Поточний рахунок: «корисності» для єдиноподатника

Запитання

Відповідь

1

2

Підприємець торгує за готівку. Податкові платежі та оренда оплачуються безготівковим розрахунком, для чого гроші вносяться на рахунок. Чи потрібно ці надходження включати в доходи?

Наша позиція — не потрібно.

Фізична особа веде діяльність на свій страх і ризик, може використовувати в підприємницькій діяльності будь-яке своє майно (у тому числі й грошові кошти) (глава 4 ГКУ). За всіма зобов’язаннями фізична особа відповідає також усім своїм майном (ч. 2 ст. 128 ГКУ). У зв’язку з цим внести гроші на свій рахунок — це все одно, що перекласти їх з однієї кишені до іншої. Отримати дохід від самого себе неможливо.

Тому при внесенні грошей на рахунок у призначенні платежу вказуємо «поповнення власних коштів» і в дохід ці кошти не включаємо.

Але відразу зауважимо, що це сміливий підхід.

Тепер щодо позиції податківців.

Податківці вже готові робити «послаблення», але тільки щодо вже оприбуткованих раніше готівкових надходжень. Про це вони повідомили в УПК № 1183.

Нагадаємо суть: якщо приватний підприємець — єдиноподатник уносить на свій «підприємницький» рахунок готівку, яку вже було за фактом надходження відображено у Книзі обліку доходів/Книзі обліку доходів і витрат (далі — Книга ОД (ОДВ)), то у платіжному дорученні вказується призначення платежу «виручка за такий-то період», і така виручка повторно в дохід не включається.

Розмір такої «неприбуткової» готівкової виручки за відповідний період, на наш погляд (якщо вже повністю дотримуватись логіки податківців), слід визначати так: «неприбуткова» готівкова виручка = дохід із граф 4 і 9 Книги - безготівкові доходи (усі показники беремо за один період). Для платників ПДВ суму «неприбуткової» виручки логічно збільшити на суму ПДВ, оскільки у Книзі доходи відображаються без ПДВ. Але ДПСУ про це нічого не говорить

У виписці банку зазначено, що рахунок поповнено чоловіком приватного підприємця (фактично він уносив гроші через касу банку). Чи будуть тут підстави для визнання доходів?

Ситуація неприємна, але не критична.

Вище ми вже говорили, що зарахування підприємцем власних коштів на рахунок формально не повинне розцінюватися як його дохід.

У цьому випадку просто фізично гроші до банку принесла не підприємниця, а її чоловік. Щоб підтвердити, що чоловік діяв від імені своєї дружини-підприємниці, радимо скласти довіреність у довільній формі приблизно такого змісту:

«Я__________ (П. І. Б. підприємця) довіряю моєму чоловікові ______ (П. І. Б. чоловіка, його паспортні дані) поповнити залишок коштів на моєму поточному рахунку (реквізити рахунка). Для виконання цього доручення ______ (П. І. Б. чоловіка) передано грошові кошти в сумі _____ (цифрами та прописом). Дата, підписи».

Довіреність, прикріплена до виписки банку, підтверджує, що чоловік виконував доручення своєї дружини-підприємниці та діяв від її імені

Чи потрібно обкладати єдиним податком суму процентів, нарахованих на залишок коштів на рахунку?

Ні, не потрібно.

У дохід фізичної особи на єдиному податку не включаються пасивні доходи, у тому числі у вигляді процентів (п.п. 1 п. 292.1 ПКУ).

Такі доходи обкладаються ПДФО за правилами, установленими для звичайних фізичних осіб. У свою чергу, проценти на поточний або депозитний рахунок обкладатимуться ПДФО за ставкою 5 % тільки починаючи з 01.01.15 р. (п. 1 розд. XIX ПКУ). Звідси позитивний підсумок: до цієї дати проценти, нараховані на залишок коштів на рахунку підприємця, не обкладаються ні ЄП, ні ПДФО

Підприємець працює посередником на підставі агентського договору. Чи можна кошти, що надходять від замовників, тимчасово (до настання строку розрахунків з виконавцем) розміщувати на депозитний рахунок?

Так, можна.

Правові засади агентського договору врегульовано главою 31 ГКУ, а також главою 68 ЦКУ, оскільки такий договір є різновидом договору доручення (ч. 2 ст. 305 ГКУ).

Збентежити підприємця може п. 3 ч. 1 ст. 1000 ЦКУ про те, що повірений зобов’язаний негайно передати довірителю все отримане у зв’язку з виконанням доручення. Крім того, в агентських договорах (договорах доручення) часто прописують, що кошти, отримані під час виконання доручення, є власністю довірителя (виконавця), тобто в повній сумі підлягають перерахуванню останньому. Посереднику, як правило, дозволяється залишати собі тільки суму належної йому винагороди.

Чи буде порушенням, якщо посередник не відразу перерахує контрагенту кошти, а тимчасово розмістить їх на депозиті?

По-перше, тут може йтися виключно про порушення (якщо таке є) договірних відносин між суб’єктами господарювання.

По-друге, підприємець не привласнює собі отримані гроші. Він здійснює розрахунок із контрагентом у встановлений строк. А вже як він зберігає ці гроші до настання строку платежу — чи то на поточному, чи то на депозитному рахунку — це, як мовиться, справа господарська. На те вона й підприємницька діяльність.

Звідси підсумок. Кошти розміщувати можна. У дохід єдиноподатника включатиметься лише агентська винагорода (п. 292.4 ПКУ). Проценти від розміщення коштів на депозитному рахунку в дохід не включаються (див. запитання вище)

Чи можна з підприємницького рахунка оплачувати особисті витрати (наприклад, комунальні послуги за власну квартиру)?

Так, можна.

Підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом (ст. 44 ГКУ).

Отже, фізична особа, в якої є вільні кошти на підприємницькому рахунку, має право витрачати їх на власний розсуд, у тому числі й на особисті потреби. З цим згодні й податківці (консультація в розділі 107.04 ЄБПЗ)

Підприємець на єдиному податку уклав договір зі звичайною фізичною особою (читай — населенням), а оплата за товар надійшла з підприємницького рахунка такої фізичної особи. Чи буде тут порушення?

Ні, жодного порушення тут немає.

Як ми з’ясували вище, підприємець має право оплачувати свої особисті витрати з підприємницького рахунка. Фізична особа, зайнята підприємницькою діяльністю, — це один, а не два суб’єкти.

Для продавця важливо, що він уклав договір зі звичайною фізичною особою — непідприємцем. Продавець не повинен уточнювати «підприємницьку» історію покупця (чи зареєстрований він суб’єктом господарювання, на якій системі оподаткування працює тощо). Спосіб розрахунків з покупцем може бути будь-яким: готівковими чи безготівковими коштами, у тому числі наявними на його підприємницькому рахунку.

Отже, надходження оплати від ФОП за наявності документів, що підтверджують укладення договору зі звичайною фізичною особою, нічим не загрожує продавцю-єдиноподатнику

Договір на продаж товару укладено з однією фізичною особою. Оплата надійшла на рахунок (розрахунок платіжною карткою) від іншої фізичної особи (родича покупця). Чи буде тут порушення?

Ситуація не дуже сприятлива, але не безнадійна.

У таких випадках слід застерігати, що оплату буде проведено від третьої особи, або безпосередньо в договорі, або в додатковій угоді (якщо цей факт став відомим після укладення договору).

Інакше підприємцеві доведеться доводити перевіряючим, що це не два окремі правочини, а один той самий. Фантазія перевіряючих може дійти до того, що товар відпущено покупцеві без оплати, а отже, його вартість має включатися до його (покупця) оподатковуваного доходу та обкладатися ПДФО (причому із застосуванням «натурального» коефіцієнта).

Якщо не буде зазначених вище застережень у договорі, довести, що це один правочин, підприємцю допоможе правильне призначення платежу щодо коштів, які надходили (з посиланням на реквізити відповідного договору, рахунка, товарного чека тощо). Те, що за покупця розрахувалася інша людина, — турбота виключно такого покупця. Він має самостійно задекларувати дохід у вигляді подарунка, отриманого від іншої фізичної особи