Теми статей
Обрати теми

Аванси з податку на прибуток: актуальні питання

Редакція БТ
Стаття

АВАНСИ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК:

актуальні питання

 

Останні податкові зміни, на жаль, зняли далеко не всі запитання, пов’язані зі сплатою авансових внесків з податку на прибуток. Тому в цій статті ми відповіли на найпоширеніші з них.

Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень», канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)

 

Залік «дивідендних» авансів у рахунок «загальних»

Наше підприємство є платником авансових внесків з податку на прибуток. У квітні 2013 року ми сплатили «дивідендний» аванс при виплаті дивідендів. Чи можемо ми у вересні зменшити на його суму «загальний» авансовий внесок? Чи потрібно для цього подавати заяву про «перекидання» переплати?

 

Ми вважаємо, що право на залік «дивідендного» авансу в рахунок «загального» у вас є, проте для цього слід подати відповідну заяву. Пояснимо, чому.

Згідно з новою редакцією п. 57.1 ПКУ на суму сплачених «дивідендних» авансів (у тому числі за результатами попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума «загальних» авансових внесків.

Хоча ця норма «запрацювала» з 04.08.13 р.*, вважаємо, що її можна застосувати й до тих дивідендних «авансів», які було сплачено до цієї дати. Адже жодних обмежень із цього приводу в ПКУ не передбачено. Навпаки, там уточнюється, що «загальні» аванси зменшуються і на «дивідендні» аванси, сплачені в попередніх періодах.

* Відповідні зміни було внесено Законом № 403.

Більше того, деяким платникам податків і до 04.08.13 р. вдавалося так діяти, але для цього їм доводилося звертатися до суду (див., наприклад, ухвалу Донецького апеляційного адмінсуду від 24.07.13 р. у справі № 805/6844/13-а**). Тепер це чітко встановлено в ПКУ.

** http://reyestr.court.gov.ua/Review/32620303

Механізм такого заліку в ПКУ не прописано. Обидва аванси належать до податку на прибуток, тому тут мала б діяти норма п. 87.1 ПКУ. Вона встановлює, що сплату грошових зобов’язань платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника). Але, як відомо, «дивідендні» та «загальні» аванси зараховуються на різні коди бюджетної класифікації.

Тому наша вам порада — подайте заяву про «перекидання» переплати, що утворилася. Тільки такі дії на сьогодні гарантують відсутність проблем із податковими органами щодо заліку. Адже чіткого механізму поки що немає, а раніше навіть деякі суди доходили висновку, що така заява обов’язково має бути наявна (див. ухвалу Донецького апеляційного адмінсуду від 31.07.13 р. у справі № 805/6783/13-а, постанову Окружного адмінсуду м. Києва від 09.04.13 р. у справі № 826/3468/13-а***).

*** http://reyestr.court.gov.ua/Review/30677337

Увага! Згідно з п. 43.5 ПКУ та Порядком № 974 для проведення дій з повернення переплаченої суми надається 20 днів. При цьому не уточнюється, які саме дні маються на увазі (календарні або робочі). У листі Міндоходів від 10.06.13 р. № 4620/6/99-99-22-02-04-15 зазначалося, що в цьому випадку йдеться саме про календарні дні. Тому таку заяву бажано подати за 20 календарних днів до дня сплати «загального» авансу.

Заява подається в довільній формі до територіального органу Міндоходів за місцем перебування на податковому обліку.

Важлива деталь: обов’язковим реквізитом заяви є визначення напрямку перерахування коштів. У цьому випадку необхідно зазначати таке: «Прошу зарахувати надміру сплачені кошти з авансового внеску податку на прибуток приватних підприємств при виплаті дивідендів (код бюджетної класифікації — 11021000) у розмірі ____ в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств (код бюджетної класифікації — 11024000)».

 

Зменшення «дивідендних» авансів на суму «загальних»

Наше підприємство є платником авансових внесків з податку на прибуток. За результатами III кварталу 2013 року ми плануємо виплатити дивіденди. Чи можна в рахунок «дивідендного» авансу зарахувати сплачені раніше аванси з податку на прибуток?

 

На нашу думку, так діяти ви не можете: «дивідендний» аванс доведеться сплатити «живими» грошима. На те є кілька причин.

По-перше, про можливість такого заліку в ПКУ нічого не йдеться. Навпаки, у п.п. 153.3.2 ПКУ безальтернативно зазначено, що «дивідендний» аванс уноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

По-друге, між «загальними» та «дивідендними» авансами є істотна відмінність. «Загальний» аванс (якщо його сплачено в узгодженому в декларації розмірі) не є переплатою з податку на прибуток, а є узгодженим податковим зобов’язанням (п. 57.1 ПКУ). А от «дивідендний» аванс не вважається узгодженим податковим зобов’язанням, оскільки на момент сплати його сума не вказується в декларації з податку на прибуток. Виходячи з цього можна говорити, що «дивідендний» платіж є своєрідною переплатою з податку на прибуток, яку може бути зараховано в рахунок сплати «загальних» авансів (про це йшлося вище). А от «загальний» аванс такою переплатою не є.

Висновок: «загальний» аванс не може бути зараховано в рахунок сплати «дивідендного» авансу, оскільки він не є переплатою з податку на прибуток.

 

Залік переплати за «загальними» авансами в рахунок «дивідендних»

На прохання податкових органів ми сплатили у квітні — травні «загальні» авансові внески, хоча ми подали декларацію за I квартал 2013 року зі збитками. Зараз ми плануємо виплатити дивіденди. Чи можемо ми на суму такої переплати зменшити «дивідендний» авансовий внесок?

 

Переконані, що ви можете це зробити. У цій ситуації має місце переплата з податку на прибуток у сумі переплачених (у квітні — травні) «загальних» авансів. Тому таку переплату, як і будь-яку іншу, можна зарахувати в рахунок «дивідендних» авансів.

Погоджуються з цим і податківці. Зокрема, у консультації з розд. 102.15 ЄБПЗ податківці відмовили в можливості «прямого» заліку переплати з податку на прибуток у рахунок сплати «дивідендних» авансів. Але далі вони послалися на п. 43.3 ПКУ, відповідно до якого обов’язковою умовою для здійс-нення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів з дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Із цього можна дійти висновку, що у принципі вони не заперечують проти зарахування переплати в
рахунок «дивідендного» авансу за заявою платника податків.

Щоправда, деяким платникам для переведення переплати за «загальними» авансами в рахунок «дивідендних» доводилося звертатися до суду, що підтверджував таку можливість (див., зокрема, постанову Харківського окружного адмінсуду від 16.07.13 р. у справі № 820/5162/13-а*).

* http://reyestr.court.gov.ua/Review/32487502

Головне, про що важливо пам’ятати, — залік переплати провадиться за окремою заявою платника податків. Цю заяву слід подати у довільній формі за 20 календарних днів до моменту виплати дивідендів.

У заяві можна зазначити таке: «Прошу зарахувати надміру сплачені у квітні — травні кошти за авансовими внесками з податку на прибуток приватних підприємств (код бюджетної класифікації — 11024000) у розмірі ____ в рахунок сплати авансового внеску податку на прибуток приватних підприємств при виплаті дивідендів (код бюджетної класифікації — 11021000).

Якщо ж у заліку податківці відмовлять, то з позиції уникнення штрафних санкцій безпечніше сплатити «дивідендний» аванс «живими» грошима, а наявну переплату попросити повернути на поточний рахунок..

 

«Старі» витрати у збитковій декларації за I квартал 2013 року

Ми були платниками авансових внесків у I кварталі 2013 року. За підсумками I кварталу у нас виходив прибуток. Проте у 2012 році ми не врахували деякі витрати, які відобразили в декларації за I квартал. У результаті ми «вийшли» на збиток за I квартал і з квітня 2013 року аванси не сплачуємо. Чи можуть нас покарати за такі дії та що нам краще робити зараз?

 

Розглянута ситуація належить до «граничних». Оскільки норми ПКУ сформульовано не зовсім чітко, одно-значно сказати, чи мало місце порушення в цьому випадку, не можна.

З високою імовірністю можна лише стверджувати, що при перевірці податківці зафіксують факт порушення. Підставою для цього може стати сам п. 57.1 ПКУ, де передбачається, що право подання декларації за I квартал має платник податків, який за підсумками I кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток чи отримав збиток. А далі хід міркувань податківців може бути таким: оскільки витрати були понесені не у I кварталі, то їх не можна було враху-вати при обчисленні збитку за декларацією за I квартал. Відповідно, збитку в цьому випадку не було, і підприємство зобов’язане було в загальному порядку сплачувати авансові внески.

А це може загрожувати накладенням штрафів згідно з п. 126.1 ПКУ за несплачені аванси в такому розмірі:

— при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

— при затримці понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Крім того, буде нараховано пеню з розрахунку 120 % річних за кожен день прострочення, починаючи з першого робочого дня, наступного за граничним строком сплати грошового зобов’язання (п.п. «а» п.п. 129.1.1 ПКУ).

Але! Є тут і «контраргументи», причому вагомі. Так, згідно з п. 138.11 ПКУ суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв’язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді в розрахунку податкового зобов’язання, уключаються до витрат поточного періоду.

При цьому зазначено, що такі витрати, здійснені в попередні звітні роки, відображаються у складі інших витрат, а здійснені у звітному податковому році — у складі витрат відповідної групи (собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат тощо).

З викладеного випливає, що «торішні» витрати є повноцінними витратами I кварталу і, відповідно, можуть зменшити прибуток за I квартал. Однак такі аргументи підійдуть, скоріше, для суду. Адже податківці категорично заперечують проти зазначення в декларації витрат попередніх періодів (див. із цього приводу консультацію з розд. 102.30.03 ЄБПЗ).

Тому наша вам порада: якщо не хочете неприємностей при перевірці, можна піти таким шляхом: подати до органу Міндоходів за місцем обліку запит на надання індивідуальної податкової консультації (ІПК). У ній потрібно стисло викласти ситуацію і поставити запитання: чи мало підприємство право з урахуванням норм п. 138.11 ПКУ вказати торішні витрати в декларації за I квартал і чи можна внаслідок виникнення збитків за рахунок уключення таких витрат не сплачувати авансовий внесок, починаючи з квітня 2013 року?*

* Докладно про порядок надсилання запиту на надання ІПК можна дізнатися зі статті «Індивідуальні податкові консультації: важливі моменти» // «БТ», 2013, № 29, с. 16.

Мабуть, на подібний запит податківці дадуть негативну3 ІПК. Однак надалі таку відповідь можна оскаржити в суді, а там шанси на позитивну відповідь уже будуть значно вищі. Право на такі дії дає п. 53.3 ПКУ. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Увага: у будь-якому разі вам краще отримати чітку відповідь сьогодні, ніж чекати перевірки. Адже в цій ситуації ви зможе встигнути самостійно виправити помилку з меншою сумою штрафних санкцій та пені.

І навіть у суді «дешевше» оскаржити неправильну ІПК, а не податкове повідомлення-рішення. У першому випадку судовий збір сплачується в розмірі 32,19 грн., а у другому (оскарження податкового повідомлення) — у розмірі 1 % від розміру санкцій або суми нарахованого податкового зобов’язання. Як бачимо, різниця значна.

 

Незазначення авансів у збитковій декларації за I квартал 2013 року

При поданні збиткової декларації за I квартал ми не заповнили «авансовий» рядок 13.7. У декларації за півріччя відповідні суми вже було наведено. Чи потрібно нам зараз подавати «уточненку» за I квартал?

 

Ми вважаємо, що такої необхідності немає. Не секрет, що на практиці податківці спочатку наполягали, а потім наполегливо просили прибрати з декларації за I квартал 2013 року показники в ряд. 13.7 додатка ЗП. Цілком зрозуміло, що багато які бухгалтери «пішли назустріч» податківцям і зробили так, як їх просили.

Причому податківцям у цій ситуації важко докоряти, оскільки проблему спричинив сам Мінфін при затвердженні нової форми декларації. Зокрема, у ній неможливо коректно відобразити показники авансових внесків за відсутності оподатковуваного прибутку. Це призводить до виникнення переплати з податку на прибуток, оскільки ряд. 14 у цьому випадку набуває від’ємного значення. А такий результат у самій формі декларації не передбачений — на відміну від ряд. 16, у ряд. 14 не позначено, що його значення може бути як додатним, так і від’ємним.

Утім, після проведення деклараційної кампанії вийшов у світ лист Міндоходів від 21.05.13 р. № 3102/6/99-99-19-03-02-15 // «БТ», 2013, № 28, с. 8, у якому був зроблено не зовсім чіткий висновок, що податкові зобов’язання, визначені на підставі податкової декларації за підсумками I кварталу, зменшуються на суму авансових внесків за січень — березень 2013 року. Із листа можна зрозуміти, що загальні аванси за I квартал мали все-таки проставлятися в декларації.

Водночас ми вважаємо, що покарати за непроставляння авансів у декларації за I квартал податківці права не мають. Єдине теоретично можливе покарання в цій ситуації — це адмінштраф згідно зі ст. 1631 КУпАП за порушення порядку ведення податкового обліку (від 85 грн. до 170 грн.).

Проте його застосування в цій ситуації можна та потрібно оскаржити з однієї простої причини. Цей штраф накладається за порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств установленого законом порядку ведення податкового обліку. Проте на сьогодні немає ні затвердженого порядку заповнення декларації, ні жодних методрекомендацій із цього приводу. Тому платник податків не може порушити той порядок, якого, у принципі, не існує. Якщо податківці не визнають такі аргументи переконливими, то можна звернутися за захистом своїх прав до суду.

Зверніть увагу: про інші питання сплати «загальних» авансових внесків можна дізнатися з матеріалів:

— стаття «Загальні» аванси з податку на прибуток: вимоги ПКУ та позиція ДПСУ» // «БТ», 2013, № 10, с. 18;

— коментар «Прибуткові» аванси при ліквідації підприємства: податківці приписують їх сплачувати «до останнього» // «БТ», 2013, № 27, с. 5;

— коментар «Авансові внески з податку на прибуток зменшують зобов’язання до сплати при поданні внутрішньорічних декларацій» // «БТ», 2013, № 28, с. 8;

— стаття «Дивідендні» аванси враховуються при сплаті «звичайних» авансів з податку на прибуток» // «БТ», 2013, № 32, с. 8.

 

Документи і скорочення статті

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон № 403 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо об’єктів нерухомості» від 04.07.13 р. № 403-VII.

Порядок № 974 — Порядок взаємодії органів Державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затверджений наказом ДПАУ, МФУ, Держказначейства України від 21.12.10 р. № 974/1597/499.

ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на сайті Міндоходів: http://minrd.gov.ua/ebpz

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі