СПЕКОТНЕ ЛІТО «БУХГАЛТЕРСЬКОГО ТИЖНЯ»,
або Найгарячіші матеріали літа
І от минула тепла пора року і настала осінь. У цьому році літо видалося дещо непередбачуваним: сонячні дні різко змінювалися похмурими і грозовими, а після прохолоди наставала нестерпна спека.
Таким же непередбачуваним це літо видалося і для бухгалтерів. Тому у цій публікації ми вирішили озирнутися назад і нагадати вам, шановні читачі, найбільш «гарячі» літні теми, що були висвітлені в нашій газеті.
Трансфертне ціноутворення, або прощання із «звичними» звичайними цінами
Найголовнішим нововведенням літа, що минуло, став перехід від епохи зі звичайними цінами до епохи «майже без них», оскільки «звичні» звичайні ціни перетворилися на трансфертне ціноутворення.
Так, з 01.09.13 р. набрали чинності зміни до ПКУ, які пов’язують застосування звичайних цін із трансфертним ціноутворенням. У результаті цього визначення звичайної ціни відповідно до ст. 39 ПКУ передбачається для цілей обчислення податку на прибуток та ПДВ і застосовується лише в контрольованих операціях:
1) операціях з пов’язаними особами, які не є платниками податку на прибуток за основною ставкою чи є збитковими;
2) операціях з нерезидентами.
Причому ці операції потраплять під контроль, лише якщо загальна сума таких операцій з одним контрагентом перевищить 50 млн грн. за рік (п.п. 39.2.1.4 ПКУ).
Варто попередити! Оскільки в ПКУ залишились епізодичні посилання на звичайні ціни, не пов’язані з трансфертним ціноутворенням, зокрема, так зване «умовне постачання» при анулюванні ПДВ-реєстрації — для ПДВ, безоплатне отримання товарів — для податку на прибуток, то поки ще не зрозуміло, за якою методикою вони визначатимуться в таких випадках. Можливо «за аналогією» згідно зі ст. 39 ПКУ.
Детальніше про ці нововведення, а також особливості їх застосування ви можете прочитати у «БТ», 2013, № 34, с. 38, а також в матеріалі на с. 31 сьогоднішнього номера.
Нові «готівкові» обмеження з 01.09.13 р.
Нацбанк з 01.09.13 р. встановив нові обмеження щодо суми щоденних готівкових розрахунків:
— як і раніше, розрахунки між суб’єктами господарювання обмежено сумою 10 тис. грн.;
— розрахунки фізособи з підприємством (підприємцем) за товари (роботи, послуги) обмежені сумою 150 тис. грн. на день. Причому це обмеження поширюється як на операції, в яких фізособа є платником готівки, так і на ті, в яких фізособа є отримувачем. На виплату зарплати зазначені обмеження не поширюються. Щодо розрахунків за договорами оренди та внесків до статутного фонду варто дочекатись офіційних роз’яснень контролерів, а поки ми б рекомендували не перевищувати вказану межу. Відповіді на перші запитання щодо готівкової теми ми опублікували в « БТ», 2013, № 35, с. 37.;
— «позалімітні» платежі дозволяється проводити серед іншого шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на поточний рахунок одержувача. Нацбанк тут дещо заплутався. Але ми розібралися за нього (див. «БТ», 2013, № 35, с. 5).
Будьте обережні! За перевищення встановленого готівкового обмеження посадових осіб підприємства та фізичних осіб — підприємців може бути притягнено податківцями до адміністративної відповідальності у розмірі 1700 — 3400 грн. Водночас сума перевищення не враховується при розрахунку встановленого ліміту залишку готівки в касі. Про строки давності для накладення адмінвідповідальності (2 місяці з дня здійснення платежу) і про відповідальність за порушення до 01.09.13 р. йшлося в «БТ», 2013, № 35, с. 44.
Перехід ЄВС-повноважень від ПФУ до Міндоходів
Законом України від 04.07.13 р. № 406-VII розмежо-вано повноваження Міндоходів та ПФУ щодо адміністрування ЄВС:
1) Міндоходів вестиме облік платників ЄВС, перевірятиме та консультуватиме їх. Подавати ЄВС-звітність потрібно також буде до органів Міндоходів, як і сплачувати сам ЄСВ — на «міндоходівські» казначейські рахунки;
2) ПФУ залишить за собою ведення реєстру застрахованих осіб та виконання деяких інших функцій.
Передача повноважень відбувається дуже швидко, але, як би не старалися податківці, в один момент, як за замахом чарівної палички, переписати документи ПФУ щодо сплати ЄВС і подання звітності їм не вдалося. Тому в перехідний період (серпень — вересень), як радять ПФУ і Міндоходів, платники ЄВС будуть:
— подавати звітність з ЄВС за серпень за старою схемою, тобто все ще до органів ПФУ. Форма звітності також не змінилася, тому подавати звітність слід за старою формою, що подавалася за минулі періоди;
— сплачувати ЄВС у вересні на ті ж казначейські рахунки, що і раніше.
Детальніше про ці й інші нововведення ви можете дізнатися із публікації, що міститься у «БТ», 2013, № 33, с. 4 та на с. 5 цього номера.
ЄВС і декретні: розраховуємо суму внеску та заповнюємо форму № Д4
З 01.07.13 р. ЄВС нараховують і на суму допомоги по вагітності та пологах, що виплачується за рахунок коштів ФТВП. У цілому ЄВС на такі суми нараховується за тими самими правилами, що й для звичайних лікарняних (крім суднобудівних підприємств). Проте є перехідні нюанси, які ми своєчасно висвітлювали на сторінках нашої газети:
1) якщо допомога нараховується після 01.07.13 р. за періоди починаючи з цієї дати (за період з 01.07.13 р.), ЄВС нараховуємо на всю суму допомоги (див. «БТ», 2013, № 25, с. 3);
2) на суму допомоги, нарахованої у червні 2013 року (чи раніше), за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, у тому числі за дні з 01.07.13 р., ЄВС не нараховується та з неї не утримується (див. «БТ», 2013, № 33, с. 15 та «БТ», 2013, № 32, с. 42);
3) із допомоги, що нараховується після 01.07.13 р., у тому числі за періоди до 1 липня (листок непраце-здатності надано із затримкою та/або комісія із соцстраху затвердила виплату допомоги пізніше 1 липня), ЄВС справляється тільки із суми допомоги, що припадає на місяці після 1 липня (див. «БТ», 2013, № 33, с. 15 та «БТ», 2013, № 32, с. 43).
Зверніть увагу! Ці особливості треба враховувати і при відображенні допомоги по вагітності та пологах у формі № Д4. Детально про заповнення цієї форми в різних перехідних ситуаціях можна дізнатись у «БТ» 2013, № 33, с. 15, що був підготовлений за сприяння Валентини Боршовської, заступника директора Департаменту — начальника відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж Пенсійного фонду України.
Про порядок призначення, розрахунку та виплати допомоги по вагітності та пологах ви можете дізнатись із Шпаргалки бухгалтера «Декретні: основні правила розрахунку» («БТ», 2013, № 35, с. 16).
«Дивідендні» аванси враховуються при сплаті «звичайних» авансів
з податку на прибуток, річний базовий період
Законом України від 04.07.13 р. № 403-VII внесено зміни до ПКУ, якими оновлено порядок сплати авансових внесків з податку на прибуток:
1) «дивідендний» авансовий внесок, який необхідно сплачувати до або одночасно з виплатою дивідендів, може враховуватись у рахунок сплати поточних авансових внесків;
2) встановлено ще один базовий податковий (звітний) період — календарний рік у разі сплати щомісячних авансових внесків. На наш погляд, базовим річним (звітним) періодом є рік і для річних платників податку на прибуток, які сплачують щомісячні авансові платежі, і для тих, які не зобов’язані протягом року сплачувати податок на прибуток авансом. Хоча у Мінходів інша думка (про це матеріал на с. 42 номера);
3) чітко встановлено, що авансові внески будуть сплачуватись починаючи з березня поточного року по лютий наступного року включно.
Детальніше ви зможете почитати про це в «БТ», 2013, № 32, с. 8. Також питання застосування цих змін розглянуто на с. 11, 42 цього номера.
РРО та звітність в електронному вигляді
Епопея із поданням до податкових органів в електронному вигляді інформації про проведені розрахункові операції триває уже не перший рік (див. «БТ», 2013, № 26, с. 13; № 28, с. 13).
Останнім кроком до впровадження таких заходів в дію мало стати набрання чинності з 01.07.13 р. оновленим п. 9 ст. 17 Закону про РРО, яким планувалося запровадити відповідальність за неподання звітності про роботу РРО в електронній формі у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Але Законом від 21.06.13 р. № 357-VII
вкотре перенесено (на 01.01.14 р.) дату, з якої буде застосовуватися такий штраф (див. «БТ», 2013, № 26, с. 13; № 28, с. 13). Тобто суб’єктам господарювання надано ще трохи часу для придбання нових РРО чи модернізації тих, що застосовуються.
Про те, що в період з 01.07.13 р. по 14.07.13 р. штрафи не застосовуються, а також про добру волю податківців, які «ігнорують» можливість застосування адмінвідповідальності, ми говорили в «БТ», 2013, № 35, с. 46.
Слід ураховувати! Податківці вигадали обхідний маневр щодо стимулювання до переобладнання існуючих моделей РРО. Всі моделі РРО, що не забезпечують передачу звітності в електронному вигляді, з 01.10.13 р. мають виключити із Держреєстру РРО («БТ», 2013, № 29, с. 5; № 32, с. 12). Якщо це відбудеться, то вилучені моделі РРО не можна буде використовувати у фіскальному режимі.
Облік податкових різниць перенесено на рік
Платники податку на прибуток можуть полегшено зітхнути. Законом від 04.07.13 р. № 422-VII («БТ», 2013, № 35, с. 6) облік податкових різниць відстрочено ще на один рік — до 01.01.14 р.
Нещодавно Мінфін наказом від 27.06.13 р. № 627 затвердив форму розрахунку податкових різниць, яка наводиться у примітках до фінансової звітності (додаток до ПБО «Податкові різниці»).
Однак, ураховуючи те, що примітки подаються у складі річної фінансової звітності, платникам податку на прибуток потрібно буде подавати фінансову звітність, складену з урахуванням податкових різниць лише за підсумками 2014 року (про облік податкових різниць читайте в газеті «БТ», 2012, № 52, с. 9).
Зауважимо, що Мінфін відмовився від запланованої на початку року занадто громіздкої форми цієї звітності та обмежився лише затвердженням форми, яка практично ідентична розділам IV і V «старого» Звіту про фінансові результати, з коригуванням на зміни у класифікації податкових різниць, що враховуються при визначенні податкового прибутку (збитку) за звітний період.
Нова трудова звітність
Мінсоцполітики на виконання норм Закону про зайнятість затвердило нові форми трудової звітності:
— форму № 3-ПН, яку роботодавці подають до центрів зайнятості з метою інформування останніх про попит на робочу силу (вакансії);
— форму № 4-ПН, яка, по суті, є аналогом форми № 4-ПН (план) (вона втратила чинність). Форму № 4-ПН подають у разі запланованого масового вивільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, скороченням чисельності або штату працівників підприємства.
Про порядок заповнення цих оновлених трудових форм ви можете дізнатися із ««БТ». 2013, № 28, с. 35.
Крім цього, Мінсоцполітики зобов’язало підприємства, установи, організації з кількістю штатних працівників понад 20 осіб, для яких установлюється квота для працевлаштування громадян у розмірі 5 % середньооблікової чисельності штатних працівників, за попередній календарний рік подавати звіт щодо працевлаштування таких громадян. Такий звіт складається за підсумками року та подається до центру зайнятості не пізніше 1 лютого року, наступного за звітним. Детально з його заповненням можна ознайомиться у «БТ», 2013, № 26, с. 7.
Єдиний податок
Ще в січні цього року Мінфін оновив форму декларації, що подається єдиноподатниками — приватними підприємцями. Проте фактично оновлену форму можна було подавати лише починаючи з квітня 2013 року.
Головне нововведення цієї форми — це доповнення її розділами для відображення розрахунків з єдиного податку для єдиноподатників груп 5 і 6 («БТ», 2013, № 30, с. 13).
Про правила заповнення декларації з єдиного податку юридичними особами було також згадано на сторінках нашої газети («БТ», 2013, № 31, с. 18). Крім того, чимало уваги приділялося нюансам звітування у перехідний період, а саме при переході із загальної системи на єдиний податок, зі спрощеної на загальну («БТ», 2013, № 31, с. 45 ) та із групи до групи («БТ», 2013, № 30, с. 47).
«Заспокійливі» ДВ-новини
Протягом літа податківці неодноразово самі загострювали ситуацію, а потім знімали напругу в питаннях заповнення податкових накладних. Так, зокрема, податківці зазначили, що:
— дата і номер митної декларації, як і раніше, не проставляються у податковій накладній. Пов’язано це з тим, що у чинній формі податкової накладної немає спеціального рядка (графи) для зазначення таких даних. Тому до внесення змін до форми податкової накладної такі реквізити вносити не потрібно. Детальніше дивіться у «БТ», 2013, № 27, с. 7;
— розмір літер у найменуваннях продавця та покупця в податковій накладній не впливає на її легітимність. Такий підхід є логічним. Адже для того, щоб покупцю перевірити правильність заповнення в податковій накладній найменування продавця з точністю до розміру літер, йому необхідно мати в наявності статутні документи контрагента. Детальніше про це читайте у «БТ», 2013, № 27, с. 7.
Крім цього, законодавець вирішив таки узгодити положення різних нормативно-правових актів, щодо створення механізму отримання бюджетного відшкодування ПДВ за допомогою фінансових казначейських векселів. Чекаємо на Порядок видачі та обігу фінвекселів, який от-от має з’явитися. Детально ж ознайомитися з цією ініціативою ви можете у «БТ», 2013, № 32, с. 7.
Підприємці-єдиноподатники платіжні термінали не застосовують
Нагадаємо що на сьогодні суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати можливість застосовувати при розрахунках платіжні термінали. Вимоги до суб’єктів господарювання, які мають застосовувати такі термінали, визначаються Кабміном. Але оскільки Кабмін не прийняв нормативного документа на виконання зазначених норм, то податківці у своїх консультаціях у розд. 109.06 ЄБПЗ стверджували, що всі суб’єкти сфери торгівлі та послуг, в тому числі і платники єдиного податку, які звільнені від використання РРО, повинні мати платіжні термінали.
Водночас, оскільки на сьогодні і досі формально діє постанова КМУ від 29.09.10 р. № 878, яка вказує, що обов’язково використовувати такі термінали мали тільки ті суб’єкти господарювання, які використовують РРО, у суб’єктів господарювання (в тому числі підприємців-єдиноподатників) виникає запитання: чи слід використовувати термінали, якщо вони звільнені від використання РРО?
Податківці довго розмірковували над цим запитанням. Та все ж зрештою прийшли до закономірного і справедливого висновку: суб’єкти господарювання, які не застосовують РРО, не зобов’язані використовувати платіжні термінали для здійснення розрахунків за продані товари та надані послуги.
Висновки контролюючих органів повністю відповідають позиції редакції, що викладена у «БТ», 2013, № 22, с. 42 та № 28, с. 9, а також на с. 37 номера.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність
Затвердивши на початку року НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», Мінфін не зупинився і наприкінці літа затвердив нове НП(С)БО 2 «Консолідована фінансова звітність» («БТ», 2013, № 34, с. 6).
НП(С)БО 2 багато в чому схожий із П(С)БО 20: підкориговано лише деякі положення відповідно до МСБО 27 «Консолідована та окрема фінансова звітність».
Мінфін цього літа також змінив назви деяких рахунків та запровадив нові субрахунки бухгалтерського обліку (ці зміни зумовлені необхідністю деталізації інформації в новому розділі II «Сукупний дохід» форм № 2, № 2-к), а також урегулював порядок відображення в бухобліку (Дт 641 — Кт 311) та фінансовій звітності (рядок 1135 Балансу) авансових внесків з податку на прибуток («БТ», 2013, № 34, с. 4).
Крім того, Мінфін затвердив Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства. Зазначимо, що цей документ має саме рекомендаційний, а не обов’язковий статус. Нової інформації Методрекомендації не привнесли, оскільки в них переважно узагальнено оприлюднені раніше в листах та інших документах рекомендації Мінфіну. Детально про ці рекомендації ви можете дізнатися із «БТ», 2013, № 30, с. 4.
