Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Застарілі РРО, або Що робити, коли касовий апарат став непотрібним?

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Жовтень, 2013/№ 41
Друк
Стаття

ЗАСТАРІЛІ РРО,

або Що робити, коли касовий апарат став непотрібним?

 

До запровадження відповідальності за неподання звітності щодо РРО в електронному вигляді до податкових органів залишилося менше трьох місяців. А частина суб’єктів господарювання і до сьогодні не обзавелася моделями РРО, які відповідають вимогам сучасного законодавства. Причини цього в кожного різні.

Та все ж незабаром (якщо не буде чергового перенесення дати притягнення до відповідальності за неподання звітності в електронному вигляді) усі будуть або змушені придбати новий такий агрегат, або модернізувати діючий (якщо це передбачено виробником).

При зміні застарілої моделі РРО на сучасну виникає запитання: що робити далі з іще справними, але вже морально застарілими моделями РРО?

У цій публікації ми надамо відповідь на це запитання.

Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», s.detsyura@id.factor.ua

 

Коли слід змінити застарілий РРО?

Уже не перший рік* триває епопея з поданням інформації про використання РРО в електронному вигляді (абз. 2 та 3 п. 7 ст. 3 Закону про РРО). Останнім кроком до впровадження таких заходів у дію має стати набрання чинності з 01.01.14 р. оновленого п. 9 ст. 17 Закону про РРО. Ним планується запровадити відповідальність за неподання такої інформації у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.

* Детальніше про це читайте у Пошті тижня «Облік модемів для РРО» // «БТ», 2013, № 21, с. 44.

Але до того, як настане час «Х», податківці мали вирішити проблему з насичення ринку сучасними моделями РРО, які б давали змогу виконати вимоги абз. 2 та 3 п. 7 ст. 3 Закону про РРО. Річ у тім, що виробники РРО не надто поспішали доопрацювати наявну у користувачів касову техніку (приєднати до неї модем з відповідним програмним забезпеченням) або випускати нові моделі, які відповідають вимогам сучасного законодавства. Тому суб’єкти господарювання в більшості випадків не мали навіть змоги придбати модель РРО нового покоління.

Своєю бездіяльністю виробники РРО могли вкотре зірвати всі плани податківців. Щоб цього не сталося, податківці вирішили через маніпулювання нормами Держреєстру РРО змусити останніх активізуватися для виробництва таких моделей РРО.

Тому податківці за останні чотири місяці зробили у цьому напрямі три важливі кроки.

1-й крок. У І розділі Держреєстру РРО (у ньому перелічено РРО, які дозволені до первинної реєстрації) вони залишили лише моделі РРО, які забезпечують передачу контрольно-звітної інформації до органів Міндоходів в електронному вигляді.

2-й крок. Усі моделі РРО, строк первинної реєстрації яких ще не закінчився, але які з технічних причин не в змозі сповна виконати вимоги абз. 2 та 3 п. 7 ст. 3 Закону про РРО, були перенесені з І до ІІ розділу Держреєстру РРО (у ньому перелічено РРО, первинна реєстрація яких не проводиться).

Важливо. Здійснивши ці два кроки, податківці дали зрозуміти виробникам, що реєструвати нові РРО, які не відповідають вимогам законодавства, вони не планують навіть незважаючи на те, що строк первинної реєстрації таких моделей РРО не анульовано. А отже, і придбавати такі РРО у них ніхто не буде (за винятком тих суб’єктів, на яких дія абз. 2 та 3 п. 7 ст. 3 Закону про РРО не поширюється). Це продовжуватиметься до того часу, доки виробник не модернізує такі «застарілі» моделі РРО відповідно до вимог Закону про РРО, а виробники, у свою чергу, не повернуть їх назад до І розділу Держреєстру РРО.

3-й крок. Щоб дати стимул виробникам, податківці пригрозили: всі моделі РРО, які не забезпечують передачу інформації про роботу РРО до органів Міндоходів в електронному вигляді, з 01.10.13 р. взагалі будуть вилучені із Держреєстру РРО . Така погроза одразу дала свої плоди, оскільки за останні чотири місяці у Держреєстрі РРО** з’явилося більше сучасних РРО, ніж за останній рік, а тому наближення часу «Х» стало доволі реальним.

** Детальніше читайте «БТ», 2013, № 39, с. 8 та № 32, с. 13.

Свою обіцянку податківці виконали виклавши в новій редакції Держреєстр РРО (див. ком. на с. 8 цього номера).

Звертаємо увагу! Хоча всі ці дії спрямовувалися на виробників РРО, вони також мають великий вплив і на суб’єктів господарювання.

 

Скасовуємо реєстрацію РРО

Як було сказано вище, податківці дотрималися свого слова і вилучили застарілі моделі (які не забезпечують подання електронної звітності про їх роботу) з Держреєстру РРО, а тому суб’єкти господарювання вже не можуть використовувати їх далі у своїй господарській діяльності (п. 3 ст. 3 Закону про РРО). Їм доведеться ще практично нові, але вже морально застарілі моделі РРО змінити на сучасні.

Щоб позбутися застарілої моделі (утилізувати чи продати), суб’єкт господарювання перш за все має скасувати реєстрацію РРО в органах Міндоходів. Для цього він має здійснити такі дії:

1. Зняти застарілу модель РРО з обліку*. Щоб зняти РРО з обліку, потрібно звернутися із заявою довільної форми до органу Міндоходів (ДПІ) за місцем обліку РРО. На підставі такого звернення податківці мають зробити відповідну відмітку в реєстраційному посвідченні РРО (п. 2.11 Порядку № 614).

* Нагадаємо, що РРО беруть на облік у ДПІ за місцем використання тільки у випадку, коли він застосовується на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж підприємство.

2. Розпломбувати РРО. Розпломбувати РРО має ЦСО, з яким у користувача укладено чинний договір на сервісне обслуговування (п. 3.4 Порядку № 614). При цьому працівник ЦСО має вказати інформацію про проведення розпломбування у довідці про опломбування РРО, яка видається суб’єкту господарювання після проведення всіх необхідних процедур (п. 3.5 Порядку № 614).

3. Зняти РРО з реєстрації. Щоб зняти з реєстрації застарілу модель РРО, суб’єкт господарювання має подати до органу Міндоходів, де зареєстровано РРО, заяву про скасування реєстрації РРО у довільній формі. Разом із такою заявою подаємо також реєстраційне посвідчення та видану ЦСО довідку про опломбування.

Реєстраційне посвідчення і довідку про опломбування працівник органу ДПС залишає у себе, робить запис про зняття РРО з обліку у Книзі реєстраторів розрахункових операцій та видає довідку про скасування реєстрації РРО.

Отримавши таку довідку, суб’єкт господарювання має повне право позбутися від цього агрегату в один із двох способів:

— передати на утилізацію (ліквідувати);

— продати.

 

Передаємо РРО на утилізацію

Організаційні моменти. Перш за все слід зазначити, що РРО і в бухгалтерському, і в податковому обліку, як правило, класифікуються як основні засоби. А тому, щоб передати застарілі РРО на утилізацію, необхідно, щоб вони не відповідали критеріям визнання активом (п. 33 П(С)БО 7, п. 40 Методрекомендацій № 561), тобто використання таких РРО, як очікується, не спричинить отримання економічних вигод у майбутньому (ст. 1 Закону про бухоблік).

Оскільки використовувати застарілі моделі РРО суб’єкт господарювання, зобов’язаний передавати інформацію щодо роботи РРО в електронному вигляді, не в змозі, то отримати в майбутньому економічні вигоди від такого використання йому не вдасться. А тому застарілі моделі РРО можна сміливо ліквідувати, навіть незважаючи на те що вони фізично справні і строк їх використання не закінчився.

Документально оформити сам факт непридатності таких РРО для використання в господарській діяльності відповідно до п. 41 Методрекомендацій № 561 можна на основі рішення постійно діючої комісії, в обов’язки якої входить прийняття рішення про ліквідацію об’єктів основних засобів.

У разі прийняття такого рішення комісія складає акт списання основних засобів типової форми № ОЗ-3. Цей акт складається у двох примірниках, підписується членами комісії, головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства. Перший примірник акта передається до бухгалтерії, а другий залишається в особи, відповідальної за збереження РРО (касира), та є підставою для здавання на склад запасних частин, які залишилися після ліквідації, а також різних матеріалів, комплектуючих, складових частин та інших відходів, якщо ліквідація відбувається на самому підприємстві. В основному ліквідацією РРО займаються спеціалізовані підприємства, тому жодних запасних частин чи відходів при ліквідації таких активів підприємство не отримує.

Податковий облік. У податковому обліку в разі ліквідації застарілих моделей РРО платник податків у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на вартість, що амортизується, за вирахуванням суми накопиченої амортизації окремого об’єкта основних засобів (п. 146.16 ПКУ)

Зауважимо. До витрат платник податків може віднести лише різницю між вартістю, що амортизується, та сумою амортизації. При цьому оскільки під вартістю, що амортизується, розуміється первісна або переоцінена вартість основних засобів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості (п.п. 14.1.19 ПКУ), то, на жаль, до витрат в податковому обліку не можна віднести суму ліквідаційної вартості (якщо для такого об’єкта вона встановлена).

У загальному випадку в обліку з ПДВ ліквідація основних засобів за самостійним рішенням платника розглядається як постачання за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості (абз. 1 п. 189.9 ПКУ).

Наша позиція. В ситуації, яку ми розглядаємо, є підстави застосувати виняток із цього правила, передбачений в абз. 2 п. 189.9 ПКУ. Нагадаємо, що податкові зобов’язання з ПДВ не потрібно нараховувати у випадку, коли платник подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних засобів у інший спосіб, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. У розд. 101.06 ЄБПЗ податківці вказали, що такими документами можуть бути акти на списання основних засобів відповідної форми, а також висновки відповідної експертної комісії щодо неможливості використання в майбутньому цих засобів за первісним призначенням. Тобто такими документами, на наш погляд, можуть бути рішення постійно діючої комісії щодо неможливості подальшого застосування РРО за його призначенням (у фіскальному режимі) та акт за формою № ОЗ-3.

При цьому на вартість комплектувальних виробів, складових частин, компонентів або інших відходів, які отримує суб’єкт господарювання в результаті ліквідації «застарілих» моделей РРО, податкові зобов’язання не нараховують (п. 189.10 ПКУ).

Бухгалтерський облік. У бухгалтерському обліку при ліквідації застарілих моделей РРО результат ліквідації визначається як різниця між доходом від вибуття РРО та їх залишковою вартістю, непрямими податками та витратами, пов’язаними з вибуттям таких об’єктів (п. 34 П(С)БО 7). Таким чином, у бухгалтерському обліку, на відміну від податкового, при визначені фінансового результату враховується залишкова вартість, що включає і ліквідаційну вартість.

На рахунках бухгалтерського обліку ліквідація «застарілих» РРО відбувається так:

— витрати на ліквідацію відображаються на субрахунку 976 «Списання необоротних активів»;

— отримані запасні частини оприбутковуються в кореспонденції із субрахунком 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

 

Продаж застарілих РРО

Організаційні моменти. Продати застарілі РРО суб’єкт господарювання має можливість тим суб’єктам, які не зобов’язані подати звітність щодо РРО в електронному вигляді. Йдеться, зокрема, про підприємців-єдиноподатників, які взагалі звільнені від використання РРО. Ця категорія суб’єктів господарювання може використовувати такі РРО у своїй діяльності не у фіскальному режимі. Це дасть їм змогу полегшити процедуру виписування розрахункових документів та контролювати роботу продавців і не зобов’язує подавати звітність щодо РРО до контролюючих органів.

Якщо суб’єкт господарювання знайде покупця на такий агрегат, то, на наш погляд, доцільніше його буде саме продати, а не ліквідовувати.

Податковий облік. Що стосується відображення продажу застарілих моделей РРО у податковому обліку, то результат від реалізації таких об’єктів слід визначати за правилами, прописаними у п. 146.13 ПКУ. Тобто суму перевищення доходів від продажу над балансовою вартістю РРО суб’єкт господарювання має уключити до інших доходів, а суму перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу — до інших витрат платника податків.

При цьому визначаючи результат від продажу об’єкта нерухомості (порівнюючи доходи від продажу з балансовою вартістю), слід ураховувати, що дохід від продажу нерухомого майна визначається згідно з договором про продаж, але не нижче звичайної ціни такого об’єкта (п. 146.14 ПКУ). Про нові правила визначення звичайних цін читайте у «БТ», 2013, № 34, с. 38 та № 36, с. 31.

Крім того, хочемо зазначити, що відповідно до п. 146.15 ПКУ амортизація на об’єкт, що реалізується, припиняє нараховуватися в податковому обліку з місяця, наступного за місяцем виведення об’єкта з експлуатації. Тобто в місяці виведення РРО з експлуатації (вибуття) він ще амортизуватиметься. Враховуючи це, при розрахунку результату від продажу застарілих РРО для порівняння із отриманим доходом, щоб уникнути задвоєння витрат, слід брати балансову вартість об’єкта РРО на початок місяця, наступного за місяцем його вибуття. На це вказують і податківці у консультації, наведеній в розд. 102.09.01 ЄБПЗ.

Податкові зобов’язання з ПДВ в операціях продажу застарілих РРО нараховуються в загальному порядку за першою подією (отримання оплати чи відвантаження). При цьому слід ураховувати, що при продажу застарілих РРО продавець відповідно до п. 188.1 ПКУ має нарахувати ПДВ виходячи з договірної (контрактної) вартості (у разі здійснення контрольованих операцій, що нашого випадку явно не стосується, — не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ)*.

* Докладніше про такі операції читайте в «БТ», 2013, № 34, с. 38.

Бухгалтерський облік. Згідно з вимогами П(С)БО 27 застарілі РРО, щодо яких прийнято рішення про продаж, підлягають переведенню зі складу основних засобів до запасів — необоротних активів, утримуваних для продажу (із зарахуванням у бухобліку на субрахунок 286) та з подальшою їх реалізацією вже як запасів.

Переведення об’єкта ОЗ до складу утримуваних для продажу здійснюється на підставі наказу керівника. Відображаються на субрахунку 286 застарілі РРО за залишковою вартістю. При цьому, якщо такі об’єкти не одразу реалізуються, а ще деякий час після переведення до складу запасів перебувають на підприємстві, то надалі на кожну дату балансу вони відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох вартостей — балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації (п. 9 розд. II П(С)БО 27)**.

** Якщо чиста вартість реалізації менше балансової, то витрати відображаються у складі інших операційних витрат (п. 10 розд. II П(С)БО 27), а саме — за дебетом субрахунку 946 «Втрати від знецінення запасів».

Надалі продаж «застарілих» РРО у бухгалтерському обліку відображається як звичайний продаж запасів.

 

Висновки

Щоб позбутися моделей РРО, які не відповідають вимогам сьогодення, потрібно скасувати реєстрацію такого РРО, а потім або передати його на утилізацію, або продати.

Якщо застарілий РРО ліквідується, то в податковому обліку необхідно збільшити витрати на вартість, що амортизується, за вирахуванням суми накопиченої амортизації. При цьому щоб не нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, потрібно подати до контролюючого органу рішення постійно діючої комісії щодо неможливості подальшого застосування РРО за його призначенням та акт за формою № ОЗ-3.

У випадку реалізації такого РРО результат від такої реалізації визначається шляхом порівняння доходів від продажу з балансовою вартістю таких активів. Податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються в загальному порядку за першою подією виходячи з договірної вартості.

 

Документи і скорочення статті

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III.

Порядок № 614 — Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Держреєстр РРО — Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Міндоходів від 01.10.13 р. № 522.

Методрекомендації № 561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом МФУ від 30.09.03 р. № 561.

РРО — реєстратор розрахункових операцій.

ЦСО — Центр сервісного обслуговування.

ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на офіційному сайті Міндоходів www.minrd.gov.ua/ebpz/.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі