ФОП ОТРИМУЄ ПОЗИКУ
від громадян та підприємців: що врахувати
Приводом для написання цієї статті стало таке запитання нашого читача: як документально оформити поповнення оборотних коштів фізичної особи — підприємця за рахунок безпроцентної позики, отриманої готівкою від звичайної фізичної особи (громадянина) чи іншого підприємця?
В цій публікації ми розглянемо основні правила оформлення позики від таких осіб та можливі податкові наслідки.
Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», s.detsyura@id.factor.ua
Основні правила отримання позики
Правові питання надання позики регулюються параграфом 1 «Позика» глави 71 ЦКУ. Так, відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками*, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей такого ж роду і такої ж якості.
* Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою (ч. 2 ст. 184 ЦКУ).
ЦКУ не обмежує суб’єктний склад договору позики. Тому можна говорити, що сторонами такого договору можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, зокрема фізичні особи — підприємці (далі — ФОП). Отже, ФОП без перешкод має право взяти грошові кошти в позику як у звичайної фізичної особи (громадянина), так і в іншої ФОП.
Якихось кардинальних особливостей у оформленні договору позики ФОП зі звичайною фізичною особою (громадянином) та ФОП немає. Тому, укладаючи такий договір, слід орієнтуватися на загальні правила укладання таких договорів.
1. Форма договору. Договір позики (в обов’язковому порядку) укладається в письмовій формі, якщо (ч. 1 ст. 1047 ЦКУ):
— сума позики перевищує 10 нмдг (170 грн.);
— позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми договору.
Отже, у ситуації, що розглядається, слід укладати договір у простій письмовій формі (нотаріально посвідчувати договір позики не обов’язково).
2. Порядок укладання договору. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, тобто він є реальним договором (ч. 2 ст. 640 та ч. 2 ст. 1046 ЦКУ).
У зв’язку з цим, щоб договір позики вважався укладеним, а у сторін виникли взаємні права та обов’язки, необхідно, щоб позикодавець фактично передав грошові кошти чи інші речі (предмет договору) позичальнику.
Факт передачі грошових коштів у позику буде підтверджуватися:
— при передачі коштів у готівковій формі — розпискою, яка надана позичальником, або іншим документом, що підтверджує передачу в позику грошових коштів (оформленим в довільній формі);
— при перерахуванні коштів у безготівковій формі — випискою банку з рахунка ФОП.
3. Оплатність договору. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦКУ позикодавець має право на одержання від позичальника (юридичної чи фізичної особи) процентів від суми позики**, якщо інше не встановлено договором або законом.
** Про можливість надання звичайним суб’єктом господарювання та фізичною особою (громадянином) процентних позик див. статтю «Позика працівнику: стисло про головне» // «БТ», 2013, № 18 – 19, с. 17.
Важливо пам’ятати: щоб позика була безвідсотковою, цю умову обов’язково слід обумовити в договорі. Справа в тому, що за умовчанням договір позики є платним, тобто за ним необхідно нараховувати відсотки. При цьому навіть якщо розмір відсотків не обумовлений у договорі, вони повинні бути нараховані — на рівні облікової ставки НБУ (з 13.08.13 р. — 6,5 %). Відсотки не повинні нараховуватися, тільки якщо така домовленість сторін чітко зафіксована в договорі.
Зауважимо, що на сьогодні суди (див. лист ВСУ від 01.07.12 р. та постанову ВСУ від 18.07.12 р. у справі № 6-79цс12) дотримуються позиції, що видавати процентні позики можуть усі суб’єкти господарювання, в тому числі й ті, які не мають статусу фінустанов.
Тому сміливі суб’єкти господарювання, зокрема ФОП, можуть видавати також процентні позики.
4. Строк повернення позики. Строк повернення грошей, які були надані в позику, може встановлюватися в самому договорі позики. Якщо договором не встановлений такий строк або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦКУ). Водночас, якщо ФОП (позичальник) є платником єдиного податку (особливо груп 3 та 5), не радимо встановлювати строк повернення позики більше одного року в силу дії п.п. 3 п. 292.11 ПКУ, про що детальніше скажемо далі.
Це всі основні правила, які має враховувати ФОП (позичальник), укладаючи договір позики зі звичайною фізичною особою (громадянином) та іншою ФОП.
Проведення розрахунків
При наданні позики готівкою ФОП мають пам’ятати про обмеження суми готівкових розрахунків підприємств (підприємців) між собою, передбачене п. 2.3 Положення № 637. З урахуванням змін, унесених постановою № 210, граничну суму готівкового розрахунку протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами:
— одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) установлено в розмірі 10 тис. грн. Платежі понад цю суму мають проводитись у безготівковій формі;
— однієї фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) — у розмірі 150 тис. грн.
До переліку операцій, на які не поширюється готівкове обмеження (абз. 3 п. 2.3 Положення № 637), надання фінансової допомоги на поворотній основі не входить. Тут вказано лише про добровільні пожертвування та благодійну допомогу, а це дещо інше*.
* Див. «БТ», 2013, № 35, с. 37, № 30, с. 40, № 18 – 19, с. 45.
Тому, якщо ФОП (позичальник) отримує в позику готівкові грошові кошти в розмірі, що перевищує 10 тис. грн. від ФОП чи 150 тис. грн. від громадянина** на день, він має враховувати, що на нього*** може бути накладено адмінштраф за порушення порядку проведення готівкових розрахунків відповідно до ст. 163 15 КУпАП у розмірі від 1700 до 3400 грн. (за вчинення протягом року повторного порушення — від 8500 до 17000 грн.).
** Надання фіндопомоги не є розрахунком за товари (роботи, послуги), тому вказане 150 тисячне обмеження формально не повинне застосовуватись. Однак до появи офіційних роз’яснень ми б радили враховувати його з міркувань обачності.
*** На наш погляд, адмінштраф згідно зі ст. 16315 КпАП може бути накладений лише на ту сторону, яка здійснює оплату. Хоча податківці можуть трактувати її більш фіскально: порядок проведення готівкових розрахунків порушують обидві сторони, отже, і відповідальність подвійна.
Нагадаємо, що такий штраф з 03.01.13 р.**** накладається податківцями, тому вірогідність постраждати від цього на сьогодні є доволі значною.
**** Детальніше про це див ком. «Готівковий обіг: нова відповідальність за відсутність платіжних терміналів у роздробі» // «БТ», 2013, № 4, с. 4.
Тому якщо ФОП не готові йти на такі жертви, то вони мають виконувати цю вимогу — отримувати платіж понад 10 тис. грн. від іншої ФОП чи понад 150 тис. грн. від громадянина у безготівковій формі. Якщо платіж необхідно здійснити готівкою, то позика вноситься частинами — не більш ніж 10 тис. грн. чи 150 тис. грн. за день.
Також зауважимо: якщо фізична особа має гроші на своєму підприємницькому рахунку, але за договором позики виступає не як суб’єкт підприємницької діяльності, а як звичайна фізична особа, то вона має право перерахувати кошти позичальнику зі свого підприємницького рахунка. Визнають цю можливість і податківці (ЄБПЗ, розділ 107.04), які, спираючись на ст. 42 та 44 ГКУ*****, роб-лять висновок, що ФОП має право вільно користуватися коштами для власних потреб з розрахункового рахунка, який відкрито для здійснення господарської діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності. Але при цьому важливо уважно ставитись до призначення платежу. В платіжному дорученні слід вказати реквізити договору позики, тому що ця операція, найімовірніше, викличе запитання у податківців.
***** Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГКУ). А згідно зі ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на підставі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
Єдиний податок
Згідно з п.п. 3 п. 292.11 ПКУ суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів не включаються до складу доходу єдиноподатника. Тобто якщо така допомога не буде повернена протягом 12 календарних місяців з моменту отримання, то ФОП (позичальник) має включити неповернену суму до бази для оподаткування єдиним податком. Для першої та другої групи неповернення в цей строк допомоги може бути не таким важливим, бо вони сплачують податок у фіксованій сумі*, а для третьої та п’ятої груп цей момент має істотне значення, бо впливає на розмір зобов’язань з єдиного податку. В листі ДПСУ б/н від 27.09.12 р. вказано, що сума фінансової допомоги, не повернена впродовж 12 календарних місяців з дня отримання, зараховується до доходу (відображається підприємцем у Книзі обліку доходів або Книзі обліку доходів та витрат) за підсумками дня, що йде за останнім днем періоду 12 місяців.
* Вони мають лише своєчасно відобразити цю суму в Книзі обліку доходів (гр. 5) та стежити за неперевищенням обсягу доходу за рік (для першої групи — 150 тис. грн., а для другої групи — 1 млн грн.).
Зверніть увагу! Строк дії договору позики може перевищувати один рік. Головне, щоб фактичне повернення коштів відбулось не пізніше 12 календарних місяців з моменту отримання позики (а не з дати укладення договору). Тим не менш, податківці не дуже добре ставляться до договорів, строк повернення позики за якими перевищує рік. Щоб уникнути суперечок, радимо встановлювати в договорі строк не більш одного року.
Податковий розрахунок за ф. № 1ДФ
У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ (далі — форма № 1ДФ) передбачено ознаку доходу «153» — основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податків іншим особам, що йому повертається, основна сума поворотної фінансової допомоги, яку отримано платником податків.
Міндоходів вважає (розд. 103.25 ЄБПЗ), що при наданні поворотної фіндопомоги приватному підприємцю таку виплату також необхідно відображати у формі № 1ДФ позикодавця з ознакою доходу «153»**. Що логічно поширити й на випадок повернення фіндопомоги підприємцю-позикодавцю.
** На нашу думку, суму фіндопомоги, що видається фізичній особі на поворотній основі, не можна вважати доходом у принципі (п.п. 165.1.31 ПКУ), тому взагалі нелогічно відображати її у формі № 1ДФ. Проте податківці вимагають показувати ці суми з ознакою «153», розглядаючи такі виплати як пільгу з ПДФО.
Звернемо увагу позикодавців! Якщо ви відобразили видану позику у формі № 1ДФ з ознакою доходу «157» (дохід, виплачений самозайнятій особі), то помилкою це назвати важко, оскільки ця виплата здійснюється приватному підприємцю за цивільно-правовим договором у межах здійснення ним підприємницької діяльності. До того ж (якщо йдеться про позичальника-єдиноподатника) при неповерненні фіндопомоги протягом 12 календарних місяців її сума включається до підприємницького доходу та обкладається єдиним податком. Таким чином, для відображення цієї виплати у формі № 1ДФ з «підприємницькою» ознакою «157» є серйозні підстави.
Висновки
1. Договір позики слід укладати в простій письмовій формі (нотаріально посвідчувати договір позики не обов’язково). Крім того, щоб позика була безвідсотковою, цю умову обов’язково слід застерегти в договорі.
2. Якщо позику підприємець видає підприємцеві, то на них розповсюджується дія готівкового обмеження у розмірі 10 тис. грн. У разі коли підприємець отримує позику від громадянина, то поки що краще теж орієнтуватися на обмеження, розмір якого складає 150 тис. грн.
3. Суми позики, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів не включаються до складу доходу єдиноподатника. Водночас якщо така допомога не буде повернена протягом 12 календарних місяців з моменту отримання, то ФОП (позичальник) має включити неповернену суму до бази для оподаткування єдиним податком.
4. У формі № 1ДФ повернення позики слід відображати з ознакою доходу «153».
Документи і скорочення статті
ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637.
Постанова № 210 — постанова НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.13 р. № 210.
