Шпаргалка бухгалтера. Заповнюємо податкову накладну

Назва поля/графи

Порядок заповнення

1

2

Шапка ПН

«Оригінал»

«Видається покупцю»

Оригінал ПН видається покупцю на його вимогу, і в цьому полі оригіналу потрібно поставити відмітку «Х».

ПН, що виписується платником податків — одержувачем послуг від нерезидента, складається в одному примірнику (п. 208.2 ПКУ, п. 6 Порядку № 1379)

«Включено до ЄРПН»

Проставляється відмітка «Х», якщо ПН підлягає реєстрації у ЄРПН. Нагадаємо, що змінена з 01.07.12 р. редакція п. 201.10 ПКУ дозволяє видавати покупцю ПН до моменту реєстрації в ЄРПН, а сама реєстрація проводиться протягом 15 днів, наступних за днем складання ПН відповідно до Порядку № 1246 (докладніше див. Тему тижня «Єдиний реєстр податкових накладних» // «БТ», 2011, № 49, с. 31)

«Залишається у продавця
(тип причини)»

Усі примірники ПН, окремі особливості заповнення яких викладено в пп. 8.1 — 8.4 п. 8 Порядку № 1379, залишаються у продавця, котрий їх виписав. І тоді в цій графі необхідно поставити відмітку «Х» і вказати тип причини (від «01» до «14»):

01 — виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною;

02 — постачання неплатнику податку;

03 — натуральна виплата в рахунок оплати праці фізичним особам;

04 — постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 — ліквідація основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 — переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 — експортні постачання;

08 — постачання для операцій, які не є об’єктом обкладання ПДВ;

09 — постачання для операцій, які звільнені від обкладання ПДВ;

10 — визнання умовного постачання товарних залишків та/або необоротних активів, що перебувають в обліку платника податків на день анулювання його реєстрації як платника ПДВ, щодо яких був нарахований ПК у минулих або поточному податкових періодах при анулюванні реєстрації платника ПДВ;

11 — виписана за щоденними підсумками операцій;

12 — виписана на вартість безоплатно поставлених товарів/послуг, обчислену виходячи з рівня звичайних цін;

13 — використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг
не у господарській діяльності;

14 — виписана покупцем (одержувачем) послуг від нерезидента

«Копія (залишається у продавця)»

Проставляється відмітка «Х» на другому примірнику ПН, що залишається у продавця

«Дата виписки податкової накладної»

Як вимагає п. 201.4 ПКУ, ПН складається у день виникнення ПЗ продавця (див. статтю «Коли виникають податкові зобов`язання з ПДВ: загальні правила та нестандартні ситуації» // «БТ», 2013, № 33, с. 32).

Це поле заповнюється цифрами в такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки не проставляються (п. 3 Порядку № 1379). Отже, дата виписки 10 вересня 2013 року матиме такий вигляд: «10092013»

«Порядковий номер»

Загальний випадок. Порядковий номер ПН присвоюється відповідно до її номера в Реєстрі та не містить літер або інших символів (п. 3 Порядку № 1379). Нумерувати записи в Реєстрі можна або з першого номера кожного звітного податкового періоду (щомісяця, щокварталу), або наростаючим підсумком з початку року (п. 2.1 розд. III Порядку № 1340). Усі реквізити шапки ПН вирівнюються по правому краю поля (п. 2 Порядку № 1379), тобто номер ПН буде «притиснуто» до знаку дробу, що розділяє комірки самого номера та комірки для зазначення номера філії. Якщо номер складається менш ніж із 7 цифр, то решту комірок залишаємо порожніми (див. ЄБПЗ, розд 101.19)

ПН виписує філія. У чисельнику проставляється порядковий номер, а у знаменнику — числовий номер філії або структурного підрозділу (п. 3 Порядку № 1379). Для номера філії призначено чотири останні комірки після дробу. Якщо номер філії — не чотиризначне число, то порожні комірки не потрібно заповнювати нулями, літерами чи іншими символами (див. ЄБПЗ, розд. 101.19). Податківці вимагають, щоб при делегуванні філіям права складати ПН їм присвоювався числовий номер, що містить не більше чотирьох знаків (див. ЄБПЗ, розд. 101.19). Якщо ПН виписує сам платник ПДВ, а не його філія,
то комірки залишаємо порожніми

Спецрежим. Платники ПДВ складають окремі ПН за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування. У першій комірці після знака дробу (перед номером філії) вказуємо код відповідної діяльності згідно з п. 3 Порядку № 1379:

2 — спецрежим у сфері сільського та лісового господарства і рибальства відповідно до ст. 209 розд. V ПКУ;

3 — сільгосппідприємства, які відповідають критеріям, визначеним ст. 209 розд. V ПКУ, але не обрали такий спецрежим і реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах;

4 — переробні підприємства (п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

Якщо ви — не спецрежимне підприємство, то першу комірку після дробу в порядковому номері залишаєте порожньою

Приклади:

Порядковий номер ПН, складеної «звичайним» платником:

Порядковий номер ПН, складеної філією, якій присвоєно порядковий номер «47»:

Порядковий номер ПН, складеної філією переробного підприємства, якій присвоєно порядковий номер «47»:

«Особа (платник податку) — продавець»

Загальний випадок. Вказуємо повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, або П. І. Б. фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, — продавця товарів/послуг (п.п. «в» ч. 2 п. 201.1 ПКУ).

У п. 2 Порядку № 1379 передбачено, що ПН заповнюється державною мовою. У листі ДПСУ від 05.03.13 р. № 1284/К/15-3114 (див. «БТ», 2013, № 13,с. 11) податківці вказали, що незважаючи на прийняття Закону про регіональні мови, ПН повинна заповнюватись українською мовою, бо цей документ призначений для використання не в одному регіоні, а на всій території України. Отже, навіть якщо в статутних документах вказана назва юридичної особи іншими мовами, то у цьому полі слід вказувати українську назву платника ПДВ.

Назва юридичної особи, написана великими літерами, тотожна найменуванню юридичної особи, написаному великими та малими літерами, якщо ці літери повністю збігаються (див. лист Міндоходів від 29.04.13 р. № 1883/6/99-99-19-04-01-15 та коментар «Найменування покупця та продавця у податковій накладній: малі чи великі літери?» // «БТ», 2013, № 27, с. 8)

ПН виписана філією. Філія, що має право виписувати ПН, разом із назвою головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, указує і свою назву (п. 1 Порядку № 1379)

Спільна діяльність. При складанні ПН особою, яка веде облік результатів спільної діяльності, у ПН щодо такої діяльності зазначається найменування платника ПДВ, створеного за договором про спільну діяльність (див. ЄБПЗ, розд. 101.19)

ПН виписана ФОП. У цьому полі ФОП — платник ПДВ зазначає повністю свої П. І. Б. Не заборонено вказувати додаткові скорочення, на кшталт «ФОП» або «СПД-ФО»

ПН на послуги, отримані від нерезидента. При заповненні ПН на послуги, отримані від нерезидента, у цьому полі вказуємо найменування постачальника таких послуг — нерезидента (див. ЄБПЗ, розд. 101.19)

ПН складена у період заміни свідоцтва. У цей період до початку дії нового свідоцтва використовують реквізити старого (п. 4.3 Положення № 1394). Якщо змінюється найменування юридичної особи або П. І. Б. фізичної особи — підприємця, при використанні реквізитів старого свідоцтва такий платник ПДВ указує одночасно нове та попереднє найменування (див. лист Міндоходів від 17.07.13 р. № 12232/7/99-99-19-04-02-17, ЄБПЗ, розд. 101.19).

Зверніть увагу! Податківці вимагають, щоб постачальники вказували подвійну назву й покупця в ПН, складених для особи, яка проходить перереєстрацію («БТ», 2013, № 35, с. 4)

«Особа (платник податку) — покупець»

Загальний випадок. Наводимо повну або скорочену назву покупця товарів/послуг, зареєстрованого як платник ПДВ (назву юридичної особи, зазначену у статутних документах, або П. І. Б. фізичної особи). Див. заповнення реквізиту «Особа (платник податку) — продавець»

Виписуємо ПН неплатнику ПДВ. При постачанні товарів/послуг неплатнику ПДВ, зокрема кінцевому споживачу а також у підсумковій ПН у цій графі вказуємо «Неплатник податку» (див. ЄБПЗ, розд. 101.19)

Випадки, не пов’язані з постачанням (п. 8.3 Порядку № 1379). У таких випадках, як:

— постачання в межах балансу для невиробничого використання;

— визнання так званого умовного постачання товарів/послуг та необоротних активів при анулюванні ПДВ-реєстрації;

— ліквідація ОЗ за самостійним рішенням платника податку;

— переведення виробничих ОЗ до складу невиробничих, — у цій графі наводимо свої реквізити (див. ЄБПЗ, розд. 101.19)

Послуги, отримані від нерезидента. У цьому полі одержувач послуг зазначає своє найменування

«(індивідуальний податковий номер продавця)»

Загальний випадок. Проставляється ІПН продавця. Якщо кількість знаків менша — номер вирівнюють по правому краю (вільні комірки залишаємо порожніми)

Послуги, отримані від нерезидента. При отриманні послуг від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України, одержувач сам собі виписує ПН і в цій графі ставить умовний ІПН «300000000000». Якщо такі послуги не призначено для використання в господарській діяльності або придбано з метою їх використання для постачання послуг за межами митної території України чи послуг, місце постачання яких визначається відповідно до п. 186.3 ПКУ (не територія України), зазначаємо умовний ІПН «200000000000» (п. 8.2 Порядку № 1379)

«(індивідуальний податковий номер покупця)»

Загальний випадок. Проставляється ІПН покупця, зазначений у свідоцтві платника ПДВ. Див. заповнення реквізиту «(індивідуальний податковий номер продавця)»

Постачання неплатнику ПДВ. У цьому полі проставляється нуль (п. 8.1 Порядку № 1379)

Підсумкова ПН за день. У ПН, складеній за щоденними підсумками операцій постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачу, у цьому полі проставляється нуль
(див. ЄБПЗ, розд. 101.19)

Випадки, не пов’язані з постачанням (п. 8.3 Порядку № 1379). У цьому полі ставимо нуль у таких випадках, як:

— постачання в межах балансу для невиробничого використання;

— визнання умовного постачання товарів та необоротних активів при анулюванні
ПДВ-реєстрації;

— ліквідація ОЗ за самостійним рішенням платника податку;

— переведення виробничих ОЗ до складу невиробничих

Послуги, отримані від нерезидента. У цьому полі одержувач послуг зазначає свій ІПН

«Місцезнаходження (податкова адреса) продавця»

Загальний випадок. Податкову адресу вказуємо з урахуванням вимог ст. 45 ПКУ і ст. 29 та 93 ЦКУ (п. 4 Порядку № 1379). Тобто зазначаємо адресу, вказану в ЄДР українською мовою (див. заповнення реквізиту «Особа (платник податку) — продавець»). На думку податківців, адреса записується у загальновстановленому порядку та повинна містити такі відомості: вулиця, № будинку, № офісу, місто (населений пункт), район (якщо населений пункт не є райцентром), область (якщо місто не є обласним центром), поштовий індекс. Загальноприйнятими є також скорочення «вул.», «буд.» тощо.

Запис адреси у зворотному порядку — не привід для зняття ПК (див. розд. 101.19 ЄБПЗ, листи ДПАУ від 18.07.11 р. № 12901/6/16-1115 і від 08.07.11 р. № 18517/7/16-1517-05).

На нашу думку, відсутність поштового індексу не робить ПН недійсною, але безпечніше його завжди вказувати.

Отримання послуг від нерезидента. У цій графі зазначаємо дані про місцезнаходження продавця-нерезидента (див. ЄБПЗ, розд. 101.19)

Примітка. Відповідно до вимог ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків — фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Податковою адресою юридичної особи (її відокремленого підрозділу) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про яке наявні у ЄДР.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦКУ місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання (ч. 6 ст. 29 ЦКУ). Відповідно до ст. 93 ЦКУ місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності або розташування офісу, з якого провадиться щоденне управління діяльністю такої юридичної особи (переважно перебуває керівництво) і здійснення управління та обліку

«Місцезнаходження (податкова адреса) покупця»

Загальний випадок. Зазначаємо податкову адресу покупця — платника ПДВ. Див. заповнення графи «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця»

Випадки, не пов’язані з постачанням (п. 8.3 Порядку № 1379). У таких випадках, як:

— постачання в межах балансу для невиробничого використання;

— визнання умовного постачання товарів та необоротних активів при анулюванні
ПДВ-реєстрації;

— ліквідація ОЗ за самостійним рішенням платника податку;

— переведення виробничих ОЗ до складу невиробничих, — у цій графі наводимо свої реквізити (див. ЄБПЗ, розд. 101.19)

Постачання неплатнику ПДВ. У такому разі податківці радять залишати це поле незаповненим (див. ЄБПЗ, розд. 101.19)

«Номер телефону»

У цих двох однойменних полях указуються номери телефонів покупця та продавця відповідно. Цей реквізит не є обов’язковим (не міститься в п. 201.1 ПКУ), однак податківці наполягають на його заповненні з кодом населеного пункту або відповідним кодом мобільного оператора, крім випадків постачання кінцевому споживачу або неплатнику ПДВ (див. ЄБПЗ, розд. 101.19),

«Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця)»

Загальний випадок. Зазначається номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ — продавця. Якщо номер складається менш ніж із 10 цифр, то його потрібно вирівняти по правому краю

Отримання послуг від нерезидента. У цьому полі проставляємо нуль (п.п. 8.2 Порядку № 1379)

«Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)»

Загальний випадок. Указується номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ — покупця. Якщо номер складається менш ніж із 10 цифр, то його потрібно вирівняти по правому краю

Постачання неплатнику ПДВ. У цьому полі проставляється нуль (п.п. 8.1 Порядку № 1379)

Послуги, отримані від нерезидента. У цьому полі одержувач послуг зазначає номер свого свідоцтва платника ПДВ

«Вид цивільно-правового договору»

Загальний випадок. Указується вид цивільно-правового договору відповідно до виду договірних зобов’язань, визначених ЦКУ, наприклад:

— «договір купівлі-продажу»;

— «договір поставки»;

— «договір оренди»;

— «договір підряду» тощо.

Звернемо увагу: навіть якщо ви не укладаєте договір із контрагентом письмово (у формі договору), усе одно потрібно заповнити це поле, тому що це — обов’язковий реквізит ПН (п.п. «и» п. 201.1 ПКУ).

Дата укладення договору проставляється відповідно до вимог п. 3 Порядку № 1379 — цифрами в такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті не зазначаються (п. 4 Порядку № 1379)

Немає номера договору. Якщо договір складено, але в ньому не зазначено його номер,
то в полі «№» ставимо прокреслення (див. розд. 101.19 ЄБПЗ)

Якщо немає договору. Договірні відносини можуть оформлятися у вигляді листування, рахунка, рахунка-фактури тощо. Крім того, договір може бути укладено в усній формі.
У таких випадках у цьому полі вказується вид договірних зобов’язань за ЦКУ (див. вище).
У полі, призначеному для дати, наводиться дата документа, яким було оформлено договірні відносини.

Якщо договір укладено в усній формі, наприклад, роздрібний продаж товарів, то вказується дата виконання усної домовленості – дата продажу. Якщо має місце отримання авансу в рахунок постачання товарів/послуг за усною домовленістю, то в полі, призначеному для внесення дати договору, потрібно поставити дату отримання коштів.

У полі, призначеному для зазначення номера договору, ставиться прокреслення.

Наприклад: «усний договір купівлі-продажу від 05092013 № — »

Оплата на підставі рахунка. Рахунок-фактура (рахунок) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції) і не визначає вид договірних зобов’язань. За відсутності документа, що фіксує зміст правочину, вважається, що такий правочин вчинено усно.

При отриманні попередньої (авансової) оплати на підставі рахунка-фактури (рахунку) податківці рекомендують в цій графі вказати документ, на підставі якого здійснено операцію, його дату і номер. Наприклад: «усний договір купівлі-продажу, рахунок-фактура від 03092013 № 15 »; або «усний договір купівлі-продажу від 03092013 №  — »
(див. розд. 101.19 ЄБПЗ).

Немає постачання. У разі нарахування платником ПДВ ПЗ, яке не пов’язане із здійсненням операцій з поставки товарів/послуг іншим особам, цей рядок ПН не заповнюється
(див. розд. 101.19 ЄБПЗ)

«Форма проведених розрахунків»

Це необов’язковий реквізит ПН. Варіанти, які можна вказати в цьому полі, містяться в самій ПН: «бартер», «готівка», «оплата з поточного рахунка», «чек». Крім того, наявність слова «тощо» свідчить про те, що тут може бути зазначено й інші форми розрахунків

Таблична частина ПН

«Розділ I»

У цьому розділі вказуються дані про товари, що поставляються: їх кількість, вартість і порядок обкладення ПДВ.

Графи, в яких немає показників, не заповнюються. Тобто в них не треба ставити прокреслення чи нулі (див. розд. 101.19 ЄБПЗ)

«Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання (оплати²))»

(гр. 2)

У загальному випадку дата виникнення ПЗ визначається за першою подією: або дата отримання авансу, або дата відвантаження товарів чи надання послуг (див. статтю «Коли виникають податкові зобов’язання з ПДВ: загальні правила та нестандартні ситуації» // «БТ», 2013, № 33, с 32). Якщо ПЗ визначається за касовим методом (ч. 2 п. 187.1 і п. 187.10 ПКУ), то в цій графі проставляється лише дата оплати.

У п. 12.1 Порядку № 1379 немає вказівок щодо формату написання дати у гр. 2 ПН. Тому використання загальноприйнятого формату (з крапками) не може вважатись помилкою (це визнають і податківці у розд. 101.19 ЄБПЗ). Проте безпечніше вказати дату суцільним текстом (без розділових знаків, як дату складання ПН), бо на цьому наполягають податківці в інших консультаціях (див. розд. 101.19 ЄБПЗ)

«Номенклатура товарів/послуг продавця»

(гр. 3)

Загальний випадок. Сама ПН заповнюється українською мовою (п. 2 Порядку № 1379), отже, і цю графу за можливості потрібно заповнити українською. Але в разі неможливості перекладу з іноземної мови торговельної марки чи найменування товару державною мовою та з метою збереження ідентифікації такого товару в цій графі допускається вказувати назву торговельної марки, назву товару і у вигляді абревіатури без перекладу її державною мовою. При цьому слід ураховувати назви та класифікацію товарів згідно з УКТ ЗЕД. Наприклад, при постачанні друкованої продукції назвою товару буде «Книжка», «Брошура» чи «Журнал», а не назва друкованого твору чи ім’я його автора (див. запитання 8 УПК № 127, консультацію «Мова заповнення номенклатури товарів» // «БТ», 2013, № 23, с. 33)

Підсумкова ПН за день. При постачанні вітчизняних товарів за готівку кінцевому споживачу із застосуванням РРО в гр. 3 підсумкової ПН вказуємо «Товари в асортименті»
(див. розд. 101.19 ЄБПЗ)

ПН, виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною. У цій графі вказується: «перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № _______» (наводиться порядковий номер ПН, виписаної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості). Це передбачено п. 12.2 Порядку № 1379.

Зверніть увагу! У зв’язку із запровадженням з 01.09.13 р. трансфертного ціноутворення, база оподаткування за звичайними цінами визначається, як правило, лише в контрольованих операціях (див. «БТ», 2013, № 34, с. 38 та с. 31 цього номера).

Отже, при постачанні товарів/послуг в інших (неконтрольованих) операціях база оподаткування буде визначатись за договірною ціною. На такі операції слід складати одну «звичайну» ПН

ПН, виписана на суму процентів, нарахованих або таких, які має бути нараховано на суму номіналу процентного векселя. У цій графі зазначається: «сума процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу процентного векселя».

Якщо така операція контрольована і є підстави для нарахування ПЗ виходячи із звичайної ціни, то в такій ПН, крім вищевказаної фрази, потрібно зазначити «перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № ___»

(п.п. 12.2 Порядку № 1379)

ПН, виписана на вартість безоплатно поставлених товарів/послуг.

Якщо операція контрольована, то вартість тварів/послуг визначається виходячи з рівня звичайних цін, і в цій графі зазначається: «звичайна ціна за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № _______» (указується порядковий номер ПН, виписаної на суму безоплатного постачання цих товарів/послуг, що дорівнює 0 грн.).

Якщо операція неконтрольована, то формальних підстав для нарахування ПДВ немає. Однак слід попередити, що податківці можуть наполягати на тому, що такі товари/послуги використані не в господарській діяльності. За такого підходу слід нарахувати ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ (виходячи із ціни придбання або із залишкової вартості необоротних активів)

Якщо не вистачає рядків. У такому разі у бланку ПН можна додати необхідну кількість рядків для зазначення номенклатури товарів/послуг (п.п. 12.2 Порядку № 1379). Якщо внаслідок значної кількості рядків розділу I ПН оформлено на кількох сторінках, то уповноважена особа підписує та скріплює печтакою останню сторінку такої ПН
(див. розд. 101.19 ЄБПЗ)

«Код товару згідно

Загальний випадок. Ця графа заповнюється при постачанні підакцизних товарів і товарів, увезених на митну територію України, на всіх етапах постачання таких товарів/послуг. У ній проставляється десятизначний код товару згідно з УКТ ЗЕД (п.п. 12.3 Порядку № 1379), що вказується суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо). Додатково див. статтю «Податкова накладна на імпортний товар: код УКТ ЗЕД та інші особливості» // «БТ», 2013, № 6, с.33

У митній декларації зазначено код, що містить менше 10 знаків.

У такому разі в ПН цей код записуємо без додавання нулів чи інших знаків з вирівнюванням по правому краю поля (див. лист ДПСУ від 29.12.11 р. № 10768/7/15-3117)

Якщо код змінився. У ситуації, коли код УКТ ЗЕД змінився після оформлення митної декларації, податківці наполягають на відображенні «старого» коду (див. лист ДПСУ від 15.02.12 р. № 4621/7/15-3417-20, ком. «Код УКТ ЗЕД у податковій накладній: ДПСУ пропонує переносити код із ВМД, навіть якщо він змінився» // «БТ», 2012, № 20, с. 10 та розд. 101.19 ЄБПЗ). На наш погляд, правильніше вказувати код УКТ ЗЕД товару, що поставляється (тобто код, що відповідає цьому товару на момент постачання)

з УКТ ЗЕД»

(гр. 4)

Постачання імпортних товарів у комплекті з вітчизняними. Якщо постачається комплект товарів, то в ПН необхідно зазначити номенклатуру товарів, які входять до набору (комплекту), та у гр. 4 ПН вказати код УКТ ЗЕД щодо тих товарних позицій, які ввезені на митну територію України (див. розд. 101.19 ЄБПЗ)

«Одиниця виміру товару»

(гр. 5)

Одиниця виміру товарів/послуг — грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо (п.п. 12.4 Порядку № 1379)

«Кількість (об’єм, обсяг)»

(гр. 6)

Загальний випадок. Кількість (об’єм) поставки товарів/послуг (п.п. 12.5 Порядку № 1379).
У разі якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються тільки у вартісному виразі, у гр. 6 указується: «послуга», «проценти» тощо

Підсумкова ПН за день. У підсумковій ПН у гр. 6 вказуємо «1» (див. розд. 101.19 ЄБПЗ)

Примітка. Якщо вам надходить часткова оплата за одиницю неподільного товару (наприклад, холодильник), то в цій графі, на наш погляд, потрібно вказати дробове значення частини товару, сумірне з передоплатою, що надійшла. Наприклад, якщо надійшло 25 % оплати, то в цій графі вказуємо «0,25».

«Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ»

(гр. 7)

Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ (п.п. 12.6 Порядку № 1379). При виписуванні ПН у контрольованих операціях на суму перевищення звичайної ціни над договірною в цій графі потрібно записати суму перевищення звичайної ціни над договірною

«Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками»

«основна ставка» (гр. 8)

База оподаткування товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ за основною ставкою — 20 % (з 01.01.14 р. — 17 %) (п.п. 12.7 Порядку № 1379)

«нульова ставка»

«(постачання на митній території України)»

(гр. 9)

База оподаткування при здійсненні операцій на митній території України з постачання товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ за нульовою ставкою згідно з пп. 195.1.2 і 195.1.3 ПКУ (п.п. 12.8 Порядку № 1379). При постачанні товарів/послуг, до яких одночасно застосовується як основна, так і нульова ставка, виписується одна ПН

«(експорт)» (гр. 10)

База оподаткування при здійсненні операцій з вивезення товарів з митної території України, що підлягають обкладенню ПДВ за нульовою ставкою, — п.п. 195.1.1 ПКУ
(п. 12.9 Порядку № 1379)

«звільнення від ПДВ³»

(гр. 11)

База оподаткування товарів/послуг, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 і підрозд. 2 розд. XX ПКУ (п.п. 12.10 Порядку № 1379). Для операцій, оподатковуваних або звільнених від оподаткування, складаються окремі ПН. Тобто не допускається заповнення в одній ПН одночасно гр. 11 та 8, 9 і 10 (п. 9 Порядку № 1379)

«Усього по розділу I»

У цьому рядку підсумовуються дані щодо кожної з граф 8, 9, 10 та 11 (стосовно всієї номенклатури товарів, що поставляються)

«Загальна сума коштів, що підлягає сплаті»

(гр. 12)

У цій графі вказується загальний обсяг поставки (база оподаткування без ПДВ) щодо всієї номенклатури товарів, які поставляються (п.п. 12.11 Порядку № 1379). Сума показників гр. 8, 9, 10 і 11 рядка «Усього по розділу I»

«Розділ II»

У цьому розділі наводяться дані про зворотну тару (заповнюється лише гр. 12)

«Зворотна (заставна) тара»

Вартість тари, яка визначається в договорі (контракті) як зворотна (заставна). Ця сума не включається до бази оподаткування, а вказується у гр. 12 як частина загальної суми коштів, що підлягають сплаті (п. 13 Порядку № 1379)

«Розділ III»

У цьому розділі наводяться дані про нараховану суму ПДВ

«Податок на додану вартість»

У гр. 8 цього розділу записуємо суму ПДВ, яку визначають множенням підсумку
по гр. 8 (ряд. «Усього по розділу I») на основну ставку (до 01.01.14 р. — 20 %,
з 01.01.14 р. – 17 %)

При постачанні товарів/послуг, оподаткування яких передбачено ст. 195 ПКУ за нульовою ставкою, у гр. 9 і 10 цього розділу проставляємо нуль (п. 11 Порядку № 1379)

У разі постачання товарів/послуг, звільнення від оподаткування яких передбачено ст. 197 і підрозд. 2 розд. XX ПКУ, у гр. 11 цього розділу проставляється позначка «Без ПДВ» з обов’язковим посиланням на відповідний пункт та/або підпункт, статтю, підрозділ, розділ ПКУ (п. 10 Порядку № 1379). Дані про такі норми вписуються у спеціальному рядку у виносці «3» до назви гр. 11 (наприкінці форми ПН)

Графа 12 цього розділу заповнюється так:

— переноситься показник гр. 8 цього розділу (якщо гр. 8 заповнено);

— ставимо нуль, якщо ПН виписано на постачання товарів/послуг, оподатковуваних за нульовою ставкою (заповнено лише гр. 9 або гр. 10);

— не заповнюємо, якщо ПН виписано на постачання звільнених товарів/послуг (у гр. 11 зазначено: «Без ПДВ»)

«Розділ IV»

У цьому розділі наводиться загальна вартість товарів/послуг, що поставляються (з ПДВ)

«Загальна сума з ПДВ»

Показник гр. 8 розраховується як сума показників підсумкового рядка розд. I і розд. III цієї графи.

До гр. 9 — 11 переносяться дані відповідних граф підсумкового рядка розд. I.

Загальна сума коштів, яку потрібно сплатити покупцю з урахуванням ПДВ, зазначається у гр. 12 цього розділу. Показник гр. 12 розраховується як сума показників розд. I, II і III цієї графи

Печатка, підпис та примітки

М. П.

Загальний випадок. На всіх примірниках ПН проставляється печатка продавця — платника ПДВ (п. 16 Порядку № 1379). Це може бути:

— основна печатка, призначена для платіжних документів (вона може бути круглої або трикутної форми, а також містити спеціальні символи «Д», «1», «2» тощо (див. консультацію «Печатка на податковій накладній» // «БТ», 2013, № 24, с. 46));

— спеціальна печатка з написом «Для податкових накладних».

Печатки «Канцелярія», «Для документів», «Для довідок» та інші, що мають спеціальне призначення, на ПН проставляти не можна (лист ДПАУ від 26.05.11 р. № 14839/7/16-1517)

ПН виписана філією. Скріплюється печаткою платника податків — продавця, яка, крім реквізитів такого платника податків, може містити найменування філії (структурного підрозділу)

Електронна ПН. Якщо ПН складена в електронній формі, то на такий документ накладається ЕЦП, який відповідає печатці платника ПДВ.

«(підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну)»

Паперова ПН. Усі примірники ПН підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг. Як вказали податківці, факсиміле проставляти не можна, тому що ні ПКУ, ні Порядком № 1379 цієї можливості не передбачено

Електронна ПН. На ПН, яка складена в електронній формі накладається ЕЦП особи, уповноваженої здійснювати постачання товарів/послуг та складати ПН.

Нещодавно податківці вказали, що електронна ПН підлягає реєстрації в ЄРПН за загальними правилами (лише в тому випадку коли вона складена на постачання підакцизних чи імпортних товарів або якщо сума ПДВ перевищує 10 тис. грн.). Крім того податківці наполягають, що ЕЦП, який накладається на ПН при її реєстрації в ЄРПН, та підпис, що скріплює цю ПН при її видачі покупцю, повинні належати одній особі (див. ком. «Які електронні податкові накладні реєструвати в ЄРПН та хто їх має підписувати: точка зору ДПСУ» // «БТ», 2013, № 16, с. 8)

«³(відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи Податкового кодексу України, якими передбачено звільнення від оподаткування)»

У цьому полі вказуються відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи та розділи ПКУ, якими передбачено звільнення від оподаткування. Наприклад, при постачанні продуктів дитячого харчування в цьому полі слід зазначити: «підпункту 197.1.1 пункту 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України»