Лікнеп щодо звільнення за п. 6 ст. 36 КЗпП (відмова працівника продовжувати роботу в нових умовах або в новій місцевості)

Хто ініціатор звільнення?

Чітко не визначений. Звільняємо працівника при настанні певних обставин: працівник відмовився працювати в запропонованих роботодавцем нових умовах

Обставини, коли можливе звільнення

1. Коли працівник відмовляється від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією.

2. Коли працівник відмовляється від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці.

Довідково: істотними умовами праці є (ч. 3 ст. 32 КЗпП):

— системи та розміри оплати праці;

— пільги;

— режим роботи;

— запровадження або скасування неповного робочого часу;

— суміщення професій;

— зміна розрядів;

— зміна найменування посад тощо

Важливі умови звільнення

1. Працівника потрібно завчасно повідомити про переведення на роботу в іншу місцевість або про плановані зміни істотних умов праці. Повідомлення складаємо в довільній формі (приклад ми навели на рис. 1, с. 40).

Строк для повідомлення визначено тільки для зміни істотних умов праці — не пізніше ніж за 2 місяці до змін, що запроваджуються (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Для переведення на роботу в іншу місцевість строк повідомлення законодавчо не визначений.

2. Після повідомлення радимо отримати від працівника письмову згоду або відмову працювати в нових умовах праці чи в новій місцевості. Для звільнення працівника важливо отримати відмову.

Наша порада: попросіть працівника оформити своє рішення письмово в довільній формі. На підставі відмови роботодавець видасть наказ про звільнення (приклад заповнення ми навели на рис. 1, с. 45). Заяву на звільнення працівник писати не зобов’язаний – достатньо отримати від працівника відмову. Вона й буде підставою для видання наказу.

До моменту запровадження нових умов працівник має право змінити свою думку. Таке рішення також радимо зафіксувати письмово. І якщо спочатку працівник відмовився працювати в нових умовах, а потім передумав та погодився, то ми його не звільняємо

Кого не можна звільнити?

Працівника, який не відмовиться від запропонованого переведення на роботу в іншу місцевість або від роботи в нових змінених істотних умовах праці.

Нюанс. Оскільки звільнення на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП — це не звільнення з ініціативи роботодавця, до нього ми не застосовуємо заборонені норми на звільнення вагітних жінок, а також жінок та батьків з дітьми (ст. 184 і 186 КЗпП)

Запис до трудової книжки (графа 3) та формулювання в наказі (див. рис. 2 на с. 45)

«Звільнений у зв’язку з відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, п. 6 ст. 36 КЗпП України»;

«Звільнений у зв’язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці, п. 6 ст. 36 КЗпП України»

Дата звільнення

Останній день роботи по-старому, тобто день, що передує дню, з якого:

— потрібно працювати в новій місцевості;

— застосовуються умови праці, в яких працівник не хоче працювати.

У будь-якому разі звільнення не повинне відбутися раніше:

— останнього дня роботи у «старій» місцевості;

— дня закінчення 2-місячного строку для попередження про зміну істотних умов праці. Приклад: працівника повідомили про запровадження неповного робочого часу 20.09.13 р. У цьому випадку оплачувати працю за нижчою зарплатою ви можете не раніше 21 листопада. Якщо хтось із працівників відмовляється працювати на таких умовах, то 20.11.13 р. їх потрібно звільнити на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП

Нюанси нарахування виплат при звільненні

Крім загальних виплат при звільненні (зарплата, компенсація за невикористану відпустку), важливо виплатити вихідну допомогу. Розмір — не менше від середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

У ф. № 1ДФ вихідну допомогу показуємо як інший дохід з ознакою «127». Єдиний внесок не нараховуємо та у ф. № Д4 не показуємо. Докладніше про нарахування виплат при звільненні можете прочитати у Шпаргалці бухгалтера «Розрахунок з працівником при звільненні» // «БТ», 2012, № 45, с. 19

Особливості заповнення звітності

1. У ф. № 1ДФ за квартал, в якому звільнили працівника, заповнюємо графу 7. Цю графу також заповнюємо в разі виплати заборгованості і в наступних кварталах.

2. У ф. № Д4 за місяць, в якому звільняємо працівника, заповнюємо таблицю 5. У графі 10 «дата закінчення» вказуємо день звільнення, а у графі 12 – підставу («п. 6 ст. 36 КЗпП»).

3. До центру зайнятості жодної звітності у зв’язку зі звільненням працівника подавати не потрібно. Але якщо на його місце потрібно прийняти іншого працівника, слід подати ф. № 3-ПН. Докладніше про її подання читайте у статті «Звіти до центру зайнятості (форми № 3-ПН, № 4-ПН): порядок заповнення оновлених форм» // «БТ», 2013, № 28, с. 35

Що з незаробленою відпусткою?

При звільненні на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП оплату за використані, але не зароблені дні відпустки не утримуємо (ст. 127 КЗпП, ст. 22 Закону про відпустки)