грн. (без ПДВ), оптовим покупцям — на суму 42 тис. грн. (у тому числі ПДВ 7 тис. грн.), купівельна вартість реалізованих товарів — 29 тис. грн.

Вихідні дані для розрахунку ТЗВ наведено в табл. 5. Порядок відображення цих операцій у бухгалтерському обліку показано в табл. 6.

 

Таблиця 5. Визначення ТЗВ за середнім відсотком у роздрібній та оптовій торгівлі

Показник

Субрахунок 281 «Товари на складі»

Субрахунок 285 «Торгова націнка»

Субрахунок 282 «Товари в торгівлі»

Субрахунок 289 «ТЗВ»

1. Залишок на початок місяця

290000

33000

145000

12500

2. Надійшло протягом місяця

65000

55000

335000(1)

2500

3. Реалізовано (списано) протягом місяця

309000(2)

66000(3)

360000

10375(4)

4. Залишок на кінець місяця

46000

22000

120000

4625

(1) Сума товарів, що надійшли, та націнки: 280000 + 55000 = 335000 (грн.).

(2) Сума товарів, реалізованих оптовим покупцям та переданих до магазину: 29000 + 280000 = 309000 (грн.).

(3) Націнку, що стосується реалізованих товарів, розраховуємо як у прикладі 3.

(4) Суму ТЗВ визначаємо так:

img 19

 

Таблиця 6. Відображення операцій з ТЗВ у роздрібній та оптовій торгівлі

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,
грн.

Податковий облік

дебет

кредит

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

1. Отримано товари від постачальників

281

631

65000

2. Відображено податковий кредит з ПДВ щодо товарів

641

631

13000

3. Понесено ТЗВ

289

631

2500

4. Відображено податковий кредит з ПДВ щодо ТЗВ

641

631

500

5. Оплачено товари й ТЗВ

631

311

81000

6. Передано товари до магазину

282

281

280000

7. Нараховано націнку на товари, що надійшли

282

285

55000

8. Відображено дохід від реалізації товарів у роздробі

301

702

360000

300000

9. Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

702

641

60000

10. Списано суму реалізованої торгової націнки (методом «червоне сторно»)

img 20

img 21

img 22

11. Відображено купівельна вартість реалізованих товарів

902

282

294000

294000

12. Відображено дохід від реалізації товарів оптовим покупцям

361

702

42000

35000

13. Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

702

641

7000

14. Відображено купівельну вартість реалізованих товарів оптовим покупцям

902

281

29000

29000

15. Оплачено товар оптовими покупцями

311

361

42000

16. Уключено до собівартості реалізованих товарів суму ТЗВ

902

289

10375

10375

17. Сформовано фінансовий результат

702

791

335000

791

902

333375

 

Документи статті

Інструкція № 291 — Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291.

Методрекомендації № 2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом МФУ від 10.01.07 р. № 2.

Методрекомендації № 635  Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом МФУ від 27.07.13 р. № 635.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі