Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Розрахунки з покупцями через термінал: популярні на сьогодні запитання (частина 1)

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Вересень, 2013/№ 36
Друк
Стаття

РОЗРАХУНКИ З ПОКУПЦЯМИ ЧЕРЕЗ ТЕРМІНАЛ:

популярні на сьогодні запитання (частина 1)

 

Дедалі частіше до редакції надходять запитання: чи всі зобов’язані застосовувати термінали, чи з’явилися нові вимоги КМУ щодо їх установлення, як правильно проводити розрахунки через них, які штрафи за порушення розрахунків з покупцями?

На ці «термінальні» запитання й відповімо на сторінках нашого видання. Сьогодні — наймасовіші, у наступних номерах — «зануримося» в нюанси.

Жанна СЕМЕНЧЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Хто зобов’язаний установити термінал?

Раціональне мислення таке, що доки немає покарання, вимоги законодавства «не гріх» проігнорувати. Як тільки порушення загрожує «вдарити по кишені», доводиться діяти. Так сталося і з терміналами.

Тому пропонуємо насамперед визначитися, хто зобов’язаний здійснювати розрахунки з покупцями за допомогою електронних платіжних засобів (ЕПЗ*) або простіше — банківських платіжних карток.

* ЕПЗ (електронний платіжний засіб) — платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ (п. 1.14 Закону № 2346).

Основним документом, що регулює проведення розрахунків за допомогою ЕПЗ, є Закон № 2346. Цей документ, а саме його п. 14.19, зобов’язує суб’єктів господарювання забезпечити можливість здійснення держателями ЕПЗ розрахунків за товари (послуги) з використанням ЕПЗ не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України. Маємо беззастережну вимогу, причому для всіх суб’єктів без жодних винятків. Однак не все так погано. Тут же зроблено застереження, що вимоги стосовно прийняття платіжних карток в оплату за товари (послуги) визначає Кабмін.

Із прийняттям таких «нових» вимог у Кабміну вийшла затримка (поки що він нічого ще не прийняв). Водночас «стару» постанову № 878 не скасовано. Її сприймають як усе ще чинну й контролюючі органи (про що ми скажемо нижче). Тому, вважаємо, нею можна керуватися і зараз. Так-от, у цьому документі є й особливі умови, і винятки. Так, перейти на обов’язкове приймання ЕПЗ повинні ті суб’єкти господарювання, які (п. 1 постанови № 878):

— здійснюють діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг;

— використовують РРО відповідно до Закону про РРО.

Звільняються від обов’язкового прийняття ЕПЗ для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) (п. 2 постанови № 878):

— заклади громадського харчування закритого типу, що обслуговують певний контингент споживачів, зокрема, особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств;

— підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій);

— суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше 25 тис. осіб.

Кількість платіжних терміналів має становити не менше 50 % кількості РРО, а за наявності одного РРО суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити прийняття ЕПЗ (п. 1 постанови № 878).

Висновок. Власне, з цих вимог поки що й слід виходити, «приміряючи» на себе обов’язок щодо встановлення терміналу. Коли з’являться нові вимоги від КМУ, до цього питання доведеться повернутися ще раз.

 

Підприємці-єдиноподатники без РРО

Зовсім недавно ми розглядали питання обов’язковості встановлення терміналу приватними підприємцями — єдиноподатниками (див. статтю «Підприємці-єдиноподатники без РРО: чи потрібен їм платіжний термінал» // «БТ», 2013, № 22, с. 42), тому сьогодні стисло нагадаємо зроблені там висновки.

Завжди наша позиція була однозначною: платіжні термінали повинні встановлюватися лише тими суб’єктам господарювання, які проводять розрахунки через РРО, переведений до фіскального режиму. Відповідно, приватний підприємець — єдиноподатник, який працює без РРО, установлювати термінал не зобов’язаний.

У добровільному порядку для зручності покупців (клієнтів, замовників) він може встановити термінал. При цьому йому зовсім не обов’язково встановлювати і РРО.

Приємно повідомити, що на сьогодні існують роз’яснення від різних відомств, що підтверджують нашу позицію. Це, зокрема, листи Міндоходів від 14.05.13 р. № 2462/6/99-99-18-0515, від 29.04.13 р. № 2397/5/99-99-18-05-16 // «БТ», 2013, № 28, с. 9.

Водночас тут виник ще один нюанс. Якщо сума розрахунків з конкретним покупцем — звичайною фізичною особою перевищує 150 тис. грн., то приймати готівкові кошти не можна*. Помічником у таких великих розрахунках може стати термінал, установлений підприємцем-єдиноподатником у добровільному порядку.

* Див. консультацію «Готівкові» обмеження по-вересневому: розбір практичних ситуацій» // «БТ», 2013, № 35, с. 37.

Висновок. На сьогодні підприємці-єдиноподатники без РРО не зобов’язані встановлювати термінали. Ситуація може змінитися, якщо Міндоходів раптом передумає або якщо з’являться нові вимоги КМУ, які відрізнятимуться від тих, що діють на сьогодні . Але, на щастя, новин із цього приводу поки не передбачається.

 

Які документи потрібно видати покупцю?

Одразу зауважимо, що при проведенні розрахунків через термінал покупцю необхідно видати два документи:

«термінальний» документ (квитанція або чек терміналу, сліп);

розрахунковий документ (чек РРО, розрахункова квитанція, товарний чек, квитанція про оплату тощо).

Тепер докладніше. Обов’язок видавати «термінальний» документ установлено пп. 7.5 і 7.6 Положення № 223, а саме:

— операції, що здійснюються із застосуванням платіжних терміналів, повинні виконуватися з оформленням квитанції платіжного терміналу;

— операції, що здійснюються з використанням платіжних карток із застосуванням імпринтерів, мають виконуватися з оформленням сліпа**, форма якого визначається платіжною системою.

** Сліп — паперовий документ, що підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки та містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки (п. 1.4 Положення № 223).

У квитанції термінала (сліпі) наводиться така інформація (п. 7.7 Положення № 223): ідентифікатор еквайра і торговця чи інші реквізити, які дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; дата і час здійснення операції; сума та валюта операції; сума комісійної винагороди; реквізити спеціального платіжного засобу, що допускаються правилами безпеки платіжної системи; вид операції; код авторизації чи інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі.

Зверніть увагу! Квитанція термінала (сліп) дає інформацію тільки про суму проведеного платежу та його одержувача. Цей документ не підтверджує факт продажу товарів (послуг), оскільки в ньому не вказуються найменування та кількість проданого товару (послуги). Відповідно, він не може вважатися розрахунковим документом***, що також підтверджує і Міндоходів у консультації в розд. 109.10 ЄБПЗ, а раніше — ДПСУ в Оглядовому листі від 06.07.09 р. № 14083/7/23-7017/572 (запитання № 2.2.143).

*** Під розрахунковим документом у Законі про РРО розуміється документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом про РРО, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений уручну.

Якщо розрахунки проводяться через РРО або за допомогою РК. У касовому чеку або розрахунковій квитанції обов’язково наводиться інформація про найменування та кількість проданого товару (наданої послуги) (пп. 3.2 і 5.3 Положення № 614). Цей документ підтверджує факт продажу товару (послуги), а отже, є розрахунковим документом.

Важливо! Якщо суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО або РК, то в разі проведення розрахунків через платіжний термінал, крім квитанції термінала (сліпа), він обов’язково видає покупцеві розрахунковий документ — фіскальний касовий чек РРО або розрахункову квитанцію (РК).

Причому касовий чек РРО при розрахунку через термінал має додатково містити такі обов’язкові реквізити (п. 3.6 Положення № 614):

— реквізити платіжної картки (що допускаються правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ПК»;

— напис «Код авт» і код авторизації чи інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням платіжних карток без виконання процедур авторизації;

— підпис касира та підпис держателя платіжної картки (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ПК».

Якщо РРО та РК не застосовуються. У такому разі продавець також зобов’язаний видати покупцю розрахунковий документ установленої форми, що засвідчує факт купівлі, із зазначенням дати продажу (п. 11 ст. 8 Закону про захист прав споживачів). Розрахунковими документами у Законі про захист прав споживачів названі квитанція, товарний або касовий чек, талон чи інший документ.

ДПСУ в листі від 27.04.11 р. № 7966/6/23-7015/515 зауважила, що товарний чек повинен містити ті самі реквізити, що й фіскальний касовий чек (п. 3.2 Положення № 614), а саме:

— найменування господарської одиниці;

— адресу господарської одиниці;

— загальну суму ПДВ щодо всіх зазначених у чеку товарів (для суб’єктів господарювання, заре-єстрованих як платники ПДВ);

— кількість, вартість придбаних товарів;

— вартість одиниці виміру товарів;

— найменування товарів;

— загальну вартість придбаних товарів;

— дату (день, місяць, рік) проведення розрахункової операції;

— підпис особи, яка здійснює розрахунок.

Наша позиція. Вважаємо, що для визнання документа, що видається покупцеві, правомірним достатньо, щоб у ньому були ті реквізити, які має містити первинний документ відповідно до вимог п. 2 ст. 9 Закону про бухоблік, а саме:

— назва документа (форми);

— дата і місце складання;

— назва підприємства (суб’єкта господарювання), від імені якого складено документ;

— зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції;

— посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;

— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Рекомендуємо в товарному чеку (квитанції тощо) застерігати, що оплату проведено через платіжний термінал, із зазначенням реквізитів «термінальної» квитанції (наприклад, «ПК, чек № 123456»).

 

Як відображаються доходи при оплаті через термінал?

Розмір доходів. При проведенні розрахунків через термінал на поточний рахунок продавця надходить не повна сума оплати, а за мінусом комісії банку. У зв’язку з цим у продавця виникає закономірне запитання: у якій сумі йому потрібно відображати дохід?

Ми вважаємо, що до доходу має включатися вся сума виручки без вирахування комісії. Комісія банку, що справляється згідно з умовами договору еквайрингу, є нічим іншим, як витратами продавця товарів, тому не повинна зменшувати доходи від продажу. Виходимо з того, що розрахунковий документ виписується продавцем на всю суму купівлі, яка справляється з покупця. Саме ця сума відображається й у квитанції (чеку, сліпі) термінала. Відповідно, в цій сумі й повинен визнаватися дохід продавця. У виписці банку за цією операцією вказуються сума фактично зарахованих на рахунок коштів, а також сума утриманої банком комісії. Склавши обидві суми, отримаємо розмір виручки (доходу) за проданий товар.

Важливо! Цей висновок стосується всіх продавців — як платників податку на прибуток, так і єдиноподатників: дохід відображається в повній сумі продажу, а не за вирахуванням комісії банку.

Не можемо не згадати, що міндоходівці в ЄБПЗ (розділ 107.04) надали роз’яснення для єдиноподатників з посиланням на п. 292.3 ПКУ: якщо платник при здійсненні продажу товарів використовує платіжні термінали та виплачує комісійну винагороду еквайру, то його доходом є вся сума, що наді-йшла на розрахунковий рахунок. Із цього роз’яснення можна зробити висновок, що єдиноподатники повинні включати в доходи лише суму коштів, яка фактично надійшла на рахунок, тобто за мінусом комісії. Радимо не поспішати з використанням такої рекомендації з наведених вище причин. До того ж висновок у консультації можна прочитати двояко, адже фактично продавцеві надійшла більша сума, просто з неї банк одразу утримав свою комісію та зарахував на рахунок уже різницю, розписавши ці суми у виписці.

Ми навели посилання на цю консультацію в ЄБПЗ із таким розрахунком: якщо продавець відображав доходи в меншій сумі (за мінусом комісії), то він може спробувати відстояти свою правоту, пославшись на думку представників Міндоходів.

Дата відображення доходів. Тут є відмінності залежно від системи оподаткування продавця.

Платники податку на прибуток керуються п. 137.7 ПКУ, згідно з яким, у разі якщо торгівля товарами, виконання робіт, надання послуг здійснюються з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних чи інших чеків, датою отримання доходу вважається дата оформлення відповідного рахунка (розрахункового документа). Таким чином, платники податку на прибуток відображають дохід у момент проведення розрахунку через платіжний термінал, оскільки ця операція супроводжується оформленням розрахункового документа.

Платники єдиного податку відображають доходи на дату надходження коштів у грошовій формі (готівковій чи безготівковій) (п. 292.6 ПКУ). Що в цьому випадку є надходженням коштів: проведення платіжної операції через термінал або надходження коштів на поточний рахунок єдиноподатника, адже ці дати можуть не збігатися?

Наша позиція: при проведенні розрахунків з покупцями через термінал продавець — платник єдиного податку відображає доходи на дату надходження коштів на поточний рахунок. Пояснимо. При розрахунку платіжною карткою відбувається переказ коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг. У свою чергу, перерахування певної суми грошових коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів є безготівковим розрахунком (п. 1.4 Інструкції № 22). Ці розрахунки провадяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях або в електронному вигляді. Відповідно, надходження продавцеві коштів здійснюється в безготівковій формі у момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок. Саме за цією датою єдиноподатник відображає доходи (приватні підприємці на цю дату вносять запис про доходи до відповідної Книги — Книги обліку доходів або Книги обліку доходів і витрат).

Приклад. Покупець розрахувався з підприємством — платником єдиного податку за надану послугу через платіжний термінал. Вартість послуги — 400,00 грн. без ПДВ. Комісія банку за здійснення еквайрингу — 1,5 %.

На рахунок продавця зараховано суму в розмірі 394,00 грн. = (400 - 1,5 %комісія банку).

 

Порядок відображення операцій у бухгалтерському та податковому обліку

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,
грн.

База обкладення ЄП

дебет

кредит

1. Відображено реалізацію послуги

361/Кінцевий покупець

702

400,00(1)

2. Відображено суму розрахунків, проведену через платіжний термінал

333

361/Кінцевий покупець

400,00

3. Зараховано на поточний рахунок кошти за договором еквайрингу

311

333

394,00

400(2)

4. Списано на витрати комісію банку

93

333

6,00

(1) Якщо підприємство зобов’язане використовувати РРО, то суму проведеного через термінал платежу (400,00) необхідно відобразити в розділі 2 КОРО (графи 5 — 7) з виділенням суми розрахунків через термінал (400,00 грн.) або в окремих стовпцях цих граф, або в окремому рядку під час підбиття підсумку за день.

(2) Платник єдиного податку відображає доходи на дату надходження коштів на поточний рахунок. Причому, за нашим переконанням, дохід не зменшується на суму комісії банку.

 

На цьому сьогодні зупинимося. У наступних номерах продовжимо розмову про термінали з позиції заповнення КОРО та звітності щодо РРО, виплати покупцям коштів при поверненні товарів, надання покупцям автоматичної знижки (бонусу) згідно з умовами договору еквайрингу, необхідності придбання патенту, а також відповідальності продавців за порушення в цій сфері. Сподіваємося, що ці матеріали допоможуть продавцям, які все ще побоюються встановлювати термінал, зрозуміти, що нічого страшного тут немає.

 

Документи і скорочення статті

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.

Закон № 2346 — Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.01 р. № 2346-III.

Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Закон про захист прав споживачів — Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

Постанова № 878 — постанова КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.10 р. № 878.

Положення № 614 — Положення про форму і зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Інструкція № 22 — Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.04 р. № 22.

Положення № 223 — Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів та здійснення операцій з їх використання, затверджене постановою Правління НБУ від 30.04.10 р. № 223.

РРО — реєстратор розрахункових операцій.

РК — розрахункова книжка.

КОРО — Книга обліку розрахункових операцій.

ЄП — єдиний податок.

ПК — платіжна картка.

ЕПЗ — електронні платіжні засоби.

СПЗ — спеціальні платіжні засоби.

ЄБПЗ — Єдина база податкових знань, розміщена на сайті ДПСУ: www.minrd.gov.ua/ebwz

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі