«Готівкові» обмеження по-вересневому: розбір практичних ситуацій

Запитання

Відповідь

1

2

Чи поширюється готівкове обмеження на розрахунки з фізичними осами, якщо підприємство/підприємець
виплачує кошти фізичній особі
(а не навпаки)?

Вважаємо, що поширюється. У п. 1 постанови № 210 вказується, що гранична сума розрахунків готівкою (150 тис. грн.) установлюється для випадків розрахунку фізичної особи з підприємством (підприємцем). Таке формулювання може наштовхнути на думку,
що обмеження діє тільки в разі, коли платить фізична особа.

Але такий підхід є помилковим.

На користь «двостороннього контакту» свідчать норми оновленого п. 2.3 Положення № 637, у якому зокрема йдеться про встановлення обмеження суми готівкових розрахунків підприємств/підприємців з фізичними особами

Чи працює «готівкове» обмеження, якщо платимо за договором, укладеним до 01.09.13 р.

Важливо зауважити, що дата укладення договору, за яким здійснюється готівкова виплата, вирішального значення не має.

Відповідно «вододіл» між застосуванням «старих» і «нових» (чинних починаючи з 01.09.13 р.) правил слід проводити за датою платежу. Здійснюємо платіж (платежі) 01.09.13 р. і далі — орієнтуємося на нові правила.

На це звертає увагу й НБУ у своїх роз’ясненнях (здебільшого адресованих звичайним фізичним особам), розміщених за адресою www.bank.gov.ua

Чи можна вносити понадлімітну суму готівки до каси банку (коли йдеться про готівкові платежі між суб’єктами господарювання)?

Так, уже можна. На відміну від своєї попередньої редакції, п. 2.3 Положення № 637 дозволяє здійснювати «позамежні» платежі шляхом унесення готівки до банку (тобто до його каси)
для подальшого її перерахування на поточний рахунок одержувача.

Це стосується як розрахунків фізичних осіб/з фізичними особами (див. п. 2 постанови № 210), так і розрахунків між госпсуб’єктами.

Хоча дещо насторожує НБУ, який у своєму листі від 16.08.13 р. № 11-116/2874/10064 (див. с. 5 номера) вказує на те, що понадлімітні розрахунки госпсуб’єктів між собою та з фізичними особами з 01.09.13 р. здійснюються «виключно в безготівковій формі» . Але, можливо, НБУ просто неточний у формулюваннях.

Підприємство орендує приміщення у звичайної фізичної особи – непідприємця. Чи застосовується готівкове обмеження до орендної плати?

Чи працює обмеження, якщо виплачуємо орендну плату фізичній особі — підприємцю?

Виплата непідприємцю.

Готівкове обмеження в розрахунках з фізичними особами НБУ встановив для розрахунків
«за товари (роботи, послуги)».

При цьому в розумінні Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) оренда не вважається послугою (див. консультацію «Чи потрібно ринку використовувати РРО?» // «БТ», 2013, № 27, с. 45).

Таким чином, орендна плата — це плата за користування майном, а не за споживання послуги.

Тобто формально обмеження тут не працює.

Але, звичайно, логічніше до появи роз’яснень податківців перестрахуватися і «не виходити» за граничну «готівкову» суму у випадку з орендою у звичайної фізичної особи. Хтозна, раптом Міндоходів схилиться в бік розуміння оренди як послуги у трактуванні ПКУ.

Виплата підприємцю.

Якщо йдеться про «орендну» виплату фізичній особі — підприємцю, то тут уже без сумніву має застосовуватися «готівкове» обмеження, причому 10-тисячне.

Пояснюється це просто. У випадку розрахунків між суб’єктами господарювання обмеження встановлюється просто на розрахунки готівкою. Відповідно обмежуються й розрахунки за операціями, прямо не пов’язаними з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна

Підприємство уклало договір постачання на суму 20 тис. грн. Чи вписується це в «готівково-обмежувальні» правила?

Обмеження застосовується не до суми постачання товарів (робіт послуг), а саме до її оплати готівкою.

Тобто згідно з таким договором підприємство може виплатити готівкою:

— підприємству/підприємцю — тільки 10 тис. грн. на день. Решту 10 тис. грн. можна сплатити готівкою в інший день чи безготівковим розрахунком (наприклад, перерахуванням/унесенням грошей на банківський рахунок);

— фізичній особі (не представнику суб’єкта господарювання) — усі 20 тис. грн. в один день, оскільки вони вписуються в готівкове обмеження (150 тис. грн.)

Засновник вносить до каси підприємства поворотну фіндопомогу та внесок до статутного капіталу. Чи працює «готівкове» обмеження?

У ситуації, коли засновник є юридичною особою, особливих запитань не виникає. Тут усе залишилося, як і раніше, — обмеження працює: гранична сума, яку засновник — юридична особа може внести до каси підприємства готівкою (не побоюючись адмінштрафу для його винних посадових осіб, про них див. нижче), — 10 тис. грн.

А от у разі, коли засновником є фізична особа, не все так просто. Як зазначалося вище, «готівкове» обмеження в розрахунках з фізичними особами формально поширюється тільки на розрахунки за товари, роботи, послуги.

НБУ у своїх роз’ясненнях узагалі говорить про ці обмеження в такому контексті: «розрахунки фізичних осіб з юридичними особами, фізичними особами – підприємцями, за товари (роботи, послуги), вартість яких перевищує 150000 гривень».

Але внесок до статутного капіталу розрахунком за товари, роботи, послуги не є.

Тому, як і в ситуації з орендною платою для звичайної фізичної особи (див. вище), формально обмеження в 150 тис. грн. тут не повинне застосовуватись. Але ми радили б дочекатись офіційних роз’яснень

Чи можна протягом дня розраховуватися з кількома контрагентами в межах граничних сум із кожним?

Так. Застосовувати обмеження потрібно, як і раніше, до готівкових розрахунків з кожним підприємством (підприємцем), а тепер і фізичною особою окремо. Хоча прямо про це так і не сказали, у п. 2.3 Положення № 637 збереглася подібна до колишньої фраза про те, що кількість «готівкових контрагентів» на день не обмежена, тобто «готівкові ліміти» застосовуються щодо кожного контрагента окремо

Яку суму готівкового обмеження потрібно застосовувати під час придбання працівником товарів, робіт, послуг для потреб підприємства за готівку?

Працівник підприємства (підприємця), купуючи товари (роботи, послуги) за готівку для потреб підприємства/підприємця, виступає від його імені.

Тому в цьому випадку потрібно розглядати працівника не як звичайну фізичну особу, а як представника підприємства (підприємця), тобто орієнтуватися в готівкових розрахунках потрібно на обмеження в сумі 10 тис. грн., а не на 150 тис. грн.

Це стосується як випадків, коли працівник розраховується готівковою, отриманою під звіт, так і власними коштами (останнє підтверджує НБУ в листі від 01.09.06 р. № 11-113/3225-9206 і Міндоходів у консультації з розд. 109.13 ЄБПЗ)

Чи потрібно враховувати «готівкове» обмеження при проведенні працівником
розрахунків у відрядженні?

«Готівкове» обмеження не поширюється на використання коштів виданих на відрядження
(абз «в» п. 2.3. Положення № 637). Тобто працівник, перебуваючи у відрядженні, може «необмежено» оплачувати готівкою проїзд, проживання, харчування та інші витрати на відрядження.

Водночас при вирішенні у відрядженні виробничих (господарських) питань «готівкове» обмеження застосовується: при розрахунках із госпсуб’єктами — 10 тис. грн., з фізичними особами — 150 тис. грн.

Яка відповідальність за порушення «готівкового» обмеження?

Із п. 2.3 Положень № 637 зникла згадка про те, що сума перевищення встановленого обмеження додається до фактичних залишків готівки в касі платника для порівняння з установленим лімітом каси. Отже, з вересня в такому разі штраф за перевищення ліміту каси (абз. 2 ст. 1 Указу Президента від 12.06.95 р. № 436/95) застосовуватися не буде.

На перший план виходить адміністративна (особиста) відповідальність за перевищення граничних сум розрахунків готівкою згідно зі ст. 163¹⁵ КУпАП — штраф у розмірі 100 – 200 мндг (1700 – - 3400 грн.), а при повторному порушенні протягом року — 50 — 100 мндг (8500 — 17000 грн.)