ОПЛАТА ПРАЦІ СТАЖИСТА:
зарплата чи винагорода?
У попередньому номері ми вже розглядали питання документального оформлення студента-стажиста на підприємстві («БТ», 2013, № 37, с. 20). Сьогодні зосередимося на особливостях оплати його праці та розкриємо особливості відносин, що виникають під час стажування.
Дар’я КРАВЧЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», d.kravchenko@id.factor.ua
Характер правовідносин
Почнемо з визначення характеру правовідносин, що виникають при укладенні Договору про стажування. Цю проблему ми згадували в попередньому номері, а тепер зупинимося на ній докладніше.
Віднести такі відносини тільки до цивільно-правових або тільки до трудових на підставі Закону про зайнятість і Порядку стажування неможливо. Адже такі відносини однаковою мірою мають риси як одних, так й інших.
З одного боку, про цивільно-правові відносини свідчать такі умови стажування:
— предметом договору є набуття досвіду щодо виконання професійних завдань та обов’язків, а не власне процес праці;
— факт виконання професійних робіт стажистом документується за допомогою Акта здавання-приймання виконаних робіт.
Але, з іншого боку, про трудовий характер таких відносин свідчать такі умови:
— протягом стажування стажист зобов’язаний дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, установлених на підприємстві, а також умов колективного договору;
— стажистові надають робоче місце, тобто необхідні умови праці забезпечує роботодавець (п. 7 Типового договору);
— саме роботодавець несе і відповідальність за безпеку умов праці;
— на стажиста ведеться трудова книжка (як на працівника підприємства);
— стажист виконує певну трудову функцію за конкретною професією та кваліфікацією (у разі виконання професійних робіт).
Ситуацію погіршує і протилежні позиції з цього питання ПФУ та Мінсоцполітики. Позицію щодо саме трудових правовідносин підтверджує ПФУ в листі від 27.05.13 р. № 13152/03-30. У ньому вказується, що за всі професійні роботи згідно з поставленими завданнями, виконані в період стажування, підприємство виплачує студенту заробітну плату відповідно до встановлених систем оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок. А виплата зарплати характерна лише для трудових відносин.
Водночас Мінсоцполітики наполягає на тому, що договори про стажування, які укладені відповідно до Закону про зайнятість і передбачають можливість виконання професійних робіт, є цивільно-правовими (лист від 22.05.13 р. № 413/039/97-13).
Звернемося до думки третьої сторони — судів та проаналізуємо загальну судову практику розгляду справ, у яких ЦП-договори щодо виконання робіт визнавалися трудовими. І тут ми бачимо, що здебільшого суд визнає наявність трудових, а не цивільно-правових відносин у ситуаціях, коли особи працювали без укладення трудових договорів, але з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, виконуючи покладені на них обов’язки та із щомісячним отриманням заробітної плати (рішення ВАдСУ від 07.02.12 р. у справі № К-19381/10-с, рішення ВАдСУ від 08.08.13 р. у справі № К/800/12346/13 і так далі).
Наша позиція: винагорода, яку отримує стажист за виконані ним професійні роботи, є саме зарплатою (ураховуючи пріоритетність норм Закону про зайнятість, у якому йдеться про виплату саме зарплати, над постановами КМУ).
Таким чином, якщо стажист підпорядковується правилам внутрішнього розпорядку підприємства та виконує протягом стажування професійні роботи, за які йому систематично нараховують і виплачують зарплату, Договір про стажування набуває ознак строкового трудового договору, а відносини між стажистом і підприємством стають трудовими.
У разі якщо стажист не виконуватиме професійні роботи, Договір про стажування не можна вважати трудовим, навіть незважаючи на те, що запис про такий період роботодавець впише до трудової книжки стажиста.
Наша порада: щоб урегулювати трудовий або нетрудовий характер відносин між стажистом і роботодавцем, доцільно це прописати в Положенні про стажування. У разі оплати роботи в період стажування ми вважаємо такі відносини трудовими, але в цьому випадку важливо їх оформити як трудові (заява від стажиста на строкову роботу, наказ роботодавця, Договір про стажування).
Оплата стажування
Що і кому платимо? На підставі ч. 3 ст. 29 Закону про зайнятість, якщо стажист виконує професійні роботи, підприємство має за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, виплачувати йому зарплату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Отже, роботодавцеві надається можливість оплачувати студенту виконану роботу як за відрядною системою оплати (норми, розцінки), так і за почасовою системою оплати праці (ставки, оклади). Якщо робота за професіями, за якими провадиться стажування, оплачується почасово, роботодавцеві слід розрахувати і затвердити відрядні розцінки відповідно до вимог ст. 90 КЗпП.
Підставою для нарахування й виплати зарплати стажисту стане Акт здавання-приймання виконаних робіт. Його необхідно складати щомісяця.
Нюанс. Установленої форми Акта здавання-приймання виконаних робіт стажиста немає. Тому підприємство має право розробити його самостійно, зафіксувавши його форму у Положенні про стажування.
Важливо: щоб підприємство мало право на податкові витрати, Акт має бути первинним документом (п. 138.2 ПКУ). Для надання Акту статусу первинного документа при його розробці не забудьте передбачити всі обов’язкові реквізити, які має містити первинний документ (докладніше див. у статті «Первинні документи: складаємо, заповнюємо, підписуємо…» // «БТ», 2011, № 39, с. 10). Нехай вас не бентежить назва документа («Акт»), за яким нараховується зарплата. По суті, це аналог документа, за яким ви нараховуєте зарплату іншим працівникам, але в ньому здійснюється узгодження обсягу робіт, який виконав стажист.
Проте зарплату стажистові можуть і не платити. У цьому випадку ми маємо справу з набуттям студентом досвіду роботи на виробництві за фахом без виконання ним трудової функції. Тобто стажист користується спеціальною літературою, технічною документацією, вивчає процес на практиці, спостерігаючи за керівником стажування, але при цьому його не залучають до виконання професійних робіт.
У свою чергу, за виконання додаткових функцій керівник стажування може отримувати щомісячну плату. Її розмір не повинен перевищувати 5 % суми основної зарплати, яку керівник стажування отримує за основним місцем роботи (ч. 4 ст. 29 Закону про зайнятість). Із цієї норми можна зробити висновок, що доплата керівнику стажування може й не виплачуватися. Вважаємо, що це питання віддано на відкуп підприємству (радимо його врегулювати у Положенні про стажування).
ЄВС, ПДФО в обліку та звітності
ЄВС. Якщо ви визначили трудовий характер стажистських відносин, то виплата стажисту буде зарплатою. А вона згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄВС є базою для нарахування ЄВС. Тому на суму зарплати стажиста за виконання ним професійних робіт звичайні підприємства нараховують ЄВС залежно від класу профризику (від 36,76 до 49,7 %), а для стажиста-інваліда — 8,41 % і утримують його за ставкою 3,6 %.
Нарахування та утримання ЄВС здійснюються в межах максимальної величини бази нарахування ЄВС (у 2013 році: у січні — листопаді — 19499 грн., у грудні — 20706 грн.).
До речі, саме зарплатою стажистську плату вважає й ПФУ (лист від 27.05.13 р. № 13152/03-30). І це не дивно, адже ставки ЄВС для зарплати вищі, ніж для винагороди за ЦП-договорами.
Якщо ж ви визначили цивільно-правовий характер стажистських відносин і виплату стажисту як винагороду за ЦП-договором (тобто до нашої поради не прислухалися), то і ЄВС з такої виплати сплачуйте за ставками для ЦП-договорів (у загальному випадку — 34,7 % «зверху» і 2,6 % «знизу»).
У формі № Д4 дані про прийняття стажиста показуємо, якщо йому нараховуватиметься виплата в період стажування. Якщо стажування безоплатне, то ні до таблиці 5, ні до таблиці 6 відомості про стажистів не вносимо. При нарахуванні стажистові саме зарплати її у формі № Д4 відображаємо за тими самими правилами, що і «звичайну» зарплату постійним працівникам підприємства*. Саме за цими правилами заповнюємо форму № Д4 і в разі, коли виплату стажистові ви визначили як винагороду за ЦП-договором.
* Докладніше див. Тему тижня «Як заповнити щомісячну форму № Д4 з ЄВС» // «БТ», 2013, № 5, с. 24.
ПДФО. Як і щодо ЄВС, справляння ПДФО залежить від визначеного роботодавцем характеру відносин:
1) трудові відносини — нараховану зарплату включаємо до загального місячного оподатковуваного доходу працівника-стажиста на підставі п.п. 164.2.1 ПКУ; ставки — 15 і 17 %; при визначенні бази оподаткування сума нарахованої зарплати зменшується на суму ЄВС у частині утримань. У формі № 1ДФ відображаємо нарахування з ознакою доходу «101» і при своєчасній виплаті дотримуємо відповідність граф 3 і 3а, 4 і 4а;
2) цивільно-правові відносини — нараховану винагороду за ЦП-договорами включаємо до загального місячного оподатковуваного доходу стажиста на підставі п.п. 164.2.2 ПКУ; ставки — 15 і 17 %; при визначенні бази оподаткування сума нарахованої зарплати зменшується на суму ЄВС у частині утримань. У формі № 1ДФ відображаємо нарахування з ознакою доходу «102» і при своєчасній виплаті не дотримуємо відповідність граф 3 і 3а, 4 і 4а.
Податковий облік. Суму виплати стажисту за виконані роботи незалежно від того, як ми її кваліфікували (зарплата або винагорода за ЦП-договором), ми маємо право включити до податкових витрат підприємства на підставі п. 142.1 ПКУ, суму нарахованого на неї ЄВС — на підставі п. 143.1 ПКУ. Вид витрат (собівартість, адміністративні, на збут) залежатиме від того, на якій ділянці зайнятий стажист.
Бухоблік. Нарахування зарплати відображається проводкою: Дт 23 (91, 92, 93) — Кт 661. Якщо нараховуємо винагороду за ЦП-договором, виконуємо запис: Дт 23 (91, 92, 93) — Кт 685.
Надання трудових і соціальних гарантій
Мінсоцполітики у своєму листі від 22.05.13 р. № 413/039/97-13 зауважило, що студенти вищих навчальних закладів (учні ПТУ) мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до законодавства, якщо вони працюють на умовах трудового договору (контракту), отримують заробітну плату і сплачують ЄВС.
На нашу думку, якщо підприємство розцінює відносини зі стажистом як трудові, нараховує та виплачує йому стажистську зарплату, а також перераховує ЄВС за ставками, затвердженими для «звичайної» зарплати, тоді стажист має право не лише на соціальні гарантії (оплату лікарняних тощо), а й на трудові гарантії (щорічна відпустка, у тому числі компенсація при звільненні, тощо).
У свою чергу, якщо підприємство визначило стажистські відносини як цивільно-правові, цей стажист такого права не має.
Висновки
Закон про зайнятість, надаючи студентові право на проходження стажування, водночас дає підприємству можливість вибирати — оплачувати цей період стажисту чи ні.
Умовою для оплати є виконання студентом професійних робіт. Підставою ж буде Акт здавання-приймання виконаних робіт.
Оподаткування такої виплати повністю залежатиме від рішення самого підприємства — розцінювати відносини між стажистом і роботодавцем як трудові або як цивільно-правові.
У першому випадку (трудові відносини) студент отримає зарплату і зможе користуватися соціальними і трудовими гарантіями, передбаченими законодавством. У другому — стажисту буде виплачено винагороду, а от претендувати на оплату лікарняного або на надання щорічної відпустки він уже не зможе.
Документи і скорочення статті
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.10 р. № 2755-VI.
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
Закон про зайнятість — Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.12 р. № 5067-VI.
Закон про ЄВС — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI.
Порядок стажування — Порядок укладення договору про стажування студентів вищих, учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах
та організаціях, затверджений постановою КМУ від 16.01.13 р. № 20.
Типовий договір — Типова форма договору про стажування студентів вищих, учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою
КМУ від 16.01.13 р. № 20.
ЄВС — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
ЦП-договір — цивільно-правовий договір.
